Висвітлено теоретико-методологічні джерела ідеалів української державності доби революційного конституціоналізму 1917 - 1920 рр. Проаналізовано політико-ідеологічні засади державотворення зазначеного найскладнішого і найсуперечливішого періоду в історії держави і права України, доктринальну скарбницю вітчизняного праворозуміння і державознавства, фундаментальні правові основи різних держав, що виникали впродовж чотирьох років на Великій Україні та Наддністрянщині.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4Укр)1-1 + Ф024

Рубрики:

Державне право окремих країн

Динаміка політичних систем (в т. ч. модернізація суспільства)

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Розглянуто питання виникнення першої української політичної еміграції за кордоном, появи Конституції України 1710 р. Розкрито основний зміст Конституції - організацію та функціонування Гетьманської держави. Проаналізовано дипломатичну та військову діяльність лідерів еміграції у період 1710 - 1714 рр. Охарактеризовано відносини між П.Орликом і запорожцями. Особливу увагу приділено репресивним заходам царської влади відносно сімей мазепинців, які залишилися в Україні, переслідуванню лідерів еміграції за кордоном.

Рассмотрены вопросы возникновения первой украинской политической эмиграции за границей, появления Конституции Украины 1710 г. Раскрыто основное содержание Конституции - организация и функционирования Гетманского государства. Проанализирована дипломатическая и военная деятельность лидеров эмиграции в период 1710 - 1714 гг. Охарактеризованы отношения между Ф.Орликом и запорожцами. Особое внимание уделено репрессивным мерам царских властей к семьям мазеповцев, которые остались в Украине, преследованию лидеров эмиграции за границей.

Комплексно досліджено діяльність учасників конституційного процесу в Україні 1990-х рр. - початку XXI ст. Визначено суспільно-політичні чинники, що впливали на розробку, обговорення, прийняття та внесення змін до Конституції України. Проаналізовано історичні передумови та закономірності прийняття нового Основного Закону, зроблено періодизацію конституційного процесу, розкрито його зміст і напрями, розглянуто особливості кожного етапу. Встановлено причини зародження та поглиблення протиріч між представниками законодавчої та виконавчої гілок влади як одного з головних чинників новітнього конституційного процесу. Висвітлено позиції представників державних органів влади та політичних партій щодо вирішення або поглиблення гострих суспільно-політичних проблем новітньої української держави у процесі прийняття та внесення змін до Конституції України, доведено їх вплив на основні положення конституційних документів, що розроблялись протягом 1990-х рр. - початку XXI ст.

Проаналізовано конституційно-державні акти України з найдавніших часів до сьогодення. Доведено, що "Пакти конституції..." Пилипа Орлика (1710 р.), "Начерки Конституції Республіки" Г. Андрузького (1850 р.), Основний закон "Самостійної України" (1905 р.), Конституцію УНР (1918 р.), "Проект Конституції основ державних законів УНР" Отто Ейхельмана (1920 - 1921 рр.), Конституцію України (прийняту 28 червня 1996 р.) єднає ідея побудови демократичної незалежної України.

Проанализированы конституционно-государственные акты Украины с древнейших времен до настоящего времени. Доказано, что "Пакты конституции..." Филиппа Орлика (1710 г.), "Наброски Конституции Республики" Г. Андрузского (1850 г.), Основной закон "Самостоятельной Украины" (1905 г.), Конституцию УНР (1918 г.), "Проект Конституции основ государственных законов УНР" Отто Эйхельмана (1920 - 1921 гг.), Конституцию Украины (принятая 28 июня 1996 г.) объединяет идея построения демократической независимой Украины.

Проаналізовано традиції законодавчої, виконавчої та судової влади. Розкрито роль релігії, національної еліти у житті українського народу.

Проанализированы традиции законодательной, исполнительной и судебной власти. Раскрыта роль религии, национальной элиты, в жизни украинского народа.

Розглянуто концептуальні засади конституційно-правового регулювання реалізації принципів народного суверенітету та народовладдя в Україні. Наведено пропозиції щодо вдосконалення конституційного регулювання ядерної безпеки України. Розкрито основи конституційно-правового статусу дитини. Охарактеризовано вплив юридико-термінологічного оформлення Конституції України на визначення прав та основоположних свобод людини. Запропоновано акмеологічний підхід до підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4УКР)1-1

Рубрики:

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4Укр)1-1

Рубрики:

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4УКР)1-1

Рубрики:

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х2(4УКР)611-523.1-101 + Х809(4УКР)1-1

Рубрики:

Історія держави і права

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено процес перетворення змісту установчої влади в конституційному законодавстві України. Проаналізовано трансформацію ідей установчої влади від положень Декларації про державний суверенітет України до норм Конституції України.

Досліджено український конституціоналізм як державно-правову практику УНР доби Української Центральної ради. Наголошується на тому, що державно-правова практика "Першої УНР" базувалася на конституційному законодавстві, розроблення якого основується на концепції правової держави. А перевага конституційних актів у законодавстві Української Центральної Ради обумовлюється необхідністю надання державній політиці демократичної спрямованості.

Досліджено український конституціоналізм - конституційне законодавство та конституційно-правові пошуки в Україні доби Директорії, або "Другої УНР". Наголошується на тому, що конституційне законодавство Директорії УНР визначало загальну спрямованість її законодавчої діяльності, а намагання створити власний цілісний конституційний акт зумовлювалося ще й необхідністю надання державній політиці демократичної спрямованості.