Розглянуто основні принципи діяльності правоохоронних органів як критерії демократичного контролю.

Рассмотрены основные принципы деятельности правоохранительных органов как критерии демократического контроля.

Main principles of activity of law enforcement organs as criteria of the democratic control are considered.

Висвітлено сутність і види неурядових громадських організацій (НГО) як найважливішої ланки громадянського суспільства в Україні. Проаналізовано етапи їх створення та функціонування, особливості внутрішньоорганізаційної структури. Наведено інформацію про вимоги до статуту, процедуру реєстрації, символіку, фінансову діяльність, звітність та контроль об'єднань громадян. Акцентовано увагу на проблемах ефективної співпрації НГО з органами державної влади.

Освещены сущность и виды неправительственных общественных организаций (НГО) как наиболее важного звена гражданского общества в Украине. Проанализированы этапы их создания и функционирования, особенности внутриорганизационной структуры. Приведена информация о требованиях к уставу, процедуре регистрации, символике, финансовой деятельности, отчетности и контроле объединений граждан. Акцентировано внимание на проблемах эффективного сотрудничества НГО с органами государственной власти.

На підставі аналізу та узагальнення теоретичних положень сучасної економічної науки щодо функцій і ролі держави в соціально-ринковій економіці обгрунтовано необхідність запровадження трирівневої пенсійної системи в Україні. Відзначено, що фінансову звітність Пенсійного фонду України трансформовано за накопичувальним методом обліку для одержання більш реалістичного уявлення про його фінансовий стан. Розроблено схему управління Пенсійним фондом та його видатками у контексті проведення адміністративної реформи. Удосконалено методику здійснення фінансового аналізу діяльності Пенсійного фонду України. У процесі виконання аналізу діючої та запропонованої пенсійних систем України набуло подальшого розвитку використання моделі PROST для прогнозування розвитку даної системи. Запропоновано послідовність проведення пенсійної реформи: створення комп'ютерних систем, баз даних і адміністративних механізмів, необхідних для підвищення ефективності та дієвості солідарної системи; побудову фінансової моделі з метою обчислення точних оцінок і керування збиранням внесків та виплатою пенсій у цій системі; її реформування з метою забезпечення актуарного балансу та створення надлишку коштів для фінансування накопичувальної системи; удосконалення адміністративних процедур у солідарній системі; розробку законодавчо-нормативної бази накопичувальної системи пенсійного забезпечення.

Проведено постатейний нормативно-правовий аналіз положень розділів I - IV Податкового кодексу України, прийнятого 2 грудня 2010 р. (із подальшими змінами, станом на 01. 04. 2011 р.). З використанням методики системного аналізу визначено структурно-змістовий взаємозв'язок окремих норм даного кодексу, розкрито співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами. Подано інформацію про види податків і зборів, права й обов'язки платників податків, податкову звітність, наслідки застосування податкових консультацій, способи здійснення податкового контролю. Увагу приділено порядку погашення грошових зобов'язань або податкового боргу у випадку реорганізації платника податків, особливостям оподаткування виробників сільськогосподарської продукції, визначенню вартості об'єктів амортизації, порядку подання річної декларації про майновий стан і доходи фізичної особи. Розглянуто особливості застосування міжнародних договорів і погашення податкового боргу за запитами компетентних органів іноземних держав.

Проведено правовий аналіз Правил ведення нотаріального діловодства. Наведено коментарі до найважливіших положень і поради з приводу їх практичного застосування. Розглянуто проблемні питання, а в окремих випадках наведено порівняльний аналіз застосування положень попередніх нормативно-правових актів, що регулювали нотаріальне діловодство. Запропоновано зразки порядку ведення та заповнення Реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, організаційно-розпорядчих та інших документів з нотаріального діловодства.

Розглянуто основні питання організації діяльності судів України на основі чинного законодавства і практики судів. Уточнено сутність поняття організації роботи суду. Висвітлено розподіл обов'язків між працівниками суду; організацію діловодства в суді, судового розгляду цивільних і кримінальних справ, а також роботу суду з опрацювання судових рішень. Охарактеризовано статистичну звітність у суді, акцентовано на обліку законодавства та судової практики. Описано моральні засади судової діяльності.

Висвітлено проблеми та системні перешкоди розвитку інноваційних процесів в Україні. Проаналізовано передумови фінансового забезпечення технологічного та технічного переоснащення сільського господарства України. Викладено інноваційні засади формування інтеграційних об'єднань підприємств агропромислового комплексу (АПК) кластерного типу. Вивчено сучасний розвиток інноваційної діяльності в Україні. Увагу приділено екологізації підприємницької діяльності. Висвітлено основні напрями державної підтримки АПК за сучасних умов. Удосконалено процес обліково-звітного відображення розрахунків із фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Проаналізовано бухгалтерську фінансову звітність. Охарактеризовано інформаційну культуру сучасного менеджера. Визначено напрями вдосконалення механізму захисту авторського права у соціальних мережах.

Висвітлено теоретичні та практичні засади статистичного аналізу правових явищ в ринковій економіці. Охарактеризовано сучасну методику статистичного обліку на основі обробки даних офіційної статистики, аналізу рівня, структури, динаміки злочинності й інших правопорушень в Україні. Подано інформацію про способи статистичного спостереження, документи первинного та статистичного обліку, статистичну звітність правоохоронних органів. Увагу приділено абсолютним, відносним і середнім величинам у правовій статистиці, показникам варіації, рядам динаміки, способам перетворення динамічних рядів, способам відбору одиниць у вибіркову сукупність. Охарактеризовано види та форми зв'язків між явищами.

Наведено результати внутрішнього контролю, проведеного відділом аудиту та контролю уряду м. Люблін в освітніх закладах, і його вплив на якість звітності. Внутрішня перевірка, що закінчується контрольним звітом, допомагає усунути допущені помилки й уникнути їх у майбутньому. Освітні заклади, знаючи про можливість додаткового контролю, намагаються функціонувати згідно з чинним законодавством і складати потрібні звіти точно та відповідно до дійсного стану. У такий спосіб звітність стає вірогіднішою та точнішою, що підвищує її рівень якості.

Висвітлено основні засади та особливості нормативного регулювання обліку в системі оподаткування вітчизняних суб'єктів підприємницької діяльності. Розглянуто облік і звітність по загальнодержавних та місцевих податках і зборах, по єдиному страховому внеску. Розкрито методико-організаційні підходи до гармонізації принципів бухгалтерського обліку та податкового законодавства. Викладено методичні та організаційні засади ефективності обліку та звітності в системі оподаткування підприємств.

Розглянуто актуальні проблеми реформування податкової системи України, яке виявляється в комплексному аналізі теоретичних, законодавчих і практичних проблем, які стосуються визначення та розробки напрямів реформування податкових правовідносин. З'ясовано зміст всіх його елементів, а також проблем реалізації дозволило науково обгрунтувати можливі шляхи вдосконалення нормативної бази, окреслити конкретні напрями реформування законодавства України щодо оподаткування. Розкрито механізм правового регулювання діяльності у сфері оподаткування через встановлення мети, принципів, функцій та способів такого регулювання. Надано визначення понять "податковий аванс", "платник податку", "об'єкт оподаткування", "масштаб податку", "відшкодування ПДВ". Розкрито критерії визначення ставки податку, роль податкового кредиту для регулювання економіки, зміст поняття "фактично сплачений податок" і запропоновано способи його обгрунтування. Досліджено сутність бюджетного відшкодування ПДВ та альтернативні методи його реалізації. Здійснено раціональний вибір об'єктів оподаткування, зокрема обгрунтовано необхідність використання доданої вартості як об'єкта оподаткування ПДВ. Операції поставки, використовувані як об'єкт ПДВ у ПКУ, повинні визначати момент виникнення податкових зобов'язань. Замість використовуваного нині рахунку-фактури запропоновано використовувати банківський рахунок як розрахунковий та звітний документ для обчислення податкових зобов'язань, що надасть змогу позбутися правила першої події, уніфікувати бухгалтерську та податкову звітність, підвищити достовірність розрахунків, мінімізувати можливості ухилення від сплати податку та одержання незаконного відшкодування з бюджету. Сформульовано пропозиції щодо внесення змін та доповнень до нормативних актів України, які регулюють відносини у сфері оподаткування ПДВ.

Розглянуто основні питання казначейської системи касового виконання бюджету у контексті законодавчих та нормативно-інструктивних документів. Висвітлено сутність та організацію платіжної системи виконання бюджету, обслуговування державного та місцевих бюджетів за доходами та видатками органами казначейства, облік та звітність про виконання бюджетів, організацію контролю у системі казначейства. Викладено історичні аспекти становлення та розвитку національного казначейства, розглянуто його структуру та функціональні повноваження.

Мета роботи - наукове обгрунтування рекомендацій щодо поліпшення методики й організації обліку суб'єктів державного сектору, як передумови створення державної інформаційної системи управління державними фінансовими ресурсами. Науково обгрунтовано рекомендації щодо методики й організації бухгалтерського обліку суб'єктів державного сектору економіки, як передумови створення державної інформаційної системи управління державними фінансовим ресурсами. У зв'язку з чим особливу увагу приділено обліковій політиці суб'єктів державного сектору. Відмічено її особливості та зміст, що визначаються в нещодавно прийнятій законодавчій базі. Проаналізовано основні норми, які мають бути зазначені при прийнятті розпорядчого документу про облікову політику розпорядника бюджетних коштів. Висвітлені випадки у яких може бути змінена облікова політика в бюджетній установі. Висновки: облікова політика визначається на основі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі. Облікова політика кожного суб'єкта державного сектору встановлюється у розпорядчому документі, в якому мають бути визначені методи оцінки, обліку, види сегментів та їх пріоритетність і процедури, які має застосовувати суб'єкт державного сектору обліку. У розпорядчому документі про облікову політику визначаються принципи, методи і процедури, які використовуються суб'єктом державного сектору для ведення бухгалтерського обліку, складання і подання фінансової звітності та щодо яких нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку передбачено більш ніж один їх варіант, а також строки корисного використання груп основних засобів та нематеріальних активів. Розпорядчий документ про облікову політику суб'єкта державного сектору затверджується на період його діяльності, до якого за потреби можуть бути внесені зміни. Суб'єкти державного сектору повинні постійно застосовувати прийняту відповідно розпорядчого документа облікову політику, яка фактично і являється реалізацією принципу послідовності, що у свою чергу має забезпечити, щоб фінансова звітність відповідала всім вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі економіки України.

Здійснено комплексний аналіз злочинності неповнолітніх осіб жіночої статі, який передбачає характеристику показників злочинності у порівнянні з показниками злочинності в цілому, а також злочинності неповнолітніх та злочинності жінок. Стверджено, що зниження рівня злочинності неповнолітніх в цілому, і неповнолітніх жіночої статі зокрема, яке спостерігається протягом останніх років має певний кореляційний зв'язок зі зниженням абсолютної кількості та питомої ваги неповнолітніх у цілому та неповнолітніх жіночої статі, зокрема, в загальній кількості населення та загальній кількості населення жіночої статі. Встановлено, що для забезпечення більш точної і повної характеристики основних кримінологічних показників злочинів, що вчинюються неповнолітніми жіночої статі, у подальших дослідженнях необхідно на державному рівні узгодити та вдосконалити статистичну звітність щодо неповнолітніх жіночої статі, яка надається Держкомстатом України, Міністерством внутрішніх справ України та Державною судовою адміністрацією України.

Досліджено поняття якісної державної служби, виявлено когнітивний зв'язок між якістю державної служби та ефективністю державного управління. Здійснено комплексний аналіз основних теоретичних засад реформування вітчизняної публічної служби, а саме наукових підходів нового державного менеджменту, електронного урядування та належного управління. Визначено актуальні показники якісної державної служби: дерегуляція (розширення повноважень державних агентств); горизонтальна комунікація між структурними ланками системи державного управління; сприйняття громадянина замовником державних послуг (клієнтом), який має одержувати ці послуги належної якості, а також мати можливість вибору серед постачальників послуг; звітність державних службовців перед громадянським суспільством (відкритість та доступність інформації); перманентне підвищення рівня кваліфікації державного службовця; розмежування процедур керування та виконання державних послуг; вироблення гнучкої стратегії кожним державним агентством залежно від наявної мети та поставлених завдань; орієнтація на результат (ефективність державної служби); належні засади (технічні, фінансові, психологічні умови) професійної діяльності державного службовця; деполітизація державної служби; співпраця державних агентств з непублічними організаціями (приватними підприємствами, волонтерськими структурами); нормативно-правові засади для ротації державних службовців, конкурсного добору на посади, належної оплати праці та фінансового стимулювання за ініціативи та новаторські підходи до розв'язання державно-управлінських проблем. Досліджено практичну діяльність з удосконалення нормативно-правової бази в Україні, що надасть змогу втілити виділені показники якісної державної служби та запровадити механізми моніторингу продуктивності державного управління.

Чинне законодавство встановлює відповідальність бухгалтера за дані, наведені в обов'язковій звітності, яка подається державним органам та підписується ним як посадовою особою. Бухгалтер несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність. Притягнення до дисциплінарної та матеріальної відповідальності - це право, а не обов'язок роботодавця, застосування адміністративних санкцій або покарань за кримінальний злочин є обов'язком уповноважених органів держави. Питання відповідальності бухгалтера потребує удосконалення, оскільки за сучасних умов документи та звітність підприємств формуються автоматично бухгалтерськими програмами і підписання їх можливе у двох випадках: або документ буде роздруковано і лише після цього підписано, або буде передбачено авторизований вхід до системи та забезпечено наявність електронного підпису, тоді як норми діючого законодавства з бухгалтерського обліку щодо відповідальності бухгалтера поширюються на документи і регістри, складені вручну.

Проаналізовано останні зміни українського законодавства у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності з метою імплементації норм директив ЄС. Визначено розбіжності у класифікації підприємств за розмірами відповідно до норм закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Господарського кодексу України. Окреслено умови віднесення вітчизняних підприємств до тих, що становлять суспільний інтерес. Визначено позитивні зміни у методології бухгалтерського обліку підприємств в результаті її адаптації до вимог ЄС: відкритість інформації, таксономія звітності на державному рівні, прозорість діяльності, спрощення порядку документального оформлення операцій, запровадження нефінансової звітності. Проаналізовано структуру та вимоги до складання звітності зі сталого розвитку підприємств за міжнародними стандартами. Досліджено тенденції поширення практики складання звітності на засадах корпоративної соціальної відповідальності в Україні та світі. Виявлено, що останні роки спостерігається поширення практики складання нефінансової звітності, як в Україні, так і у світовому масштабі. Виділено недоліки існуючих підходів до запровадження нефінансової звітності вітчизняними підприємствами (недостатній рівень обізнаності фахівців підприємств щодо методології корпоративної соціальної відповідальності; відсутність уніфікованого складу фінансових та нефінансових показників нефінансової звітності; завищення цілей та напрямів розвитку підприємств задля підвищення рівня привабливості підприємства тощо), подолання яких сприятиме підвищенню ефективності бізнесу та його привабливості серед суспільства та контрагентів. Визначено переваги імплементації норм європейського законодавства у сфері бухгалтерського обліку для вітчизняних підприємств: надання більш детальної та доступної для європейських партнерів інформації сприятиме підвищенню рівня інвестиційної привабливості; підвищення ефективності механізму організації облікових процедур, а також запровадження прозорих інструментів управління та моніторингу витрат і результатів діяльності підвищить рівень довіри потенційних інвесторів, партнерів, суспільства.

Згідно з даними наукової літератури, в Європі існує близько 25 активних сепаратистських рухів. У такій ситуації захоплення окремих регіонів бунтівниками - це сецесія, тоді як інша частина населення претендує на фіскальні права - економічну незалежність. Колективні економічні інтереси в умовах федерального устрою держави в основному виявляються у фіскальних інтересах окремих регіонів - адміністративно-територіальних чи етнічно-автономних суб'єктів федерації. Існує два види фіскального сепаратизму - "бідний" та "багатий". Історичний досвід показує, що два основних чинники значною мірою впливають на провокацію сепаратизму. "Бідний" сепаратизм: підтримка регіону сильнішою іноземною державою та верховенство центру над регіоном. Такий сепаратизм є більш радикальним, оскільки бідні люди, як правило, діють більш радикально, ніж багаті, принаймні з однієї простої причини: їм немає що втрачати. Говорячи про "багатий" сепаратизм, слід підкреслити, що йдеться про регіони, більш розвинені порівняно з рештою країни, тобто ті, що намагаються не направляти свої фінансові надходження до центру. Такими регіонами є, наприклад, Баски та Каталонія в Іспанії, Фландрія в Бельгії. Такий сепаратизм також активний у північній Італії, яка є багатшою за південну. Усі ці регіони - це багата частина країни, і в цьому разі ми можемо сказати, що багатші регіони не хочуть підтримувати бідні регіони. Роль фіскальної сфери є особливою у федеративних державах. У федеральній фінансовій системі, як і в будь-якій іншій сфері, антагоністичні настрої федерального центру та його суб'єктів, а також суб'єктів самої федерації чітко виражені. Федеративний регіоналізм уповільнює сепаратиські настрої, але сепаратистські прагнення все ж таки виникають з точки зору нерозподілу надходжень, тобто в умовах пасивної економічної політики. Отже, сепаратизм породжується або голодом, або ж великим статком. Для забезпечення постійного мониторингу своєчасних трансфертів власних доходів із бюджетів регіонів фкдеральним центром, і, таким чином, запобігаючи спробам фіскальної сецесії, в Казначействі створюється електронна програма "Е-звітність". Проте, для того, щоб моніторинг був комплексним, необхідно визначати другу групу показників (змінних) у програмі на додаток до стандартів, визначених "Бюджетним кодексом" так звані каталітичні показники. Такі показники будуть специфічними для кожного регіону, оскільки регіони відрізняються певними особливостями. Наприклад, Абхазія мала більше енергетичних зв'язків за кордоном - із сусідньою Росією, ніж з рештою Грузії та Цхінвалі, а Нагірний Карабах та Вірменія мали більше сухопутного транспортного сполучення. До 2004 р. Аджара відрізнялася від Туреччини своїм розвитком у всіх сферах, включаючи богословські комунікації (богословська освіта, медичний, культурний та екологічний туризм, лінії електропередач та транспортні зв'язки тощо). Зазначено, що крім "базових" норм доходів, визначених Бюджетним кодексом, в електронній програмі розподілу (звітності), яка згадувалась вище, повинні існувати показники економічної політики (перерозподіл доходів). Наприклад, відношення мережі доріг (частоти) між центром та регіоном до дороги, що з'єднується із сусідньою країною, або частота ліній електропередач порівняно з кабелями, що з'єднуються із центром, чи кількісне співвідношенням державних підприємств, що належать Центру, до місцевих державних підприємств. Доведено, що: прагнення деяких сепаратистських регіонів до сепаратизму пов'язане з низькою ефективністю фіскальних стандартів регіону. Прикладом цього і є Автономна Республіка Аджарія на початку століття; сепаратистські прагнення регіонів посилюються наявністю мінеральних речовин, які було знайдено там, наприклад, наявністю вуглеводнів; або перспективою одержання надходжень унаслідок транзиту транспортних шляхів через їх територію. Наприклад, сепаратизм Шотландії, Фландрії, Південного Судану і Курдистану в цих регіонах збігається з екстракцією вуглеводнів, тоді як прагнення Південної Бразилії, Абхазії, Південної Осетії (Грузія) до сецесії викликане побудовою відцентрових / транскордонних комунікацій на цих територіях; юридичні та гнучкі фіскальні механізми розподілу доходів і витрат між федеральним центром та регіонами послаблюють сепаратизм. Прикладом можуть бути Шотландія та Північна Ірландія у Великобританії.

Проаналізовано особливості культури державного управління, що відповідає постбюрократичній парадигмі, розробленою Б. Армаджані та М. Барзелеєм. Виявлено шляхи трансформації бюрократичної культури за допомогою оновлених практик державного управління, переважно запозичених із бізнесового сектору, зокрема, вираження судження та виконання владних повноважень, дотримання відповідності стандартам якості, здійснення обміну інформацією з клієнтами, формування "розумного" штатного розкладу, партнерство. Крім цього, досліджено нові ознаки процесу надання публічних послуг клієнту, такі як розширення повноважень, гнучкість та швидкість. Виявлено дієві прикладні інструменти поширення постбюрократичної культури, насамперед: дослідження ринку, конкурентний аналіз, огляд виконавчих планів, аналіз витрат, редизайн надання послуг, просування продукту, фінансова звітність тощо.

Проведено аналіз складу злочину порушення порядку ведення бази даних про вкладників або порядку формування звітності, як одного зі злочинів у сфері банкрутства, та проблемам його кваліфікації. Зауважено, що певну складність представляє собою кваліфікація злочину, передбаченого статтею 220-1 Кримінального кодексу України та характеристика особливо кваліфікованого складу даного злочинного діяння, передбаченого частини 4 вказаної норми. Визначено підстави кримінальної відповідальності за злочин та елементи його складу. Охарактеризовано обов'язкові та додаткові елементи складу злочину. Визначено місце злочину "порушення порядку ведення бази даних про вкладників або порядку формування звітності" у системі злочинів у сфері господарської діяльності. Розглядуване злочинне діяння характеризується як один зі злочинів у сфері банкрутства. Уточнено родовий і безпосередній об'єкти злочину, передбаченого ст. 220-1, а також визначено його факультативний безпосередній об'єкт. Зазначено, що злочин, передбачений ст. 220-1 Кримінального кодексу України є предметним. Його предметом виступають: завідомо неправдиві відомості, що вносяться до бази даних про вкладників (частина 1 статті 220-1); завідомо неправдиві відомості, що вносяться у звітність, яка подається до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (частина 3 статті 220-1); база даних про вкладників (яка зазнає пошкодження або знищення) (частина 4 статті 220-1). Розглянуто способи реалізації об'єктивної сторони порушення порядку ведення бази даних про вкладників або порядку формування звітності. З'ясовано суб'єктивні ознаки цього злочину. Визначено й уточнено понятійний апарат щодо злочину "порушення порядку ведення бази даних про вкладників або порядку формування звітності" відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".