Розглянуто проблеми автоматизації та використання комп'ютерних технологій у навчальному процесі. Висвітлено особливості практичної підготовки курсантів з використанням сучасних технологій моделювання. Запропоновано напрями вдосконалення підготовки військових фахівців з урахуванням розширення сфер міжнародного співробітництва. Наведено форми та методи активізації навчальної роботи з урахуванням досвіду антитерористичної операції у східних областях України. Визначено роль космічних систем і наземних засобів контролю космічного простору у забезпеченні національної безпеки. Розкрито особливості педагогічної діяльності й її вимоги до особистості педагога.

Розглянуто: "Синдром АТО": прояви та способи реагування на нього; ознаки посттравматичного стресового розладу (ПТСР); деякі шляхи реабілітації військовослужбовців з синдромом АТО; законодавчі дії держави щодо психологічної та соціальної адаптації військовослужбовців-учасників АТО.

Розглянуто пріоритетні засади державної політики у сфері забезпечення кібернетичної безпеки за умов проведення антитерористичної операції. На підставі аналізу правових джерел визначено шляхи формування засад сучасної державної політики у сфері забезпечення кібернетичної безпеки. Деталізовано основні загрози та напрями деструктивної діяльності РФ, псевдореспублік ДНР та ЛНР в інформаційному просторі України на шкоду національним інтересам. Обгрунтовано доцільність розробки організаційно-правових та методологічних засад забезпечення кібернетичної безпеки за умов антитерористичної операції, побудови національної системи кібербезпеки.

Досліджено питання організації та діяльності судів за умов воєнного, надзвичайного стану. Розкрито особливості дій законів України, що регулюють діяльність судової влади, в районі проведення антитерористичної операції.

Проаналізовано правове регулювання господарської діяльності та господарських відносин в особливий період. Доведено, що господарська діяльність в особливий період є окремим спеціальним режимом господарювання. Розкрито зміст організаційно-господарських, господарсько-виробничих, внутрішньогосподарських відносин в особливий період. Запропоновано напрями подальшого вдосконалення нормативно-правового регулювання господарської діяльності в особливий період.

Крізь призму концептів регіоналізму, рубіжності, теорії погранич проаналізовано витоки та прояви збройного конфлікту на сході України, до якого привернуто увагу провідних держав світу. Нетиповий, штучно сконструйований регіон розглянуто як ареал складного переплетення різноспрямованих впливів, зумовлених наявністю невпорядкованого українсько-російського кордону, як зона підвищеної міграційної рухливості та своєрідного культурно-психологічного нарцисизму.

The article specifies that during the conflict in the east of Ukraine there is an increase in the activity of the institutions of the global civil society and, as a result, an increase in the level of trust in public associations; It is stated that inthe situation active activities are carried out by both the institutions of the global civil society, and by the national public associations and state institutions; It is argued that the cooperation of international non-governmental organizations with the governments of national states and public organizations is marked by the phenomenon of "mutual influence"; It is focused on the fact that this phenomenon contributes to the emergence of a global civil society that is more consolidated in comparison with the international community of states.

Визначено, що у період конфлікту на сході України спостерігається зростання активності інституцій глобального громадянського суспільства та, як наслідок, підвищення рівня довіри до громадських об’єднань. Вказано, що у кризовій ситуації активну діяльність здійснюють як інституції глобального громадянського суспільства, так і національні громадські об’єднання та державні установи. Аргументовано, що співпраця міжнародних неурядових організацій з урядами національних держав та громадськими організаціями відзначається феноменом “обопільного впливу”. Акцентовано увагу на тому, що це явище сприяє становленню глобального громадянського суспільства, яке є більш консолідованим у порівнянні з міжнародним співтовариством держав.

Определено, что в период конфликта на востоке Украины наблюдается рост активности институтов глобального гражданского общества и, как следствие, повышение уровня доверия к общественным объединениям. Указано, что в кризисной ситуации активную деятельность осуществляют как институты глобального гражданского общества, так и национальные общественные объединения и государственные учреждения. Аргументировано, что сотрудничество международных неправительственных организаций с правительствами национальных государств и общественными организациями отмечается феноменом "обоюдного влияния". Акцентировано внимание на том, что это явление способствует становлению глобального гражданского общества, которое является более консолидированным по сравнению с международным сообществом государств.

Визначено і обгрунтовано концептуальні підходи до формування механізму пошуку,евакуації, упізнання та обліку загиблих у війнах та збройних конфліктах виходячи з досвіду антитерористичної операції на Сході України.

Дисертацію присвячено теоретичним проблемам визначення сутності адміністративного режиму антитерористичної операції (АТО). Розкрито поняття, характерні ознаки та класифікацію адміністративних режимів у теорії адміністративного права. Узагальнено міжнародний досвід уведення спеціальних адміністративних режимів на окремих територіях. Визначено критерії співвідношення адміністративного режиму АТО та суміжних категорій права. Охарактеризовано правову основу введення адміністративного режиму АТО. Встановлено систему суб'єктів, що забезпечують протидію тероризму під час проведення АТО. Визначено порядок застосування та види допустимих обмежень прав і свобод людини під час проведення АТО. Здійснено характеристику сутності поняття та правового статусу тимчасово неконтрольованої території в окремих районах Донецької та Луганської областей. Визначено особливості фінансової та митної політики у регіоні проведення АТО. Визначено особливості юридичної відповідальності за порушення військового обов'язку. Встановлено особливості здійснення правосуддя у зв'язку з адміністративним режимом АТО.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф4(РОС),9(4УКР) + Ф4(4УКР),(4РОС) + Х819(4УКР555)112.039.3 + Ц35(4УКР)644УКР555"2014-..." + Х910.131.19(4РОС):Х910.19(4УКР)

Рубрики:

Міжнародні відносини. Зовнішня політика. Дипломатія

Адміністративне право окремих країн

Історія війн, воєнної науки і військового мистецтва

Шифр НБУВ: Ж25775 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Оцінено стан дії соціальних небезпек, ризиків та загроз національній безпеці. Конкретизовано їх зміст та прояв за умов збройного конфлікту на Сході України. Визначено несприятливі наслідки реалізації соціальних небезпек. Обгрунтовано пропозиції та рекомендації щодо мінімізації та попередженню проявів соціальних ризиків та небезпек шляхом удосконалення управління системою національної безпеки та соціальної політики.

Розглянуто історико-правові причини конфлікту в Югославії у порівнянні з конфліктом на Сході України. Доведено, що в окремих випадках причини конфліктів збігаються і вони викликані, передусім, намаганням більшої нації-лідера не допустити виходу меншої нації зі сфери її впливу. Водночас існує багато інших причин, які можна зарахувати до історичних, а також правових, які сприяли розгортанню обох конфліктів. Визначено, що обидва конфлікти мають і політичні, й інші аспекти, але в окремих напрямах вони різні.

Вивчено необхідність планування розвитку спроможностей сил оборони, за нинішніх умов гібридної війни, що ведеться РФ проти України. Розглянуто нинішній стан нормативно-правової бази, що стосується спроможностей сил оборони та класифікацію спроможностей, у ході оборонного планування: необхідні спроможності; наявні спроможності; критичні спроможності. Проведено аналіз наскільки визначення терміну "спроможність" в Україні відповідає визначенню терміну "capabilities" в країнах НАТО. Обгрунтовано доцільність, при розбудові спроможностей сил оборони, використовувати досвід НАТО, яка має власний процес оборонного планування (DDP) для визначення вимог до військ (сил), що виконуватимуть певні військові операції. Розглянуто ряд практичних процедур на основі яких доцільно планувати розбудову спроможностей сил оборони, та складові елементи спроможностей. Наголошено, що планування розвитку складових сил оборони, спільної їх підготовки і застосування у кризових ситуаціях воєнного характеру повинна здійснюватися на основі визначених ситуацій, завдань та вимог до оперативних (бойових, спеціальних) спроможностей.

Розглянуто результати розвідувального аналізу даних щодо терористичних атак в Україні на основі відкритого набору даних "База даних глобальної тероризму" Національного консорціуму з вивчення та реагування на тероризм. Оригінальний набір даних містить інформацію про 1583 терористичні атаки в Україні та відображає зміни в ситуації безпеки в 2014 - 2015 рр. Результати досліджень можуть бути використані для подальшого прогнозного моделювання та планування антитерористичних та інформаційних операцій. Вони можуть бути представлені від базової інформації про типи загроз і тактики їх застосування до уявлень про ефективні стратегії боротьби з тероризмом в заданому контексті.

Розглянуто основні підходи до проблеми забезпечення свободи слова та ЗМІ під час проведення антитерористичних операцій у демократичному суспільстві. Визначені механізми обмеження свободи слова під час висвітлення конфліктних ситуацій з урахуванням вимог національної безпеки; акцентована увага на необхідності співпраці держави та ЗМІ у питанні розробки стандартів при висвітленні антитерористичної діяльності.

Робота базується на емпіричному матеріалі дослідження, що проводилось за ініціативою Фонду ветеранів війни і учасників АТО факультетом соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка в березні-червні 2016 р. Розглядається досвід перебування учасників АТО в зоні бойових дій. Увагу присвячено задоволеністю користуванням соціальними програмами, які є відповіддю держави на актуальні соціальні проблеми, а також виведено показник активності користуванням державними програмами. Надано соціально-демографічний портрет учасників АТО.

Визначено суть адміністративно-правового статусу добровольців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції (АТО). Проаналізовано та розглянуто основні засади нормативно-правового регулювання адміністративно-правового статусу зазначеної категорії осіб. Зокрема, досліджено проблематику визначення правового статусу добровольців, які брали безпосередню участь в АТО у складі добровольчих формувань, що не були включені до складу військових формувань і правоохоронних органів України. Наведено наукові позиції та проведено аналіз судової практики з цього питання. Запропоновано внести доповнення до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

На основі аналізу доктринальних та нормативних джерел розкрито зміст прав дітей як об'єктів адміністративно-правового забезпечення (АПЗ) та здійснено їх класифікацію. Сформульовано поняття та охарактеризовано механізм АПЗ прав дітей за умов проведення АТО в Україні, виявлено його ознаки та структурні елементи. Проаналізовано адміністративно-правові норми як елемент зазначеного механізму. Визначено суб'єкти АПЗ прав дітей за умов проведення АТО в Україні та здійснено їх класифікацію. Висвітлено актуальні проблеми АПЗ соціально-економічних та культурних прав дітей за умов проведення АТО в Україні та окреслено шляхи їх вирішення. Наведено пропозиції щодо вдосконалення АПЗ прав дітей за умов проведення АТО в Україні.

Проведено комплексне дослідження особливостей функціонування механізу забезпечення соціального захисту людини в умовах збройного конфлікту в Україні. Проаналізовано нормативні засади, тенденції та проблеми правозастосування у досліджуваній сфері. Сформульовано визначення соціального захисту, соціально-правового захисту, соціально-правового захисту людини в умовах військових конфліктів. Розкрито поняття механізму правового забезпечення права на соціальний захист людини в умовах збройного конфлікту як комплексної системи законодавчо закріплених правових засобів, які застосовуються органами державної влади та органами місцевого самоврядування для забезпечення соціальних прав учасників АТО, вимушених переселенців та осіб, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, членів їхніх сімей, надання допомоги в реалізації і відновленні цих прав, а також соціально-правових заходів, які здійснюються задля гарантування прав цих осіб. Обгрунтовано та визначено стадії соціального захисту людини в умовах збройного конфлікту в Україні. Сформульовано нормативно-правові та організаційно-правові гарантії прав і свобод людини та громадянина, зокрема внутрішньо переміщених осіб, учасників АТО, осіб, які залишилися на окупованих територіях, які діють у сфері функціонування державної влади, суб'єктів громадянського суспільства та міжнародних правозахисних організацій. Розроблено пропозиції щодо вирішення проблемних аспектів дотримання, забезпечення і захисту права на соціальний захист учасників антитерористичної операції, вимушених переселенців, осіб, які перебувають у зоні проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей і осіб, які залишилися на тимчасово окупованій території.

Досліджено управління фіскальною безпекою держави в умовах гібридної війни. Охарактеризовано види економічних втрат через їх статистичну оцінку періоду гострої фази 2014 - 2015 рр. гібридної війни РФ проти України. Узагальнено вітчизняний історичний досвід застосування фіскальних інструментів реагування на гібридні загрози. Оцінено динаміку втрат податкових і митних надходжень постраждалих регіонів АР Крим, Донецької та Луганської областей. Проаналізовано фінансування з Державного бюджету України сектору національної безпеки та оборони, підтримки постраждалих громадян та регіону, діяльності новостворених державних інституцій для відновлення розвитку. Розроблено методику оцінки фіскальної безпеки держави в умовах гібридної війни і побудовано модель оцінки реальних і потенційних фіскальних втрат України внаслідок гібридної війни, що дозволило обгрунтувати рекомендації щодо зміцнення вітчизняної фіскальної безпеки за різними сценаріями продовження гібридної війни.