Висвітлюються основні етапи життя, науково-дослідної, педагогічної, трудової і громадської діяльності відомого українського правознавця Семчика В.І. - доктора юридичних наук, професора, члена-кореспондента НАН України, академіка Академії правових наук України, Заслуженого діяча науки і техніки України. У роботі міститься хронологічний покажчик друкованих праць і література про життя та діяльність В.І.Семчика.

Робота присвячена націотворчим та націознавчим проблемам, державотворчим явищам і процесам. Значна увага приділяється понятійно-категоріальній структурі та сутності етнодержавознавства в аспекті так званої етнополітичної парадигми. Звертається увага на етнонаціональні чинники державотворення, концептуальні засади національного та державного поступу, національно-державницької ідеї та інтересу.

У дисертації досліджується проблема становлення і розвитку цивільного права Гетьманщини за Кодексом 1743 року та практика його застосування. Значна увага приділена аналізу цивільно-правових інститутів, закріплених у Кодексі. Проаналізовані судові справи, зокрема цивільні щодо його застосування, використана спеціальна та інша монографічна література. Зроблено висновок про високий рівень розвитку для свого часу цивільного права Гетьманщини за Кодексом 1743 року та подані науково обгрунтовані рекомендації щодо використання досвіду законотворення Гетьманщини для удосконалення чинного цивільного законодавства України.

З'ясовано сутність, місце та роль, призначення правової освіти населення у вітчизняному освітньому просторі. Обгрунтовано основні засоби правової соціалізації населення (правова освіта населення, правове виховання учнівської та студентської молоді, нормативна правова система, законодавче поле держави, наукова юридична література, засоби масової інформації). Доведено, що правову освіту населення складає комплекс інформаційних, навчальних і виховних заходів державних, муніципальних і громадських структур, спрямованих на забезпечення певного обсягу правових знань, умінь і навичок, необхідних громадянину для формування стійких правових знань, переконань, цінностей, навичок правомірної поведінки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002 в + Ю947 + Ш5(0)-304

Рубрики:

Загальна теорія права

Судова (юридична) психологія

Література

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено взаємозв'язок права та художньої літератури на матеріалі творів М. О. Булгакова. Художню літературу запропоновано розглядати як засіб осягнення правової культури. Розглянуто взаємозв'язок права та художньої літератури як важливий дослідницький напрям юриспруденції. Проаналізовано єдність та відмінність мови права та мови художньої літератури. Доведено існування взаємозв'язку між художньою літературою та правовою культурою. Оскільки у творах художньої літератури можуть відображатися та інтерпретуватись явища правової культури, тексти художньої літератури можна розглядати як джерело вивчення права і держави та водночас як засіб формування правової культури. Виявлено юридичні аспекти у творах М. О. Булгакова. Проілюстровано характерні риси правової культури радянського суспільства через призму їх відображення у творах письменника. Здійснено юридичний аналіз "гріха Пілата" з точки зору уявлень про вину та відповідальність у сучасній загальнотеоретичній юриспруденції.

Після прийняття Берестейської церковної унії 1596 р., яка повинна була об'єднати православну та католицьку церкви в Україні, розпочалася ідеологічно-релігійна боротьба, яка знайшла свій вияв у полемічній літературі. Піднімаючи актуальні на той час релігійні питання, українські полемісти надали їм суспільного та правового звучання. Для вирішення цих питань провідні українські мислителі зверталися до філософії та історії рідного народу. Однією з основних інституцій, де розвивалася полемічна література, була Острозька Академія. Проаналізовано філософсько-правові концепти видатних полемістів Острозької Академії.

Після прийняття Берестейської унії 1596 р. в Україні виникає полемічна течія, представниками якої стали провідні мислителі того часу. Полемічна література, яка винкла на базі релігійних проблем, піднімала також ряд соціальних, політичних, правових і філософсько-правових питань. Однією з таких була проблема забезпечення соціальної рівності. Філософсько-правові ідеї соціальної рівності, висунені українськими філософами, залишаються актуальними і дотепер, особливо у період розбудови правової держави та громадянського суспільства в Україні.

In the article were made an attempt on materials of the writers of the sixties and the experience of the participants of the project "Psychological support for children from families of displaced persons" Canadian non-governmental organization Stabilization Support Services and the Union of women of Ukraine with the financial support of the British Embassy in the city of Mariupol to find out the particular representation of the archetype of the "divine child" as the matrix to overcome the crisis of the socio-humanitarian space. Because in the public opinion, of particular importance are those constants of national life that affect the restoration of harmonious existence, the archetype of the "divine child" is regarded as such that affects the healing of humanity, is the unifying link between the past and the future, because any experience of childhood is not lost. A study of the prose heritage of the sixties in the aspect of archetypes critics have allowed to define myth-poetical start of their creativity, rooted in prototipe of the collective unconscious. Individual author features the artistic transformation of archetypes due to several social, national and cultural factors. In the works of the sixties the properties of the archetype of the divine child is endowed with characters belonging to a generation of children of war. In the conditions of crisis of society, which is characterized by denationalization, material poverty and spiritual decline, they are the bearers of high moral character. In addition, the idea that the archetype of the "divine child" is an inexhaustible source synthesizing creative energy that can revive each person individually and deformed disasters the society as a whole, found its confirmation in the process of the project participants that are from 15 January to 31 October 2016, worked with MSW in the city of Mariupol. Experts proven conclusively that since the child's psyche is very plastic, the child is able to transform the energy of fear and aggression in creative direction, to restore the resources to view the system of values, to acquire the ability to enjoy every bit of the universe.

Зроблено спробу на матеріалі творчості письменників-шістдесятників та досвіду учасників проекту «Психологічна підтримка дітей з родин тимчасово переміщених осіб» Канадської неурядової організації Stabilization Support Services та Спілки жінок України за фінансової підтримки Посольства Великобританії у м. Маріуполь з’ясувати особливості репрезентації архетипу «божественна дитина» як матриці подолання кризи соціогуманітарного простору. Оскільки в суспільній думці особливого значення набувають ті константи національного буття, які впливають на відновлення гармонійного існування, архетип «божественна дитина» розглядається як такий, що впливає на зцілення людства, є об’єднавчою ланкою між минулим та майбутнім, адже будь-який досвід дитинства не минає безслідно. Вивчення прозового доробку шістдесятників в аспекті архетипової критики дозволило визначити міфопоетичний первінь їх творчості, що закорінений в першообрази колективного несвідомого. Індивідуально-авторські особливості художньої трансформації архетипів обумовлені рядом соціальних, національних та культурологічних чинників. У творах шістдесятників властивостями архетипу божественної дитини наділені персонажі, що належать до покоління дітей війни. За умов кризового суспільства, що характеризується зденаціоналізуванням, матеріальним зубожінням та духовним занепадом, вони є носіями високих моральних якостей. Крім того, теза про те, що архетип «божественної дитини» - це невичерпне джерело творчої синтезувальної енергії, здатної відродити кожну людину окремо і деформований катаклізмами соціум в цілому, знайшла своє підтвердження у процесі роботи учасників проекту, які з 15 січня до 31 жовтня 2016 р. працювали з ТПО в м. Маріуполь. Фахівцями переконливо доведено, що оскільки дитяча психіка надзвичайно пластична, дитина спроможна трансформувати енергію страху й агресії у творче русло, відновлювати ресурси, переглядати систему життєвих цінностей, набувати здатності радіти кожній часточці світобудови.

Предпринята попытка на материале творчества писателей-шестидесятников и опыта участников проекта «Психологическая поддержка детей из семей временно переселенных личностей» Канадской неправительственной организации Stabilization Support Services и Союза женщин Украины при финансовой поддержке Посольства Великобритании в г. Мариуполь выяснить особенности репрезентации архетипа «божественный ребенок» как матрицы преодоления кризиса социогуманитарного пространства. Поскольку в общественном мнении особое значение приобретают те константы национального бытия, которые влияют на восстановление гармоничного существования, архетип «божественный ребенок» рассматривается как такой, что влияет на исцеление человечества, является объединяющим звеном между прошлым и будущим, ведь любой опыт детства не проходит бесследно. Изучение прозаического наследия шестидесятников в аспекте архетипной критики позволило определить мифопоэтические начала их творчества, укорененные в первообразах коллективного бессознательного. Индивидуально-авторские особенности художественной трансформации архетипов обусловлены рядом социальных, национальных и культурологических факторов. В произведениях шестидесятников свойствами архетипа божественного ребенка наделены персонажипринадлежащие к поколению детей войны. В условиях кризисного общества, которое характеризуется утратой национальных ориентиров, материальным обнищанием и духовным упадком, они являются носителями высоких моральных качеств. Кроме того, тезис о том, что архетип «божественного ребенка» - это неисчерпаемый источник синтезирующей творческой энергии, способной возродить каждого человека в отдельности и деформированный катаклизмами социум в целом, нашел свое подтверждение в процессе работы участников проекта,которые с 15 января по 31 октября 2016 г. работали с ВПЛ в г. Мариуполе. Специалистами доказано, что поскольку детская психика чрезвычайно пластична, ребенок способен трансформировать энергию страха и агрессии в творческое русло, восстанавливать ресурсы, просматривать систему жизненных ценностей, приобретать способности радоваться каждой частичке мироздания.

Мета роботи - провести аналіз сучасних наукових підходів до визначення та сутності поняття екологічної безпеки як різновиду загального поняття "безпека" та однією із найпоширеніших правових категорій в доктрині екологічного права. Загальнонаукові та спеціальні методи - формально-логічний, функціонально-правовий, системно-структурний, семантично-пізнавальний. З'ясовано, що в юридичній літературі відсутнє єдине розуміння поняття екологічної безпеки, довідкова та енциклопедична література містить широке тлумачення цього поняття, яке набуває різного змісту відповідно до тих підходів, які використовують дослідники. Обговорено можливості застосування різних доктринальних підходів до визначення поняття та сутності екологічної безпеки у процесі функціонування державного механізму її забезпечення.

Розглянуто філософсько-правові концепти в українській полемічній літературі XVІ - XVII ст. З'ясовано їх значення для подальшого державо- і правотворення, а також розвитку філософії права в Україні. Висвітлено наукознавчі проблеми у філософсько-правовій літературі. Приділено увагу інституційним формам філософсько-правових концепцій полемічної літератури.

Мета роботи - провести аналіз сучасних наукових підходів до визначення та сутності поняття екологічної безпеки як різновиду загального поняття "безпека" та однією із найпоширеніших правових категорій в доктрині екологічного права. Загальнонаукові та спеціальні методи - формально-логічний, функціонально-правовий, системно-структурний, семантично-пізнавальний. З'ясовано, що в юридичній літературі відсутнє єдине розуміння поняття екологічної безпеки, довідкова та енциклопедична література містить широке тлумачення цього поняття, яке набуває різного змісту відповідно до тих підходів, які використовують дослідники. Обговорено можливості застосування різних доктринальних підходів до визначення поняття та сутності екологічної безпеки у процесі функціонування державного механізму її забезпечення.

Серед видатних мислителів західноєвропейської філософської правової думки визначне місце посідає наукова творчість англійського філософа XVII ст. Томаса Гоббса. Випускник Оксфордського університету після його закінчення глибоко вивчає праці античних мислителів. У сфері інтересів T. Гоббса Старий і Новий Завіти й інша християнська література, яку він глибоко і творчо аналізує. У цей період мислитель увесь свій час присвячував вивченню латинської і грецької мов, розпочав переклад творів знаменитого грецького історика Фукідіда англійською мовою. Зроблено спробу вказати на те, що Т. Гоббс був усебічно освіченим й багатьох галузях наук, що надало йому змогу спілкуватися і підтримувати дружні стосунки з такими світилами європейської науки і культури, як Ф. Бекон, Г. Галілей, В. Гарвей, П. Гассенді, Р. Декарт, Г. В. Лейбніц, багатьма іншими. Акцентовано увагу на тому, що в Парижі Т. Гоббса як одного з молодих і талановитих учених запрошують викладати математику майбутньому королю Англії Якову II Стюарту. Наголошено, що філософа надзвичайно хвилювали соціально-політичні події, які відбувалися в Англії, загроза громадянської війни. Він творчо обмірковав ситуацію і формував теоретико політичні та правові концепції, які на практиці могли врятувати країну від анархії і хаосу, від кровопролиття загалом, тобто від війни. Як патріот і гуманіст Т. Гоббс розпоча впідготовку праці, яка увійшла в історію світової філософської правової і політичної думки як "Левіафан", у якій він сформулював проблеми суті держави та її функції, роль і місце суверена/монарха в державному управлінні. Акцентував увагу на тому, що важливим завданням суверена є забезпечення миру і злагоди в суспільстві, запобігання соціальним конфліктам, повстанням, війні, забезпечення благополуччя громадян. Тільки сильна абсолютна влада держави/суверена, на глибокі переконання Т. Гоббса, що виступає у формі монархії, здатна забезпечити мир, запобігти громадянській війні в Англії, спрямувати розвиток суспільства до прогресу. Наголошено, що філософ захищав не застарілу феодальну систему, а новий буржуазний соціально-політичний устрій. Розкриваючи роль і місце монарха в державному управлінні, Т. Гоббс вказував на те, що він несе відповідальність за всі процеси, які відбуваються в суспільстві. І хоча мислитель формулював ідеї щодо абсолютистсько-монархічного характеру верховної влади, але він не став прихильником необмеженого королівського абсолютизму. Наголошено на тому, що суть верховної влади полягає в тому, щоб вона функціонувала в межах суворої законності та справедливості. Акцентовано увагу на тому, що противники і вороги філософа обвинувачували його в різних "єресях", атеїзмі. Варто підкреслити, що Т. Гоббс, син священика, ніколи не був ворогом християнської релігії, він був вірним прибічником англіканської церкви. Зроблено висновок, що англійський мислитель глибоко аналізував складні проблеми відносин держави і церкви, ролі та місця християнської релігії у формуванні високої духовності та моралі. Зазначено, що все життя Т. Гоббса була насичене напруженою інтелектуальною працею і постійною боротьбою з ворогами і противниками його творчості, інтриги яких часто загрожували його життю.

Висвітлено актуальні питання розвитку та сучасного стану екологічного права України. Вміщено навчальний матеріал, структурований за темами, що допоможе здобувачам вищої освіти активізувати самостійну навчальну діяльність для подальшого ефективного пізнання понять, принципів, правових категорій та інститутів екологічного права. Рекомендовано використовувати в навчальному процесі як основна література, так і додатковий матеріал у комплексі підручників.

Підручник уточнено відповідно до оновленої програми Цивільне право України на основі концепту верховенства права і положень актів чинного цивільного законодавства, концептуального бачення рекодифікації, майбуття окремих його інститутів, з урахуванням вимог щодо знань, вмінь та компетенції фахівців за спеціалізацією «Право», оціночних елементів Болонської системи, досвіду регулювання цих відносин в інших країнах, сучасних теоретичних конструкцій окремих інститутів цивільного права, напрямів судової практики, накопиченого авторами досвіду викладання цієї навчальної дисципліни для різних спеціалізацій, передусім цивільної та господарської юстиції, суд, адвокатура. В ньому поміщені огляди відомих теоретичних конструкцій інститутів і субінститутів цивільного права, у тому числі авторські, бачення розв’язання вузьких місць правотворення та правозастосування, зокрема судова практика. Він може бути використаний при проведенні наукових досліджень. В ньому є відмінності у його структурі від інших подібних видань та викладення матеріалу де: вказується план, основні акти цивільного законодавства з їх поділом на міжнародні та національні, додаткова класична та сучасна література, розкриті питання плану, а у кінці надані запитання для самоконтролю з врахуванням типових завдань для підсумкового тестового контролю. На нього орієнтовано посібники Тести з курсу; розробники Р.Б. Шишка, Г.В. Гоголіна. К.2020 та Цивільне право України: тести К. 2019. 154 с.

ДЕРЖАВНА ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА ТА РЕЗУЛЬТАТИ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ 7 1.1. Реалізація державної економічної політики у забезпеченні сталого розвитку України (Орлова 7 1.2. Вплив інституційного середовища на забезпечення стійкості публічних фінансів (Коваленко Ю.М.) 24 1.3. Публічне управління у реалізації регіональної політики України (Мохова Ю.Л.) 42 1.4. Децентралізація влади та сталий розвиток територіальних громад України (Дсгтяр О.А.) 61 1.5. Формування ефективних територіальних громад в Україні та європейських країнах (Непомпяіций О.М.) 75 Література до розділу 1 97 РОЗДІЛ 2. ПУБЛІЧНА ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА В УМОВАХ ЦИФРОВИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ 105 2.1. Е-урядування у розвитку цифрової економіки та забезпеченні інформаційної безпеки (Орлова Н.С., Яровой Т.С.) 105 2.2. Державна політика у сфері надання адміністративних послуг (Коваленко Н.В.) 119 2.3. Умови надання та використання електронних послуг в У країні (Ільіна А. О.) 135 2.4. Державні механізми інформатизації охорони здоров’я в Україні (Козирєва О.В.) 145 Література до розділу 2 РОЗДІЛ 3. КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД У РОЗВИТКУ ФАХІВЦІВ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ 170 3.1. Лідерство та комунікації у системі державної служби України 3.2. Розвиток лідерства у контексті сучасних реформ публічного управління (Мохова Ю.Л.) 188 3.3. Європейський досвід впровадження стандартів етики державних службовців (Лукін С.Ю.) 201 3.4. Стратегічні комунікації в органах публічної влади