У монографії, що є складовою частиною наукової праці "Моделі розвитку та механізми функціонування сфери культури України на межі століть: історія, теорія, практика розвитку (на прикладі української національної театральної культури)", досліджуються тенденції, проблеми та перспективи розвитку взаємовідносин владних і театрально-мистецьких структур в Україні. Аналізуються причини і наслідки державної політики в галузі української культури, становлення її концептуальних засад; спадковість правотворення в галузі культури та апогей державного управління нею; самоорганізація українського театру в контексті парадоксів державної культурної політики та ін.

Подано нормативно-правові документи, що визначають основні напрями розвитку та забезпечення реалізації державної політики у сфері туристичної індустрії. Обгрунтовано ліцензійні умови провадження господарської діяльності з організації іноземного, внутрішнього та зарубіжного туризму та проведення екскурсій. Наведено правила сертифікації готельних послуг і послуг харчування, наданих суб'єктами туристичної діяльності. Запропоновано методику розрахунку обсягів туристичних послуг.

Изложены нормативно-правовые документы, определяющие основные направления развития и обеспечения реализации государственной политики в сфере туристической индустрии. Обоснованы лицензионные условия осуществления хозяйственной деятельности по организации иностранного, внутреннего и зарубежного туризма и проведения экскурсий. Изложены правила сертификации гостиничных услуг, а также услуг общественного питания, предоставленных субъектами туристической деятельности. Предложена методика расчета общего количества туристических услуг.

Викладено накази та листи міністерств, комітетів і відомств України щодо регулювання підприємницької діяльності у сфері туристичного бізнесу. Розглянуто питання страхування та медичного забезпечення галузі. Наведено список нормативних документів зі стандартизації туристичних послуг, форми державної статистичної звітності суб'єкта туристичної діяльності та інформацію про особливості оподаткування у галузі туризму. Подано інформацію про розвиток туристичної індустрії в Російській Федерації та Європейському Союзі.

Приведены приказы министерств, комитетов и ведомств Украины относительно регулирования предпринимательской деятельности в сфере туристического бизнеса. Рассмотрены вопросы страхования и медицинского обеспечения отрасли. Изложен список нормативных документов по стандартизации туристических услуг, формы государственной статистической отчестности субъекта туристической деятельности и инофрмацию о специфики проведения налогообложения в отрасли туризма. Представлена информация о развитии туристической индустирии в Российской Федерации и Европейском Союзе.

Подано коментар, написаний відповідно до редакції Закону України "Про туризм", яка була прийнята Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про туризм" від 18 листопада 2003 р. N 1282-IV. Наведено посилання на значний масив нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у сфері туризму. Висвітлено проблеми щодо державної політики з даних питань, безпеки, професійної підготовки фахівців, організації туристичної діяльності та наукового забезпечення галузі.

Представлен комментарий, написанный в соответствии с редакцией Закона Украины "О туризме", которая была принята Законом Украины "О внесении изменений к Закону Украины "О туризме" от 18 ноября 2003 г. N 1282-IV. Приведены ссылки на значительный массив нормативно-правовых актов, регулирующих общественные отношения в сфере туризма. Освещены проблемы, касающиеся государственной политики по данным вопросам, безопасности, профессиональной подготовки специалистов, организации туристической деятельности и научного обеспечения отрасли.

Висвітлено правничо-економічні засади управління й менеджменту фізкультурно-оздоровчих і спортивних органів (підприємств). На підставі аналізу нормативно-правової бази узагальнено матеріал з регулювання адміністративних, господарських, трудових відносин у сфері фізичної культури та спорту.

Освещены законодательно-экономические основы управления и менеджмента физкультурно-оздоровительных и спортивных органов (предприятий). На основании анализа нормативно-правовой базы обобщены материалы по регулированию административных, хозяйственных, трудовых отношений в сфере физической культуры и спорта.

Рокрито сутність понад 300 термінів, використаних у нормативно-правових актах, статутних і регламентних документах, чинних на території України у сфері спорту. Розглянуто термінологію, яка використовується під час розгляду справ, пов'язаних із вживанням заборонених речовин (допінгу). Усі терміни подано з посиланням на нормативно-правові акти станом на 1 травня 2007 р.

Раскрыта сущность свыше 300 терминов, использующихся в нормативно-правовых актах, статутных и регламентных документах, действующих на территории Украины в сфере спорта. Рассмотрена терминология, использующаяся при рассмотрении дел, связанных с употреблением запрещенных веществ (допинга). Все термины даны со ссылкой на нормативно-правовые акты по состоянию на 1 мая 2007 р.

Запропоновано визначення поняття "здоровий спосіб життя", розкрито його співвідношення з поняттям "фізична культура". Установлено соціальні витоки юридичних норм, які регулювали відносини, пов'язані з фізичною культурою та здоровим способом життя українського народу, - народні вірування, обряди, норми моралі, етнографічно-побутові чинники. Визначено, що формування та розвиток норм звичаєвого права, які регламентували фізичну культуру, санітарно-гігієнічні заходи як умови здорового способу життя на українських землях, відбувалися у поєднанні елементів західноєвропейської та східноєвропейської традицій. Виявлено еволюцію в регулюванні фізичної підготовки, санітарії та гігієни в середовищі українського народу від норм звичаєвого права до законодавчих актів. Показано значення регулювання суспільних відносин, пов'язаних з фізичною культурою та здоровим способом життя українського народу. Відзначено, що у XVIII - на початку XX ст. його правосвідомість у сфері санітарії та гігієни, фізичної культури та спорту була дуже високою, що зумовило проведення урядом Московського царату, а з першої чверті XVIII ст. - Російської імперії, у складі якої перебувала значна частина України, законодавчого врегулювання санітарно-гігієнічних проблем за умов великої загрози пошестей. Врегулювання санітарно-гігієнічних заходів було винятково важливим чинником загального комплексу адміністративно-правових відносин. За результатами компаративного аналізу правового регулювання фізичної культури, спорту та здорового способу життя на українських землях у складі Російської та Австро-Угорської імперій показано

Здійснено науково-теоретичне дослідження актуальних політико-управлінських проблем становлення та розвитку державного регулювання у галузі туризму. Сформульовано практичні рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання туристичної діяльності. Досліджено особливості підготовки фахівців у даній сфері. Визначено проблеми державного регулювання розвитку соціального та сільського зеленого туризму. Запропоновано механізми створення позитивного образу України як туристичної держави, нові форми просування національного туристичного продукту на внутрішньому та міжнародному ринку туристичних послуг, методику підвищення ефективності управління інвестиційними проектами у туристичних центрах України, шляхи можливого співробітництва органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання, які надають туристичні послуги.

Розглянуто теоретико-методологічні й практично-організаційні аспекти державного регулювання розвитку туристичної галузі на національному, регіональному та місцевому рівнях. На підставі грунтовного аналізу державної туристичної політики в країнах Європи, зокрема Франції, визначено основні механізми державного регулювання туризму. Висвітлено стан державної підтримки розвитку туризму в Україні та запропоновано шляхи розв'язання проблем туристичної галузі, а саме: залучення територіальних громад до створення конкурентоспроможного туристичного продукту в регіоні; використання механізмів партнерства державної влади, територіальних громад та приватного сектору в галузі туризму; соціалізація туристичної сфери та підтримка перспективних видів туризму - сільського, в'їзного, внутрішнього, соціального. Запропоновано механізми створення регіональної туристичної корпорації та туристичного інформаційного центру, що мають сприяти розвитку туризму на регіональному й місцевому рівнях.

Проаналізовано питання державного регулювання сфери туризму на обласному рівні. Розкрито взаємозв'язок понять "державне регулювання" та "державне управління", в результаті якого виявлено сутність поняття "державного регулювання" взагалі та на його базі - "державне регулювання в сфері туризму". Обгрунтовано класифікацію механізмів державного регулювання сфери туризму. Запропоновано розмежувати повноваження щодо здійснення державного регулювання сфери туризму центрального та місцевих органів виконавчої влади. Визначено шляхи співробітництва органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність з надання туристичних послуг. Обгрунтовано пропозиції щодо створення обласної координаційної ради з питань розвитку туризму. Запропоновано концептуальні підходи щодо організації підвищення класифікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування, які виконують обов'язки в сфері туризму.

Розвинуто теоретичні та методичі підходи, розроблено практичні рекомендації щодо вдосконалення державного регулювання розвитку туризму на базі принципів комплексності та системності. Досліджено суть державного регулювання у сфері туризму на регіональному рівні. Обгрунтовано форми, методи й інструменти механізму державного регулювання й активізації діяльності суб'єктів туристичного господарювання у регіональній політиці розвитку даної сфери. Визначено роль і місце сфери туризму у національній економіці, її соціально-економічний вплив на суспільство та навколишнє середовище. Оцінено прямий і непрямий вплив державного регулювання на господарську діяльність підприємств сфери туризму. Вивчено можливості ефективного використання нових організаційних форм і методів державного регулювання дослідженої сфери у регіоні. Розроблено методичні рекомендації стосовно вдосконалення державного регулювання регіонального туризму на базі принципів комплексності та системності.

Досліджено конституційно-правові засади туризму в Україні як гарантії реалізації людиною прав і свобод під час здійснення туристичних подорожей (право на свободу пересування, відпочинок, охорону здоров'я, безпечне для життя та здоров'я довкілля, задоволення духовних потреб, участі у культурному житті, а також право на доступ до культурних цінностей), теоретичні та практичні проблеми його становлення й розвитку. Розкрито поняття туризму, надано його дефінітивну характеристику за формою, суттю та змістом. Сформульовано право на туризм, а також з'ясовано його юридичну природу. Визначено та проаналізовано основні елементи конституційно-правових засад туризму в Україні, виокремлено систему законодавства України про туризм і здійснено аналіз його норм щодо відповідності Конституції України, чинному законодавству, новітнім світовим тенденціям законотворчості у даній сфері. Наведено пропозиції щодо вдосконалення законодавства України про туризм і механізму його реалізації.

Досліджено питання вдосконалення оподаткування туристичної сфери. Проаналізовано правове регулювання податкових правовідносин і відносин у сфері адміністрування податків і зборів, а також нормативні акти, що встановлюють правовий статус туристичних операторів і туристичних агентів як платників обов'язкових платежів. Досліджено практику оподаткування туристичних операторів і туристичних агентів, а також вплив чинної податкової системи та системи адміністрування обов'язкових платежів на їх роботу. Розглянуто питання про можливість оптимізації податкової системи та вдосконалення туристичного законодавства. Розроблено пропозиції щодо формування реальної довгострокової стратегії розвитку туристичних послуг в Україні.

Вирішено наукові та практичні проблеми щодо вдосконалення організації надання туристичних послуг у малому історичному місті. Розроблено теоретико-методологічні засади функціонування та розвитку цих послуг, що має значення для подальшого розвитку наукових і прикладних основ місцевого самоврядування та муніципального управління. Розглянуто аспект надання туристичних послуг як чинник вирішення місцевих проблем територіальної громади. Виділено закономірності та принципи їх розвитку. Показано особливу роль органів місцевого самоврядування у процесі здійснення туристичної діяльності в малому історичному місті. Комплексно проаналізовано сферу туристичних послуг малих історичних міст на прикладі Тернопільщини. Визначено фактори, що впливають на їх формування. Проведено оцінювання інституційної, ресурсної, нормативно-правової складових. Запропоновано методологію багаторівневого, стратегічного управління та вдосконалення організаційної структури, формування інноваційних форм кооперації туристичних процесів, застосування новітніх технологій інформаційно-комунікативної сфери.

Акцентовано увагу на особливостях механізму правового регулювання, завдяки якому забезпечується реалізація туристичного режиму. Зазначено, що засоби правового регулювання даного механізму утворюють дві групи, а саме: до першої належать адміністративно-правові засоби дозвільного характеру, до другої - адміністративно-правові засоби впливового характеру.

Обгрунтовано авторське право на визначення поняття "туристична діяльність", розглянуто понятійний апарат туризму та сільського туризму, досліджено роль та значення сільського туризму в туристичній діяльності України. Виділено тенденції та проблеми агротуризму з урахуванням міжнародного та національного досвіду, висвітлено особливості та прогалини у правовому забезпеченні сільського туризму, а також проблеми сертифікації, стандартизації та ліцензування окремих видів послуг, що надаються у даній сфері. Проаналізовано та розкрито основні шляхи впровадження у національний правовий механізм європейського досвіду з організації сільського туризму. На підставі грунтовного аналізу держваної туристичної політики в країнах Європи, зокрема Франції, визначено основні механізми державного регулювання туризму. Висвітлено стан державної підтримки розвитку туризму в Україні та запропоновано шляхи розв'язання проблем туристичної галузі.

Розглянуто фізичну культуру та спорт (ФКС) як об'єкт державного регулювання, досліджено систему державних органів у сфері ФКС, теоретичні та практичні аспекти здійснення державного контролю, повноваження органів місцевого самоврядування з питань ФКС. Проаналізовано процедуру ліцензування як виду неюрисдикційного провадження. Наведено рекомендації щодо вдосконалення законодавства про ФКС.

Виявлено специфічний інструментарій впливу в механізмі державного регулювання індустрії туризму та визначено основні засоби їх реалізації. Проведено порівняльний аналіз повноважень органів, які здійснюють державне регулювання туризму в розвинених країнах. Розроблено пропозиції щодо застосування досвіду регулювання індустрії туризму в Україні. Запропоновано методологічні підходи щодо формування державної туристичної політики на базі стратегічного планування розвитку індустрії туризму. Запропоновано перспективні напрями діяльності органів місцевого самоврядування з суб'єктами підприємництва. Обгрунтовано доцільність упровадження екологічного моніторингу в системі державного регулювання індустрії туризму, що дозволяє упорядкувати туристичну експлуатацію природних ресурсів.

Висвітлено теоретичні та практичні аспекти маркетингу туристичних послуг (МТП) з використанням закордонного і передового вітчизняного туризму. Проаналізовано становлення та розвиток, функції та концепцію МТП. Наведено результати маркетингових досліджень на ринку туристичних послуг. Описано властивості туристичного продукту, особливості туристичного попиту та пропозиції. Розкрито суть і передумови сегментації ринку туристичних послуг, наведено критерії сегментації туристичного ринку. Визначено етапи маркетингового управління, структуру туристичного продукту та ціни на нього, типологію каналів дистрибуції туристичних послуг, роль персоналу у сфері їх надання.

Розроблено структурно-функціональну модель інституційного забезпечення механізму державного управління туристичною галуззю (ТГ) як сукупність вертикальних (субординаційних і реординаційних) і горизонтальних (координаційних) зв'язків органів державної влади загальнодержавного, регіонального та субрегіонального рівнів, яка грунтується на поєднанні відповідних норм їх взаємодії через конкретно визначені функції управління. Удосконалено понятійно-категоріальний апарат механізму державного управління ТГ. Побудовано структурно-функціональну модель зв'язків управління культури та туризму обласної державної адміністрації та інших державних структур в управлінні ТГ у регіоні. Визначено пріоритетні напрями вдосконалення функціонування досліджуваного механізму на регіональному рівні, зокрема щодо активізації міжрегіональних і транскордонних зв'язків через туристичний кластер у регіоні.