Констатовано, що соціальна реклама, замовлена державою, як один із видів стратегічних комунікацій під впливом останніх подій в Україні (воєнної агресії та проявів сепаратизму) демонструє тенденцію до розвитку. Установлено, що на її сприйняття масовою аудиторією впливає контекст - ситуація, умови, процеси, на тлі яких відбувається комунікація. Охарактеризовано контекст за ознаками сталості та ситуативності. Обгрунтовано, що сталий контекст будується на стійкій політичній, економічній, соціальній, культурній основі, а ситуативний виникає за умов динамічних змін у суспільстві. Запропоновано принцип цілісності контексту як одну з умов ефективності соціальної реклами.

Проведено аналіз наукових підходів до визначення соціальної реклами, а також характеристики особливостей теоретичних тлумачень й визначення специфіки дослідження соціальної реклами в наукових спільнотах різних країн світу. Соціальна реклама визначається як вид комунікації, спрямованої на привернення уваги громадськості до актуальних проблем суспільства та його морально-етичних цінностей. Соціальна реклама не має на меті одержання прибутку, не містить посилань на конкретний товар виробника та не формує імідж окремих осіб чи політичних угруповань. Проаналізовано основні підходи до визначення соціальної реклами представниками різних наукових шкіл, а також виокремлено окремі розбіжності, зумовлені різними чинниками історичного формування, сингулярністю організаційно-правових моделей соціальної реклами в різних державах. У наукових підходах соціальна реклама розглядається як форма й водночас інструмент комунікації, присвячений лише громадським інтересам. Доведено, що головне призначення соціальної реклами - гуманізація суспільства, формування моральних цінностей, поведінкових моделей, пропагування ідей, здатних привернути людей до моральних норм, здорового способу життя, мирних і комфортних принципів співіснування. Визначено, що особливістю соціальної реклами є те, що вона не переслідує комерційних або політичних цілей, уникає згадок конкретних комерційних брендів, організацій, марок товарів, а також політичних партій та окремих політиків.