Наведено результати комплексного дослідження юридичної природи поруки як способу забезпечення виконання зобов'язань. Проаналізовано поняття, ознаки та функціональне призначення поруки. Визначено види поруки. Встановлено суб'єкти поручительських правовідносин. Розкрито поняття й ознаки договору поруки, сформульовано вимоги щодо його форми, істотних умов, особливостей виконання, відповідальності поручителя. Виявлено механізм компенсації витрат, яких зазнав поручитель внаслідок виконання зобов'язань замість боржника. Проанаізовано історичні тенденції розвитку поруки у римському праві та законодавстві, що діяло на українських землях. Висвітлено досвід правового регулювання поруки у законодавстві країн СНД і Європейського Союзу на сучасному етапі. Наведено рекомендації щодо удосконалення чинного законодавства України та правильного застосування правових норм про поруку на практиці.

Приведены результаты комплексного исследования юридической природы поручительства как способа обеспечения выполнения обязательств. Проанализированы понятие, признаки и функциональное предназначение поручительства. Раскрыты понятие и признаки договора поручительства, сформулированы требования к его формам, существенным условиям, особенностям выполнения, ответственности поручителя. Выявлен механизм компенсации расходов, понесенных поручителем вследствие выполнения обязательств вместо должника. Проанализированы исторические тенденции развития поручительства в римском праве и законодательстве, действовавшем на украинских землях. Освещен опыт правового регулирования поручительства в законодательстве стран СНГ и Европейского Союза на современном этапе. Даны рекомендации по усовершенствованию действующего законодательства Украины и правильного применения правовых норм о поручительстве на практике.

Розкрито зміст поняття гарантії як виду забезпечення зобов'язань, розглянуто її правову природу та сутнісні ознаки, визначено місце у системі засобів забезпечення зобов'язань. Досліджено процес формування ідеї гарантії від часів римського приватного права до сучасного періоду. Проаналізовано діючу концепцію гарантії. Визначено підстави виникнення та припинення гарантійних правовідносин, а також специфіку юридичної сукупності, що спричиняє виникнення даних відносин. Показано особливості різних видів гарантії, проаналізовано їх співвідношення з суміжними цивільно-правовими інститутами. Сформульовано теоретичні висновки з досліджених питань і розроблено практичні рекомендації щодо удосконалення регулювання інституту гарантії у цивільному законодавстві України.

Досліджено історико-правові аспекти становлення гарантії в цивільному законодавстві, проаналізовано її ознаки та функції, наведено класифікації. Описано правову природу договору про видачу гарантії, особливості правового статусу суб'єктів гарантійного правовідношення, виконання гарантійних зобов'язань, прав гаранта на пред'явлення регресних вимог до боржників, припинення гарантії. Наведено рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання гарантії у вітчизняному цивільному законодавстві.

Проведено комплексне дослідження юридичної природи поруки як способу забезпечення виконання зобов'язань. Розкрито зміст поняття, основні ознаки та функціональне призначення поруки, наведено її класифікацію, охарактеризовано різні види. Визначено суб'єкти поручительських правовідносин. Розкрито зміст поняття й ознаки договору поруки, встановлено вимоги щодо його форми, істотних умов, особливостей виконання, відповідальності поручителя. Описано механізм компенсації витрат, яких зазнав поручитель внаслідок виконання зобов'язання замість боржника. Досліджено історичні тенденції розвитку поруки у римському праві та законодавстві, чинному на території Української держави. Висвітлено досвід правового регулювання поруки у законодавстві країн СНД та Європейського Союзу на сучасному етапі. Розроблено пропозиції щодо удосконалення й ефективного застостування правових норм про поруку.

Досліджено генезис поняття та особливості рецепції інституту поруки з римського приватного права в цивільне право України. Зроблено спробу комплексного його вивчення, використовуючи як методологічне підгрунтя положення про рецепцію римського приватного права як явище органічно властиве європейським правовим системам. Проаналізовано особливості, характер і тенденції розвитку інституту поруки як засобу забезпечення зобов'язань за римським правом, його вплив на інститут поруки у європейських правових системах та формування однойменного інституту в цивільному праві України.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)208.1 + Х839(4УКР)39

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)208.1

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)208.1

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4Укр)208.1 + Х932.210.81

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)208.1 + Х932.210.8

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4Укр)208.1

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено державну гарантію як засіб забезпечення виконання господарських зобов'язань. На основі аналізу законодавчого та доктринального підходів до розуміння суті державної гарантії запропоновано визначення державної гарантії із розмежуванням її властивостей та специфічних ознак. Обгрунтовано господарсько-правову природу цього інституту. Проаналізовано зарубіжний досвід державного гарантування, зокрема країн СНД, Німеччини, Франції, США. Доведено необхідність визначення державної гарантії як засобу державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання. Запропоновано визначити на законодавчому рівні договір державної гарантії та віднести його до форм державно-приватного партнерства. Окремо звернено увагу на порядок надання державних гарантій. Висловлено пропозиції про поділ його на стадії та етапи. Досліджено гарантійні зобов'язання держави, їх змістовні елементи та механізм реалізації. Звенено увагу на відносини, що виникають за наслідками виконання гарантійних зобов'язань. Сформульовано пропозиції щодо удосконалення вітчизняного законодавства, спрямованого на правову регламентацію державної гарантії як засобу забезпечення виконання господарських зобов'язань в Україні.

Досліджено приватноправове регулювання відносин, що виникають за наданні гарантій. Визначено передумови становлення інституту гарантії у цивільному праві України, елементи, правова природа, динаміка розвитку правовідносин, сутність, види та припинення гарантії. Висвітлено питання трансформації гарантії як різновиду поруки в самостійний вид забезпечення виконання зобов'язання. Приділено значну увагу застосуванню інституту гарантії в міжнародному приватному праві та законодавстві зарубіжних країн. Дано характеристику поняття та видів гарантії, проаналізовано легальне та доктринальне визначення поняття гарантії, її ознаки. Висвітлено питання підстав виникнення гарантійних правовідносин, серед яких центральне місце відводиться односторонньому правочину. Запропоновано визначення фінансових послуг, гарантії як складного інституту забезпечення виконання переважно грошових зобов'язань. Зважаючи на те, що гарантія має автономний, самостійний характер, її дійсність не залежить від дійсності основного зобов'язання. Наголошено, що без основного зобов'язання вона втрачає свій сенс.

Комплексно досліджено питання, що пов'язані із правовим регулюванням відносин, які виникають у зв'язку із укладенням договору поруки з метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань. Сформульовано поняття поруки як способу забезпечення виконання кредитних зобов'язань. Значну увагу приділено визначенню ознак поруки як способу забезпечення виконання кредитних зобов'язань. Проаналізовано особливості суб'єктного складу правовідносин поруки. Визначено механізм реалізації прав та обов'язків кредитора, поручителя та боржника. Увагу приділено аналізу підстав припинення зобов'язань за договором поруки. Обгрунтовано наукові висновки щодо окремих теоретичних та практичних проблем інституту поруки. Сформульовано пропозиції з удосконалення положень чинного законодавства України щодо регулювання правовідносин поруки. Розроблено практичні рекомендації спрямовані на формування сталої судової практики застосування норм, які регулюють правовідносини поруки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)208.1

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: РА440707 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :