Здійснено комплексне дослідження проблем права користування земельними ділянками з метою городництва. Розглянуто питання стосовно правового поняття, змісту та суті городництва. Виявлено особливості та специфіку правового регулювання використання земель громадянами з зазначеною метою. Запропоновано теоретичні положення, розроблено практичні рекомендації щодо вдосконалення законодавства у сфері правового регулювання використання земельних ділянок для городництва.

Проаналізовано національне законодавство у сфері регулювання правовідносин власності за участю садівницького товариства (СТ) і його членів, юридичної доктрини, правозастосовної та судової практики. Наведено рекомендації щодо законодавчого врегулювання відносин власності за участю СТ і його членів, здійснення та захисту їх суб'єктивного права власності. Виявлено недоліки та прогалини чинного законодавства, що спрямоване на регламентацію даних відносин.

Вперше систематизовано правові приписи, які регулювали правовий режим земельних ділянок для садівництва на території сучасної України від 1917 р. до сьогодення, визначено позитивні та негативні аспекти вказаного законодавства. Визначено зміст та обсяг суб'єктивного права осіб на зведення необхідних будинків і господарських споруд, що можуть бути зведені громадянами на земельних ділянках для садівництва, з'ясовано правовий режим цих об'єктів нерухомості. Обгрунтовано шляхи, методи та особливості здійснення охорони земельних ділянок для садівництва. Наведено аргументи щодо класифікації садівництва на колективне та індивідуальне. Розроблено поняття садівництва громадян, визначено зміст цільового призначення відповідних земельних ділянок. Зроблено пропозиції відносно законодавчого закріплення деяких аспектів регламентації правовідносин з приводу використання та охорони земельних ділянок для садівництва громадян.

Розкрито особливості правового статусу садівницьких, городницьких та дачних товариств. Досліджено їх організаційно-правову форму та специфічні правові ознаки, які є її основою. У зв'язку з відсутністю правової бази діяльності цих товариств розроблено основні теоретико-правові концептуальні підходи до розуміння їх природи та змодельовано законодавчу схему регулювання їх діяльності.

Досліджено актуальні питання, що існують у галузі відносин власності за участю садівницького товариства як юридичної особи та його членів. Визначено терміни, що характеризують об'єктний та суб'єктний склади цих відносин, права власності тощо. Досліджено теоретичні та практичні аспекти щодо здійснення членами садівницького товариства належного їм суб'єктивного права власності та його захисту.

Досліджено сучасний стан легального забезпечення суб'єктивних прав учасників садівницького товариства. Акцентовано увагу на новелах законодавства цієї галузі та їх практичної значущості у контексті розглядуваного аспекту.

Досліджено теоретичні та практичні питання правового регулювання аграрних відносин у сфері сільськогосподарського садівництва (СГС) в Україні. Розкрито юридичну природу СГС як окремої підгалузі сільського господарства. Проведено науково-теоретичний аналіз законодавчого забезпечення розвитку СГС у промислових масштабах за умови реформування аграрних і земельних відносин. Розглянуто особливості об'єктного, суб'єктного складу, змісту аграрних правовідносин, що виникають, змінюються та припиняються у зв'язку з веденням товаровиробниками СГС у промислових масштабах (промислове садівництво). Досліджено організаційно-правові питання державної підтримки СГС, захисту рослин, а також проведено дослідження окремих аспектів організаційно-правового забезпечення виробництва органічної продукції СГС в Україні. Сформульовано теоретичні висновки з питань правового регулювання аграрних відносин у сфері СГС і розроблено пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства у сфері здійснення СГС в Україні.