Проаналізовано підстави припинення господарських товариств, які передбачені чинним законодавством, а також судовою практикою його застосування. Особливу увагу приділено розгляду питання примусового припинення господарських товариств. На підставі проведеного дослідження зарубіжного досвіду було запропоновано шляхи вдосконалення реорганізації.

Мета роботи - дослідження правових способів запобігання банкрутства авіаційних підприємств та більш детально розкрити санацію до порушення справи про банкрутство як один із ефективних заходів запобіганню банкрутству боржника - авіаційного підприємства. Порівняльний та системний для розкриття реструктуризації авіаційних підприємств. Встановлено, що найбільш ефективними способами попередження банкрутства авіаційного підприємства є санація боржника до порушення справи про банкрутство як система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати засновник (учасник, акціонер) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, кредитор боржника, інші особи з метою запобігання банкрутству боржника шляхом вжиття організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до порушення провадження у справі про банкрутство.

Розглянуто історичний розвиток задачі страхування ризиків, пов'язаних з сільськогосподарською діяльністю. Показано основні наукові та організаційні спроби її розв'язання та стан підготовки фахівців страхової справи в Російський імперії наприкінці XIX та на початку XX ст. Наведено відомості про навчальні заклади, які на той час існували в Києві та Харкові і здійснювали підготовку відповідних фахівців. Умовою успішної діяльності страхової компанії на заданому часовому проміжку в роботі прийнято умову про те, що, активи компанії, до складу яких входять суми страхових премій і власний капітал, повинні перевищувати суму страхових виплат. Прийнято, що ймовірність запобігання банкрутству страхової компанії дорівнює ймовірності того, що сума страхових виплат не перевищить суму її активів. Для розв'язання задачі використано модель індивідуального ризику. Розглянуто такі підходи до розв'язання задачі: принцип очікуваного значення та принцип середньоквадратичного відхилення. Принцип очікуваного значення визначає величину активів страхової компанії, необхідну для її успішної діяльності, як величину, яка дорівнює к-кратному перевищенню середнього значення страхових виплат. Принцип середньоквадратичного відхилення визначає величину активів страхової компанії, необхідну для її успішної діяльності, як величину, яка дорівнює сумі середнього значення і r-кратній величині середньоквадратичного відхилення страхових виплат. Розв'язання поставлених задач розглянуто для наступних законів розподілу: нормального, логарифмічно нормального, гамма-розподілу, розподілу Вейбулла, зворотний розподіл Гаусса, розподілу Парето, розподілу Бурра, розподілу Дагума. Наведено фрагменти відповідних таблиць, необхідних для практичного вживання співробітниками страхових компаній.

Мета стаття - аналіз нового інституту господарського права України - продажу майна боржника у справі про банкрутство. Проаналізовано інститут електронних торгів та проблеми судової практики щодо продажу майна боржника на аукціонах. Метод аналізу та синтезу дозволив проаналізувати підходи окремих вчених щодо проблем правового інституту продажу майна боржника у справі про банкрутство, норм чинного вітчизняного законодавства, що врегульовують використання такого засобу реалізації майна боржника як електронний аукціон, діалектичний метод пізнання надав можливість оцінити застосування у справі про банкрутство дворівневої системи електронних аукціонів, статистичний метод - порівняти тривалість процедур банкрутства у розвинутих країнах та високу вартість майна. Визначено шляхи вдосконалення нормативного закріплення продажу майна боржника, реалізація арештованого нерухомого майна через електронні торги. Обговорено проблеми вітчизняного законодавства та практики, пов'язаних із реалізацією майна, що виникають при вирішенні господарських спорів у справах про банкрутство.

Розглянуто історичний розвиток задачі страхування ризиків, пов'язаних з сільськогосподарською діяльністю. Показано основні наукові та організаційні спроби її розв'язання та стан підготовки фахівців страхової справи в Російський імперії наприкінці XIX та на початку XX ст. Наведено відомості про навчальні заклади, які на той час існували в Києві та Харкові і здійснювали підготовку відповідних фахівців. Умовою успішної діяльності страхової компанії на заданому часовому проміжку в роботі прийнято умову про те, що, активи компанії, до складу яких входять суми страхових премій і власний капітал, повинні перевищувати суму страхових виплат. Прийнято, що ймовірність запобігання банкрутству страхової компанії дорівнює ймовірності того, що сума страхових виплат не перевищить суму її активів. Для розв'язання задачі використано модель індивідуального ризику. Розглянуто такі підходи до розв'язання задачі: принцип очікуваного значення та принцип середньоквадратичного відхилення. Принцип очікуваного значення визначає величину активів страхової компанії, необхідну для її успішної діяльності, як величину, яка дорівнює к-кратному перевищенню середнього значення страхових виплат. Принцип середньоквадратичного відхилення визначає величину активів страхової компанії, необхідну для її успішної діяльності, як величину, яка дорівнює сумі середнього значення і r-кратній величині середньоквадратичного відхилення страхових виплат. Розв'язання поставлених задач розглянуто для наступних законів розподілу: нормального, логарифмічно нормального, гамма-розподілу, розподілу Вейбулла, зворотний розподіл Гаусса, розподілу Парето, розподілу Бурра, розподілу Дагума. Наведено фрагменти відповідних таблиць, необхідних для практичного вживання співробітниками страхових компаній.

Розглянуто ґенезу поняття товариство з обмеженою відповідальністю, статутного капіталу, учасника товариства, основні підходи до поняття частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю. Запропоновано поняття "право участі у товаристві" у разі позначення відносин участі особи у конкретному товаристві замінити на "участь у товаристві". Розроблено авторську класифікацію підстав припинення участі в товаристві з обмеженою відповідальністю за критерієм зміни розміру статутного капіталу за такого припиненнія та за суб’єктом припинення (вольовий критерій). Визначено предмет відчуження частки, правову природу виходу учасника товариство з обмеженою відповідальністю. Розглянуто умови та підстави виключення учасника із товариства з обмеженою відповідальністю. Обґрунтовано необхідність можливості звернення стягнення безпосередньо на частку в товаристві з обмеженою відповідальністю, визнання предметом спадкування частки в товаристві.

Досліджено правове регулювання заліку зустрічних однорідних вимог при банкрутстві. Розглянуто поняття та загальнотеоретичні умови застосування заліку зустрічних однорідних вимог. Проведено періодизацію розвитку правової доктрини в частині регулювання заліку зустрічних однорідних вимог при неспроможності (банкрутстві). Встановлено та охарактеризовано співвідношення заліку зустрічних однорідних вимог з основними категоріями правового регулювання відносин неспроможності (банкрутства), мораторієм на задоволення вимог кредиторів та визнанням недійсними правочинів (договорів) і спростуванням майнових дій боржника. Виявлено та розкрито особливості практичного застосування заліку зустрічних однорідних вимог в окремих процедурах неспроможності (банкрутства). Обґрунтовано, що визначальними аспектами застосування заліку зустрічних однорідних вимог при банкрутстві є: строк виконання зустрічних однорідних вимог, а також судова процедура, що застосовується до боржника. Систематизовано досвід правового регулювання заліку зустрічних однорідних вимог за законодавством про неспроможність (банкрутство) зарубіжних країн. Запропоновано доповнення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ст. 20-1 для комплексного врегулювання порядку погашення вимог кредиторів шляхом заліку зустрічних однорідних вимог.

Розглянуто історичний процес становлення та розвитку правового регулювання злиття та приєднання юридичних осіб в Україні та Європейському Союзі. Проаналізовано зміст понять "злиття" й "приєднання" в національній правовій системі та праві Європейського Союзу, виявлено ключові характерні риси досліджуваних форм реорганізації юридичних осіб. Досліджено питання співвідношення категорій "злиття", "приєднання" й "поглинання" у вітчизняній й іноземній правовій доктрині та законодавстві. Зосереджено увагу на аналізі теоретичних і практичних аспектів порядку злиття та приєднання юридичних осіб за законодавством України та компаній за правом Європейського Союзу. Розкрито особливості правової природи договорів про злиття та приєднання юридичних осіб. Окремо зосереджено увагу на дослідженні питань, пов'язаних із виконанням договорів про злиття та приєднання, а також особливостей відповідальності за їх невиконання чи неналежне виконання. Розроблено рекомендації, спрямовані на вдосконалення чинного цивільного законодавства щодо правового регулювання злиття та приєднання юридичних осіб.

Досліджено сучасний стан та особливості українського ринку злиттів і поглинань. Ринок злиттів і поглинань в Україні почав формуватися в 90-х рр. ХХ століття, тобто він відносно молодий, але вже має свою історію, яка складається з послідовних чотирьох етапів: приватизаційний; постприватизаційний; корпоративний і спекулятивний. Вітчизняний ринок злиттів і поглинань характеризується формуванням тенденції до підвищення вартості угод. За досліджуваний період (2013 - 2020 рр.) найдорожчі угоди злиття та поглинання в Україні найчастіше укладалися в такому секторі економіки, як зв'язок і ЗМІ, фінансовий сектор, сільське господарство. Залишається низьким рівень прозорості, тобто в Україні більше 40 % угод було укладено без розголошення вартості. Українські інвестори практично не беруть участі в купівлі іноземних активів у рамках угод злиття та поглинання. До 2013 р. основним інвестором на українському ринку злиттів в поглинань була Європа, зараз це країни СНД, зростає також участь американських компаній. Пандемія COVID-19 негативно позначилася на всіх країнах світу. ВВП України зменшився на 4,4 %, що було найбільшим падінням з 2013 - 2014 рр. Також в Україні істотно зменшилася кількість угод на ринку злиттів і поглинань (скоротилась на 15 %, а загальна вартість угод зменшилась на 62 %). Негативною характерною рисою вітчизняного ринку злиттів і поглинань є наявність рейдерських захоплень, що стримує розвиток цього ринку. Використовуючи дані Єдиного державного реєстру судових рішень, нами було визначено, що в Україні щорічно фіксується від 500 до 700 рейдерських атак. Так, за досліджуваний період (2013 - 2020 рр.) в Україні зафіксовано 3242 рейдерських захоплень У зв'язку з цим урядом країни розроблено заходи щодо подолання цього явища. Так, у 2020 р. вступив у дію Закон України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству, який сприятиме покращенню інвестиційної привабливості країни, забеспечить зростання вітчизняногго ринку злиттів і поглинань.

Визначено особливості банкрутства акціонерних товариств в Україні та проблемні питання, що при цьому виникають, з метою пошуку напрямів їх усунення. З'ясовано походження терміна "банкрутство", його законодавче розуміння. Наголошено, що законодавством застосовуються такі поняття, як "ознаки банкрутства" та "ознаки неплатоспроможності", однак їх визначення відсутні. Звернено увагу, що неплатоспроможним, тобто таким, що має заборгованість перед кредиторами та/або заборгованість за податковим зобов'язанням, які не може вчасно та повно погашати через відсутність коштів на рахунках, може бути підприємство будь-якої організаційно-правової форми, а тому акціонерні товариства не є винятком. З'ясовано, що визначення ймовірності визнання акціонерного товариства неплатоспроможним віднесено до компетенції його наглядової ради. Акцентовано увагу, що за загальним правилом до суб'єкта, який є боржником, незалежно від форми власності можуть бути застосовувані такі процедури з питань банкрутства, як розпорядження майном боржника, санація боржника та ліквідація банкрута. Розкрито зміст процедур з питань банкрутства. Приділено увагу досвіду реорганізації акціонерних товариств через приєднання в Німеччині та Україні. Зроблено висновок, що в Німеччині приєднання є механізмом симбіозу товариств для покращання економічної ситуації та запобігання банкрутству АТ, тоді як в Україні подібного механізму не передбачено. Наголошено, що для державних акціонерних товариств закон передбачає застосування лише судової процедури розпорядження майном без обмежень. Наголошено, що найбільшою проблемою банкрутства публічних акціонерних товариств є пасивність органів виконавчої влади, що здійснюють управління державними підприємствами, як учасників процедур банкрутства, та фактично неспроможність відновити платоспроможність таких товариств за допомогою судових процедур через законодавчі обмеження. Виокремлено також проблему доступу арбітражного керуючого до інформації про акціонерне товариство та відповідальність порушення вимог щодо користування нею, зважаючи на що очевидною є необхідність додаткової регламентації цих положень на законодавчому рівні.

Досліджено правове регулювання захисту трудових прав працівників при ліквідації, реорганізації та банкрутстві підприємства, установи, організації та подальшого його вдосконалення відповідно до сучасних міжнародних, державних і суспільних потреб. Виділено й охарактеризовано основоположні етапи історичного розвитку законодавства у сфері праці при ліквідації, реорганізації та банкрутстві підприємства, установи, організації, визначено категорії понять: «банкрутство», «ліквідація», «реорганізація» підприємств, установ, організацій, «масове вивільнення працівників» та їх юридична сутність. Уточнено особливості порядку розірвання трудового договору в зазначених випадках. Надано загальну характеристика юридичних гарантій вивільнення працівників в Україні і в зарубіжних країнах. Визначено характерні особливості розгляду та вирішення трудових спорів у зазначених випадках і реалізації права на судовий захист звільнених і/або вивільнених осіб. Виділено проблеми та шляхи вдосконалення захисту трудових прав осіб при змінах в організації виробництва і праці. Розроблено конкретні пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства з питань правового забезпечення ефективного захисту трудових прав працівників при ліквідації, реорганізації та банкрутстві підприємств, установ, організацій.

Дисертаційна робота присвячена проблемам припинення господарських товариств у цивільному праві України. Зокрема, досліджено ґенезу правового регулювання припинення юридичних осіб; загальні положення про припинення господарських товариств у цивільному законодавстві України; правову природу ліквідації та реорганізації як форм (видів) припинення господарських товариств; інші форми (види) припинення господарських товариств; правову природу рішення про припинення господарського товариства; способи захисту, що можуть мати наслідком припинення господарського товариства; особливості правосуб'єктності господарського товариства, щодо якого прийнято рішення про його припинення. Обґрунтовано можливість використання терміна "квазіприпинення" щодо господарських товариств у випадках фактичного припинення їх діяльності; втрати господарським товариством ознак юридичної особи, майнового та (або) особового субстрату; визнання недійсними установчих документів господарського товариства. Зазначено про необґрунтованість поділу припинення господарських товариств на форми (ліквідацію та реорганізацію) за критерієм наявності або відсутності правонаступництва. Розроблено науково обґрунтовані висновки, пропозиції та рекомендації, спрямовані на удосконалення доктринальних підходів до розуміння припинення господарських товариств.

Представлено монографію, яка є продовженням наукових досліджень конкурсного про¬цесу в Україні та Німеччині, які були здійснені у попередньо опублікованих працях - "Інститут банкрутства (неплатоспроможності) в юридичній доктрині України", "Порівняльно-правові аспекти регулювання процедури банкрутства в Німеччині та Україні". Висвітлено більш детально теоретичні питання генезису та розвитку конкурсного процесу Стародавнього Риму; держав, до складу яких входили землі України, зокрема Австрійської імперії, держав, які увійшли до складу Німецької імперії, тощо. Проведено порівняльно-правовий аналіз із законодавством Німеччини, а саме проблем: досудової санації, визнання правочинів недійсними в процедурі банкрутства; продажу майнових активів боржника, інституту неплатоспроможності фізичної особи та ін. Використано судова практика господарських судів України, а та Верховного Суду.