Індекс рубрикатора НБУВ: Х916

Рубрики:

Міжнародноправове співробітництво з спеціальних питань

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Наведено комплексний інтегративний аналіз правових систем, розглянуто їх сутність, якості, структури та функції. Визначено риси української правової системи, обумовлені національними особливостями законотворення. Охарактеризовано законотворчий та правореалізаційний процеси в Україні та АР Крим.

Приведен комплексный интегративный анализ правовых систем, рассмотрены их сущность, качества, структуры и функции. Определены черты украинской правовой системы, обусловленные национальными особенностями законотворчества. Охарактеризованы законотворческий и правореализационный процессы в Украине и АР Крым.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х883.41 + Х916.881.5

Рубрики:

Економічні злочини <Міжнародна злочинність>

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Висвітлено перші реальні кроки Укрзалізниці в налаштуванні системної взаємодії з залізничними адміністраціями розширеного Євросоюзу на правовій основі КОТІФ, окреслено значення та перспективи такої співпраці та нове бачення МТК як засобу економічної інтеграції України.

Розглянуто процес еволюціонування організованої злочинності. Відзначено, що організована злочинність еволюціонує одночасно (паралельно) з глобальною економічною трансформацією. Ці процеси, по суті, залежать одне від одного: мафія сповна користується плодами глобалізації та сучасної ринкової економіки.

Досліджено феномен глобалізації у військовій сфері в широкому діапазоні її теоретичних і практичних проявів, а також особливості забезпечення воєнної безпеки України за сучасних умов. Обгрунтовано тезу, що узгодженість формаційної та цивілізаційної складових національних інтересів має слугувати методологічною засадою ефективності воєнної політики держави.

Висвітлено теоретико-методологічні підходи, придатні для осмислення й оптимізації процесів сучасного адміністративно-територіального устрою. Проаналізовано співвідношення понять "глобалізація" та "регіоналізація", "центр" і "периферія", "централізація" та "децентралізація", простежено ієрархію рівнів територіального управління, запропоновано механізми його реформування в контексті вдосконалення системи місцевого самоврядування в Україні.

Здійснено комплексне дослідження явища тероризму в контексті цивілізаційних процесів. Уперше зроблено спробу розглядати його як одну зі специфічних форм відносин між індивідами, суспільствами, або між певними режимами правління та громадянами. Досліджено формат "тероризм - антитероризм - цивілізаційний розвиток - демократія - ісламізм - глобалізація - геополітика", що дозволило визначити тероризм як явище, іманентне процесам розвитку, тобто спростувати існуючий стереотип сприйняття як суто деструктивного. Одновимірна парадигма зумовила акцентування уваги на наслідковому аспекті проблеми, що призвело до її відсутності щодо причинних аспектів (цивілізаційного та понятійно-дефініційного, отже, до перервності логічного причинно-наслідкового зв'язку). Запропоновано альтернативний концептуальний підхід, який грунтується на сприйнятті тероризму як складного суспільно-політичного явища, яке виконує у процесах розвитку специфічну рольову функцію, тобто не лише суто деструктивну. Проведено компаративістський аналіз з'ясування ступеня причетності до явища тероризму стабільних, розвинутих політичних систем і суспільств перехідного періоду, на підставі якого спростовано тезу про більшу вразливість синдромом тероризму саме стабільних систем. З урахуванням наслідків застосування антитерористичних методів силової боротьби з тероризмом зроблено висновок, що це лише паліативні заходи протистояння цьому суспільному явищу, оскільки не дають можливості усувати корінні причини його проявів у міжнародному масштабі. Участь України в антитерористичній кампанії відповідає її стратегічним імперативам входження до кола цивілізованої спільноти, тобто іміджеві

Розкрито сутність, природу, умови та форми прояву тероризму у контексті глобалізаційних процесів. Запропоновано визначення даного феномену як організованого насильства, різновиду протиправної дії, яка є цілісною системою, антисуспільною діяльністю. Обгрунтовано твердження, що тероризм є особливим проявом соціального міжгрупового конфлікту, протиріччя між культурами та типами культур. Проаналізовано вплив культурного та цивілізаційного чинників на подальший розвиток тероризму. Доведено, що тенденції глобалізації сприяють активізації національних рухів та утворюють чинник конфліктогенності. Розглянуто об'єктивні фактори, які обумовлюють ескалацію терористичної діяльності в сучасному світі. Встановлено, що тероризм є індикатором кризових процесів, які поглинули більшість країн, а також наслідком формування інформаційного суспільства та суспільства споживання. Охарактеризовано сучасний стан міжнародного тероризму в контексті його детермінованості глобалізаційними процесами. Виявлено взаємозв'язок сучасного тероризму та нових інформаційних технологій у контексті становлення нового соціального порядку. З'ясовано, що глобалізація феномену тероризму залежить від розвитку нових інформаційних технологій, які створюють сприятливе середовище для його зростання. Доведено, що безпосередніми причинами виникнення тероризму є мотиви самоствердження, самоідентифікації, гри, молодіжної романтики та героїзму, а також надання своїй діяльності особливої значущості. Зроблено висновок про необхідність формування такого середовища, в якому тероризм є неприйнятним як метод боротьби, а також культивування у суспільстві атмостфери конструктивного діалогу,

Проаналізовано основні теоретико-методологічні аспекти впливу глобалізації на систему державного управління. Розкрито сутність, головні передумови та фактори виникнення глобалізації. Розглянуто особливості розвитку суспільства та держави за умов глобалізації. Наведено обернені форми глобалізації. Визначено основні глобалізаційні виклики суспільного розвитку. Охарактеризовано форми, засоби та механізми глобальної інтеграції. Проаналізовано особливості впливу глобалізації на систему державного управління перехідних суспільств. Запропоновано механізми оптимізації системи державного управління України за умов глобалізації.

Досліджено поняття сепаратизму як суспільно-політичне явище та феномен сучасної політики. Показано його особливості на сучасному етапі світового розвитку, проаналізовано окремі методи нейтралізації його проявів. Доведено, що сепаратизм - об'єктивне суспільно-історичне та політико-правове явище, тому не може мати однозначного позитивного або негативного значення та відповідного наукового оцінювання. Показано, що за умов, коли існують два суперечливі процеси - глобалізація та сепаратизм, можливе посилення сепаратистських рухів у регіонах, багатих на природні ресурси, однак паралельно відбуватимуться світові інтеграційні процеси через нестачу самовідновлювальних ресурсів. Розкрито основні методи боротьби з сепаратистськими рухами, що прямо залежать від рівня демократичності політичних режимів. Проаналізовано особливості проявів сепаратизму в Україні та визначено запобіжні механізми нейтралізації таких проявів.

Проаналізовано особливості функціонування регіонального рівня управління у закордонних країнах (ЗК) та в Україні у контексті сучасних тенденцій глобалізації, регіоналізації та децентралізації. Визначено регіон як одиницю територіальної організації влади та суб'єкт управління. Встановлено, що глобалізація не призводить до уніфікації регіонів у різних ЗК, не нівелює їх територіальні та культурні особливості, а створює нові можливості для розвитку в різних сферах. Доведено доцільність реформування системи місцевого та регіонального самоврядування, здійснення адміністративно-територіальної реформи в Україні.

Висвітлено проблеми та перспективи розвитку сучасної економіки. Простежено взаємозв'язок і розмежування функцій відділів логістики та маркетингу на підприємстві. Показано роль національної еліти в економічно-політичному розвитку країни в період глобалізації. Увагу приділено проблемам модернізації системи економічної освіти в Україні в умовах трансформації економіки. Розкрито правові аспекти ефективного використання ресурсів національної економіки держави, проблему нелегальної зовнішньої трудової міграції та шляхи її вирішення. Проаналізовано проблеми розвитку інституту сім'ї в сучасному суспільстві. Надано відомості про інформаційні системи та технології, математичні методи та моделі. Показано можливості використання мультимедійних технологій у системі підготовки вчителя економіки. Описано технології будівництва безпровідних мереж на основі WI-FI. Охарактеризовано документально-інформаційне забезпечення розвитку соціально-економічних систем.

Обгрунтовано та розроблено модель дослідження глобалізації понять правоохоронної сфери. Здійснено глобалізацію відповідних понять за запропонованою моделлю. Виявлено дидактичний потенціал названого явища, який можна використати для формування професійної і мовної компетенції курсантів вищих військових навчальних закладів.

Досліджено глобалізаційні трансформації правової системи України. Аналіз глобалізаційних трансформацій національної та правової системи проведено на рівні підсистем та елементів. Обгрунтовано глобалізаційні трансформації статичного та динамічного складників національної правової системи, необхідність формування стратегії входження в глобалізаційний процес. На основі глобалізації як комплексного критерію, складником якого є правова глобалізація, здійснено типологію правових систем, визначено спільні та відмінні тенденції їх розвитку, вплив на національну правову систему.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х916.2-32

Рубрики:

Міжнародноправове співробітництво з питань праці та соціального страхування

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що відмінності між силами глобалізації та локалізації дають початок протилежним концепціям територіальності. Глобалізація робить кордони та прихильність до своєї землі менш суттєвими, тоді як локалізація, керована прагненням до звуження сфер діяльності, підкреслює державні кордони і посилює глибоку прихильність до своєї землі, що може призвести до влади емоцій над розумом.

Акцентовано увагу на теоретичних засадах правового регулювання відносин з організації та управління працею за умов ринкової економіки й розбудови демократичної, соціальної, правової держави. Висвітлено суб'єктний склад цих відносин, доведено, що лише працівник з його унікальною здатністю до праці, яку неможливо відокремити від його особистості, створює валовий внутрішній продукт, матеріальні та духовні цінності, сприяє економічному розвитку країни. Від того, який механізм управління й організації праці пропонується в країні та застосовується на конкретному підприємстві, в установі чи організації, залежать економічна могутність держави, стратегічний шлях її розвитку та благополуччя населення, а також взаємовідносини (демократичні або тоталітарні) між працівниками і роботодавцями. Визначено методологічні складники, що впливають на предмет дослідження та системне вирішення питань теорії трудового права і практики застосування законодавства про працю в частині правової регламентації відносин з управління й організації праці. На підставі методу функціонально-правового аналізу розкрито сутнісні ознаки відносин з управління й організації праці як складника предмету трудового права, визначено загальні засади їх функціонування. Визначено сутність і зміст нормування праці та соціального партнерства. Показано, що відносини в сфері організації й управління праці повинні грунтуватися на основі верховенства права, захисті прав трудівника, збалансованості інтересів його роботодавця й держави з урахуванням позитивних і негативних наслідків, які вносить у суспільне життя глобалізація. Розроблено пропозиції щодо понятійного інструментарію й удосконалення правового регламенту відносин у сфері організації й управління працею.

Простежено в хронологічному порядку формування і розвиток військово-політичних блоків, їх вплив на міжнародні відносини та безпеку країн. Подано характеристику нейтралітету та позаблоковості як важливих форм міжнародних відносин. Підсумовано: відмову від принципів блоковості можна розглядати як крок до формування рівних, прозорих, прагматичних між Україною і світовою спільнотою відносин, без домінування якоїсь зі сторін і шлейфу стереотипів, що тягнеться у відносинах нашої держави з іншими з минулого.

Досліджено актуальну проблему світового ринкового господарства, міжнародного маркетингу зовнішньої торгівлі та митної діяльності товарів та послуг, підходи економічної регіональної співпраці України з Польщею та іншими країнами. Зроблено висновок: митна політика у маркетинговій міжнародній торгівлі скерована на регулювання ввезення та вивезення товарів, що підлягають митному датуванню, розміри і види якого визначаються державою та митницями. Зазначено, що найважливішим методом економічного регулювання зовнішньої торгівлі є митний тариф – систематизований перелік ставок митних тарифів, якими обкладають товари у разі імпорту або експорту з країни.