Комплексні політичні зміни, які відбулись в Росії протягом президентства В. Путіна, торкнулись також форми державно-територіального устрою цієї країни. Увагу зосереджено на аналізі реалізації політки з встановлення чіткої вертикалі підпорядкування керівників - суб'єктів Російської Федерації президенту Путіну, що передбачало внесення докорінних змін у саму логіку взаємодії між федеральним центром та регіонами Росії. Обгрунтовано наявність такого зв'язку між політичним режимом і формою державно-територіального устрою Російської Федерації, за якого зміна типу політичного режиму неодмінно обумовлює зміну форми її державно-територіального устрою.

Розглянуто складний процес становлення автономних утворень на території України та Росії в радянський період, його особливості, причини та характерні риси. Проаналізовано різні практичні та теоретичні способи та моделі сучасної трансформації правового статусу автономних утворень України та Російської Федерації на основі власного досвіду, нових теоретичних і законодавчих ініціатив, досвіду зарубіжних держав, зокрема, країн Європейського Союзу. Приділено увагу співвідношенню правових статусів Севастополя та Автономної Республіки Крим. У порівняльному аспекті досліджено нормотворчі повноваження органів влади в регіональних (автономних) утвореннях України та Російської Федерації, розкрито юридичну природу, види та процедури прийняття їх нормативно-правових актів. Визначено місце регіональної (автономних утворень) нормотворчості в системі загальнонаціональної правотворчості.