Розглянуто актуальні теоретичні та методологічні питання інституційної відповідальності соціальної держави. Проаналізовано специфіку та типологію соціальних держав. Досліджено суть, природу, ознаки та форми соціальної відповідальності у державному управлінні, її роль і місце у системі соціальних цінностей суспільства. Запропоновано чотирирівневу класифікацію цих цінностей та ролі й функцій соціальної відповідальності у даній системі. Розкрито особливості статичної та ліберально-демократичної моделей реалізації зазначеної відповідальності у державному управлінні. Виокремлено особливості соціальної політики держави як інструменту реалізації соціальної відповідальності органів державної влади в Україні. Запропоновано напрями її підвищення та подолання проявів безвідповідальної поведінки посадових осіб органів державної влади та громадян.

Наведено одну з найактуальніших проблем у філософсько-правовому дослідженні соціальної відповідальності людини, а саме - проблему соціально-правової парадигми (СПП) співвідношення відповідальності та безвідповідальності; акцентовано увагу на розставленні акцентів у науковому та практичному обгрунтуванні цього виду взаємодії, запропоновано деякі ідеї щодо філософсько-правового розуміння СПП відповідальності та безвідповідальності.

Узагальнено понятійно-категоріальний апарат державного управління у сфері соціальної відповідальності бізнесу шляхом уточнення сутності понять "корпоративна філантропія", "корпоративна соціальна політика", "корпоративне волонтерство", "корпоративне громадянство", "соціальні інвестиції", "державне регулювання соціальної відповідальності бізнесу" тощо. Розроблено структурно-функціональну модель соціальної відповідальності. Опрацьовано типологію соціальної відповідальності суб'єктів підприємницької діяльності за різними класифікаційними ознаками (суб'єкти підприємництва, сфери здійснення соціально відповідальної діяльності, стейкхолдери, внутрішні мотиви компаній, стан взаємодії з владою). Розкрито сутність механізмів державного регулювання соціальної відповідальності бізнесу. Розроблено науково-методичні підходи до оцінювання державного регулювання соціальної відповідальності бізнесу з використанням нефінансової звітності, громадського аудиту та соціальних індексів. Розглянуто фонди громад як інструмент реалізації соціальної відповідальності бізнесу на місцевому рівні, який урівноважує та збалансовує інтереси бізнесу, громадськості та органів публічної влади. Запропоновано напрями вдосконалення механізмів державного регулювання соціальної відповідальності бізнесу в Україні, зокрема шляхом підвищення стратегічності, покращення системності та поглиблення фаховості.

На основі системного підходу розглянуто питання теорії та практики соціально відповідальної діяльності людини, інститутів держави та суспільства. Винесено уроки та зроблено висновки із суперечливої практики соціальної відповідальності, що склалася на сучасному етапі розвитку економіки та суспільства. Висвітлено прикладні аспекти імплементації інституту соціальної відповідальності в систему управління на корпоративному та державному рівнях.

Обговорено проблеми, стратегічні орієнтири та пріоритети соціально-економічної трансформації суспільства, особливості розвитку продуктивних сил та регіональної економіки. Розглянуто глобальні виклики як можливість для розвитку соціально відповідального бізнесу в Україні, фінансові та податкові аспекти формування соціальної відповідальності бізнесу. Охарактеризовано корпоративну соціальну відповідальність як інструмент залучення інвестицій, її механізми та інструменти активізації. Висвітлено соціально-економічні проблеми реабілітації жертв АТО та вимушених переселенців.

Розкрито суть, умови, засади, мету правової відповідальності як виду соціальної відповідальності ЗМІ. Проаналізовано взаємозв'язок свободи та соціальної відповідальності масмедіа; розглянуто особливості правової відповідальності як виду соціальності ЗМІ й виокремлено її специфікуючі чинники. Охарактеризовано позитивну (проспективну) правову відповідальність засобів масової інформації, наголошено на її значенні за умов розбудови громадянського суспільства й утвердження європейських стандартів правового регулювання діяльності ЗМК.