Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4Укр)011.201.2

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Розглянуто проблеми, пов'язані з правовим статусом фізичної особи як суб'єкта місцевого самоврядування, висвітлено погляди вчених щодо питання його визначення - територіальної громади або громадян України та іноземців. Наведено більш оптимальну структуру статусу особи, відзначено особливості реалізації своїх прав на місцеве самоврядування, які мають громадяни України та іноземці. Висвітлено гарантії щодо права на участь у місцевому самоврядуванні. Подано схему статусу фізичної особи як суб'єкта місцевого самоврядування.

Розглянуто теоретичні засади правового статусу суб'єктів муніципально-правових відносин в Україні, питання їх класифікації та специфіку правосуб'єктності. Охарактеризовано принципи закріплення та реалізації правосуб'єктності суб'єктів муніципально-правових відносин. Висвітлено особливості правосуб'єктності окремих суб'єктів муніципально-правових правовідносин країни, зокрема, українського народу, територіальних громад, різних соціальних спільностей, фізичних осіб, держави й адміністративно-територіальних одиниць, органів державної влади та місцевого самоврядування й їх посадових осіб, інших суб'єктів правовідносин у сфері місцевого самоврядування.

Рассмотрены теоретические основы правового статуса субъектов муниципально-правовых отношений в Украине, вопросы их классификации и специфика правосубъектности. Охарактеризованы принципы закрепления и реализации правосубъектности субъектов муниципально-правовых отношений. Освещены особенности правосубъектности отдельных субъектов муниципально-правовых правоотношений страны, в частности, украинского народа, территориальных общин, различных социальных общностей, физических лиц, государства и административно-территориальных единиц, органов государственной власти и местного самоуправления и их должностных лиц, других субъектов правоотношений в сфере местного самоуправления.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4Укр)011.201

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Проаналізовано поняття "агломерація" та "міська агломерація" в законодавчих актах України в контексті чинного адміністративно-територіального устрою. Зроблено висновок, що, незважаючи на відсутність змін чинного правового поля, спрямованих на удосконалення адмінтерустрою, відсутність відповідного Закону України "Про агломерації", територіальні громади повинні прагнути горизонтальної співпраці заради економічного розвитку та підвищення своєї конкурентоспроможності.

Розроблено наукові положення та одержано результати, які в сукупності розв'язують важливу наукову задачу удосконалення теоретико-методологічних засад управління розвитком територіальної громади. Зазначено, що результати, одержані у процесі дослідження, свідчать про досягнення поставленої мети, що дозволяє зробити ряд висновків і пропозицій, які мають теоретичне та практичне значення для удосконалення механізмів розвитку територіальної громади та місцевого самоврядування в цілому. Обгрунтовано, що дієве управління розвитком територіальної громади є одним із ключових важелів оптимального розвитку української держави, досягнення суспільством європейських стандартів життя.

Викладено концептуальні засади розвитку громади. Визначено специфіку "місцевого" у соціальному розвитку. Розглянуто види та режими соцієтального капіталу розвитку громади. Висвітлено теоретичні основи місцевого економічного розвитку. Розкрито поняття сталого розвитку. Вивчено історичний досвід застосування соціальної мобілізації. Обгрунтовано територіальний розвиток громад. Обговорено передумови сталого розвитку місцевих громад в Україні. Проаналізовано методичні підходи до самооцінювання сталого місцевого розвитку. Досліджено ефективність програм місцевого розвитку, орієнтованих на участь громад. Проаналізовано вплив методології розвитку, орієнтованого на громаду, на соціально-економічні показники життєдіяльності місцевих спільнот. Оцінено вплив підходу до місцевого розвитку за участі громад у проектах ПРООН в Україні.

Питання підвищення економічної та соціальної стабільності, фінансової стійкості й екологічної безпеки України є особливо актуальними та важливими, що й зумовлює необхідність комплексного розв'язання завдань, спрямованих на забезпечення сталого розвитку територій. Висвітлено важливі питання щодо ролі та принципів зв'язків із громадськістю в місцевих органів влади для забезпечення сталого розвитку територіальних громад в Україні.

Досліджено проблеми щодо визначення територіальної громади (ТГ) суб'єктом муніципально-господарських відносин. Здійснено періодизацію історії становлення і розвитку господарської правосуб'єктності ТГ. Розглянуто форми реалізації ТГ господарської правосуб'єктності. Проаналізовано види ТГ як учасників муніципально-господарських відносин. Надано характеристику ТГ як суб'єкта права комунальної власності. Досліджено особливості формування та господарського використання об'єктів права комунальної власності. Визначено ТГ в системі суб'єктів організаційно-господарських повноважень (ОГП) комунального сектору економіки. Розглянуто ОГП ТГ щодо комунальних унітарних та корпоративних підприємств. Обгрунтовано перспективи правового забезпечення реалізації ТГ ОГП щодо комунальних унітарних та корпоративних підприємств.

Узагальнено науковий доробок щодо становлення та розвитку представницьких органів місцевої влади в Україні та Республіці Польща, визначено правові засади організації діяльності цих органів на районному рівні в Україні, проаналізовано понятійно-категорійний апарат дослідження. Висвітлено ретроспективу становлення та розвитку територіальних громад, формування їх представницьких органів в Броварському районі Київської області. Комплексно проаналізовано організаційно-правові засади діяльності та реалізації повноважень представницьких органів місцевої влади в Броварському районі Київської області та Воломінському повіті Мазовєтського воєводства. Доведено необхідність застосування позитивного досвіду реформування Республіки Польща для України. Розглянуто тенденції розвитку системи підготовки муніципальних службовців в українській державі. Наведено практичні рекомендації щодо вдосконалення діяльності представницьких органів місцевої влади.

Розглянуто умови і чинники розвитку соціальної сфери. Запропоновано методологічні підходи до системного аналізу соціального розвитку територіальних громад, концептуальний підхід та організаційні форми реалізації соціального корпоратизму в функціональних секторах соціальної сфери територіальних громад. Проаналізовано передумови забезпечення збалансованості соціально-економічного розвитку і показники його оцінювання. Обгрунтовано необхідність формування інституту корпоративного соціального партнерства в соціальній сфері територіальних громад. Висвітлено зарубіжний досвід реалізації різних форм соціального партнерства як інструментів соціального розвитку територіальних громад, засади його інституційного забезпечення.

Розглянуто загальні закономірності, тенденції впливу етнокультурогенезу територіальних громад на реформування адміністративно-територіальний устрій України. Досліджено основні проблеми існуючого адміністративно-територіального поділу України та пов'язані з ними недоліки системи місцевого самоврядування, обгрунтовуються шляхи вдосконалення територіальної організації влади в Україні. Проаналізовано можливі варіанти проведення реформи адміністративно-територіального устрою України базового рівня, розглянуто основні напрями формування комунізованої територіальної громади з урахуванням етнокультурних та історичних чинників розвитку територіальних громад. Наголошено на основних передумовах інтеграційних процесів, необхідних для успішного впровадження адміністративно-територіальної реформи. Здійснено моделювання територіальних громад на прикладі Запорізької області, більш детально модель наведено на прикладі Бердянського району Запорізької області.

Доведено, що застосування комплексного підходу до наукового обгрунтування інституційного й організаційно-правового механізмів забезпечення сталого розвитку територіальної громади за умов реформування системи державного управління незалежної України дозволяє суттєво змінити їх змістовне наповнення. Це знайшло відображення у розробленій концептуальній моделі забезпечення сталого розвитку (має три вектори - концептуальний, інституційний та функціональний), в основі якої засади сталого розвитку, концепції як економічні, так і розвитку державного управління, менеджменту, та відповідні принципи. Вони базуються на відповідному інформаційно-аналітичному забезпеченні, моніторингу й оцінюванні ефективності управління сталим розвитком. Вдосконалено теоретико-методичні підходи щодо дослідження сталого розвитку, які доповнені державно-управлінським, в якому партнерська взаємодія за реалізації програм і проектів базується на принципах стратегічного мислення, ефективності та результативності, відкритості та прозорості, звітності, участі громадян і партнерстві. Обгрунтовано доцільність запровадження стратегічного партнерства в діяльність органів місцевого самоврядування, що передбачає довгострокову співпрацю органів влади, приватного сектору й інститутів громадськості на основі концепції демократичного врядування та запропоновано шляхи вдосконалення механізмів регулювання та координаційних.

Уточнено теоретичні засади розвитку територіальних громад, обгрунтовано концептуальні основи, підходи та практичні рекомендації щодо його забезпечення з урахуванням особливостей функціонування аграрно-промислових регіонів України. Виявлено сучасні тенденції, стан життєзабезпечення населення і ключові чинники розвитку територіальних громад у зазначених регіонах України. Проаналізовано та з'ясовано вплив органів публічної влади та інституцій недержавного сектору на розвиток територіальних громад. Розроблено науково-методичні основи аналізу стану територіальної громади та підходи до забезпечення розвитку територіальних громад в аграрно-промисловому регіоні. Охарактеризовано пріоритетні напрями розвитку територіальних громад у таких регіонах України, надано практичні рекомендації щодо їх реалізації та вдосконалення політики місцевого й регіонального розвитку.

Розроблено теоретичні положення та науково обгрунтовано рекомендації щодо удосконалення організації взаємодії елементів системи місцевого самоврядування територіальної громади в контексті підвищення її результативності й ефективності. Проаналізовано зарубіжний досвід організації взаємодії елементів системи місцевого самоврядування на рівні муніципальних утворень. Досліджено стани становлення вітчизняної системи місцевого самоврядування, її сучасний стан, особливості та проблеми розвитку, позитивний і негативний досвід самоврядної практики багатьох територіальних громад. Розроблено стратегію забезпечення результативної та ефективної взаємодії територіальної громади, органів і посадових осіб місцевого самоврядування, надано рекомендації щодо її впровадження. Запропоновано методику проведення комплексного аналізу й оцінювання результативності й ефективності взаємодії елементів системи місцевого самоврядування.

Досліджено проблеми залучення територіальних громад до участі в місцевому самоврядуванні України, окремі аспекти мотивування всіх представників територіальної громади щодо активної діяльності в місцевому самоврядуванні, налагодження конструктивного діалогу між місцевою владою та громадою, а також проаналізовано взаємодію з територіальною громадою районної адміністрації Запорізької міської ради по Ленінському району зокрема, яка є складовою єдиної системи місцевого самоврядування у м. Запоріжжя.

Висвітлено теоретичні засади корпоративного управління, корпоративних відносин і корпоративних прав територіальних громад. Наведено організаційно-правові форми корпоративних муніципальних підприємств, розкрито зміст, принципи та технологію запровадження організаційної культури корпоративних правовідносин. Як підгрунтя розвитку корпоратизму в управлінні муніципальними відтвореннями розглянуто формування муніципальної фінансової інфраструктури. Розроблено й обгрунтовано умови взаємодії корпоратизму з інститутом місцевого самоврядування. Сформовано комплекс узагальнених стратегічних орієнтирів муніципального розвитку з використанням корпоративних засад. Наведено моделі та механізми запровадження корпоративного способу господарювання в управління окремих функціональних сфер діяльності муніципальних утворень.

Досліджено теоретико-методологічні засади формування системи управління інноваційним розвитком територіальних громад. Запропоновано ряд підходів (кластерний, проектний, антикризовий тощо) та моделей, які за умов їх інкорпорування у стратегію місцевого інноваційного розвитку можуть забезпечити суттєве підвищення конкурентоспроможності територіальних громад, зміцнення місцевого інноваційного та інфраструктурного потенціалу, створення сприятливого інвестиційного клімату на території й ефективне залучення та перерозподіл внутрішніх і зовнішніх ресурсів. Розглянуто методико-технологічне й інструментальне забезпечення управління інноваційним розвитком територіальних громад.

Досліджено інституційне та фінансове забезпечення участі громадян у місцевому розвитку. З'ясовано форми та механізми ефективної взаємодії громади і влади. Розглянуто сутність, механізм та інструменти формування і розвитку соціального капіталу територіальної громади. Приділено увагу суспільному діалогу в громаді як ефективному механізму прийняття рішень на місцевому рівні. Проаналізовано фінансове забезпечення місцевого розвитку. Узагальнено практику місцевого електронного врядування. Оцінено ефективність залучення громади у місцевому розвитку. Вивчено Центр місцевої активності як суспільний інститут розвитку. Охарактеризовано стан соціальної сфери території як фактор місцевого розвитку. Надано механізми залучення громади до інноваційних процесів у малих містах. Визначено ефективність використання земельних ресурсів сільських територіальних громад. Обгрунтовано теоретичні та практичні аспекти державного управління збереженням біорізноманіття.

Досліджено проблеми теорії та практики функціонування органів самоорганізації населення (ОСН) як суб’єктів місцевого самоврядування (МСВ) в Україні. Висвітлено основні методологічні проблеми теорії функцій ОСН. Охарактеризовано основні концепції щодо походження МСВ через призму муніципальної діяльності ОСН. Сформульовано визначення поняття функцій ОСН як основних напрямів та видів нормативно-регламентованої й організаційно-забезпеченої муніципальної діяльності ОСН щодо вирішення окремих питань місцевого значення, обумовлених об'єктивними потребами муніципального розвитку відповідної території з точки зору внутрішніх і зовнішніх завдань територіальних громад, у яких виражаються та конкретизуються сутність та соціальне призначення ОСН. Визначено місце функцій ОСН в системі функцій МСВ. Визначено та проаналізовано основні критерії класифікації функцій ОСН, а також надано обгрунтовану характеристику системи функцій цих суб'єктів МСВ, досліджено взаємозв'язок між окремими функціями, механізм їх реалізації. Внесено пропозиції щодо розвитку та вдосконалення здійснення функцій ОСН.