Досліджено діяльність прокуратури щодо реалізації конституційної функції представництва інтересів громадянина або держави в суді. Розглянуто поняття та генезу функції представництва, діяльності прокуратури як різновиду юридичної діяльності в контексті реалізації цієї функції, суб'єктів та об'єкта такої діяльності, її підстав, умов і правової сутності. Висвітлено світовий досвід у контексті діяльності прокуратури поза сферою кримінальної юстиції та запропоновано бачення щодо формування її вітчизняної моделі за умов реформування прокуратури. Приділено увагу питанням організації такої діяльності - прокурорському менеджменту, зокрема його тектологічним, аксеологічним і праксеологічним засадам.