Визначено економіко-правові засади механізму захисту інтересів суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції. На основі здійсненого аналізу визначені основні шляхи розвитку та вдосконалення засобів і форм захисту інтересів суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції. Розглянуті нормативні акти, що регулюють питання конкуренції, а також іноземна практика припинення недобросовісних конкурентних дій. Намічено основні шляхи вдосконалення діючого законодавства України, запропоновані конкретні зміни і доповнення в нормативні акти, що регулюють питання конкуренції.

З використанням теорій конкуренції та монополій проаналізовано світовий досвід застосування антимонопольного законодавства, обгрунтовано необхідність активної конкурентної політики держави як передумови формування ринкових засад діяльності економіки. Розглянуто підсумки створення в Україні конкурентного середовища за перші десять років діяльності Антимонопольного комітету України. Висвітлено проблеми, які виникають у процесі захисту конкуренції загальної компетенції.

С учетом теорий конкуренции и монополий проанализирован мировой опыт применения антимонопольного законодательства, обоснована необходимость активной конкурентной политики государства как предпосылки формирования рыночных основ деятельности экономики. Рассмотрены итоги создания в Украине конкурентной среды за первые десять лет деятельности Антимонопольного комитета Украины. Освещены проблемы, возникающие при защите конкуренции общей компетенции.

Висвітлено проблеми конкурентної політики держави від теорій конкуренції та монополій до практичного застосування конкурентного законодавства. Розкрито теоретичні основи конкуренції, проаналізовано досвід застосування антимонопольного законодавства, стан законодавчої бази, основні показники діяльності з припинення порушень антимонопольного законодавства. Визначено напрямки вдосконалення конкурентної політики держави.

Освещены проблемы конкурентной политики государства от теорий конкуренции и монополий к практическому применению конкурентного законодательства. Раскрыты теоретические основы конкуренции, проанализированы опыт применения антимонопольного законодательства, состояние законодательной базы, основные показатели деятельности с прекращения нарушений антимонопольного законодательства. Определены направления усовершенствования конкурентной политики государства.

Викладено питання державного регулювання діяльності природних монополій (ПМ). Розглянуто суть поняття, причини виникнення ПМ. Особливу увагу приділено світовому досвіду щодо організаційних форм і методів регулювання їх діяльності. Проаналізовано сучасний стан і висвітлено тенденції розвитку ПМ в Україні. Описано існуючий організаційно-економічний механізм державного контролю за цінами на даних ринках. Наведено напрями удосконалення інституційного забезпечення державного регулювання діяльності ПМ у країні.

Изложены вопросы государственного регулирования деятельности природных монополий (ПМ). Рассмотрены сущность понятия, причины возникновения ПМ. Особое внимание уделено мировому опыту об организационных формах и методах регулирования их деятельности. Проанализировано современное состояние и освещены тенденции развития ПМ в Украине. Описан существующий организационно-экономический механизм государственного контроля за ценами на данных рынках. Приведены направления усовершенствования институционального обеспечения государственного регулирования деятельности ПМ в стране.

Висвітлено проблеми та новітні тенденції розвитку конкурентних відносин в Україні. Проаналізовано вплив конфліктів у ринковій економіці на конкурентоспроможність. Описано особливості визначення відносин контролю суб'єктів господарювання. Розкрито інституційні засади державного регулювання конкуренції. Визначено основні чинники та особливості прояву глобалізації економіки, ефективні механізми впливу органів влади на процеси реалізації конкурентної політики, напрями її удосконалення на пріоритетних ринках та подолання системної неефективності щодо економічного регулювання суб'єктів природних монополій.

Освещены проблемы и новейшие тенденции развития конкурентоспособных отношений в Украине. Проанализировано влияние конфликтов в рыночной экономике на конкурентоспособность. Описаны особенности определения отношений контроля субъектов хозяйствования. Раскрыты институционные основы государственного регулирования конкуренции. Определены основные факторы и особенности проявления глобализации экономики, эффективные механизмы влияния органов власти на процессы реализации конкурентной политики, направления её усовершенствования на приоритетных рынках и преодоления системной неэффективности по экономическому регулированию субъектов природных монополий.

Здійснено комплексне дослідження поняття та основних елементів змісту адміністративно-правового захисту конкуренції. Доведено, що зміст системи адміністративно-правового захисту конкуренції можна розглядати з кількох точок зору: як державну діяльність щодо припинення порушень антимонопольного законодавства, а також як індивідуальну діяльність фізичних та юридичних осіб щодо відстоювання свого права на нормальну конкуренцію. Наголошено, що з точки зору державної діяльності, система захисту конкуренції формувалася за рахунок прийнятих державою організаційно-правових заходів, спрямованих на припинення порушень антимонопольного законодавства. Зазначено, що хронологія розвитку діяльності із захисту конкуренції урядів таких країн, як США, Німеччина, Франція, показує поступове відокремлення даної діяльності як самостійної функції держави, що лежить в основі всієї державної економічної політики, а сам процес відокремлення виражався у формуванні необхідної законодавчої бази і спеціальних антимонопольних органів, покликаних здійснювати заходи щодо захисту конкуренції. Аргументовано, що в даний час в державах з розвиненою ринковою економікою державна функція по захисту конкуренції є за своєю суттю локомотивом державної економічної політики, так як становить її основне ядро. Визначено, що інтереси галузевих органів державного управління, зумовлені прагненням заощадити на ефекті масштабу виробництва, створити підприємства, конкурентоспроможні в світовому масштабі, що в ряді випадків виражається в збільшенні рівня концентрації у підзвітних секторах української економіки, а відсутність зацікавленості окремих відомств у зменшенні економічної концентрації у підзвітних ним галузях економіки позначається на ефективності діяльності антимонопольних органів. Запропоновано для вирішення даної проблеми представляється необхідним здійснити пошук нових науково-обгрунтованих організаційно-правових механізмів взаємодії всіх державних органів виконавчої влади в області захисту конкуренції. Наголошено, що діалектичний взаємозв'язок між конкурентною політикою і адміністративно-правовим регулюванням захисту конкуренції полягає, з одного боку, в тому, що реалізація даної політики заснована на адміністративно-правових нормах, закріплених в антимонопольному законодавстві, а з іншого боку, в тому, що внесення змін в адміністративно-правове регулювання захисту конкуренції є одним з основних компонентів реалізації політики. Визначено, що система адміністративно-правового захисту конкуренції включає в себе три великих групи адміністративно-правових засобів: засоби захисту від недобросовісної конкуренції, засоби захисту від монополістичних дій, засоби захисту від антиконкурентних дій публічних органів. Разом з тим, зміст системи адміністративно-правового захисту конкуренції може бути досліджено і з інших сторін. Заслуговує на увагу виділення в системі адміністративно-правового захисту конкуренції елементів, в яких проявляються методи адміністративно-правового примусу і переконання.

Здійснено комплексне дослідження державно-управлінських аспектів суспільних відносин, які виникають у процесі формування конкурентоспроможності держави у перспективі політичного часу. Узагальнено та систематизовано теоретичні, методологічні та прикладні механізми формування конкурентоспроможності держави у перспективі політичного часу. Розкрито сутність понять “конкуренція”, “конкурентоспроможність держави”, “формування конкурентоспроможності держави”. Показано трансформацію змісту концепту “конкуренція” у контексті суспільного розвитку. Проаналізовано конкурентоспроможність держави як управлінську проблему. Узагальнено інформацію про методи та моделі оцінювання конкурентоспроможності країни . Показано залежність стратегій формування конкурентоспроможності держави у майбутньому періоді від раніше обраного державою політичного, управлінського, економічного, соціального курсу (теорія “раніше пройденого шляху”). Обґрунтовано залежність успішності формування конкурентоспроможності держави від активної участі в інтеграційних об’єднаннях (ООН, МВФ, Світовий банк, СОТ, ОЧЕС, ГУАМ). Виявлено вплив інституційних чинників, політичної стабільності, державної освітньої політики на конкурентоспроможність держави. Розкрито значення політичної, економічної та гуманітарної складової державної політики як механізмів формування конкурентоспроможності держави у перспективі політичного часу. З’ясовано специфіку конкуренції та тенденції її розвитку у сучасному українському суспільстві. Досліджено концептуальні засади формування конкурентоспроможності України в умовах реформ на національному та регіональному рівнях. Запропоновано модель державної політики щодо формування конкурентоспроможності держави в перспективі політичного часу та Концепцію удосконалення формування конкурентоспроможності держави. Наведено комплекс управлінських, політичних, організаційно-економічних та інституційних засобів формування конкурентоспроможності України. Увагу приділено підвищенню ефективності діяльності суб’єктів публічного управління та адміністрування, удосконаленню державної політики розвитку економічної свободи та підприємництва як відповіді на виклики освітньої еміграції, активізації зусиль органів публічного управління з використання людського ресурсу, імплементації досвіду провідних держав щодо забезпечення конкурентоспроможності держави в перспективі політичного часу.