Індекс рубрикатора НБУВ: Х881.9(4Укр)0-3

Рубрики:

Кримінальне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Розглянуто питання кримінального законодавства, тісно пов'язаних з проблемами криміналізації та декриміналізації діянь, що викликають необхідність правильного врахування співвідношення формальних, а також оціночних моментів у нормі, яка змінюється або знов приймається, з метою уникнення накопиченості та інших недоліків. Встановлено, що протилежний процес декриміналізації не повинен залишатись абсолютним, а здебільшого має визначатися у поглинанні або злитті однієї декриміналізуючої норми з іншими.

Розглянуто особливості декриміналізації діянь як кримінально-правового регулювання тенденції до диференціації кримінальної репресії. Встановлено, що декриміналізація повинна здійснюватись за трьома формами: шляхом виключення кримінальної відповідальності та караності діяння, яке супроводжується визнанням такої поведінки правомірною; переводом його у розряд адміністративного, дисциплінарного або цивільно-правового делікту, а також шляхом об'єднання (злиття) норм декількох статей (які стали непрацездатними) з нормою працюючої статті, але яка не до кінця враховує можливі варіанти (способи, форми тощо) скоєння даного виду злочинів, покликаних нести кримінально-правову охорону громадських інтересів.

Проаналізовано Кримінальний кодекс України, який набрав чинності з 1 вересня 2001 р. Описано особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх. Наведено нормативно-правові акти, які повинні враховуватися у разі застосування статей Кодексу. Вміщено перелік майна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком.

Розглянуто основні прогалини у законодавстві про кримінальну відповідальність за "комп'ютерні" злочини. Обгрунтовано необхідність законодавчого закріплення правил кваліфікації сукупності злочинів. Проаналізовано проблеми негативного прояву латентності тексту Кримінального кодексу України (ККУ), законодавчого визначення співвідношення кримінальної відповідальності та покарання. Розглянуто процес запобігання злочинам як завдання ККУ. Висвітлено перспективи вдосконалення кримінально-правових засобів протидії рейдерству в Україні.

Рассмотрены основные пробелы в законодательстве об уголовной ответственности за "компьютерные" преступления. Обоснована необходимость законодательного закрепления правил квалификации совокупности преступлений. Проанализированы проблемы негативного проявления латентности текста Уголовного кодекса Украины (УКУ), законодательного закрепления соотношения уголовной ответственности и наказания. Рассмотрен процесс предупреждения как задача УКУ. Освещены перспективы усовершенствования уголовно-правовых средств противодействия рейдерства в Украине.

Визначено суть поняття кримінального закону, зважаючи на єдність його змісту та форми, висвітлено можливі зміни кримінального закону шляхом трансформації його змісту, форми поступово або одночасно. Акцентовано увагу на неможливості досягнення мети офіційного оприлюднення кримінального закону, який встановлює злочинність діяння та посилює кримінальну відповідальність, у разі набуття ним чинності з дня опублікування. Наведено загальне визначення поняття часу вчинення злочину, без урахування об'єктивних ознак. Доведено, що кримінальний закон може мати лише зворотну дію, а не зворотну чинність або зворотну силу. Зазначено, що зворотна дія кримінального закону в часі має не морально-етичне або прагматичне, а юридичне обгрунтування. Виділено матеріальні та формальні підстави звротної дії кримінального закону в часі, показано їх співвідношення та прояв у кримінальному законі України.

Вперше в Україні проведено комплексне дослідження питання обгрунтування кримінально-правових заборон. На базі методології сучасної теорії кримінального права та діалектичного методу обрунтовано визначення процесу криміналізації, кримінальної та кримінально-правової політики. Розглянуто систему факторів, які необхідно враховувати в процесі встановлення кримінально-правової заборони, а також принципи, які впливають на формування кримінально-правової норми. Наведено визначення теорії криміналізації та аргументи щодо доцільності її відокремлення на рівні з теорією кваліфікації, пеналізації та призначення покарання. Досліджено процес формування кримінального законодавства України, виявлено окремі недоліки (відсутність легального визначення дефініцій, наявність значної кількості оціночних категорій, неузгодженість ідентичних понять, які використовуються в різних нормах).

Висвітлено особливості заохочувальних норм (ЗН) у кримінальному законодавстві України (КЗУ) як альтернативу кримінальній відповідальності (КВ) та покарання. Розглянуто питання формування та розвитку ЗН у КЗУ та зарубіжних державах. Описано метод заохочення в стимулюванні правомірної кримінально-правової поведінки, юридичну природу заохочувальних кримінально-правових норм, особливості спеціальних видів звільнення від КВ. Визначено соціальну обумовленість ЗН у КЗУ, шляхи підвищення їх ефективності.

Освещены особенности поощрительных норм (ПН) в криминальном законодательстве Украины (КЗУ) как альтернатива уголовной ответственности (УО) и наказания. Рассмотрены вопросы формирования и развития ПН в КЗУ и зарубежных государствах. Описаны метод поощрения в стимулировании правомерного криминально-правового поведения, юридическая природа поощрительных криминально-правовых норм, особенности специальных видов освобождения от УО. Определены социальная обусловленность ПН в КЗУ, пути повышения их эффективности.

Здійснено комплексне дослідження проблем імплементації норм міжнародного гуманітарного права у кримінальне законодавство України. Обгрунтовано вплив міжнародного гуманітарного права на розвиток кримінального законодавства України щодо криміналізації серйозних порушень його норм. Проведено порівняльно-правовий аналіз кримінального законодавства України й окремих зарубіжних держав. Розкрито зміст та основні ознаки імплементації міжнародного гуманітарного права у кримінальне законодавство України. Проаналізовано положення Кримінального кодексу України на відповідність міжнародно-правовим актам у сфері міжнародного гуманітарного права, а також загальновизнаним принципам і нормам міжнародного гуманітарного права. На підставі проведеного дослідження наведено висновки та сформульовано відповідні пропозиції щодо вдосконалення національного кримінального законодавства.

Подано науково-практичний коментар до Загальної частини Кримінального кодексу України. Розглянуто норми та теоретичні положення чинного кримінального законодавства. Увагу приділено видам і стадіям злочину, призначенню покарання, примусовим заходам медичного характеру та примусовому лікуванню, особливостям кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.

Приведен научно-практический комментарий к Общей части Криминального кодекса Украины. Рассмотрены нормы и теоретические положения действующего криминального законодательства. Уделено внимание видам и стадиям преступления, назначению наказания, принудительным мерам медицинского характера и принудительному лечению, особенностям криминальной ответственности и наказания несовершеннолетних.

Проаналізовано системні та системоутворювальні зв'язки кримінального закону. На основі системного аналізу наукових джерел сформульовано поняття системного тлумачення кримінального закону, проаналізовано його істотні та неістотні ознаки. Досліджено співвідношення системного тлумачення кримінального закону з іншими способами тлумачення. Обгрунтовано можливі прийоми та правила системного тлумачення кримінального закону, охарактеризовано особливості застосування таких правил. Зазначено, що на даному етапі розвитку системи законодавства необхідно використовувати системне тлумачення кримінального закону у комплексі з іншими способами.

Розглянуто деякі питання щодо процесу тлумачення оціночних понять. Подано загальну характеристику завдань звільнення від кримінальної відповідальності за чинним Кримінальним кодексом України. Висвітлено питання службової таємниці як різновид інформації з обмеженим доступом. Розкрито предмет злочинів в сфері банківської системи та банківської діяльності. Проаналізовано кримінально-процесуальні гарантії як засіб захисту прав людини в досудовому слідстві. Охарактеризовано суд присяжних в Україні як гарантію кримінально-процесуальної діяльності.

Досліджено особливості кримінально-правової політики в Україні після набрання чинності КК України 2001 р. Визначено вплив способу вчинення злочину на диференціацію кримінальної відповідальності. Проаналізовано проблеми запровадження у законодавство України інституту кримінального проступку. Подано інформацію про гасло невідворотності кримінальної відповідальності та його реалізацію в сучасній Україні. Розкрито проблеми кримінальної відповідальності за деякі суспільно небезпечні діяння проти основ національної безпеки України. Розглянуто окремі питання відмежування злочинів проти власності від злочинів проти довкілля. Висвітлено проблеми виконання приписів ратифікованих міжнародних актів у кримінальному праві України. Наведено перспективи розвитку принципів судової влади в кримінальному та кримінально-процесуальному законодавстві України. Розглянуто безпритульність як вагомий чинник у детермінації злочинності України.

Проведено аналіз наукових підходів до з'ясування правової реальності в процесі творення кримінально-правових норм. Наявна система виконання кримінальних покарань та попереднього ув'язнення не відповідає сучасному рівню розвитку суспільства й держави, а також задекларованим принципам поваги до прав і свобод людини в процесі виконання покарань. Тому питання формування державної політики в цій сфері набуває першочергової ваги.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х881.9(4УКР)0-3 + Х883.9(4УКР)

Рубрики:

Кримінальне право окремих країн

Злочинність в окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто основні теоретичні положення, що регламентують актуальні питання впровадження нового КПК України.

Розглянуто актуальність проблем, пов'язаних із реформуванням правоохоронних органів у світлі нового Кримінального процесуального кодексу України, з'ясовано позитивні риси і недоліки оновлення системи кримінального судочинства за новим Кодексом. Визначено статус і повноваження слідчого судді, розкрито роль прокуратури у зв'язку з прийняттям нового Кодексу, досліджено проблеми, пов'язані з упровадженням Єдиного реєстру досудових розслідувань. Проаналізовано стан і перспективи суду присяжних в Україні. Увагу приділено визначенню перспективних напрямів реформування системи правоохоронних органів в Україні.

Проаналізовано питання щодо розширення кола обставин, що виключають злочинність діяння. Розглянуто історичний аспект та сучасний стан законодавчого врегулювання обставин, які виключають злочинність діяння. Досліджено теоретичний зміст і зарубіжний досвід щодо кримінально-правового значення та законодавчого закріплення тих обставин, які відсутні в Кримінальному кодексі України.

Викладено деякі правові проблеми нового Кримінального процесуального кодексу, що вступив в силу з 19.11.2012 р.; протиріччя між статтями Закону України "Про судову експертизу" та новими Положеннями Кримінального процесуального кодексу України; порушення прав судово-медичного експерта згідно з новими Положеннями Кримінального процесуального кодексу України.

Розкрито концептуальні засади дослідження кримінально-правової герменевтики. Охарактеризовано текст кримінального закону (КЗ) як предмет герменевтики, засоби і прийоми побудови тексту КЗ України та їх значення для герменевтики, змістовну еквівалентність КЗ України. Висвітлено розуміння і тлумачення як елементи герменевтики, її функції та принципи. Визначено шляхи формування кримінально-правових понять і їх значення для герменевтики, текстологічні особливості тексту КЗ України, його спеціальні категорії. Встановлено значення для кримінально-правової герменевтики нормотворчої техніки, юридичних конструкцій, законодавчих дефініцій, приміток статей. Охарактеризовано поняття, рівні й основні недоліки змістовної еквівалентності КЗ України, особливості герменевтики переліків та оцінних понять КЗ України.