Викладено матеріали про вплив водного середовища, якості питної води та джерел водопостачання на здоров'я населення. Висвітлено гігієнічні питання водопідготовки та спеціальних методів обробки води, санітарного нагляду за спорудами водопостачання та каналізації, охорони водних об'єктів і впливу на них урбанізації та індустріалізації. Наведено положення водно-санітарного законодавства та норм санітарної охорони, розкрито гігієнічне значення джерел водопостачання та принципи нормування якості питної води та шкідливих речовин у воді водних об'єктів, санітарні вимоги до розташування та експлуатації каналізаційних мереж і споруд.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)211 + Н711-022я821

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Житлове будівництво

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Рассмотрена возможность "приведения" всего множества критериев оценки потокораспределения в водораспределительных сетях во время возникновения аварийной ситуации (внештатных режимах работы), используемых при анализе оптимальности выбранной стратегии аварийного управления к единому измерению (метрике). Анализ всего множества критериев доказывает тезис о том, что все они измеряются в различных единицах: экономических (рубль, гривня, условные единицы), физических (метры в секунду), вероятностных и т.д. Предложен метод, позволяющий "свести" их к единой метрике (единице измерений) - экономической. Эта процедура позволит использовать известные методы для решения сложной задачи многокритериальной оптимизации управления аварийными режимами эксплуатации системы подачи и распределения воды.

Проведено аналіз політики забезпечення потреб населення й об'єктів інфраструктури населених пунктів у водних ресурсах за сучасних умов господарювання, а також висвітлено можливі напрями вдосконалення політики водозабезпечення. Розроблено методичний підхід щодо формалізації завдання водозабезпечення населення й об'єктів інфраструктури населеного пункту з урахуванням вимог екологічної безпеки. Обгрунтовано та деталізовано модель і методику оцінювання ефективності водозабезпечення населення й об'єктів інфраструктури населеного пункту. Розроблено практичні рекомендації щодо удосконалення організаційних механізмів формування водоефективної політики населеного пункту; коригування державної політики водоефективності, удосконалення нормативно-правового й інформаційно-аналітичного забезпечення процесу реалізації водоефективної політики населеного пункту з урахуванням вимог екологічної безпеки, організації моніторингу результативності реалізації водоефективної політики та дотримання вимог екологічної безпеки, удосконалення фінансування водоефективних заходів, а також підвищення рівня екологічної безпеки об'єктів водопостачання мегаполіса.

Досліджено теоретико-методологічні та науково-практичні аспекти державної політики у сфері житлового будівництва. На основі теоретичних узагальнень запропоновано комплексний підхід до розвитку житлового будівництва з урахуванням соціальних пріоритетів. Обгрунтовано необхідність за сучасних умов проведення заходів державної політики у сфері житлового будівництва одночасно щодо стимулювання зниження собівартості будівництва житла та стимулювання пропозиції на ринку нерухомості. Систематизовано форми, методи, основні напрями та інструменти механізму державної житлової політики за умов ринкової економіки. Обгрунтовано базові принципи механізму раціонального землекористування в системі управління міським господарством.

Визначено терміни "пам'ятка архітектури", "пам'ятка містобудування", "традиційний характер середовища". Наведено класифікацію пам'яток архітектури та містобудування в контексті цінних об'єктів історії та культури, згідно із Законом України "Про охорону культурної спадщини". Стверджено щодо важливої ролі "Зводу пам'яток історії й культури України" у формуванні Державного реєстру нерухомих пам'яток держави. Окреслено комплексний характер об'єктів архітектурної та містобудівної спадщини, оскільки вони можуть поєднувати археологічні, історичні, технічні й мистецькі цінності, і які становлять національне культурне надбання.

Здійснено порівняльно-правовий аналіз законодавства Європейського Союзу (ЄС) та України стосовно реалізації принципу сталого розвитку в процесі регулювання якості питної води та захисту підземних водних ресурсів. Висвітлено процес становлення, сучасний стан і тенденції розвитку регулювання правовідносин у сфері управління підземними водами. Визначено аспекти, які необхідно врахувати в процесі вдосконалення системи управління водними ресурсами; надано рекомендації стосовно приведення законодавства в галузі управління підземними водами України до законодавства ЄС.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х859(4УКР)18 + Н761.1(4УКР)

Рубрики:

Екологічне право окремих країн

Водопостачання

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблеми розробки ефективної системи управління ризиками на державному рівні з метою забезпечення стабільного розвитку будівельної галузі. Визначено теоретичний базис дослідження, в якому ризики розглядаються не лише з точки зору негативних подій, але і як потенційні можливості для бізнесу. Проаналізовано низку методик управління ризиками, які є простими та зручними у використанні і відносно недорогими, що важливо з урахуванням специфіки забезпечення державою норм та стандартів управління ризиками для вітчизняної будівельної галузі. Доведено, що, незважаючи на велику кількість моделей та методів управління ризиками, вони потребують адаптації до специфічних умов, що в них проводиться реалізація будівельних проектів, у тому числі з точки зору забезпечення ефективного державного управління ризиками.

Забезпечення сприятливих умов життєдіяльності населення й охорона громадського здоров'я безпосередньо пов'язані з комплексним розробленням архітектурно-планувальних, інженерно-будівельних та еколого-гігієнічних заходів і здійсненням державного санітарного нагляду за плануванням, забудовою та благоустроєм міських і сільських поселень. Відповідно, проєктування населених місць повинно спиратися на закони України та регіональні програми щодо розв'язку найважливіших соціальних, архітектурних, економічних, екологічних і гігієнічних проблем. На сьогоднішньому етапі в детальних планах сільських поселень необхідно передбачати ділянки, на яких потенційно можуть бути розміщені водозабірні свердловини, насосні станції, очисні споруди. В іншому випадку при виготовленні проєктної документації часто виникає проблема з недотриманням санітарних зон споруд, будівництва в стиснених умовах. Поліпшення якості водопостачання у контексті благоустрою місць проживання населення є серйозною гігієнічною проблемою, яка вимагає врегулювання на законодавчому рівні. У зв'язку з цим, до участі у проєктних розробках нових і реконструкції існуючих населених місць треба одночасно з архітекторами, економістами, екологами та іншими спеціалістами широко залучати фахівців юридичного профілю. З метою підвищення вагомості правових чинників щодо регулювання санітарно-гігієнічних вимог до водопостачання населених місць потрібно практикувати активну співпрацю державних структур, органів місцевого самоврядування та громадських організацій із правоохоронними органами та Національною поліцією України, що забезпечить ефективне здійснення правоохоронної діяльності у цьому напрямку роботи. Для гарантії екологічно безпечного середовища проживання необхідно вдосконалити в цьому аспекті законодавство України, а у нормативно-правових актах передбачити посилення відповідальності за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері санітарно-гігієнічних вимог до водопостачання та водовідведення у населених пунктах із урахуванням національного та міжнародного досвіду.

Мета роботи - опис наявного досвіду публічно-приватного партнерства під час організації проведення робіт із інженерного захисту від підтоплення і затоплення північно-західної частини міста Вільнянськ Запорізької обл. в аспекті експлуатаційного утримання захисних споруд цивільного захисту на зазначеній території. У дослідженні наведено цитати з Конституції України, де зазначено, що кожна людина має невід'ємне право на життя і ніхто не може бути свавільно позбавлений його. Доведено те, що обов'язок держави - захищати життя людини, що кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань. Також наведено цитату з Кодексу цивільного захисту України про те, що цивільний захист - це функція держави. Як приклад розглянуто надзвичайну ситуацію, спричинену обстрілами території населених пунктів Донецької та Луганської обл. сучасними звичайними засобами ураження, починаючи з 2014 р. Акцентовано увагу на нагальній потребі захисту неевакуйованого мирного населення в кризових районах від вибухів боєприпасів, використовуючи для цього пристосовані укриття подвійного призначення 2 звичайні приватні підвали. Однак переховування людей у таких спорудах іноді може бути неможливим, короткочасним і небезпечним через підтоплення та пошкодження підвалів грунтовими водами. Проблема підтоплення й затоплення територій населених пунктів має також негативний вплив і з побутово-господарської точки зору. Адже, окрім небезпеки і можливості описаного вище руйнування конструкцій, грунтові води заважають комфортному проживанню та перешкоджають веденню господарства і за відсутності чинників надзвичайної ситуації. Отже, таким спорудам і територіям, де вони розміщені, також потрібно приділяти достатню увагу та проводити їх інженерний захист. У роботі розкрито особистий досвід автора: описано його дії й оприлюднено листування з органами публічної влади. На думку автора, такі його дії разом із зусиллями інших зацікавлених осіб ініціювали публічно-приватне партнерство на різних рівнях публічної влади та зрушили з місця вирішення проблеми підтоплення й затоплення північно-західної частини м. Вільнянськ Запорізької обл. Водночас до інженерного захисту потрапили і наявні в тій місцевості захисні споруди цивільного захисту різної класифікації. Зазначені роботи розпочато у плановому порядку, наразі вони тривають завдяки публічно-приватному партнерству. Однак викладений механізм публічно-приватного партнерства недосконалий: організаційні заходи проводяться повільно, що разом з іншими недоліками негативно впливає на кінцевий результат. Такий механізм потребує більшої уваги керівництва, детального аналізу недоліків і доопрацювання у процесі його реалізації та є цілком життєздатним за наявності ефективного менеджменту.

Висвітлено проблеми підготовки природніх вод, їх постачання споживачам та очищення стічних вод об’єднаних територіальних громад. Розглянуто методи водопідготовки, технологічні схеми та системи водопостачання, основні споруди на них; запропоновано оборотні схеми водопостачання промислових підприємств та обробки їх осадів, методи вдосконалення роботи очисних споруд шляхом застосування раціональних технічних рішень й обладнання. Наведено наукові та практичні результати досліджень підготовки природніх вод та очищення стічних вод, вдосконалено технологічні схеми водопостачання підприємств та особливості експлуатації споруд в сільській місцевості.