Рассмотрены вопросы международного сотрудничества соответствующих органов внешних взаимоотношений государств и других субъектов мировой экономики и международного права. Освещены особенности перехода от вооруженной агрессии к современным невооруженным технологиям свержения власти, программы поддержки демократии в контексте подрывной деятельности неправительственных организаций, основные этапы перехода от вооруженных к ненасильственным методам борьбы. Определены международные финансовые организации как важнейший инструмент демократической войны за мировые ресурсы. Внимание уделено экологическим проблемам и регулирования народонаселения как составляющим сценария по созданию глобальных механизмов управления ресурсами.

На підставі системного поєднання різних методологічних підходів досліджено феномени агресивності, насильства взагалі й інформаційного насильства зокрема. Проаналізовано філософські, соціокультурні та правові проблеми забезпечення інформаційної безпеки за сучасних умов глобалізації, розбудови інформаційного суспільства й інтеграції України у світовий інформаційний простір. Визначено основне завдання держави і права - сформувати ефективні законодавчі механізми та передумови своєчасного виявлення, запобігання, припинення чи локалізації реальних і потенційно можливих фактів (процесів) зовнішнього чи внутрішнього інформаційного насилля та негативних інформаційних впливів на свідомість людини.

На підставі аналізу новітніх джерел, зокрема, офіційних документів і публікацій ООН, матеріалів Ради Безпеки та Генеральної Асамблеї, висвітлено особливості стратегії і тактики здійснених і чинних операцій миротворчої діяльності ООН. Розкрито історичний досвід миротворчості і підтримання миру. Охарактеризовано правові засади та шляхи боротьби з міжнародним тероризмом, показано роль ООН в цих процесах. Увагу приділено участі України в миротворчій діяльності ООН.

Розглянуто найважливіші правові та кримінологічні аспекти тероризму як явища суспільного життя. Висвітлено історичні передумови виникнення та поширення терору, охарактеризовано ознаки, причини та види тероризму. Показано основні напрями та засоби терористичної діяльності. З'ясовано правові підстави та визначено суб'єкти протидії тероризмові в Україні та світі. Увагу приділено кримінально-правовій кваліфікації терористичних злочинів і злочинів терористичної спрямованості. Подано коротку статистику про діяльність основних терористичних організацій у світі.

Досліджено напрями використання міжнародного досвіду для вдосконалення законодавства та національної програми протидії нелегальній міграції в Україні на основі проведення аналізу організаційно-правових засад взаємодії сучасних міжнародних організацій, їх суб'єктів і механізмів у сфері протидії нелегальній міграції. Розглянуто та проаналізовано різні світоглядні уявлення, точки зору та наукове ставлення до нелегальної міграції. Проаналізовано сучасний стан нелегальної міграції та заходи щодо її протидії. Розкрито питання діяльності міжнародних організацій, органів виконавчої влади, громадських організацій щодо виявлення нелегальних мігрантів та їх взаємодії. Викладено ряд загальнотеоретичних висновків, обгрунтовано науково-практичні рекомендації щодо зваженого й ефективного запозичення міжнародного досвіду в сфері протидії нелегальній міграції.

Розглянуто низку категорій, які допомагають визначити, коли й де можливе виникнення геноциду, як міжнародній спільноті діяти більш організовано в таких випадках. Зокрема, поняття "оцінка ризиків", що фокусує свою увагу на визначенні умов виникнення геноциду в певній державі, та "раннє попередження", яка визначає перелік країн, здатних до геноциду, і таких, які вже перебувають на межі геноциду. Миротворчі операції розглядаються як такі, що можуть досить удало поєднати в собі як класичні функції миротворчості, так і функції захисту населення від геноциду та масового насилля. Ставиться питання: миротворчі операції мають розгортатись у відповідь на геноцид чи випереджати його.

Проаналізовано досвід використання супутникової інформації в інтересах ведення операцій по боротьбі з тероризмом на прикладі підготовки операції "Geronimo" по знищенню "терориста N 1". Визначено основні тенденції розвитку космічних інформаційних систем.

Розглянуто чинники світових процесів суспільної радикалізації розвитку екстремізму та тероризму. Проаналізовано новітні тенденції зростання радикалізації та терористичної активності в окремих країнах - членах ЄС, передусім збільшення кількості саморадикалізованих осіб з числа європейських громадян. Здійснено ретроспективний аналіз впливу зазначених процесів на стан забезпечення національної безпеки держави, в тому числі в контексті підготовки та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 р. з футболу в Україні.

Розглянуто сучасний зміст і деякі аспекти еволюції понять, що комплексно характеризують явище "міжнародна безпека", охарактеризовано теоретичні концепції, якими оперують під час вивчення безпекових аспектів міжнародних відносин. Досліджено традиційні виміри безпеки та нові виклики епохи глобалізації, роль міжнародних організацій у формуванні систем безпеки, проблеми розповсюдження зброї масового знищення та конвенційної зброї. Проаналізовано чинну законодавчу базу зовнішньої безпеки України. Запропоновано інформацію про сучасні проблеми міжнародної безпеки та роль української держави в даному просторі.

Висвітлено соціально-економічні передумови міжнародного тероризму. Проаналізовано чинні нормативно-правові акти й організаційно-правові механізми міжнародного економічного права у сфері боротьби з тероризмом. Запропоновано перспективні напрями, способи та методи запобігання тероризму. Зазначено, що створення належних соціально-економічних умов життя в кожній державі світу з метою запобігання тероризму є найпріоритетнішим завданням і водночас найскладнішим, адже потребує спільних зусиль усієї світової спільноти й узгоджених дій у різних аспектах.

Подано результати наукових досліджень феномену, видів та етапів розвитку тероризму, факторів у політичній, економічній, соціальній, духовній та інших сферах життя суспільства, міжнародного досвіду боротьби з тероризмом, світового та національного контекстів антитерористичної політики. Сформульовано поняття тероризму та антитерористичної політики, пропозиції щодо шляхів оптимізації антитерористичної політики новітньої України. Розглянуто механізм договірно-правового регулювання взаємодії спеціальних служб України з іноземними партнерами у боротьбі з тероризмом, виокремлено спільні та відмінні ознаки механізму такого регулювання на різних стадіях його розвитку. Акцентовано увагу на так званих "джентельменських угодах" між спецслужбами різних країн.

Рассмотрены теоретические основы криминологии экстремизма как учения о криминальном экстремизме. Раскрыта роль социальных сетей в распространении экстремизма и терроризма. Исследована современная оперативная обстановка по борьбе с преступлениями экстремистской направленности в России. Проанализирован вопрос роли торговли людьми в создании межрассовых барьеров. Изложены особенности личности субъекта террористической деятельности (криминалистический аспект). Представлены психологические аспекты личности преступника, совершающего преступления ксенофобской и экстремистской направленности. Раскрыты особенности криминалистической характеристики личности преступника-жертвы в расследовании преступлений, связанных с деятельностью нетрадиционных религиозных конфессий, деноминаций и культов. Изложен виктимологический аспект ксенофобии, экстремизма и терроризма. Приведены тактические и организационные особенности осмотра места происшествия при террористических актах. Исследованы проблемы уголовно-правового противодействия экстремизму в республике Беларусь. Проанализированы международно-правовые основы противодействия торговли людьми.

Наведено інформаційні та аналітичні матеріали, що висвітлюють діяльність створеної у березні 2011 р. при Національному інституті стратегічних досліджень Міжвідомчої експертної робочої групи (МЕРГ) з питань протидії загрозам розповсюдження зброї та матеріалів масового знищення, а також пов'язаних з ними терористичних загроз, і захисту критично важливої для забезпечення життєдіяльності держави інфраструктури. Подано матеріали, що стосуються створення групи, а також окремі доповіді та повідомлення членів МЕРГ з актуальних проблем, віднесених до компетенції групи. Представлено аналітичну доповідь, присвячену актуальним проблемам протидії незаконному обігу ядерних та інших радіоактивних матеріалів, а також ядерному та радіаційному тероризму.

Досліджено процеси змін, що відбуваються в сучасному міжнародному середовищі безпеки, визначено їх вплив на національну безпеку України. Розглянуто дію "жорстких" і "м'яких" загроз безпеці за умов глобалізації, визначено загрози за ступенем і масштабом їх наслідків, а також за засобами, які при цьому використовуються, та чинники, які в них задіяні. Проаналізовано особливості глобального безпекового середовища та визначено роль новітніх викликів і загроз, актуальних для України.

Викладено теоретико-методологічні засади дослідження ідеології тероризму в науковій літературі. Розглянуто ідеологію етатистського тероризму як інструмент легітимації тоталітарних та авторитарних режимів. Проаналізовано релігійно-клерикальні доктрини сучасності як джерело ідеологій клерикального тероризму. Охарактеризовано ісламський фундаменталізм як ідеологію тероризму. Досліджено шляхи законодавчого забезпечення боротьби із тероризмом та ідеологією тероризму в Україні.

Закінчення холодної війни і біполярного протистояння означає фундаментальну зміну характеру світової політичної системи. Паралельно з розпадом СРСР йшло формування нової політики, влади і особливо безпеки в системі міжнародних відносин. Ця нова конфігурація відразу призвела до змін у концепції безпеки, в першу чергу, з точки зору їх змісту. Нові загрози безпеці відбивались в реакції держави у вигляді адаптованої політики безпеки. У системі міжнародних відносин, у регіональних і глобальних організаціях доходить до "створення" нового зміненого порядку денного. Нове середовище безпеки у міжнародних відносинах створює різні неясні ситуації, які вимагають адекватних ресурсів і реагування.

Здійснено комплексний аналіз місця та ролі міграції у сучасному політичному процесі. Розкрито теоретико-методологічні засади дослідження взаємозв'язку між міграційними та політичними процесами. З'ясовано зміст поняття міграція в політологічному контексті. Обгрунтовано тезу, що міграція є складовою політичних процесів та проявляється у її політизації та набутті нею політичності. Досліджено особливості розвитку сучасних міграційних процесів та їх вплив на політичну сферу країн прийом. У питанні політичної участі мігрантів особливу увагу зосереджено на Європейському Союзі як одному з головних полюсів, де питання такої участі стоїть дуже гостро. Розглянуто основні форми політичної участі мігрантів у країнах прийому. Обгрунтовано концепцію управління міграційними процесами. Описано два рівні міграційної політики: державну (національну) та міжнародну (наднаціональну). Окрім того, як один із прикладів розглянуто міжнародну міграційну політику Європейського Союзу.

Досліджено нові підходи до визначення прикладних акмеологічних напрямів. Описано антитерористичну акмеологію, як самостійний напрям наукового пізнання у зв'язку з актуалізацією суспільної потреби в кадрах, які мають забезпечити високій рівень професіоналізму в антитерористичній діяльності.

Досліджено феномен транснаціонального тероризму, основною метою якого є дестабілізація державних режимів, зміна державної влади та провокація інших політичних, національних чи релігійних конфліктів. Проаналізовано форми його прояву у міжнародних відносинах. Розмежовано поняття тероризму та національно-визвольного руху.

The article addresses the impact of the Cyprus's EU membership on its reunification process and the latest developments in the negotiations between the leaders of the two communities. It highlights a limited involvement of the EU in the conflict resolution and certain inconsistency of the EU policy in the so-called "Cyprus question". It also examines the problems that have hindered the ability to reach a solution to the Cyprus issue. The Cyprus problem presents a good example of how omissions and poor judgment in politics may endanger state independence resulting in changes in the citizens' lives.