Розглянуто теоретико-методологічні та практичні аспекти удосконалення механізму державного регулювання сільськогосподарського виробництва за умов інтеграції України до СОТ. Проаналізовано результативність сучасних методів регулювання ринків продукції рослинництва. Визначено рівень та ефективність державної підтримки вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників шляхом впровадження нових бюджетних програм, спеціальних режимів і механізмів оподаткування. Висвітлено зарубіжний досвід формування системи державного регулювання сільськогосподарського виробництва (на прикладі США та країн ЄС), встановлено критерій визначення її ефективності й особливості функціонування у період активізації ринкових відносин. Обгрунтовано основні напрями формування системи державної підтримки сільського господарства України за умов соціально-економічних трансформацій.

Рассмотрены теоретико-методологические и практические аспекты усовершенствования механизма государственного регулирования сельскохозяйственного производства в условиях интеграции Украины в СОТ. Проанализирована результативность использования современных методов регулирования рынков продукции растениеводства. Установлены уровень и эффективность государственной поддержки отечественных сельскохозяйственных товаропроизводителей путем внедрения новых бюджетных программ, специальных режимов и механизмов налогообложения. Освещен зарубежный опыт формирования системы государственного регулирования сельскохозяйственного производства (на примере США и стран ЕС), установлен критерий определения ее эффективности и особенности функционирования в период активизации рыночных отношений. Рассмотрены основные направления формирования системы государственной поддержки сельского хозяйства Украины в условиях социально-экономических трансформаций.

Теоретично обгрунтовано та розроблено пропозиції щодо вдосконалення механізмів державного регулювання аграрного сектору економіки за ринкових умов. Досліджено засади формування та розвитку аграрної політики держави. Проаналізовано світовий досвід регулювання аграрного сектору економіки та можливості його використання за умов України. Здійснено оцінку механізмів цього регулювання. Запропоновано заходи щодо створення системи державного регулювання аграрного сектору економіки. Обгрунтовано економіко-правові засади його регулювання. Розроблено заходи державної підтримки фінансового забезпечення аграрного сектору економіки України.

Визначено наукові засади та методологію механізму ринкового та державного регулювання розвитку аграрного сектора економіки. Виявлено особливості еволюції механізму державного регулювання його розвитку. Проаналізовано ефективність впливу органів державної влади на розвиток даного сектора за сучасних умов господарювання в Україні. Визначено політику державного регулювання складових сталого розвитку економіки аграрної сфери АПК. Розроблено концепцію державної стратегії та удосконалено методологічні підходи до розробки стратегічних планів розвитку аграрного сектора. Обгрунтовано багаторівневу систему оцінки його державного регулювання.

Обгрунтовано концептуальні напрями трансформації механізмів державного регулювання розвитком регіонального аграрного ринку з урахуванням поліаспектного характеру останнього та вимог СОТ. Розглянуто сутність аграрного ринку, розвиток якого є об'єктом державного регулювання, наведено характеристику основних механізмів державного регулювання. Проаналізовано організаційно-інстутиційну складову державного регулювання розвитку регіонального аграрного ринку, методичні підходи щодо оцінювання наслідків такого регулювання та результативність реалізації механізму державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників. Розроблено пропозиції щодо підвищення дієвості механізмів державного регулювання розвитку регіонального аграрного ринку, зокрема, фінансово-економічного, у зв'язку з посиленням інтеграційних процесів у регіонах і членством України в СОТ. Визначено основні наслідки державного регулювання аграрного ринку в межах запропонованої моделі регіонального управління.

Висвітлено необхідність державного управління аграрним сектором регіону. Досліджено теоретичні підходи до державного управління аграрним сектором. Розвинуто сутність ризику як об'єкта державного управління на регіональному рівні. Проаналізовано сучасний стан і тенденції розвитку аграрного сектора регіону. Оцінено систему державного управління розвитком аграрного сектору регіону за ринкових умов. Визначено умови невизначеності та ризику в державному управлінні аграрним сектором регіону. Удосконалено методичні підходи до прийняття управлінських рішень щодо розвитку аграрного сектора регіону під впливом чинників невизначеності. Удосконалено систему державного управління регіональним аграрним сектором на різних рівнях управління.

Визначено сутність понять "сільська територія", "розвиток сільських територій", "механізм державного управління розвитком сільських територій", а також на підставі узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду запропоновано нові підходи щодо державного управління соціально-економічними процесами на селі. Доведено необхідність використання територіального підходу щодо управління розвитком сільських територій з метою стабілізації соціально-економічної ситуації в сучасному селі та забезпечення подальшого розвитку сільських територій. Запропоновано комплексний механізм державного управління розвитком сільських територій, який базується на поєднанні правової, організаційної й економічної складових і спрямований на розв'язання соціально-економічних проблем сільських територій. Передбачено вдосконалення його економічної складової та внесення необхідних коректив у нормативно-правове забезпечення даної сфери державної політики.

Проведено теоретичні дослідження ефективної діяльності держави та критеріїв регулювання розвитку сільського господарства (СГ), узагальнено принципи і функції його державного регулювання. Обгрунтовано концептуальні положення державного регулювання ефективного розвитку СГ відповідно до вимог СОТ. Проаналізовано основні показники економічної діяльності аграрного виробництва та визначено системні чинники гальмування його реформування. Обгрунтовано необхідність використання у державному управлінні світових тенденцій щодо розвитку та підвищення ефективності вітчизняного СГ. Удосконалено методичні підходи до розробки стратегії екологізації сільськогосподарського виробництва. Розроблено практичні рекомендації органам державної влади щодо підвищення ефективності СГ України.

Сформульовано базові положення теорії формування інноваційних механізмів державного регулювання розвитку аграрно-промислового комплексу (АПК) за умов євроінтеграції. Обгрунтовано необхідність активізації державного регулювання розвитку АПК за умов євроінтеграції. Досліджено досвід провідних країн-експортерів сільськогоподарської продукції щодо державного регулювання розвитку АПК. Розроблено методологічні принципи державного регулювання розвитку АПК за умов євроінтеграції. Визначено вектори розвитку державного регулювання розвитку аграрного сектора економіки за умов інтеграції до європейського простору. Проаналізовано механізм бюджетної підтримки АПК України відповідно до вимог СОТ і САП країн ЄС. Сформовано інноваційні механізми державної підтримки розвитку АПК через пільгове оподаткування та кредитування, розподіл державних дотацій та компенсацій аграрним товаровиробникам. Вдосконалено механізм інвестування розвитку АПК. Розроблено методичні підходи до митно-тарифного регулювання імпорту сільськогосподарської продукції з урахуванням вимог СОТ і САП країн ЄС. Висвітлено механізм державного регулювання екологізації агропромислового виробництва відповідно вимог САП країн ЄС. Розроблено узгоджені заходи держави щодо подалання в АПК явища монопсоної. Узагальнено на підставі комплексного підходу принципи, інструменти, засоби та методи державного регулювання розвитку АПК за умов інтеграції України до європейського простору.

Досліджено теоретичні основи державного регулювання аграрного сектора економіки (АСЕ). Визначено методологічні засади та передумови ефективного державного регулювання АСЕ країни. Проведено оцінювання державного регулювання АСЕ за умов євроінтеграції. Проаналізовано досвід державного регулювання та підтримки АСЕ країни. Визначено особливості державного регулювання АСЕ в контексті продовольчого забезпечення населення України. Розроблено напрями удосконалення державної аграрної політики за ринкових умов. Розроблено шляхи удосконалення механізмів державної підтримки АСЕ на національному та регіональному рівнях. Визначено, що головною складовою з розбудови агросфери держави є комплексний розвиток сільських територій, спрямований на стабільне забезпечення покращання умов праці та проживання населення. Зазначено, що бюджетні кошти першочергово необхідно переорієнтовувати на прямі бюджетні виплати товаровиробникам, на підтримку інноваційних проектів з впровадження нових наукових знань, винаходів, інвестиційної активності в АСЕ, на довгострокове кредитування, а також на підтримку сільських територій.

Досліджено теоретичні основи механізмів державного регулювання соціально-економічного розвитку сільських територій. Закладено методологічні засади формування механізмів державного регулювання соціально-економічного розвитку сільських територій. Вивчено нормативно-правове регулювання та проблеми державного управління соціально-економічного розвитку сільських територій. Проаналізовано сучасний стан державного регулювання соціально-економічного розвитку сільських територій. Удосконалено механізми становлення і розвитку системи малого підприємництва сільських територій. Розроблено напрями удосконалення механізмів державного регулювання соціально-економічного розвитку сільських територій.

Розглянуто теоретичні та методичні положення комплексного підходу до вирішення завдання державного регулювання розвитку агропродовольчого сектору економіки України. На основі аналізу сформовано концептуальну складову механізму державного стимулювання стратегічного розвитку агропродовольчого сектору. Розроблено методичний підхід, що дозволяє реалізувати процес стратегічного цілепокладання для цього сектору як галузі національної економіки. Зазначено, що орієнтація стратегії на інтенсивний розвиток шляхом структурування впливу технологічного фактора зовнішнього середовища є найбільш конкурентоспроможною і може забезпечити довгострокову конкурентну перевагу в цій галузі.

Розглянуто досвід різних країн у побудові місцевого самоврядування на рівні сільських населених пунктів. Розглянуто діючу вітчизняну модель місцевого самоврядування на рівні сільської громади. Обурунтовано основні закони та методи сучасного менеджменту, які є актуальними у процесі управління сільськими поселеннями.

Розглянуто теоретико-методологічні засади державного регулювання аграрного сектора економіки України. Досліджено проблеми становлення нової державної аграрної політики. Приділено увагу реформуванню зазначеного сектора економіки і проаналізовано наслідки його розвитку. Запропоновано шляхи успішного завершення аграрної реформи.

Проаналізовано державну аграрну політику, визначено ключові проблеми розвитку аграрного сектора України. Досліджено Стратегію розвитку аграрного сектора економіки, яка спрямована на задоволення потреб внутрішнього ринку й забезпечення провідних позицій на світовому ринку сільськогосподарської продукції та продовольства.

Обгрунтовано теоретико-методологічні засади та розроблено практичні пропозиції щодо удосконалення механізмів державного регулювання соціально-економічного розвитку сільських територій України. Узагальнено теоретичні підходи щодо формування механізмів державного регулювання соціально-економічного розвитку сільських територій. Обгрунтовано методичні підходи щодо управління соціально-економічним розвитком сільських територій. Проаналізовано вплив механізмів державного регулювання на соціально-економічний стан сільських територій України. Запропоновано організаційно-правові механізми розвитку не аграрної зайнятості сільських територій. Удосконалено систему економічних механізмів, спрямованих на соціально-економічний розвиток депресивних сільських територій. Запропоновано стратегічні механізми управління соціально-економічним розвитком сільських територій. Запропоновано також комплексний механізм державного регулювання соціально-економічного розвитку сільських територій. Розроблено концепцію державної політики соціально-економічного розвитку сільських територій.

Висвітлено проблеми формування світоглядних засад державного управління аграрною сферою в Україні за умов розгортання постіндустріальної хвилі цивілізаційного розвитку. Обгрунтовано істотний вплив особливостей світогляду суб'єктів державної влади й суспільства на характер державного управління аграрною сферою держави. Досліджено теоретичні підходи до осмислення феномену політико-адміністративного світогляду та державного управління аграрною сферою країни. Визначено сутність поняття "світоглядні засади державного управління аграрною сферою", а також удосконалено низку інших понять, таких як "аграрна сфера", "державна аграрна політика", "державне управління аграрною сферою", "ефективність державного управління аграрною сферою" тощо. Обгрунтовано періодизацію еволюції світоглядних засад державного управління аграрною сферою в Україні, яка включає чотири основні періоди та визначено наслідки реалізації різних варіантів державного управління аграрною сферою на кожному з етапів державотворення України. Проаналізовано досвід світоглядних трансформацій державного управління аграрною сферою. Запропоновано концептуальні підходи щодо конструктивної трансформації світоглядних орієнтирів державного управління аграрною сферою на постіндустріальному етапі розвитку України.

Висвітлено особливості сучасного стану державної політики в сфері АПК; визначено основні проблеми в галузі сільського господарства; обгрунтовано значення державної підтримки для стабільної діяльності аграрних підприємств, зростання їх прибутковості та конкурентоспроможності. Визначено шляхи вдосконалення механізму державного регулювання розвитку аграрного сектору економіки України в умовах динамічних змін економічного середовища. Актуальність питання державного регулювання економічних відносин в аграрній сфері обумовила мету та завдання наукової статті. Зокрема визначено проблемні питання в галузі АПК, обгрунтовано шляхи вдосконалення механізму державного регулювання аграрного сектору на сучасному етапі його розвитку. Серед методів дослідження було застосовано абстрактно-логічний (у процесі теоретичних умовиводів і формування висновків); статистико-економічний (з метою вивчення масових економічних явищ і встановлення відповідних тенденцій); прогнозування (в процесі розрахунку очікуваних показників виробничих затрат (рентабельності) з основних видів товарної продукції). За результатами дослідження визначено основні шляхи вдосконалення механізму державного регулювання АПК, які матимуть теоретичне і практичне значення для подальшого розвитку аграрної галузі. Увагу заслуговують реформування цінового механізму через упровадження регульованих цін на базові види продукції; формування інтегрованих аграрних комплексів; удосконалення бюджетної, податкової, страхової та кредитної політик.

Розкрито зміст поняття та сутність світоглядних засад державного управління аграрною сферою. Обгрунтовано теоретико-методологічні засади формування світоглядних засад державного управління аграрною сферою в Україні за умов розгортання постіндустріальної хвилі цивілізаційного розвитку. Обгрунтовано істотний вплив особливостей світогляду суб'єктів державної влади та суспільства на характер державного управління аграрною сферою держави. Особливу увагу приділено теоретичним підходам до осмислення феномену політико-адміністративного світогляду та державного управління аграрною сферою країни.

Обгрунтовано теоретичні та методичні положення механізмів державного регулювання аграрного сектору України за умов системної модернізації та розроблено практичні рекомендації щодо їх вдосконалення. Обгрунтовано теоретичні положення механізму державного регулювання та державної підтримки аграрного сектору з урахуванням основних аспектів їх об'єктивної необхідності. Охарактеризовано сучасний стан розвитку механізмів державного регулювання аграрного сектору України. Визначено методичні підходи до розробки механізму програмно-цільового управління аграрного сектору, а також кластерів як механізму розвитку аграрного сектору в умовах системної модернізації. Розроблено концептуальні положення розвитку механізму державної підтримки аграрного сектору за умов функціонування у складі СОТ. Запропоновано механізм інституціональної модернізації аграрного сектору. Внесено науково-практичні рекомендації щодо вдосконалення механізмів державного регулювання аграрного сектору України.

Рассмотрена проблема влияния неформальных норм поведения экономических агентов, искажающих рыночные и государственные рычаги влияния, тем самым меняющих условия хозяйственной деятельности, на качество формальных институтов и эффективность государственной аграрной политики. Предложено скорректировать подходы государственной политики в аграрной сфере от применения нерыночных механизмов прямой поддержки агропроизводителей до создания институциональных условий развития аграрного сектора с использованием четких и целенаправленных программно-целевых мероприятий.