Розглянуто організаційно-правові та науково-практичні засади судової психіатрії, основні форми розладів психічного здоров'я, причини їх виникнення, клінічні прояви, діагностику психічних захворювань. Основну увагу приділено судово-психіатричній оцінці окремих психічних захворювань, що має місце під час розгляду кримінальних і цивільних справ.

Висвітлено організаційно-правові та науково-практичні засади судової психіатрії, зокрема, предмет, завдання, підстави призначення судово-психічної експертизи, права та обов'язки судово-психіатричного експерта. Запропоновано методику експертної оцінки різних психічних станів, що виникають у підозрюваних, обвинувачених, свідків і потерпілих. Наведено приклади симуляції та дисимуляції психічних розладів, розглянуто проблеми експертизи неповнолітніх і питання пенітенціарної психіатрії.

Рассмотрены организационно-правовые и научно-практические основы судебной психиатрии, в частности, предмет, задачи, основания для назначения судебно-психиатрической экспертизы, права и обязанности судебно-психиатрического эксперта. Предложена методика экспертной оценки различных психических состояния, возникающих у подозреваемых, обвиняемых, свидетелей и потерпевших. Приведены примеры симуляции и дисимуляции психических растройств, освещены проблемы экспертизы несовершеннолетних и вопросы пенитенциарной психиатрии.

Висвітлено проблеми перебудови галузі охорони здоров'я в Україні. Розкрито концептуальні засади впровадження соціального медичного страхування в Україні, наведено його характерні особливості у Франції. Проаналізовано досвід надання медичної допомоги на страхових засадах. Наведено організаційні підходи щодо оцінки якості психічного здоров'я, шляхи первинної профілактики невротичних розладів. Показано роль відомчих лікувальних закладів у системі страхової медицини. Обговорено особливості добровільного медичного страхування в Україні.

Висвітлено загальні положення методики розслідування умисного заподіяння тяжких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень, наведено їх криміналістичну характеристику. Розглянуто особливості використання окремих видів спеціальних пізнань, тактики проведення деяких слідчих дій, зокрема: огляду місця події, освідчування, допиту, відтворення обставин та події. Наведено таблицю тілесних ушкоджень з вказівкою ступеня їх тяжкості, схему визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження за ознакою стійкої втрати працездатності і розладу здоров'я.

Освещены общие положения методики расследования умышленного нанесения тяжелых и средней тяжести телесных повреждений, приведена их криминалистическая характеристика. Рассмотрены особенности использования отдельных видов специальных опознаний, тактики проведения некоторых следственных действий, в частности: осмотра места происшествия, освидетельствования, допроса, воссоздания обстоятельств и происшествия. Приведены таблица телесных повреждений с указанием степени их тяжести, схема определения степени тяжести телесного повреждения по свойству устойчивой утраты трудоспособности и расстройства здоровья.

Зроблено аналіз методів діагностики посттравматичних стресових розладів у співробітників спеціальних підрозділів ОВС. Наголошено на необхідності комплексного використання групи методів, що сприяють одержанню об'єктивної інформації.

Выполнен анализ методов, которые можно использовать для диагностики после травматических стрессовых расстройств у сотрудников специальных подразделений ОВД. Подчеркнута необходимость комплексного использования группы методов, которые могут дать объективную информацию об исследуемом феномене

The analysis of methods which can be applied for diagnostics of posttraumatic stressful frustration at employees of special divisions of militia is made. Necessity of complex use of group of methods which may give the objective information about a researched phenomenon is shown

Розглянуто теоретичні та практичні питання загальної та судової психіатрії. Викладено юридичні засади та визначено основні завдання судово-психіатричної експертизи, встановлено підстави щодо її проведення. Розкрито зміст понять осудності та неосудності, дієздатності та недієздатності. Показано суспільну небезпеку хворих на розлади психіки та поведінки. Визначено симптоми психопатологічних станів, захворювань і розладів, наведено дані сучасної психопатологічної симптоматології, синдромології та психіатричної нозології. Висвітлено питання симуляції, дисимуляції й агравації психічних розладів, охарактеризовано їх форми та запропоновано методи виявлення. Розглянуто етіологію й епідеміологію основних психічних захворювань (шизофренії, маніакально-депресивного психозу, епілепсії, олігофренії, різних видів психопатії та статеві перверзії), а також розладів психіки, що виникли внаслідок черепно-мозкових травм, сифілісу нервової системи та хронічного алкоголізму.

Рассмотрены теоретические и практические вопросы общей и судебной психиатрии. Раскрыты юридические основы и определены основные задания судебно-психиатрической экспертизы, установлены основания к ее проведению. Раскрыто содержание понятий осужденности и неосужденности, дееспособности и недееспособности. Показана социальная опасность больных с расстройствами психики и поведения. Определены симптомы психопатологических состояний, заболеваний и расстройств, приведены данные современной психопатологической симптоматологии, синдромологии и психиатрической нозологии. Описаны различные формы симуляции, дисимуляции и агравации психических расстройств, предложены методы выявления симулятивного поведения. Рассмотрены этиология и эпидемиология основных психических заболеваний (шизофрении, маниакально-депрессивного психоза, эпилепсии, олигофрении, различных видов психопатии и половые перверзии), а также расстройств психики вследствие черепно-мозговых травм, сифилиса нервной системы и хронического алкоголизма.

Визначено сутність поняття посттравматичного стресового розладу (ПТСР) як характерного симптомокомплексу, що розвивається внаслідок психотравми, викликаної подією, яка виходить за межі звичайного людського досвіду, зокрема, загроза життю, раптова втрата домівки, неприродна смерть або поранення. Представлено методики психодіагностики ПТСР, адаптовані до умов нашого суспільства та апробовані на працівниках органів внутрішніх справ. Наведено основні форми дослідження синдрому ПТСР: клінічне інтерв'ю, контрольні листи самозвітів, психометричні та психофізіологічні вимірювання. Описано заходи щодо корекції даного розладу за умов диференційованого підходу, який враховує природу психотравми, віддаленість події в часі та інтенсивність проявів симптомів.

Определенf суть понятия посттравматического стрессового расстройства (ПТСР) как характерного симптомокомплекса, который развивается вследствие психотравмы, вызванной событием, выходящим за пределы обыденного человеческого опыта, в частности, угроза жизни, утеря жилища, неестественная смерть или ранение. Представлено методики психодиагностики ПТСР, которые адаптированы к условиям нашего общества и апробированы на сотрудниках органов внутренних дел. Представлены основные формы исследования синдрома ПТСР: клиническое интервью, контрольные листы самоотчетов, психометрические и психофизиологические измерения. Описаны мероприятия по коррекции данного расстройства с учетом условий дифференцированного подхода, учитывающего природу психотравмы, удаленность события во времени и интенсивность проявлений симптомов.

Розглянуто виникнення й історію судової медицини, її предмет і завдання. Викладено питання розладу здоров'я та смерті людини від впливу крайніх температур, дії електричного струму та променистої енергії, зміни барометричного тиску, дії хімічних речовин. Висвітлено особливості проведення судово-медичної експертизи потерпілих, обвинувачуваних, підозрюваних і інших осіб, а також експертизи речових доказів і за матеріалами справи.

Рассмотрены возникновение и история судебной медицины, ее предмет и задачи. Изложены вопросы расстройства здоровья и смерти человека от влияния крайних температур, действия электрического тока и лучевой энергии, изменения барометрического давления, действия химических веществ. Освещены особенности проведения судебно-медицинской экспертизы потерпевших, обвиняемых, подозреваемых и других лиц, а также экспертизы вещественных доказательств и по материалам дела.

Висвітлено історію розвитку судової медицини від найдавніших часів до сучасного періоду. Визначено критерії класифікації та охарактеризовано основні види судових експертиз. Встановлено права та обов'язки судового експерта. Розглянуто участь лікаря спеціаліста судової медицини або інших галузей медицини у слідчих діях. Описано особливості організації та проведення судово-медичної експертизи ушкоджень, заподіяних фізичними, хімічними, біологічними чинниками та внаслідок дії радіоактивного опромінення. Висвітлено основні положення судово-медичної експертизи гострого кисневого голодування, визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження, втрати загальної працездатності, стану здоров'я, виявлення удаваних і штучних хвороб, самоушкодження, алкогольного та наркотичного сп'яніння. Наведено відомості про судово-медичну експертизу речових доказів і трупа. Обгрунтовано підстави щодо призначення судово-психіатричної експертизи, описано окремі форми психічних захворювань і розладів. Викладено правила оформлення результатів судово-медичної експертизи, проаналізовано типові помилки в даній сфері. Розглянуто професійні правопорушення медичних працівників, визначено об'єктивні та суб'єктивні причини лікарських помилок, розкрито сутність судово-медичної експертизи за матеріалами слідчих і судових справ.

Освещена история развития судебной медицины с древнейших времен до современного периода. Установлены критерии классификации и охарактеризованы основные виды судебных экспертиз. Определены права и обязанности эксперта. Рассмотрено участие врача специалиста судебной медицины или других отраслей медицины в следственных действиях. Описаны особенности организации и проведения судебно-медицинской экспертизы повреждений, полученных под влиянием физических, химических, биологических факторов и вследствие радиоактивного облучения. Освещены основные положения судебно-медицинской экспертизы острого кислородного голодания, определения степени тяжести телесных повреждений, утраты общей трудоспособности, состояния здоровья, выявления симуляции и искусственных заболеваний, самоповреждения, алкогольного и наркотического опьянения. Приведены сведения о судебно-медицинской экспертизе вещевых доказательств и трупа. Установлены основания для назначения судебно-психиатрической экспертизы, описаны некоторые формы психических заболеваний и расстройств. Приведены правила оформления результатов судебно-медицинской экспертизы, проанализированы типичные ошибки в данной сфере. Рассмотрены профессиональные правонарушения медицинских работников, установлены объективные и субъективные причины врачебных ошибок, раскрыта сущность судебно-медицинской экспертизы по материалам следственных и судебных дел.

Розглянуто питання судової травматології та токсикології. Проаналізовано організаційно-правові та науково-практичні засади судової психіатрії, а також основні форми розладів психічного здоров'я, причини їх виникнення, клінічні прояви та діагностику психічних захворювань. Приділено увагу питанням судово-психіатричної оцінки окремих психічних захворювань, що має місце у процесі розгляду кримінальних і цивільних справ.

Рассмотрены вопросы судовой травматологии и токсикологии. Проанализированы организационно-правовые и научно-практические основы судовой психиатрии, а также основные формы расстройств психического здоровья, причины их возникновения, клинические проявления и диагностика психических заболеваний. Уделено внимание вопросам судово-психиатрической оценки отдельных психических заболеваний, которые имеют место в процессе рассмотрения криминальных и гражданских дел.

Розглянуто поняття, предмет, завдання, історію становлення та розвитку судової психіатрії. Висвітлено правові, процесуальні, організаційні засади судово-психіатричної експертизи. Увагу приділено особливостям судово-психіатричної експертизи обвинувачених, свідків, потерпілих, засуджених. Надано інформацію про хронічні психічні захворювання, симптоми психічних розладів, алкогольні психози, психопатію.

Рассмотрены понятие, предмет, задачи, история становления и развития судебной психатрии. Освещены правовые, процессуальные, организационные основы судебно-психиатрической экспертизы. Уделено внимание особенностям судебно-психиатрической экспертизы обвиняемых, свидетелей, потерпевших, осужденных. Дана информация о хронических психических заболеваниях, симптомах психических расстройств, алкогольных психозах, психопатии.

Проведено аналіз медико-правового обгрунтування призначення примусових заходів медичного характеру особам, яких визнано неосудними у зв'язку з тимчасовими розладами психічної діяльності. Установлено, що ця проблема потребує спеціального наукового дослідження та можливого доповнення в чинне кримінальне законодавство України.

Висвітлено стан реалізації прав осіб із інтелектуальною недостатністю в деяких країнах Східної Європи. Проаналізовано результати досліджень, проведених Міжнародною асоціацією захисту прав осіб із психічними розладами у закритих стаціонарних закладах.

Вивчено клініко-психологічні та патопсихологічні особливості делінквентних підлітків. За результатами проведеного дослідження виявлено достовірні відмінності залежно від характеру скоєних ними правопорушень. Установлено збільшення кількості невротичних розладів у підлітків, які скоїли правопорушення змішаного корисливо-агресивного характеру. На підставі комплексного дослідження клініко-психопатологічних і патопсихологічних особливостей делінквентних підлітків визначено принципи та розроблено систему психокорекційної роботи з ними. Психокорекційна робота повинна мати етіопатогенетичну спрямованість і бути комплексною й індивідуально-диференційованою.

Досліджено клінічну структуру, соціальні характеристики й особливості скоєння протиправних дій особами з психічними розладами непсихотичного рівня, визнаних судово-психіатричними експертними комісіями обмежено осудними. На підставі комплексного дослідження зазначеного контингенту визначено інформаційно значущі клініко-діагностичні ознаки, що впливають на характер експертного рішення. За результатами аналізу даних щодо оцінки судово-психіатричними комісіями станів обмеженої осудності виявлено недоліки, які стосуються практики винесення експертних рішень, зокрема, відсутність чітких уявлень щодо алгоритму встановлення обмеженої осудності, оцінки об'єктів експертного дослідження, формування й обгрунтування експертних висновків та їх спрямованість на доказовість. Розроблено експертологічну мета-модель судово-психіатричної оцінки визнання особи обмежено осудною, яка дозволяє здійснювати упорядкування, систематизацію, інформативність і доказовість експертних висновків.

Досліджено історичний розвиток регулювання кримінальної відповідальності за шкоду, заподіяну у стані крайньої необхідності. Визначено основні кримінально-правові аспекти поняття крайньої необхідності. Проаналізовано її юридичну природу як обставини, що виключає злочинність діяння. Значну увагу приділено критеріям співвідношення та відмежування крайньої необхідності з такими обставинами, що виключають злочинність діяння, як фізичний або психічний примус, виконання наказу або розпорядження, діянню, взаємопомов'язаному з ризиком; виконання спеціального завдання з метою запобігання чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації. Підтверджено, що крайня необхідність є обставиною, яка займає у системі зазначених обставин головне (особливе) місце серед тих, які є базовими для здійснення суб'єктивного права та виконання юридичного обов'язку. Конкретизовано наукове визначення крайньої необхідності, яке враховує аспекти: семантичне тлумачення термінів, що утворюють словосполучення "крайня необхідність"; родові ознаки, притаманні всім обставинам, які є елементами інституту обставин, що виключають злочинність діяння; максимально повне відображення всіх конститутивних, специфічних ознак крайньої необхідності. Запропоновано внести зміни до законодавчого визначення крайньої необхідності, передбачене ч.1 ст. 39 КК України. Значну увагу приділено проблемі визначення меж крайньої необхідності. Досліджено питання допустимості як обставини, що виключає злочинність діяння, притаманне державам з континентальною та загальною системою права. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення чинної кримінально-правової норми.

Встановлено специфіку чинників та умов формування особистості засуджених, хворих на психічні розлади, в осіб молодого віку, які знаходяться в закладах пенітенціарної системи. Встановлено специфіку чинників та умов формування особистості хворих засуджених, досліджено патопсихологічні особливості особистісно-мотиваційної сфери, рівня та спрямованості конфліктності. За результатами одержаних даних розроблено методи діагностики, корекції та профілактики психічних розладів у правопорушників молодого віку, які знаходяться в місцях позбавлення волі. Уточнено напрямок та зміст психокорекційної, психогігієнічної та психопрофілактичної роботи серед засуджених молодого віку, які відбувають покарання в закладах пенітенціарної системи з урахуванням ступеня дезадаптації, характеру психічних порушень, особливостей та рівня конфліктності.

З використанням системного підходу до оцінки результату комплексних клініко-психопатологічних, психодіагностичних, електрофізіологічних досліджень установлено причинно-наслідковий взаємозв'язок біологічних, соціально-психологічних і клініко-психопатологічних факторів, що визначають формування невротичних розладів у підлітків, які знаходяться у місцях позбавлення волі. Систематизовано патогенетично значущі фактори формування цих розладів. Описано специфіку їх клінічної структури, динаміку клінічного перебігу й особливості синдромогенезу. У структурі невротичних розладів у неповнолітніх правопорушників виділено тривожний, неврастенічний, астеноапатичний і меланхолічний варіанти депресивних розладів, неврастенію, фобічний, компульсивний й обсесивний варіанти обсесивно-компульсивних розладів, а також комплекс афективних, вегетативних, рухових і сенсорних порушень за умов дисоціативних (конверсійних) розладів.

Досліджено проблеми застосування ст. 20 Кримінального кодексу (КК) України стосовно психопатичних злочинців. Висвітлено основні аспекти комплексного підходу до вивчення правозастосовчої практики визначення обмеженої осудності стосовно злочинців з психічними аномаліями. Проведено порівняльний аналіз історичного досвіду застосування у зарубіжних кримінальних законодавствах та в Україні категорії обмеженої (зменшеної) осудності. Охарактеризовано ступінь розробленості категорії такої осудності у сучасному кримінальному праві. Визначено стан реалізації зазначеної категорії у вітчизняній практиці. Надано кримінально-психологічну характеристику соціально небезпечних форм поведінки, зумовлених психопатичними аномаліями, як підстави для визнання обмеженої осудності. Розглянуто особливості проведення комплексних судових психолого-психіатричних експертиз психопатизованих злочинців у разі визначення підстав визнання обмеженої осудності. Запропоновано організаційні підходи до профілактики та ресоціалізації обмежено осудних засуджених з психічними аномаліями у пенітенціарній системі.

Досліджено особисті немайнові права дитина на основі конструкцій цивільного права та доктрини природного права. Обгрунтовано твердження, що матеріальний і психічний стан дитини детермінує здійснення особистих немайнових прав дітей, а їх зміст обумовлює юридичну природу права та обов'язку на виховання. У зв'язку з використанням в законодавстві поняття "дитина" до осіб різного віку обгрунтовано необхідність його конкретизації, зокрема запропоновано введення понять "підліток" та "неповнолітня повністю дієздатна особа". Виявлено, що правовий статус дитини становлять її право- та дієздатність. Визначено, що особисті немайнові права дитини - це природні, невід'ємні права, що виникають з приводу благ немайнового характеру, позбавлені економічного змісту та грошової оцінки, пов'язані з особою носія, індивідуалізують його, не передаються та не відчужуються, мають специфічні підстави виникнення та припинення, строковий характер та належать усім без винятку батькам і дітям у рівному обсязі.