Проаналізовано вплив Збройних сил Туреччини на політичне життя держави. Розглянуто передумови формування особливої ролі армії як захисника здобутків кемалістської революції, досліджено приклади прямого - в межах переворотів 1960 та 1980 рр. - та непрямого - під час виступів військових 1971 - 1973 та 1997 рр. - втручання генералітету в політику, проаналізовано їх наслідки. Окремо вивчено причини та фактори, що спричинили поразку армії у протистоянні з Партією справедливості та розвитку в ХХI ст., коли спроби вищого командування не допустити до влади поміркованих ісламістів провалилися. Натомість демократичні перетворення в турецькому суспільстві, репресії проти Збройних сил та зміни в законодавстві призвели до суттєвого зменшення впливу військових на політичне життя держави, що наочно було продемонстровано невдалою спробою перевороту в липні 2016 р.