Визначено шляхи і напрями вдосконалення дії механізмів державного управління системою міжнародних податкових договорів: укладання нових податкових договорів, які сприятимуть посиленню економічного потенціалу України, застосування нових підходів щодо питань співробітництва між податковими органами, закріплення на законодавчому рівні механізму оцінки ефективності дії міжнародного податкового договору та досягнення повної узгодженості норм внутрішнього законодавства України з положеннями відповідних міжнародних податкових угод. Запропоновано відповідний методологічний інструментарій аналізу ефективності міжнародних договорів України з питань оподаткування.

Розкрито теоретико-методологічні засади застосування норм міжнародних податкових договорів та особливості протидії неналежному використанню міжнародно-правових норм у сфері оподаткування. Увагу приділено концепції бенефіціарного отримувача, яка активно використовується вітчизняними податковими органами. Розкрито особливості формування національної політики щодо запобігання уникненню від оподаткування у контексті забезпечення належної реалізації вимог asquis communautaire. На основі узагальнення зарубіжного досвіду запобігання неналежному застосуванню норм міжнародних податкових договорів (на прикладі загальної норми про запобігання уникненню від оподаткування, доктрини "сутність над формою" та антиофшорного регулювання) сформульовано ряд пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення державної політики у відповідній сфері.

Предмет статті - проблематика оподаткування багатих і багатства, яка знаходиться в числі актуальних тем суспільного інтересу. На конкретних прикладах у цьому дослідженні ставиться мету висвітлити новітні ініціативи групи американських мультимільйонерів щодо підвищення рівня податкових ставок на цю зверх багату категорію платників. Такий почин можна вважати податком солідарності. Відповідно ставилася задача охарактеризувати кількісні показники даного почину. Стаття мотивована разючим фактом, що 400 американських ультра мільярдерів володіють сукупним багатством вартістю 4 тисячі мільярдів доларів! Роль методу дослідження проблеми виконав аналіз кількісних параметрів та фіскально-адміністративних особливостей оподаткування багатих. Перш за все результати дослідження полягають у трактуванні багатоскладового поняття багатства як об'єкту оподаткування. Розкрито неможливість загального прибутково-майнового податку, такий податок існує лише як нездійснений проект. З'ясовано фіскально-адміністративні причини відмови від податку на спадщину в 21 країні, в тому числі в Австрії, Канаді, Швеції та Ізраїлі. Висновки: наведено аргументи, що майнові податки шкодять процесам творення багатства і капіталу, в зв'язку з чим у США питома вага податків на майно в загальній сумі податкових надходжень впала у порівнянні з початком ХХ ст. з 42 % до 14 %. Найбільш значний фіскальний потенціал посилення оподаткування багачів мають податки на доходи і прибутки. Здійснено кількісний та інституційний аналіз існуючих податків на багатство у Норвегії та Швейцарії. Доведено, що серйозною фіскально-адміністративною проблемою податків на багатство є оцінювання оподатковуваних активів. Щодо подальших досліджень податки на багатство мають невичерпний науковий і практичний потенціал.