Розглянуто становлення, сутність і методичні засади екологічного менеджменту (ЕМ) як різновиду управління та сфери наукового дослідження. З урахуванням тенденції до екологізації усіх галузей суспільного виробництва охарактеризовано основні інструменти екологічного управління, систему державного менеджменту в екологічній сфері. Значну увагу приділено сутності та методам мінімізації й оптимізації екологічних ризиків, які є наслідком антропогенного тиску на навколишнє природне середовище. Запропоновано класифікацію ризиків, розкрито сутність товарної та цінової політики в ЕМ.

Рассмотрены становление, сущность и методические основы экологического менеджмента (ЭМ) как разновидности управления и сферы научного исследования. С учетом тенденции к экологизации всех отраслей общественного производства охарактеризованы основные инструменты экологического управления, описана система государственного менеджмента в экологической сфере. Особое внимание уделено сущности и методам минимизации и оптимизации экологических рисков, которые являются следствием антропогенного давления на окружающую природную среду. Предложена классификация рисков, раскрыта сущность товарной и ценовой политики в ЭМ.

Розглянуто екологічну експертизу (ЕЕ) в системі соціально-правового механізму екологічної безпеки. Досліджено співвідношення ЕЕ й оцінки впливу господарської діяльності на навколишнє середовище. Наведено основні законодавчо-нормативні акти та методично-конструктивні документи у сфері здійснення державної ЕЕ, визначено її систему та порядок проведення. Проаналізовано державну ЕЕ як складову комплексної державної експеритизи та поза її межами. Наведено загальні вимоги до проведення держекоекспертизи предпроектних і проектних матеріалів з метою дотримання природоохоронних вимог у зоні розташування об'єктів запроектованої діяльності, зменшення негативного впливу на навколишнє середовище. Показано особливості проведення ЕЕ в деяких галузях господарської діяльності (гідротехнічні та рибогосподарські споруди, полігони твердих побутових відходів, генеральні плани населених пунктів). Висвітлено досвід проведення ЕЕ в країнах з високим рівнем індустріального розвитку.

Висвітлено основні засади охорони навколишнього середовища, принципи екологічної політики. Надано відомості про державний контроль за виконанням вимог природоохоронного законодавства. Наведено порядок організації та проведення інспекторських перевірок з дотримання природокористувачами (промисловими підприємствами) його вимог. Увагу приділено питанням охорони атмосферного повітря, раціонального використання водних ресурсів, поводження з відходами, а також охороні рослинного, тваринного світу та земель. Розглянуто проведення екологічного контролю у пунктах пропуску через державний кордон, громадського контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища. Описано різні види відповідальності за порушення законодавства про його охорону. Наведено порядок притягнення до відповідальності порушників природоохоронного законодавства. Висвітлено основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Проаналізовано основні складові національної стратегії переходу до сталого розвитку з урахуванням екологічного стану держави. Розглянуто систему управління охороною навколишнього природного середовища (НПС). Розкрито предмет і методи теорії управління, сучасні вимоги до екологічного управління. Надано відомості про загальні та спеціальні функції державної системи екологічного управління, методи управління природоохоронною діяльністю (ПОД) і механізм їх здійснення. Розкрито правові аспекти управління ПОД, організаційну структуру служб управління охороною НПС. Наведено права й обов'язки Мінприроди України, а також відомості про органи державного управління у сфері використання й охорони мінеральних ресурсів держави та державного контролю у сфері екології. Увагу приділено діяльності центральних органів виконавчої влади, яка спрямовується та координується Міністром екології та природних ресурсів. Охарактеризовано регіональні аспекти управління ПОД, систему управління охороною навколишнього середовища на підприємстві. Увагу приділено питанням підготовки кадрів для системи екологічного управління. Розглянуто міжнародні вимоги до управління НПС і досвід розвинутих країн у сфері управління ПОД.