Наведено загальну характеристику морських перевезень, показано значення фрахтових ставок. Запропоновано методику розрахунку місткості вантажних приміщень. Встановлено умови перевезень у лінійному судноплавстві, розглянуто питання формування суднової команди, визначено правовий статус капітана судна. Наведено характеристики різних видів аварій, розглянуто способи відшкодування збитків від зіткнення. Представлено відомості про морські операції, зокрема лоцманську проводку суден, рятування на морі та водолазні роботи. Визначено порядок оформлення морського страхування та перестрахування. Висвітлено історію виникнення та розвитку класифікаційних товариств і міжнародних морських організацій, зокрема Російського Морського Реєстру Судноплавства та Реєстру судноплавства України. Розглянуто міжнародні нормативні документи загального характеру. Висвітлено питання організації вантажних перевезень, показано особливості діяльності аварійно-рятувальної служби та берегової охорони. Розкрито сутність значення міжнародного морського права.

Приведена общая характеристика морских перевозок, показано значение фрахтовых ставок. Предложена методика расчета емкости грузовых помещений. Установлены условия перевозок в линейном судноплавании, рассмотрены вопросы формирования судновой команды, определен правой статус капитана судна. Приведены характеристики различных видов аварий, рассмотрены способы возмещения убытков от столкновения. Представлены сведения о морских операциях, в частности лоцманской проводке суден, спасении на море и водолазных работах. Определен порядок оформления морского страхования и перестрахования. Освещена история возникновения и развития классификационных товариществ и международных морских организаций, в частности Российского Морского Регистра Судноплавания и Регистра судноплавания Украины. Рассмотрены международные нормативные документы общего характера. Освещены вопросы организации грузовых перевозок, показаны особенности деятельности аварийно-спасательной службы и береговой охраны. Раскрыты сущность и значение международного морского права.

На підставі узагальнення наукових поглядів учених-цивілістів зарубіжних країн, вітчизняних науковців радянського й пострадянського періоду визначено три теорії правової природи коносамента - договірну, змішану та як цінного папера. Сформульовано визначення поняття "коносамент", з'ясовано загальні ознаки цінного папера (абстрактність, літеральність, легітимацію, публічну достовірність, презентацію). Запропоновано доповнити реквізити коносамента додатковими даними, доведено недоцільність застосування фрахту та інших належних перевізникові платежів в якості реквізиту цінного папера. Створено нову класифікацію коносаментів, критеріями якої є характер перевезення вантажу, обсяг майнових прав та способи фіксації виражених у коносаменті прав. Обгрунтовано сенс передачі прав за іменним коносаментом шляхом здійснення індосаменту. Доведено, що виникнення правовідносин застави коносамента вимагає наявності таких юридичних фактів, як укладання договору застави, оформлення заставного індосаменту в його тексті й передачі заставодержателеві. Виявлено недоліки у правовому регулюванні відносин, пов'язаних з обігом коносамента, внесено пропозиції щодо їх усунення й удосконалення чинного законодавства України про цінні папери.

Досліджено систему нормативно-правових актів України з питань морських вантажних перевезень, правову природу договору морського перевезення вантажу, сформульовано визначення коносамента та узагальнено його правові функції. Запроваджено терміни "учасники морського перевезення" та "провізна плата" замість терміну "фрахт". Визначено стадії морського перевезення вантажу. Обгрунтовано висновки щодо необхідності вдосконалення законодавства України про морські вантажні перевезення шляхом внесення змін та доповнень до Кодексу торговельного мореплавства України та прийняття Правил перевезення вантажів морським транспортом.

Розглянуто будову, стан, особливості функціонування транспортної системи України та суб'єктів транспортних правовідносин. Висвітлено правові засади діяльності окремих галузей транспорту, зокрема, залізничного, автомобільного, повітряного, морського та річкового, трубопровідного. Розкрито особливості господарювання транспортних підприємств. Подано інформацію про види транспортних правовідносин, міжнародні нормативно-правові акти транспортного права, правовий статус споживачів транспортних послуг. Охарактеризовано договори перевезення пасажирів і багажу, чартеру (фрахтування), траспортного експедирування. Увагу приділено спеціальним суб'єктам договору перевезення морським і річковим транспортом, повноваженням суб'єктів управління залізничним транспортом, правилам реєстрації цивільних аеродромів України, правовим аспектам забезпечення безпеки польотів.

Найбільшого поширення договори чартеру набули у сфері морських і повітряних перевезень. Проте, незважаючи на те, що договори морського та повітряного чартеру мають однакову правову природу, вони мають низку відмінностей. Це пояснюється зокрема тим, що технічні та економічні характеристики повітряних перевезень істотно відрізняються від характеристик морських. Розглянуто юридичну характеристику договору чартеру повітряного судна, його особливості та місце в системі договірного права.

Рассмотрены закономерности, принципы и условия устойчивого развития морской судоходной индустрии в соответствии с критериями социальной, правовой и экономической справедливости участия альтернативных производственных подсистем в функциональной деятельности глобальной морской транспортной индустрии. Раскрыты экономико-правовые закономерности и особенности формирования и использования производственного потенциала морской транспортной индустрии как важнейшего гаранта эффективности реализации международных экономических отношений, с одной стороны, и фрахтовой безопасности национальной экономики, с другой. Представлены тенденции и особенности формирования рынка труда моряков в системе устойчивого развития глобальных экономических отношений. Систематизированы важнейшие социальные аспекты развития этого сегмента морской транспортной индустрии в соответствии с регуляторной деятельностью международных морских институтов.

Рассмотрены популярные проформы зерновых чартеров. Особое внимание уделено проформам Norgrain 89 и Synacomex 2000. Раскрыто содержание правовых институтов, таких как: порт (порты) погрузки и выгрузки груза, фрахт и другие платежи, в частности, демередж, диспач и плата стивидорам, удержание груза. Достаточно подробно рассмотрены лейкен и сталия, фумигация и девиация, а также ледовая оговорка. Системно проанализированы отдельные аспекты договора фрахтования судов, обнаружены внешние связи рейсового специализированного зернового чартера.

Проаналізовано чинне законодавство, що регулює іпотеку, морську іпотеку й предмет морської іпотеки. Розглянуто заставу як спосіб забезпечення виконання зобов'язань та її види: іпотеку як заставу нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи й заклад як застава рухомого майна, що передається у володіння заставотримача або за його наказом - у володіння третій особі. Надано визначення терміну морська іпотека-застава морського судна та його приналежностей, що залишаються у володінні заставодавця або третьої особи. Запропоновано внести відповідні зміни до Кодексу торговельного мореплавства. Досліджено поняття морська іпотека й іпотека морського судна й зроблено висновок, що поняття морська іпотека значно ширше й містить і поняття іпотека морського судна. Розглянуто, що судно як майно (річ) є предметом морської іпотеки. Судно, що зареєстроване в Державному судновому реєстрі України чи в Судновій книзі України, може бути заставлене згідно із чинним законодавством судновласником (іпотечним заставодавцем) для забезпечення зобов'язання кредитору (іпотечному заставотримачу). Страхове покриття виражається в грошовій одиниці, яку також можна кваліфікувати як одиницю майна. Тому можна говорити, що страхове покриття є предметом іпотеки. Якщо фрахт розглядати як плату за послуги, то, відповідно до частини 3 статті 576 Цивільного кодексу, України право застави поширюється на плоди, продукцію та доходи, одержані від використання заставленого майна у випадках, встановлених договором. З огляду на це, можна стверджувати, що фрахт цілком може бути предметом застави. Судно, що будується, може бути предметом іпотеки, тому що частина 2 статті 5 Закону України "Про іпотеку" передбачає, що предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна в майбутньому. У результаті проведеного дослідження з'ясовано, що предметом морської іпотеки є судно, недобудоване судно, фрахт, страхове покриття.

Досліджено штучний інтелект у медичній діяльності при лікуванні Covid-19. Висвітлено вплив карантину на розвиток електронної комерції. Оцінено безпеку онлайн платежів у період Covid-19. Розглянуто проблемні питання сфери освіти в умовах пандемії. Увагу приділено питанню про ефективність діючого законодавства щодо регулювання порядку державної реєстрації фізичних осіб-підприємців. Досліджено правову природу цивільно-правової природи відповідальності учасників фрахтування. Охарактеризовано питання регулювання нерегулярних міжнародних повітряних перевезень. Проаналізовано особливості виконання договорів в умовах пандемії Covid-19. Висвітлено окремі проблеми реалізації права спадкування, що виникають під час пандемії Covid-19. Досліджено проблеми забезпечення особистих немайнових прав в Україні на період пандемії.

Здійснено дослідження зобов’язань у сфері туризму. Приділено увагу передусім категоріальному апарату сфери туризму у правовому регулюванні туристичних відносин; основним етапам розвитку та правового забезпечення туризму в окремих країнах, на міжнародному рівні і в Україні; поділу туризму на види і його значенню; аналізу положень концепції сталого розвитку туризму та джерелам регулювання туристичних відносин для формування більш ґрунтовних висновків щодо зобов’язань у сфері туризму в сучасному інформаційному суспільстві. Проаналізовано поняття, ознаки та юридичну природу зобов’язань у сфері туризму, їх склад, види та їх особливості у сфері туризму в Україні. Обґрунтовано важливість поділу туризму на організований і неорганізований (самодіяльний, аматорський) види та врахування їх особливостей при визначенні видів зобов’язань і договорів у сфері туризму. Надано визначення поняттю зобов’язань у сфері туризму, а також таких категорій, як “туристичний продукт”, “реалізація туристичного продукту” тощо. Детально проаналізовано договір як основну підставу виникнення, зміни та припинення зобов’язань у сфері туризму, а також особливості недоговірних зобов’язань у сфері туризму в Україні. Зроблено висновок, що перелік договорів, які можуть використовуватись у сфері туризму і бути підставою для виникнення зобов’язань у сфері туризму, на сьогодні може складатися із договорів реалізації туристичного продукту, на туристичне обслуговування, про надання туристичних послуг, договорів агентування, доручення, комісії, оренди транспортного засобу, чартеру, перевезення, фрахтування, простого товариства, комерційної концесії (франчайзингу), на готельне обслуговування, на екскурсійне обслуговування та багатьох інших, які використовуються на практиці у сфері туризму та повинні знайти відображення у законодавстві.

Розглянуто процес, що передує перемовинам щодо укладання угоди з фрахтування судна на рейс - оцінка та вибір пропозицій (оферт) власника вантажу - фрахтувальника судновласником. Основні інтереси судновласника щодо умов першої оферти співвіднесено, через умови договору фрахтування на рейс та відповідальність судновласника за ним, із умовами щодо виконання рейсу, запропонованими фрахтувальником у оферті. Такими умовами є рід та кількість вантажу, терміни його готовності до відвантаження, (перший) порт завантаження. Визначено, що за деякими з них вже на цьому етапі торгування з боку судновласника не є можливим, тож він приймає такі пропозиції для оцінки лише за готовності поступитися своїми інтересами вже на етапі попереднього відбору оферт. Для намірів переходу до подальшого етапу - перемовин - слід порівняти величини витрат з виконання рейсу на запропонованих у оферті умовах та очікуваних доходів. Витратні складові багато у чому залежать від тривалості часу виконання рейсу - це постійні витрати та витрати на придбання палива; витрати на сплату дисбурсментських рахунків визначаються безпосередньо тими портами, між якими запропоновано виконати рейс, їх кількістю та маршрутом переходів між ними. Дохідною складовою за офертою покладено вважати фрахт за виконання рейсу. Подано загальний порядок їх розрахунку. Наголошено, що отримані результати розрахунків мають орієнтовний характер, адже багато чинників, не можуть бути враховані на етапі оферт, прийнятних для розгляду судновласником, наразі вже під час виконання рейсу (у результаті укладання угоди) можуть дещо змінити попередні результати. Так само структуру витратних та дохідних складових також із певною точністю неможливо визначити у попередніх розрахунках за офертою. Для ранжування оферт щодо ступеню зацікавленості у них судновласника пропонується використовувати рівень дохідності. Зазначено, що у процесі подальших перемовин зацікавленість судновласника у тій чи інший оферті залежить від сплину перемовного процесу, протягом якого обидві сторони (судновласник і фрахтувальник) можуть поступатися своїми інтересами щодо формулювань умов оферти з укладання угоди фрахтування судна на рейс.

Розглянуто розсуд при укладенні договору оренди житла під час воєнного стану. Досліджено порушення Російською Федерацією міжнародних стандартів прав дітей. Визначено особливості кримінального провадження в умовах воєнного стану. Розглянуто питання юрисдикції господарських судів: історія та сучасність. Визначено сучасні проблеми прав біженців. Зазначено правове регулювання допорогової процедури закупівлі; правове регулювання відео-, аудіо- та інтернет-трансляції спортивних заходів. Увагу приділено питанням відшкодування шкоди, завданої автотранспортним засобом в режимі автопілотування: вступ до проблематики. Досліджено правове регулювання спортивного контракту; правове регулювання контрактів у кіберспорті. Визначено особливості немайнових прав дітей. Зазначено особливості авіаційних перевезень за договором чартеру (фрахтування). Досліджено становлення та регулювання кіберспорту на теренах України. охарактеризовано поняття самопредставництва в цивільному праві. Доведено питання захисту прав інтелектуальної власності в кіберспорті. Зазначено медіацію як спосіб вирішення спортивних спорів. Розглянуто проблеми розвитку кіберспорту.

Висвітлено актуальні питання теорії та історії держави та права. Розкрито значення жіночих громадських організацій для розвитку громадянського суспільства. Проаналізовано адміністративно-правовий аспект права особи на охорону здоров'я. Розглянуто особливості тлумачення поняття "недієздатна фізична особа". Розкрито специфіку договору фрахтування. Охарактеризовано ломбардні відносини в Україні . Досліджено проблеми пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Увагу приділено основним напрямам застосування практики Європейського суду з прав людини у вітчизняному кримінальному провадженні.