Розглянуто питання походження й організації процесу відмивання "брудних" грошей. Проаналізовано основні напрямки протидії їх відмиванню. Охарактеризовано місце та роль банків у виявленні, запобіганні та припиненні операцій з відмивання "брудних" грошей. Створено програми внутрішньобанківського контролю за розпізнаванням і щодо запобігання відмиванню грошей.

З позицій системної методології проаналізовано дані літературних джерел щодо права людини на продовольче забезпечення з боку держави в надзвичайних ситуаціях. Розглянуто особливості нормативно-правового та організаційно-економічного вирішення даної проблеми за різних часів у США, Росії та інших країнах СНД. З урахуванням зарубіжного досвіду висвітлено концептуальні погляди щодо продовольчої безпеки України, а також її місця в системі національної безпеки. Подано систематизований перелік інформаційних джерел, а також нормативно-правових актів України з даного питання.

С позиций системной методологии проанализированы данные литературных источников о праве человека на продовольственное обеспечение со стороны государства в чрезвычайных ситуациях. Рассмотрены особенности нормативно-правового и организационно-экономического решения данной проблемы в различные периоды в США, России и других странах СНГ. С учетом зарубежного опыта освещены концептуальные взгляды на продовольственную безопасность Украины, а также ее место в системе национальной безопасности. Приведены систематизированные перечни информационных источников, а также нормативно-правовых актов по данному вопросу.

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)0-983 + Ц9-331:У + Х819(4УКР)120.15

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Служба з питань надзвичайних ситуацій. Цивільна оборона

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Розкрито теоретичні основи продовольчої безпеки (ПБ) України, проаналізовано її сучасний стан та висвітлено програмно-методологічні аспекти формування стійкої системи ПБ за ринкових умов, екологічні аспекти формування та розвитку стратегії забезпечення ПБ. Обгрунтовано досвід реалізації агропродовольчої політики розвинених закордонних країн та запропоновано механізм її державного регулювання в Україні.

Досліджено поняття та сучасний стан продовольчої безпеки України, зокрема, проведено аналіз нормативно-правової бази формування продовольчого резерву як одного з господарсько-правових засобів забезпечення продовольчої безпеки країни.

Обгрунтовано державне регулювання забезпечення продовольством населення України, а також визначено пріоритетні напрями його інституціоналізації. Проаналізовано понятійно-категоріальний апарат державного регулювання забезпечення продовольством населення, розкрито особливість його механізму. Обгрунтовано місце та роль інституційного середовища у державному регулюванні забезпечення продовольством населення. Вивчено розвиток інституційної політики забезпечення продовольчої безпеки. Досліджено стан продовольчої безпеки в Україні й інституційні передумови класифікації її загроз. Визначено перспективи забезпечення населення України продовольством за умов внутрішніх і зовнішніх інституційних трансформацій. Виокремлено принципи інституціоналізації державного регулювання забезпечення продовольством населення України. Наведено рекомендації щодо трансформації інституційного механізму. Визначено стратегічні напрями інституціоналізації державного регулювання забезпечення продовольством населення України, що становитимуть фундаментальну основу розробки стратегії забезпечення продовольчої безпеки України.

Проведено комплексне дослідження правових засад продовольчої безпеки України. Визначено поняття продовольчої безпеки держави та її ознаки. Виокремлено систему принципів правового регулювання продовольчої безпеки держави. Послідовно охарактеризовано два етапи в становленні та розвитку законодавства про продовольчу безпеку. Надано визначення категорії "законодавство України про продовольчу безпеку". Доведено існування інституту правового регулювання продовольчої безпеки України. Підтримано необхідність прийняти Закон України "Про продовольчу безпеку України". Проаналізовано нормативно-правові акти, що регулюють відносини з виробництва тваринницької, рибної та рослинницької продукції в аспекті продовольчої безпеки України. Сформульовано поняття "державно-правове регулювання продовольчої безпеки України" та виділено його ознаки. Виокремлено систему органів державної влади у сфері продовольчої безпеки України.

Розроблено теоретико-методичні та прикладні засади оцінювання та державного регулювання продовольчої безпеки України. Науково обгрунтовано науково-методичні засади визначення інтегрального індексу продовольчої безпеки з урахуванням часткових та узагальнюючих індикаторів достатності, стійкості, фізичної доступності, економічної доступності, незалежності, якості та безпечності. Удосконалено методичний інструментарій розрахунку індикаторів продовольчої безпеки, концептуальний та методичний підходи до визначення вагових коефіцієнтів індикаторів продовольчої безпеки, методичні засади градації станів продовольчої безпеки, економіко-математичну модель продовольчої безпеки України, організаційний механізм державного регулювання продовольчої безпеки України. Набули подальшого розвитку концептуальний підхід до визначення продовольчої безпеки, узагальнення світового досвіду забезпечення продовольчої безпеки, оцінка часткових та узагальнюючих індикаторів продовольчої безпеки України.

Викладено теоретико-методичне обгрунтування наукових засад оцінювання продовольчої безпеки. Проведено комплексне оцінювання сучасного стану продовольчої безпеки України. Обгрунтовано стратегічні завдання та напрями удосконалення державного регулювання продовольчої безпеки України.

Обгрунтовано актуальність формування та підтримки державної регуляторної політики в сфері продовольчої безпеки. Проаналізовано законодавство США, окремих країн СНД, Азії та ЄС, що регулює продовольчу безпеку. Зроблено висновки щодо різниці рівня державного регулювання основ продовольчої безпеки в Україні та інших країнах світу.

The hybrid war as a form of Russia's aggressive solution to its geopolitical issues continues developing in every possible way, becomes more and more sophisticated and spreads out to the new battlegrounds. Nowadays we are witnessing at least three ongoing large-scale "hybrid" operations, each of which represents different possible types of "hybrid wars" activities: traditional military operation in Syria (Turkey), nonmilitary activity in the EU and the mix of all three types in Ukraine. The background, threats and possible consequences of every war line are given. It is shown that Ukraine's conflict is neither the beginning nor the finishing part and belongs to the much larger Russia's plan on the worldwide "hybrid warfare" operation.

Проблеми інтерпретації поняття війни в контексті російської агресії в Україні проаналізовано з урахуванням семантики термінів "війна", "збройний конфлікт", "гібридна війна" в міжнародному праві. Розглянуто відмінні й контроверзійні версії репрезентації збройного конфлікту в Україні, що корелюють із суперечностями його численних назв (міждержавний збройний конфлікт, громадянська війна, проксі-війна, гібридна війна та ін.). Ці терміни задають способи інтерпретації подій і формують понятійну рамку для дій політиків і дипломатів. Показано доцільність застосування когнітивно-лінгвістичних методів для аналізу семантики концепту "війна" та виявлено усталені схеми його реалізації.

Здійснено аналіз наукових засад визначення економічних механізмів державного управління ризиками виникнення надзвичайних ситуацій. Серед них запропоновано виокремлювати такі: економічної відповідальності, перерозподілу ризику формування та використання бюджетних і позабюджетних фондів тощо.

Цель работы - выяснение современного состояния правового обеспечения продовольственной безопасности в Украине с учетом экономических показателей ее формирования. Рассмотрено состояние правового обеспечения продовольственной безопасности в Украине. Проанализированы отношения в сфере обеспечения продовольственной независимости, экономической доступности, качества и безопасности продуктов питания. Выводы: необходимо: полностью запретить любой ввоз и использование в пищу пальмового масла; конкретизировать ежегодную государственную поддержку производства и оборота органической продукции. Следует принять Закон Украины "О продовольственной безопасности", в содержании которого должны быть максимально учтены достижения аграрно-правовой доктрины.

Досліджено актуальні питання становлення та розвитку світової продовольчої безпеки та її складових. Проаналізовано фундаментальні положення міжнародно-правових актів, національного законодавства у сфері забезпечення світової продовольчої безпеки та визначено результативність їх практичного впровадження в реалії сучасності. Висвітлено заходи, які запроваджуються світовою спільнотою в межах комплексної боротьби з голодом та недоїданням в масштабах планети. Розкрито шляхи удосконалення міжнародно-правового забезпечення світової продовольчої безпеки. Деталізовано організаційно-правові засади забезпечення продовольчої безпеки на національному, регіональному та глобальному рівнях. Визначено роль та місце України в питаннях забезпечення світової продовольчої безпеки.

Висвітлено проблеми формування продовольчої безпеки від зародження поняття терміну та його розвитку до сучасного його трактування. Систематизовано й узагальнено дані з різних джерел: робіт відомих науковців, видань державних міжнародних установ, законодавчої бази України та країн світу, наведено їх інтерпретацію. На основі аналізу вітчизняних і зарубіжних літературних і нормативно-правових джерел розглянуто різні підходи до визначення поняття "продовольча безпека", системи формування та шляхів вирішення цієї проблеми. Сформульовано нове визначення терміну "продовольча безпека", де одними з основних чинників є взаємозв'язок основних факторів впливу та формування продовольчих ринків та імпортозалежність у кожному з них. Проаналізовано підходи щодо виділення структурних елементів продовольчої безпеки країни. Досліджено стан розвитку законодавства країн світу та України щодо вирішення проблеми продовольчого забезпечення. Встановлено, що сьогодні, Україна є однією з країн, де механізм державної підтримки питань продовольчої безпеки ще не є сформованим. Запропоновано механізм формування продовольчих ринків. Розроблено модель формування продовольчої безпеки. Визначено основні елементи, які впливають на рівень продовольчої безпеки країни, серед яких одне з центральних місць посідає саме процес формування продовольчих ринків.

Досліджено теоретичні і методологічні засади державного регулювання продовольчої безпеки в Україні. Систематизовано механізми державного управління інноваційним розвитком регіонів з урахуванням позитивного світового досвіду. Розроблено концептуальні положення державного регулювання продовольчої безпеки в системі національної безпеки. Визначено цільові орієнтири та сформульовано методологічні принципи реалізації державної політики в забезпеченні продовольчої безпеки. Уточнено методологічні підходи щодо визначення рівня продовольчої безпеки країни. Охарактеризовано сучасний стан та оцінку рівня продовольчої безпеки України. Окреслено проблеми та перспективи розвитку механізму державного регулювання продовольчої безпеки в Україні. Удосконалено механізм імпортозаміщення як інструмент державного регулювання продовольчої безпеки. Запропоновано дорожню карту заходів щодо формування системи державного регулювання продовольчої безпеки. Розроблено адаптивний механізм управління системою забезпечення продовольчої безпеки. Сформульовано та науково обгрунтовано методичні підходи щодо: формування експортної стратегії в контексті забезпечення продовольчої безпеки України та механізму внутрішньої продовольчої допомоги, спрямованої на забезпечення продовольчої безпеки регіону. Розглянуто методику формування моделі державної підтримки аграрного сектору економіки країни як основи продовольчої безпеки.

Науково обгрунтовано підходи до вирішення актуальної проблеми механізмів державного управління - державного регулювання продовольчої безпеки в Україні в режимі вільної торгівлі з ЄС. Визначено зміст основних понять з питань продовольчого забезпечення. Установлено значимість впливу зобов'язань та вимог щодо створеної зони вільної торгівлі з ЄС та підписаних угод з міжнародними організаціями. Здійснено індикативний аналіз сучасного стану продовольчої безпеки в Україні. Проаналізовано ефективність державних механізмів інформаційно-комунікаційного та аналітичного забезпечення продовольчої безпеки в умовах початку дії зони вільної торгівлі з ЄС. Досліджено передумови інституціональної модернізації механізмів державного регулювання продовольчої безпеки в Україні. Обгрунтовано механізми забезпечення прозорості як одного з принципів розробки та реалізації державної політики продовольчої безпеки. Визначено організаційну основу прозорості співробітництва між сторонами Угоди, обгрунтовано схему організаційного механізму сприяння прозорості на технічному рівні. Розроблено пропозиції щодо практичної здійсненності запропонованих напрямів поліпшення ситуації з імплементації принципу прозорості в діяльність органів державного регулювання продовольчої безпеки.

Висвітлено економіко-організаційні особливості функціонування та визначено пріоритети відновлення сфери життєдіяльності міста на постконфліктних територіях. Наведено характеристику окремих елементів інституціонального забезпечення відновлення сфери життєдіяльності міста на постконфліктних територіях. Запропоновано шляхи вирішення окремих гуманітарних проблем у містах на постконфліктних територіях. Визначено напрями підвищення екологічної безпеки як основи сталого розвитку сфери життєдіяльності міста на постконфліктних територіях. Розглянуто економіко-організаційні особливості функціонування та пріоритети відновлення сфери життєдіяльності міста на постконфліктних територіях. Зазначено інституціональне забезпечення відновлення сфери життєдіяльності міста на постконфліктних територіях. Визначено особливості вирішення окремих гуманітарних проблем у містах на постконфліктних територіях.

Обґрунтовано теоретико-методологічні засади та практичні пропозиції з формування механізмів державного регулювання забезпечення продовольчої безпеки в Україні. Розглянуто теоретичні основи механізмів державного регулювання забезпечення продовольчої безпеки на основі аналізу наукових праць українських і зарубіжних учених. Систематизовано механізми забезпечення продовольчої безпеки в країнах з розвиненою економікою. Розроблено концептуальні положення державного регулювання забезпечення продовольчої безпеки в системі національної безпеки. Визначено цільові орієнтири та сформульовано методологічні принципи реалізації державної політики в забезпеченні продовольчої безпеки. Визначено методологічні підходи щодо визначення рівня продовольчої безпеки країни. Визначено проблеми та перспективи розвитку механізму державного регулювання забезпечення продовольчої безпеки в Україні. Обґрунтовано механізм державного регулювання системи забезпечення продовольчої безпеки (включаючи методи його реалізації, специфікацію його регіональних елементів), який допускає оптимальне поєднання заходів державного протекціонізму з функціонуванням ринкового механізму вирішення суперечностей у сфері забезпечення продовольчої безпеки на основі інституціоналізації його інфраструктурних складових. Удосконалено механізм імпортозаміщення як інструмент державного регулювання забезпечення продовольчої безпеки. Сформульовано та науково обґрунтовано методичні підходи щодо: формування експортної стратегії в контексті забезпечення продовольчої безпеки України; механізму внутрішньої продовольчої допомоги, спрямованої на забезпечення продовольчої безпеки регіону; формування моделі державної підтримки аграрного сектору економіки країни як основи забезпечення продовольчої безпеки. Розроблено механізм внутрішньої продовольчої допомоги, спрямованої на забезпечення продовольчої безпеки регіону. Визначено формування моделі державної підтримки аграрного сектору економіки країни як основи забезпечення продовольчої безпеки, яка включає в себе такі елементи: мета державної підтримки аграрного сектору; напрями державної підтримки; вимоги до здійснення та механізм державної підтримки аграрного сектору та є основою поведінки, вибору послідовності управлінських дій органів державного регулювання під час прийняття ними управлінських рішень щодо державної підтримки аграрного сектору з метою забезпечення продовольчої безпеки країни. Запропоновано дорожню карту заходів щодо формування системи державного регулювання забезпечення продовольчої безпеки. Розроблено адаптивний механізм управління системою забезпечення продовольчої безпеки.