Розглянуто сутність заставної. Простежено історію виникнення та сформульовано її класифікацію. Описано механізм використання заставної іпотечним механізмом. Показано роль вторинного ринку заставних у підвищенні ефективності іпотечного інвестування.

Проведен анализ законодательной базы, касающейся вопросов ипотечного кредитования. Даны рекомендации по совершенствованию законодательной базы в вопросах ипотечного кредитования с учетом зарубежного опыта и практики применения ипотеки для ситуации в Украине.

Розкрито правову природу іпотеки, розглянуто її види та особливості як способу забезпечення залучення івестицій. Наведено характеристику складових іпотечного ринку, описано господарсько-правову структуру іпотеки. Встановлено порядок реєстрації нерухомого майна та іпотеки. Розглянуто питання захисту інтересів іпотекодавця та задоволення вимог кредиторів. Обгрунтовано підстави звернення стягнення на заставне майно. Висвітлено питання правового регулювання іпотеки землі та цілісного майнового комплексу. Проаналізовано судову практику вирішення спорів про іпотеку. Наведено рекомендації щодо удосконалення нормативно-правових актів з питань регулювання іпотечних правовідносин.

Раскрыта правовая природа ипотеки, рассмотрены ее виды и особенности как способа обеспечения привлечения инвестиций. Приведена характеристика составляющих ипотечного рынка, описана хозяйственно-правовая структура ипотеки. Установлен порядок регистрации недвижимого имущества и ипотеки. Рассмотрены вопросы защиты интересов ипотекодателя и удовлетворения требований кредиторов. Установлены основания обращения сбора на залоговое имущество. Освещены вопросы правового регулирования ипотеки земли и целостного имущественного комплекса. Проанализирована судебная практика решения споров об ипотеке. Приведены рекомендации по усовершенствованию нормативно-правовых актов по вопросам регулирования ипотечных правоотношений.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)161.102 + У9(4УКР)262.245

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Обгрунтовано поняття іпотеки як господарсько-правової конструкції використання нерухомого майна суб'єктами господарювання для залучення інвестицій. З'ясовано вплив юридичної природи речових прав на розширення можливостей іпотеки. Визначено ступінь відповідності українського законодавства з питань регулювання іпотечних правових відносин вимогам і стандартам ЄС й аргументовано доцільність запозичення певного досвіду для розвитку комерційної іпотеки в Україні. Запропоновано шляхи підвищення ефективності застосування системи державної реєстрації іпотеки. Обгрунтовано необхідність установлення окремих обмежень за умов передачі до іпотеки цілісних майнових комплексів підприємства. Визначено основні напрями активізації введення земельних ділянок до господарського обороту. Аргументовано необхідність переорієнтації податкової застави з фіскального способу погашення податкового боргу до юридичної конструкції використання несплачених сум у господарському обороті підприємств. Запропоновано шляхи посилення правового захисту боржника.

Висвітлено правові та політичні аспекти державного регулювання кредитування в Україні. Запропоновано комплексний підхід до оцінювання ефективності державного регулювання споживчого й іпотечного кредитування з урахуванням світового досвіду. Подано інформацію про форми та функції кредиту, види споживчих кредитів, особливості кредитування фізичних осіб на споживчі цілі та нагальні потреби, сутність і види іпотеки, ризики іпотечного кредитування. Увагу приділено удосконаленню механізму іпотечного кредитування інвестиційних проктів.

Розглянуто проблеми забезпечення безпеки операцій банків з іпотечного кредитування, проаналізовано проблеми нормативно-правового регулювання іпотечних відносин та запропоновано шляхи мінімізації ризиків іпотечного кредитування через страхування іпотеки.

Обгрунтовано поняття іпотеки землі та проаналізовано її основні правові форми, передумови виникнення, порядок застосування, узагальнено історичний досвід розвитку інституту іпотеки землі в Україні та формування іпотечної системи держави. Досліджено правове забезпечення іпотеки землі, зокрема: іпотечні договірні відносини, оцінку та страхування земельної ділянки, яка передається в іпотеку, передбачені законодавством процедури реєстрації нерухомості та звернення стягнення на заставлену ділянку, розташовані на ній об'єкти нерухомості. Досліджено іноземний досвід і внесено пропозиції щодо його використання в реаліях української економіки. Детально проаналізовано аграрну іпотеку, в зв'язку з наболілими питаннями щодо її потенціалу та мораторію на торгівлю земельними ділянками сільськогосподарського призначення.

Проаналізовано стан та динаміку структурних характеристик ринку іпотечного кредитування, зумовлених впливом фінансово-економічної кризи. Проведено оцінку державних програм з підтримки житлового іпотечного кредитування, обгрунтовано висновки та пропозиції щодо перспективних заходів активізації банківського іпотечного кредитування шляхом удосконалення інституційної структури, нормативно-правового забезпечення та державних заходів підтримки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х831.611 + У9(4УКР)262.245-99-21

Рубрики:

Іпотека

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано сутність іпотеки та основні принципи іпотечного кредитування. Розглянуто іпотечний ринок та механізм його функціонування. Охарактеризовано традиційні та альтернативні інструменти іпотечного кредитування. Увагу приділено нормативно-правовому регулюванню відносин у сфері іпотечного кредитування. Описано ризики в системі іпотечного кредитування та інструменти їх мінімізації. Розкрито сутність і складові попередньої кваліфікації позичальника. Детально розглянуто процедуру адрерайтингу іпотечних кредитів. Описано зарубіжний досвід рефінансування житлових іпотечних кредитів. Подано інформацію про житлово-ощадні програми в системі іпотечного кредитування.

Досліджено загальні тенденції формування та розвитку механізму державного регулювання іпотечного кредитування України. За допомогою аналізу динаміки розвитку іпотечного кредитування України у порівнянні з іншими країнами світу (США, Росії, країн ЄС) виділено проблеми такого кредитування в Україні. Доведено необхідність вдосконалення правового регулювання випуску та обігу іпотечних облігацій на іпотечному ринку відповідно до досвіду країн ЄС. Для забезпечення розвитку фінансового ринку та створення необхідних умов розвитку банківського сектору України в контексті інтеграції до світових фінансових ринків визначено стратегічні напрямки державної політики щодо розвитку іпотечного ринку України з урахуванням законодавчих, економічних та інтеграційних перетворень. Запропоновано науково-методичний підхід до рефінансування зазначеного кредитування за участю Агентства з рефінансування житлових кредитів та Пенсійного фонду України та розроблено механізм державного регулювання іпотечного кредитування в Україні на основі узагальнення форм та методів державного регулювання іпотечного кредитування та впровадження нових інструментів на ринку банківських послуг для підвищення ефективності банківської діяльності.

Виділено ключові проблеми ринку іпотечного кредитування та основні пріоритетні напрями щодо розвитку ринку іпотечного кредитування у правовій, політичній та економічній сферах, основними заходами для яких виділено: системне законодавче регулювання всіх аспектів відносин за операціями з іпотечними фінансовими інструментами; підвищення рівня капіталізації банківської системи; посилення ефективності фінансових інструментів; відновлення стабільності на ринку нерухомого майна; вихід економіки країни з фінансової кризи та відновлення довіри до вітчизняного кредитора.

Досліджено питання особливостей іпотечних відносин в Україні та їх залежність від окремих чинників, а також вплив на іпотечне кредитування в Україні та розвиток ринку іпотеки житла.

Мета статті - обгрунтування перспективних напрямів наближення та гармонізації національних підходів щодо оцінки вартості заставного майна до міжнародних та європейських стандартів на основі порівняння їх структури та змістового наповнення. На основі проведення аналітичного огляду сучасного ринку банківського іпотечного кредитування в Україні та Європейських країнах виокремлено ключові тенденції, перешкоди та ризики його функціонування, зокрема в аспекті оцінка вартості заставного майна. Обгрунтовано чинники, що негативно позначаються на спроможності іпотечного ринку бути міцною повноправною ланкою між фінансовим ринком і ринком нерухомості в Україні, та стимулюючу роль у соціально-економічному розвитку країни в довгостроковій перспективі. Розкрито зарубіжні ініціативи щодо стандартизації оцінки вартості майна на основі проведення порівняльної характеристики структури та методології оціночної діяльності відповідно до Європейських стандартів оцінки EVS-2016 і Міжнародних стандартів оцінки вартості майна IVS-2017. Наведено перспективні напрями гармонізації Національних стандартів оцінки з урахуванням міжнародних підходів оцінки вартості заставного майна, які нададуть змогу подолати методологічні розбіжності в оціночній діяльності та підвищити її інтегрованість як на ринку комерційної нерухомості, так і на іпотечному банківському ринку в Україні.

Простежено розвиток економіко-правової складової системи іпотечного кредитування (ІК) в Україні. Визначено, що прийняття Закону України "Про власність" стало першим кроком на шляху формування іпотечного ринку в країні. Досліджено іпотечну систему як фактор, що впливає на акумуляцію вільних коштів, їх перерозподіл та зниження ризиків. Розглянуто роль ІК у розв'язанні соціально-економічних проблем країни. Обгрунтовано необхідність вивчення досвіду інших країн та врахування національних особливостей для ефективного розвитку іпотечної системи в Україні. Підкреслено, що рівень розвитку ринку ІК свідчить про зрілість розвитку фінансової системи та про ступінь довіри населення країни до фінансово-кредитної системи. Предмет дослідження - еволюція економіко-правової складової іпотечного ринку в Україні. Мета роботи - обгрунтування логіки економіко-правового аспекту становлення та розвитку системи ІК в Україні. У процесі проведення дослідження було використано: системний підхід - до інтеграції методології наукового пізнання історії розвитку фінансової системи в Україні, як частини світової системи фінансів, що надало змогу встановити необхідність врахування світового досвіду, поточних проблем та врахування національної специфіки; логічно-критичного аналізу - у встановленні послідовності та ступеня важливості окремих правових законодавчих актів в Україні. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання для удосконалення теоретичної бази формування системи ІК в Україні. Висновки: сучасний ринок ІК є результатом тривалого, поступового, логічного розвитку фінансового ринку; рівень розвитку ринку ІК свідчить про зрілість розвитку фінансової системи та про ступінь довіри населення країни до фінансово-кредитної системи; протягом тривалого історичного часу українські землі входили до різних державних формувань, відповідно змінювалися закони та порядок формування фінансової системи, що сприяло її "відставанню" у розвитку від західних країн; першим кроком у формуванні системи ІК у незалежній Україні було прийняття Закону України "Про власність" тому, що питання приватної власності є наріжним каменем, фундаментом іпотечної системи країни; іпотека має стати тим ефективним фінансовим механізмом, що подолає проблему накопичення фінансових ресурсів нашої країни за умов високої інфляції; допоможе розв'язати проблему впровадження технологічних інновацій, модернізації сільського господарства, індустріалізації промисловості, розв'язання хронічних і масштабних проблем житлових недобудов.

Досліджено особливості діяльності Фонду гарантування вкладів (ФГВ) фізичних осіб у системі гарантування вкладів фізичних осіб. Проаналізовано повноваження ФГВ фізичних осіб. Визначено, що його виконавча дирекція здійснює повноваження у сфері забезпечення діяльності Фонду, щодо джерел формування коштів Фонду, у сфері забезпечення відшкодувань за вкладами, у сфері регуляторної діяльності, у сфері виведення неплатоспроможних банків з ринку. Запропоновано повноваження адміністративної ради ФГВ фізичних осіб поділити на функціональні, погоджувальні та розпорядчі. З'ясовано проблеми формування ресурсної бази ФГВ фізичних осіб. Наголошено, що розширення джерел формування коштів Фонду безпосередньо пов'язано з колом учасників системи гарантування вкладів фізичних осіб. З метою збільшення коштів ФГВ фізичних осіб запропоновано включити до складу учасників Фонду небанківські фінансові установи. Розглянуто окремі аспекти контролю за діяльністю ФГВ фізичних осіб. Наголошено, що річний звіт Фонду потребує вдосконалення. Запропоновано закріпити форму річного звіту Фонду в законодавстві та визначити такі його розділи: основні показники діяльності Фонду у звітному періоді, внутрішнє управління Фонду, законодавство та регуляторна діяльність, інформування громадськості, аналіз банківського сектору, регулятивна діяльність Фонду, управління фінансами, виведення неплатоспроможних банків із ринку, захист інтересів вкладників, фінансова звітність Фонду. Сформульовано напрямами вдосконалення діяльності Фонду, а саме: перегляд повноважень Фонду в частині здійснення контролю за проблемними банками, розширення кола суб'єктів та об'єктів системи гарантування вкладів, удосконалення контролю за діяльністю Фонду, запровадження нових механізмів здійснення виплат відшкодування вкладникам неплатоспроможних банків, розширення переліку джерел формування коштів Фонду.

Досліджено особливості діяльності Фонду гарантування вкладів (ФГВ) фізичних осіб у системі гарантування вкладів фізичних осіб. Проаналізовано повноваження ФГВ фізичних осіб. Визначено, що його виконавча дирекція здійснює повноваження у сфері забезпечення діяльності Фонду, щодо джерел формування коштів Фонду, у сфері забезпечення відшкодувань за вкладами, у сфері регуляторної діяльності, у сфері виведення неплатоспроможних банків з ринку. Запропоновано повноваження адміністративної ради ФГВ фізичних осіб поділити на функціональні, погоджувальні та розпорядчі. З'ясовано проблеми формування ресурсної бази ФГВ фізичних осіб. Наголошено, що розширення джерел формування коштів Фонду безпосередньо пов'язано з колом учасників системи гарантування вкладів фізичних осіб. З метою збільшення коштів ФГВ фізичних осіб запропоновано включити до складу учасників Фонду небанківські фінансові установи. Розглянуто окремі аспекти контролю за діяльністю ФГВ фізичних осіб. Наголошено, що річний звіт Фонду потребує вдосконалення. Запропоновано закріпити форму річного звіту Фонду в законодавстві та визначити такі його розділи: основні показники діяльності Фонду у звітному періоді, внутрішнє управління Фонду, законодавство та регуляторна діяльність, інформування громадськості, аналіз банківського сектору, регулятивна діяльність Фонду, управління фінансами, виведення неплатоспроможних банків із ринку, захист інтересів вкладників, фінансова звітність Фонду. Сформульовано напрямами вдосконалення діяльності Фонду, а саме: перегляд повноважень Фонду в частині здійснення контролю за проблемними банками, розширення кола суб'єктів та об'єктів системи гарантування вкладів, удосконалення контролю за діяльністю Фонду, запровадження нових механізмів здійснення виплат відшкодування вкладникам неплатоспроможних банків, розширення переліку джерел формування коштів Фонду.