Розглянуто правові основи організації та діяльності Національного банку України, його місце в системі державних органів. Висвітлено особливості правового статусу Національного банку України, його структуру, органи управління, основні функції та правове забезпечення реалізації його повноважень у процесі реєстрації, ліцензування та надання кредитів комерційним банкам, а також нагляду за їх діяльністю. Використано та проаналізовано законодавство України, нормативно-правові акти Національного банку України та органів виконавчої влади, внесено пропозиції щодо їх удосконалення.

В системном виде рассмотрены наиболее важные вопросы применения векселей в хозяйственных расчетах, функции и взаимодействие субъектов предпринимательской деятельности и коммерческих банков в процессе применения векселей в качестве средства платежа. Проанализировано влияние конкретных операций с векселями на экономические нормативы коммерческих банков, процесс опротестования векселей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)212.301 + У9(4УКР)262.100

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Дисертацію присвячено питанню правового статусу Національного банку України. Досліджуються конституційно-правові основи організації та діяльності Національного банку України, його структура та органи управління, роль і місце в системі органів держави. Висвітлюються основні функції Національного банку України та правове забезпечення реалізації його повноважень у процесі створення, ліцензування та кредитування комерційних банків, а також контролю за їх діяльністю. Сформульовано наукові висновки і пропозиції щодо вдосконалення банківського законодавства, структури і діяльності Національного банку України.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)212.301 + У9(4УКР)262.100

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано види операцій Національного банку України на фондовому ринку. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення діяльності Національного банку України - учасника фондового ринку.

Досліджено один з механізмів регулювання Національним банком України валютного обороту; висвітлено проблемні питання, пов'язані з впливом Національного банку України на валютний оборот шляхом запровадження особливого типу банківських рахунків, а також сформовано пропозиції щодо усунення законодавчих перешкод для залучення іноземного капіталу.

Обгрунтовано, що діяльність Національного банку України як потужного контролюючого суб'єкта в системі органів зовнішнього банківського контролю за стабільністю банківської системи й виконанням зобов'язань перед вкладниками та кредиторами потребує вдосконалення правового становища й повноважень на підставі реалізації принципу незалежності.

Проведено комплексне дослідження теоретичних і практичних аспектів видання Національного банку України (НБУ) правових актів, які виступають засобами здійснення державного регулювання діяльності банків в Україні. Зокрема на основі аналізу змісту державного регулювання діяльності банків, яке здійснює НБУ, визначається, що правові акти НБУ виступають правовими засобами такого регулювання. Проаналізовано та розкрито зміст поняття правові акти НБУ, визначено й охарактеризовано притаманні їм ознаки, проведено класифікацію правових актів НБУ. Підкреслено, що різноманіття правових актів НБУ зумовлено змістом повноважень НБУ як суб'єкта, який здійснює державне регулювання діяльності банків, що передбачає створення, застосування та реалізацію правових норм. Охарактеризовано правотворчу, інтерпретаційну, рекомендаційну діяльність НБУ та видані в результаті цієї діяльності правові акти, які є засобами державного регулювання діяльності банків в Україні. Визначено сферу дії нормативно-правових актів НБУ, проаналізовано умови набрання чинності та скасування нормативно-правових актів НБУ, надано пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання видання й оприлюднення нормативно-правових актів НБУ. Проаналізовано регуляторну діяльність НБУ та запропоновано розширити перелік функцій НБУ, які передбачають видання регуляторних актів НБУ. Розкрито особливості індивідуальних актів НБУ в порівнянні з адміністративними актами інших органів влади, визначено недоліки правового регулювання видання та скасування індивідуальних актів НБУ. Проаналізовано договірне регулювання діяльності банків, яке передбачає укладення договорів між НБУ та банками для реалізації індикативних способів регулювання діяльності банків. Визначено й охарактеризовано договори, які є засобами державного регулювання діяльності банків.

Досліджено доктринальні засади визначення змісту публічної діяльності НБУ, як виду державної фінансової діяльності, видові особливості банківської діяльності. Розкрито ціль, завдання, принципи, функції та форми публічної діяльності НБУ. З'ясовано особливість фінансово-правового статусу НБУ, як суб'єкта державного регулювання банківською системою країни. Проаналізовано зміст банківського регулювання як основної функції центрального банку. З метою систематизації банківського законодавства обгрунтовано необхідність його упорядкування шляхом інкорпорації. Визначено сутність регуляторних актів НБУ й обгрунтовано необхідність визначення охоронних. Розглянуто принципи банківської діяльності, досліджено сутність нових форм і видів банківського контролю, зокрема, нагляду на консолідованій основі. Обгрунтовано необхідність удосконалення методології контролю на консолідованій основі, що передбачає право поширення об'єктів контролю, а не контролюючих суб'єктів.

Розглянуто банківську діяльність і її правове регулювання в системі фінансового права. Охарактеризовано особливості правового статусу Національного банку України (НБУ) та визначено місце в системі органів управління державними фінансами. Обгрунтовано функції НБУ в механізмі фінансово-правового регулювання. Досліджено правове забезпечення банківської діяльності як складову банківського регулювання НБУ. Викладено правові засади регулювання діяльності банківських установ. Вивчено методологічний і матодичний аспект контрольної діяльності НБУ в механізмі банківського регулювання. Приділено увагу вдосконаленню взаємовідносин НБУ з центральними органами державної влади. Проаналізовано забезпечення законності в реалізації грошово-кредитної політики держави.

Проаналізовано господарську компетенцію Національного банку України. Досліджено межі участі Національного банку України у господарських відносинах та доведено необхідність обмеження господарської правосуб'єктності його органу.

Розглянуто проблеми історичного розвитку правового регулювання правового статусу центральних банків і Національного банку України зокрема. Наведено характеристику нормативно-правових актів, що регулюють правовідносини в цій сфері. Проаналізовано зарубіжний досвід забезпечення незалежності центральних банків.

З позиції системного аналізу розглянуто теоретичні та прикладні аспекти нормативно-правового регулювання структури національної платіжної системи. З позиції фінансового права проаналізовано склад платіжної системи, взаємозв'язок структурних елементів, становище Національного банку України в національній платіжній системі та інших операторів платіжних послуг. Розкрито значення інфраструктури національної платіжної системи та її взаємозв'язок з елементами національної платіжної системи.

Наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягає у визначенні сутності й особливостей адміністративно-правових засад діяльності НБУ у сфері рефінансування банків і напрацювання пропозицій та рекомендацій щодо їх удосконалення. Охарактеризовано повноваження НБУ як суб’єкта регулювання ліквідності банків. Узагальнено принципи діяльності НБУ у сфері рефінансування банків. Окреслено засоби та методи діяльності НБУ у сфері рефінансування банків. З’ясовано зміст і прогалини нормативно-правових актів, що регулюють діяльність НБУ у сфері рефінансування банків. Розкрито місце актів НБУ у підтримці банківської системи. Встановлено ризики у діяльності НБУ у сфері рефінансування та їх адміністративно-правове врегулювання. Запропоновано можливі шляхи використання позитивного досвіду розвинених країн світу у підтримці банківських систем шляхом рефінансування. Опрацьовано зміни та доповнення до законодавства, яке закріплює правові засади діяльності НБУ у сфері рефінансування банків.

Підробки грошей, виготовлені злочинцями з метою отримання незаконного прибутку та обману населення, виникли з часів появи найпершої монети в історії людства. З тих під фальшування грошей відбувається паралельно із розвитком грошової справи. Фальшування власне українських грошей розпочалось ще з часів появи найперших кредитових білетів, друкованих 1917 року в Києві. У сучасній науковій історіографії питанню фальшування грошей в незалежній Україні приділено увагу досить спорадично. Основні тенденції та особливості фальшування грошей в наш час у цій роботі досліджено шляхом аналізу повідомлень про виявлення підроблених грошей чи їх виробників за даними сайтів новин в мережі Інтернет. Найбільшої популярності набувають повідомлення про особливо поширені прототипи підробок, а також статистичні дані, пов'язані із кількістю виявлених в країні фальсифікатів. Інформаційні агенства найчастіше спираються на офіційні повідомлення Національного Банку України або заяви речника Національної поліції України. Найбільша концентрація виявлення фальшивих грошей була зафіксована у Західних регіонах України та в Одеській області. У процесі державної протидії фальшивомонетництву відзначено нестандартні випадки: спроби підтвердити ігровими грошима свою платоспроможніть під час перетину кордону, оформлення грошових переказів через сервіси логістичної компанії. Незахищеними від отримання фальшивих грошей стали користувачі платіжних терміналів та банкоматів. Технологічно більшість підробок виготовлена за допомогою струменевих принтерів, найбільш популярними прототипами для фальшивомонетників є банкноти номіналом 500 гривень та 100 доларів США, причому євро та російські рублі встрачають свою привабливість. Поширеними в Україні є спроби розрахунку сувенірними грошима. Показово, що в опрацьованих інформаційних джерелах не зафіксовано випадків виявлення фальшивих монет.

Проаналізовано функції Національного банку України (НБУ) та Банку Англії крізь призму викликів, що накладаються динамічним характером суспільства та процесами глобалізації. Висвітлено різний підхід України та Великобританії під час імплементації однакових положень Директиви (ЄС) 2015/2366 Європейського Парламенту та Ради від 25 листопада 2015 р. про платіжні послуги на міжнародному ринку у внутрішнє законодавство. Доведено, що наявність необмежених дискреційних повноважень у центрального банку (ЦБ) може завдати негативного впливу на стимулювання фінансової стабільності й одночасне забезпечення функції наглядового органу, зокрема на ринку платіжних послуг. Обгрунтовано, що замість цього збалансована система, яка складається з низки повністю або частково незалежних один від одного фінансових установ та органів влади, повинна взаємодіяти за зрозумілими і прозорими правилами. Наголошується на невідповідності вітчизняних підходів правового регулювання діяльності ЦБ принципам, установленим європейськими вимогами, зокрема Директивою (ЄС) 2015/2366. Зокрема, законопроект "Про платіжні послуги" N 4364 від 12.11.2020 містить положення, які поєднують в особі НБУ повноваження регуляторного, наглядового органу та учасника ринку платіжних послуг. Крім того, широкі дискреційні повноваження ЦБ в Україні передбачають також деякі законодавчі функції. Зазначене не відповідає європейським принципам, правилу розподілу влади, несе загрози для фінансового ринку та фінансової стабільності країни в цілому. На підставі досвіду Великобританії аргументовано доцільність розмежування наглядових і регуляторних функцій, зокрема на ринку платіжних послуг, між різними інституціями та забезпечення їхньої постійної взаємодії. Саме такий підхід здатен урівноважити вплив ЦБ та інших органів на шляху до сприяння фінансовій стабільності економіки країни.