Розглянуто міжнародно-правові стандарти прав людини в правовій системі України. Проаналізовано проблеми реалізації, забезпечення та захисту громадянських, політичних, соціально-економічних та культурних прав людини в українській державі. Висвітлено актуальні аспекти вдосконалення механізму законодавчого захисту прав людини, а також охарактеризовано права людини на охорону здоров'я та безпечне навколишнє середовище.

Розглянуто особливості пам'яткоохоронного руху в Україні 1917 - 1991 рр. та актуальні завдання збереження історико-культурної спадщини на сучасному етапі. Детально проаналізовано вплив сучасних політологічних концепцій свободи волі людини на формування громадянського суспільства в нашій державі. Значну увагу приділено антиконфліктним технологіям, українській глобалістиці, а також проблемам державного регулювання за умов перехідної економіки.

Висвітлено головні функції та інші риси такого класичного різновиду західної державної ("громадянської") служби, як британська. На базі порівняння характеристик британської та української державної служби робиться висновок, що сучасну державну службу в Україні слід розглядати лише як корпус професійних службовців, що працюють у державному апараті, якому притаманні деякі тенденції поступового перетворення на державну службу західного (європейського) типу, але який водночас зберігає багато рис, що суперечать природі класичної західної державної ("громадянської") служби.

Розглянуто особливості формування політичної культури громадян сучасної України, актуальні проблеми жіночого руху, організаційні заходи щодо проведення реформ у агропромисловому комплексі, громадсько-політичне життя у сучасному українському селі, а також нові форми матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарського виробництва. Проаналізовано питання правового забезпечення функціонування місцевого самоврядування і органів місцевої виконавчої влади, законодавчі акти, положення яких включені до тексту Конституції України 1996 р., діяльність молодіжних громадських організацій у розбудові громадянського суспільства у сучасний період тощо.

Розглянуто основні закономірності виникнення та генезису інституту прокурорського нагляду, проблеми горизонтального розмежування прокурорської компетенції в органах прокуратури, теоретичні засади геополітики, а також історико-правові аспекти становлення та розвитку системи європейської безпеки. Висвітлено об'єктивні умови формування громадянського суспільства у сучасній Україні. Детально проаналізовано роль політичних партій в українській суспільно-політичній структурі Австралії, основні тенденції формування політичного лідерства на пострадянському просторі, проблеми місцевого самоврядування тощо. Окреслено шляхи удосконалення податкового законодавства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х802 + Ф306

Рубрики:

Суспільно-політичний устрій

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Висвітлено проблему трансформації вітчизняного культурно-історичного досвіду в сучасну українську державобудівничу концепцію. Розкрито світоглядні засади, методологічні підвалини, джерела, конституційність, реальну спрямованість політики національного державотворення. Обгрунтовано ідейно-теоретичні принципи узгодження політичних розбіжностей з урахуванням національного контексту. Розглянуто механізми та засоби трансформації досвіду, особливості процесу формування культурно-історичної свідомості та громадянської позиції особистості.

Зроблено спробу певної "реабілітації" гетьмана на грунті більш глибшого аналізу тогочасних джерел, а також вивчення внутрішньої ситуації в країні крізь призму зовнішніх факторів, що її зумовлювали. Розглянуто питання про формування державної ідеї у свідомості вищої посадової особи в Гетьманщині початку XVIII ст. Показано, якими методами І.Скоропадський прагнув зберегти автономію великого регіону та його територіальну цілісність. Характеризується міжнародна діяльність володаря булави за тяжких тоталітарних умов царату, участь у війнах і походах на чолі козацьких загонів проти військ Польщі, Туреччини, Кримського ханства та Швеції. Висвітлено трагічні сторінки взаємовідносин Петра I, І.Скоропадського та запорожців.

Розкрито загальні принципи самоорганізації, взаємодії держави, громадянського суспільства та громадянина (особистості). Визначено місце та роль громадського руху як формотворчого чинника суспільної системи, а також зміст і форми діяльності національної молодіжної неурядової організації. Висвітлено механізми активізації розвитку третього сектора в Україні.

Роботу присвячено проблемам правової держави і громадянського суспільства в їх історичному, загальносоціальному, духовному та правовому аспектах. Досить важливе місце відведено об'єктивним передумовам та історичній перспективі проголошення незалежності України як основи розбудови української правової держави. Детально проаналізовано соціальний та матеріальний виміри правової держави і громадянського суспільства, а також шляхи, засоби та методи досягнення головної мети - побудови реальної правової держави і справжнього громадянського суспільства на теренах незалежної України.

Висвітлено особливості інституту юридичної відповідальності державних службовців, роль кримінально-процесуальних та оперативно-розшукових заходів у підвищенні ефективності діяльності державного апарату, механізми становлення громадянського суспільства в Україні. Розглянуто гарантії реалізації прав громадян на участь в управлінні державою в аспекті реформування виборчої системи держави, забезпечення прав людини органами місцевого самоврядування. Особливу увагу приділено ключовим аспектам юридичної відповідальності державних службовців за порушення конституційних прав і свобод громадян.

Досліджено проблему взаємодії влади та суспільства, представлених органами державної влади та громадськими інститутами. У процесі аналізу експертного соціологічного опитування представників держадміністрацій виявлено, що між громадянським суспільством і структурами влади сформовано протистояння. Для зростання ефективності соціального управління на етапі трансформації українського суспільства необхідно створити умови для життєдіяльності громадських ініціатив. Розвиток співробітництва між владою та суспільством, подолання відчуженості населення від впливу на політичні процеси у суспільстві можливі завдяки організації діалогових процедур взаємодії, застосуванню соціальних та інформаційних комунікацій, розвитку системи "public relations".

Розглянуто напрями розвитку соціальної системи в Україні, співвідношення категорій "суспільство" та "держава", шляхи формування правової держави в Україні. Розкрито сутність та ознаки соціальної держави, підходи до розуміння громадянського суспільства. Висвітлено проблеми створення адміністративної юстиції, ефективності конституції, засад місцевого самоврядування. Проаналізовано питання правового регулювання кредитного договору, захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності, модифікації розвитку приватної власності та статусу приватного підприємця. Окрему увагу приділено стану існування господарських злочинів в Україні та злочинів, пов'язаних із наркоманією, ключовим аспектам гармонізації законодавства, виконання іноземних арбітражних рішень, імплементації міжнародних стандартів прав людини та регламентації міжнародного й національного права.

Подано нормативно-правові акти - джерела конституційного права України, що регулюють основоположні суспільні відносини у сферах правового статусу Автономної Республіки Крим (Конституція Автономної Республіки Крим), взаємовідносини інститутів громадянського суспільства та держави, забезпечення основних прав та свобод людини і громадянина, вдосконалення державно-правового механізму тощо.

У роботі розкрито поняття, сутність, зміст і ознаки тероризму та злочинів терористичної спрямованості, наведено їх класифікацію за особливостями конструкції складів злочинів. Проведено відмежування поняття "тероризм" від суміжних загальносоціальних ("терор", "війна", "агресія", "геноцид") і загальнокримінальних ("диверсія", "посягання на життя державного діяча", "бандитизм", "захоплення заложників") понять.

Розглядаються принципи права та їх відображення в Конституції України, феномен популізму та його вплив на становлення громадянського та правового суспільства в державі, а також проблеми формування політико-правової культури. Висвітлюються питання криміналізації правоохоронних органів і спеціальних служб різних країн (ФРН, США, Болівії, Данії, Великобританії), криміногенні чинники сфери сім'ї і побуту та шляхи їх нейтралізації. Досліджується організаційно-правова діяльність міліції у галузі охорони навколишнього природного середовища, аналізується психологічний вплив як елемент тактики розслідування злочинів тощо.

Визначено основи та складові частини національної системи доброчесності. Значну увагу приділено демократичному процесу, громадянському суспільству, адміністративним реформам, адміністративному праву, юридичній системі тощо. Детально висвітлено суспільну ділову діяльність державного та приватного секторів. Окремі розділи присвячено міжнародним діючим засобам і заходам щодо боротьби з корупцією.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х891.9(4Укр)931.6

Рубрики:

Судоустрій окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Розкриваються поняття, суть і значення окремого провадження. Розглядаються процесуальні особливості порушення, підготовки, судового розгляду та постанов суду в справах окремого провадження, провадження у справах про визначення правового стану особи, а також особливості провадження про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Подається характеристика справ про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника. Висвітлюються процесуальні особливості справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану, правова природа справ про оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні, а також справи про усиновлення дітей, які проживають на території України, громадянами України та іноземними громадянами.

Розглянуто політико-правову організацію України, нормативно-правові положення Конституції, її значення та зміст, а також роль в утвердженні української державності та розбудові громадянського суспільства. Проаналізовано поняття конституційного права, його місце у правовій системі країни, основні засади правового статусу особи і громадянина, питання організації державної влади та місцевого самоврядування, а також охарактеризовано виборчу систему держави.