Індекс рубрикатора НБУВ: Х883.9(4Укр)3 + Ю947.1-72

Рубрики:

Злочинність в окремих країнах

Психологія правопорушників (криміналістична психологія)

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Розглянуто кримінальну сексопатологію як міжгалузеве вчення з залученням базових і окремих положень юридичних і психологічних наук, а також досягнень в сфері медичних і біологічних знань. Проаналізовано особливості розвитку кримінальної мотивації сексуальної агресії осіб зі статевими ананомаліями. Розглянуто методи діагностики, можливості компенсації та шляхи корекції девіантної статевої поведіки, яка може призводити до вчинення певними особами сексуальних злочинів.

Рассмотрена криминальная сексопатология как межотраслевое учение с привлечением базисных и отдельных положений юридической и психологической наук, а также достижений в области медицинских и биологических знаний. Проанализированы особенности развития криминальной мотивации сексуальной агрессии лиц с половыми аномалиями. Рассмотрены методы диагностики, возможности компенсации и пути коррекции девиантного полового поведения, которое может приводить к совершению определенными лицами сексуальных преступлений.

Розглянуто системні психолого-правові проблеми кримінальної сексопатології. Наведено історико-правову характеристику нормативних засад щодо запобігання сексуальним злочинам. Визначено види та розкрито психологічні механізми даних злочинів. Структуровано типологію сексуальних злочинців. Проаналізовано кількісно-якісні показники сексуальної злочинності. Висвітлено роль віктимізаційних факторів у процесі формування мотивації сексуальних аномалій. Наведено рекомендації щодо побудови комплексної моделі моніторингу сексуальної агресії.

Рассмотрены системные психолого-правовые проблемы криминальной сексопатологии. Приведена историко-правовая характеристика нормативных основ по предупреждению сексуальных преступлений. Определены виды и раскрыты психологические механизмы данных преступлений. Структурирована типология сексуальных преступников. Проанализированы количественно-качественные показатели сексуальной преступности. Освещена роль виктимизационных факторов в процессе формирования мотивации сексуальных аномалий. Даны рекомендации по построению комплексной модели мониторинга сексуальной агрессии.

Розглянуто передумови й особливості створення, завдання, структуру, міжнародну діяльність Ліги Націй. Проаналізовано її рішення щодо конфліктів у Прибалтійському регіону, Південній Європі, Латинській Америці, Азії та Африці. Увагу приділено агресії Японії в Китаї, реакції Ліги Націй на політику гітлерівської Німеччини, українському питанню на форумах даної міжнародної інституції, причинам її розпаду напередодні Другої світової війни.

Рассмотрены предпосылки и особенности создания, задачи, структура, международная деятельность Лиги Наций. Проанализированы ее решения по конфликтам в Прибалтийском регионе, Восточной Европе, Латинской Америке, Азии и Африке. Уделено внимание агрессии Японии в Китае, реакции Лиги Наций на политику гитлеровской Германии, украинскому вопросу на форумах данной международной институции, причинам ее распада накануне Второй мировой войны.

Розглянуто проблеми кримінальної вербальної агресії та злочинів, які скоюються за допомогою слова (погрози, образи, неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян та об'єктів власності тощо). Наведено наукові теорії, які розглядають феномен агресії. Вперше запропоновано класифікацію кримінальної вербальної агресії за різними підставами. Визначено причини та умови, які сприяють скоєнню даного роду злочинів. Надано соціально-демографічну та психологічну характеристики особистості злочинця. На підставі результатів кримінально-правового та кримінологічного аналізу деяких кримінально-правових норм щодо вербальних агресивних злочинів (погрози вбивством та знищенням майна, доведення до самогубства, свідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян та об'єктів власності) розроблено рекомендації щодо внесення змін до відповідних статей Кримінального Кодексу. Запропоновано додаткові заходи щодо профілактики, запобігання та припинення вербальних агресивних злочинів.

Вперше на підставі застосування особистісно-ситуаційного підходу проведено дослідження феномену агресії. Уточнено деякі теоретичні уявлення про форми та види агресивної поведінки, структуру та види агресії. Встановлено особливості проявів непротиправної агресивної поведінки у дорослих, що належать до "групи ризику". З'ясовано чинники, що впливають на форми її вираження. Вивчено особистісні, характерологічні та психодинамічні якості працівників служб охорони, що сприяють формуванню різних форм агресивної поведінки. Встановлено вплив деяких особистісних та ситуаційних факторів на агресивність досліджуваних осіб, зокрема актуального самовідчуття та самоставлення, стосунків у сім'ї, з колегами, керівництвом. Доведено, що механізм агресивної поведінки може бути представлений у вигляді чотирьох взаємопов'язаних чинників: збудливості, завуальованої жорстокості, негативізму та почуття провини. Запропоновано корекційну програму з елементами психотренінгу для профілактики та усунення агресії та агресивної поведінки у працівників служб охорони. Експериментально доведено ефективність розроблених заходів й обгрунтовано доцільність їх застосування для розв'язання завдання корекції агресивних форм поведінки та оптимізації особистісних утворень.

Здійснено комплексну кримінологічну оцінку недоліків діяльності засобів масової інформації (ЗМІ), що сприяють виникненню злочинності серед неповнолітніх. Встановлено чинники її детермінації, виявлено зв'язок між деструктивним впливом засобів масової інформації та протиправною поведінкою неповнолітніх. Розроблено рекомендації щодо запобігання впливу ЗМІ на виникнення злочинів серед неповнолітніх на загальносоціальному та спеціально-кримінологічному рівнях. Сформульовано пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства у сфері захисту неповнолітніх від деструктивного впливу інформаційної продукції, зокрема з елементами агресії та насильства. Запропоновано заходи загальносоціального та спеціально-кримінологічного запобігання злочинам серед неповнолітніх шляхом удосконалення діяльності засобів масової інформації.

Наведено результати обстеження 120-ти психічно хворих осіб, які скоїли тяжкі суспільно небезпечні дії проти членів сім'ї та 60-ти хворих без агресивних тенденцій в анамнезі. На підставі порівняльного аналізу виявлено клінічні, соціальні й особистісні предиктори ризику агресивної поведінки психічно хворих у сім'ї, які слід ураховувати під час прогнозування суспільно небезпечних дій. На підставі судово-психіатричного аналізу генезу встановлено фактори, що мали вплив на процес формування та реалізації агресії. Виявлено, що у детермінації внутрішньосімейних агресивних дій хворих на шизофренію найвагомішу частку у генезі становили клінічні й особистісні чинники. В осіб з органічним ураженням головного мозку виявлено визначальну роль клінічних і ситуаційно-соціальних чинників. Розроблено реабілітаційно-профілактичні програми примусових заходів медичного характеру з урахуванням чинників генезу тяжких суспільно небезпечних дій психічно хворих осіб, спрямованих проти членів сім'ї.

Визначено особливості професійної діяльності спеціальних підрозділів, проблему професійного добору, критерії професійної надійності та прогнозування успішної діяльності за екстремальних умов. Висвітлено методи психологічної підготовки особового складу та роль функціональної готовності до дій за умов інтенсивного впливу стрес-чинників. Розроблено проблему професійного страху і шляхи його подолання, фізичної агресії як форми поведінки бійця спеціального підрозділу в процесі розв'язання кризової ситуації. Розглянуто проблему патогенного впливу стрес-чинників на виникнення психосоматичної патології та методики досягнення антиноцицептивного ефекту методом психологічного купірування больового синдрому.

Розкрито психологічний зміст понять правомірної та неправомірної агресії працівників ОВС, визначено їх детермінанти. Наведено визначення понять "тип", "вид", "форма" агресії, "психологічний механізм агресії", "правомірна агресія", "неправомірна агресія", "психологічний механізм правомірної агресії". Запропоновано структурні компоненти професійно-психологічної готовності працівників ОВС до правомірного застосування сили у службовій діяльності. Розроблено й обгрунтовано критерії для визначення рівня професійно-психологічної придатності працівників ОВС у разі закріплення табельної вогнепальної зброї на постійне носіння та зберігання. Визначено динаміку зміни емоційного стану працівників ОВС після застосування цієї зброї та спецзасобів, обгрунтовано вибір методів психологічної допомоги залежно від часу, що минув після критичного інциденту. Розкрито суть понять "агресія", "кримінальна агресія", "психологічна агресія", "патологічна агресія", "професійно-психологічна підготовка", "професійно-психологічна підготовленість" та "професійно-психологічна готовність" до правомірного застосування сили у службовій діяльності, а також розглянуто завдання, компоненти та напрямки формування професійно-психологічної готовності. Наведено класифікацію психологічних детермінант агресії - особливостей, чинників, видів, форм, механізмів, компонентів. Розвинуто наукові положення щодо напрямків, форм, методів і завдань професійно-психологічної підготовки курсантів ВНЗ МВС і працівників ОВС до прояву правомірної агресії у службовій діяльності.

Висвітлено морально-етичні засади інституту сім'ї в Україні. Розглянуто бібліотечні традиції та новації українського сьогодення. Визначено стресостійкість фахівця як складову соціальної конкурентності. Обгрунтовано феномен духовної краси в системі харизматичних цінностей п'ятидесятництва. Викладено сутність та призначення молодіжного руху у сучасному суспільстві. Приділено увагу інформаційно-психологічній агресії як виклику безпеці сучасного суспільства. Висвітлено внутрішньоукраїнські проблеми інтеграції до ЄС і запропоновано шляхи їх вирішення. Обгрунтовано можливість зміни соціально-економічної та геополітичної моделі розвитку України. Охарактеризовано справедливість як духовно-практичну цінність вітчизняного буття.

Наведено результати досліджень з актуальних проблем історії та теорії міжнародного права. Висвітлено внесок Міжнародного суду ООН у розвиток норм міжнародного гуманітарного права, що застосовуються до ситуацій неміжнародних збройних конфліктів. Розглянуто проблему співвідношення повноважень Ради Безпеки ООН та юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо злочину агресії. Висвітлено роль Інтерполу у міжнародному співробітництві по боротьбі зі злочинами проти культурних цінностей. Проаналізовано основні положення доктрини спільної кримінальної злочинної групи в міжнародному кримінальному праві. Увагу приділено проблемам імплементації міжнародних норм у правову систему України.

За результатами дослідження значного масиву архівних документів і наукової літератури висвітлено внесок спецслужб у відсіч агресії гітлерівської Німеччини та її союзників, визволення України від загарбників. Розглянуто провідні напрями розвідувальної, контррозвідувальної, диверсійної діяльності радянських органів державної безпеки в Україні в роки Другої світової війни (1939 - 1945 рр.). Охарактеризовано роботу спецслужб з організації та оперативного забезпечення партизансько-підпільного руху, їх протистояння із повстанським рухом УПА і підпіллям ОУН. Розкрито механізм оперативної роботи спецслужб стосовно релігійних об'єднань.

Наведено загальну характеристику кримінальної агресії в контексті сучасних пріоритетів боротьби зі злочинністю та її запобігання. Проведено комплексний, багатопрофільний аналіз психологічних механізмів кримінальної агресії, у тому числі, з позиції жертви злочинного посягання. Визначено систему агресивної корисливо-насильницької злочинності на підставі аналізу кримінально-правової характеристики злочинів, які її складають, а також розробки відповідної криміналогічної характеристики. Проведено аналіз елементів ознак агресивних корисливо-насильницьких злочинів та обгрунтовано кримінологічну однорідність системної злочинної діяльності даного виду. Узагальнено структуру та проведено аналіз основних характеристик особистості агресивного корисливо-насильницького злочинця. Класифіковано об'єктивні та суб'єктивні фактори, а також причини та умови, які призводять до скоєння агресивних корисливо-насильницьких посягань. Наведено характеристику основних загальносоціальних і спеціально-кримінологічних запобіжних заходів стосовно вказаної категорії злочинів. Обгрунтовано теоретичну можливість і практичну доцільність здійснення прогнозування індивідуальної злочинної поведінки з метою подальшого вжиття заходів впливу або корекції.

Досліджено роль і місце Ліги Націй у розвитку міжнародного права з урахуванням нових тенденцій періодизації його історії, які сформувалися у сучасній вітчизняній науці. Проведено макроаналіз розвитку міжнародного права у період існування першої міжнародної міжурядової організації з підтримання миру та безпеки Ліги Націй у контексті еволюції універсального міжнародного правопорядку. Висвітлено міжнародно-правові передумови, основи, механізми та особливості створення, існування та підтримання міжнародного правопорядку конкретно-історичної доби. Розкрито теоретичні та практичні засади прогресивного розвитку деяких норм та інститутів міжнародного права в умовах Ліги Націй. Акцентовано увагу на інститутах заборони агресії, роззброєння та колективної безпеки, а також міжнародно-правових аспектах прав людини та вирішення міжнародних економічних питань в рамках універсального правопорядку тих часів.

Висвітлено історію формування інституту необхідної оборони, визначено тенденції та закономірності його розвитку за різних політичних і соціально-економічних умов. Визначено кримінально-правовий зміст поняття "необхідна оборона". Досліджено механізми правового регулювання інституту необхідної оборони у зарубіжних країнах, розкрито його соціально-правову природу та проаналізовано кримінологічні аспекти реалізації, зокрема, обгрунтовано необхідність розмежування злоякісної та доброякісної агресії у кримінальній ситуації посягання - захист. Поведінку жертви посягання, пов'язану з обороною або відповідною реакцією на погрозу, запропоновано розглядати як доброякісну агресію. Доведено, що механізм доброякісної агресії передається генетично, а її головним завданням, закладеним природою, є збереження життя, тілесної недоторканості та особистої свободи. Зроблено висновок, що покладення на тих, хто обороняється, кримінальним законодавством завдання вибору варіантів захисту в екстремальній ситуації, яка виникла з вини того, хто посягає, є необгрунтованим. Сформульовано кримінально-правові підстави реалізації права на необхідну оборону й обгрунтовано рекомендації щодо удосконалення законодавства про його регулювання, зокрема, запропоновано нову редакцію ст. 36 КК України.

Висвітлено історико-правові проблеми сексуальної злочинності як явища. Наведено типологію сексуальних злочинців і кількісну характеристику насильницької злочинності, що вчиняється на сексуальному грунті. Визначено роль віктимізаційних факторів у процесі формування мотивації сексуальної агресії. Розкрито психологічний механізм атипових сексуальних злочинів. Увагу приділено психопатологічним типам гвалтівників, нейрофізіологічним механізмам аномальної статевої поведінки, перспективам системних медико-психологічних підходів до мінімізації соціально-небезпечених статевих аномалій.

Освещены историко-правовые проблемы сексуальной преступности как явления. Приведены типология сексуальных преступников и количественная характеристика насильнической преступности. Определена роль виктимизационных факторов в процессе формирования мотивации сексуальной агрессии. Раскрыт психологических механизм атипичных сексуальных преступлений. Уделено внимание психопатологическим типам насильников, нейрофизиологическим механизмам аномального полового поведения, перспективам системных медико-психологических подходов к минимизации социально-опасных половых аномалий.

Висвітлено науково-теоретичні проблеми плебсології, генезис, стадії та способи суспільних (масових) заворушень у контексті правового обгрунтування, зокрема, в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах. Проаналізовано особливості плебсологічного прогнозування, основні напрями плебсопроцесів. Описано закон "потоку" як природно-соціальний механізм агресії, соціально-природну структуру агресивності юрби, що вчиняє свавілля, розкрито національно-демографічні аспекти її агресивності, філософсько-правовий зміст суспільних та масових заворушень доби феодалізму. Розглянуто плебсологічні проблеми в окремому філософському цивільно-правовому форматі, проблемні питання плебсології в криміналістиці та в інших вченнях. Особливу увагу приділено античному плебсологічному руху, філософсько-правовим виявам плебсологічної проблематики в період середньовіччя, філософсько-правовим напрацюванням плебсологічних теорій Нового часу, філософсько-правовому світобаченню сучасних глобалізму і антиглобалізму.

Освещены научно-теоретические проблемы плебсологии, генезис, стадии и способы общественнных (массовых) беспорядков в контексте правового обоснования, в частности, в учреждениях выполнения наказаний и следственных изоляторах. Проанализированы особенности плебсологического прогнозирования, основные направления плебсопроцессов. Описаны закон "потока" как природно-социальный механизм агрессии, социально-природная структура агрессивности толпы, раскрыты национально-демографические аспекты её агрессивности, философско-правовое содержание общественных и массовых беспорядков эпохи феодализма. Рассмотрены плебсологические проблемы в отдельном философском гражданско-правовом формате, проблемные вопросы плебсологии в криминалистике и в других учениях. Особое внимание уделено античному плебсологическому движению, философско-правовым проявлениям плебсологической проблематики в период средневековья, философско-правовым наработкам плебсологических теорий Нового времени, философско-правовому мировидению современных глобализма и антиглобализма.

Висвітлено поняття "неформальні підлітково-молодіжні групи", причини та умови їх виникнення, наведено класифікацію та характеристику даних груп. Розкрито соціально-психологічні детермінанти злочинної поведінки неповнолітніх, розглянуто види кримінальних груп та їх регламентацію, причини групової агресії неповнолітніх. Значну увагу приділено кримінальній стратифікації та кримінальній субкультурі неповнолітніх. Проаналізовано правові фактори соціальної ізоляції та їх вплив на особистість неповнолітнього. Наведено біографічні відомості видатних вчених у галузі психології, психіатрії, соціології, надбання яких вивчається в курсі "Психологія підліткової злочинності" (А. Альфред, І. М. Балинський, Б. Баттельхайм, В. М. Бехтерев, Е. Блейлер, Е. Дюркгейм, Е. Еріксон, Е. Клапаред, Е. Кречмер, Ч. Ломброзо, К. З. Лоренц, Р. Мертон, Ж. Піаже, К. Роджерс, І. М. Сєченов, К. Юнг та ін.).

Раскрыто понятие "неформальные подростково-молодежные группы", причины и условия их возникновения, приведена классификация и характеристика данных групп. Освещены социально-психологические детерминанты преступного поведения несовершеннолетних, рассмотрены виды криминальных групп и их регламентация, причины групповой агрессии несовершеннолетних. Значительное внимание уделено криминальной стратификации и криминальной субкультуре несовершеннолетних. Проанализированы правовые факторы социальной изоляции и их влияние на личность несовершеннолетнего. Приведены биографические сведения о выдающихся ученых в области психологии, психиатрии, социологии, начные достижения которых изучаются в курсе "Психология подростковой преступности" (А. Альфред, И. М. Балинский, Б. Баттельхайм, В. М. Бехтерев, Э. Блейлер, Э. Дюркгейм, Э. Эриксон, Э. Клапаред, Э. Кречмер, Ч. Ломброзо, К. З. Лоренц, Р. Мертон, Ж. Пиаже, К. Роджерс, И. М. Сєченов, К. Юнг и др.).

Розглянуто системні психолого-правові проблеми кримінальної сексопатології. Наведено історико-правову характеристику нормативних засад криміноперверсології. Визначено види сексуальних злочинів, структуровано типологію сексуальних злочинців, проаналізовано кількісно-якісні показники сексуальної злочинності. Розкрито механізми сексуальної агресії, з'ясовано роль віктимізаційних факторів у процесі формування мотивації сексуальних аномалій. Розглянуто питання побудови комплексної моделі криміноперверсологічного моніторингу. Наведено рекомендації щодо підвищення ефективності діяльності правоохоронних органів із протидії транснаціональній сексуальній злочинності.

Рассмотрены системные психолого-правовые проблемы криминальной сексопатологии. Дана историко-правовая характеристика нормативных основ криминоперверсологии. Определены виды сексуальных преступлений, структурирована типология сексуальных преступников, проанализированы количественно-качественные показатели сексуальной преступности. Раскрыт механизм сексуальной агрессии, выяснена роль виктимизационных факторов в процессе формирования мотивации сексуальных аномалий. Рассмотрены вопросы построения комплексной модели криминоперверсологического мониторинга. Даны рекомендации по повышению эффективности деятельности правоохранительных органов по противодействию транснациональной сексуальной преступности.