Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)901.322

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Висвітлено наукові та практичні засади забезпечення безпеки особистості, власності та діяльності підприємницьких організацій відповідно до реальних умов України. Розглянуто особливості застосування спеціальних засобів і вогнепальної зброї під час охорони стаціонарних об'єктів і фізичних осіб в місцях проведення масових заходів. Розкрито організацію і зміст роботи з охорони й інкасування грошових коштів і цінностей.

Освещены научные и практические основы обеспечения безопасности личности, собственности и деятельности предпринимательских организаций в соответствии с реальными условиями Украины. Рассмотрены особенности применения специальных средств и огнестрельного оружия при охране стационарных объектов и физических лиц в местах проведения массовых мероприятий. Раскрыты организация и содержание работы по охране и инкассированию денежных средств и ценностей.

Висвітлено теоретико-правові основи адміністративно-правових відносин, що виникають в діяльності органів прокуратури України, описано їх структуру. Визначено місце і роль органів прокуратури у системі державного управління. Проаналізовано проблеми розмежування адміністративних та інших правовідносин, які виникають у діяльності органів прокуратури. Розкрито зміст, охарактеризовано суб'єкти, об'єкти та види адміністративно-правових відносин у діяльності органів прокуратури України, обгрунтовано пропозиції щодо їх удосконалення. Розроблено методичні рекомендації для прокурорів міст, районів і прирівняних до них прокурорів з планування роботи.

Освещены теоретико-правовые основы административно-правовых отношений, возникающих в деятельности органов прокуратуры Украины, описана их структура. Определены место и роль органов прокуратуры в системе государственного управления. Проанализированы проблемы разграничения административных и других правоотношений, возникающих в деятельности органов прокуратуры. Раскрыто содержание, охарактеризованы субъекты, объекты и виды административно-правовых отношений в деятельности органов прокуратуры Украины, обоснованы пути их совершенствования. Разработаны методические рекомендации для прокуроров городов, районов и приравненных к ним прокуроров по планированию работы.

Досліджено теоретичні проблеми адміністративно-правових відносин у діяльності органів прокуратури України. Розкрито суть, структуру й особливості прояву правовідносин, які виникають у процесі діяльності прокуратури. Розглянуто її місце та роль у системі влади в Україні. Зроблено висновок про можливість віднесення прокурорської влади до самостійної гілки влади. Сфомульовано поняття адміністративно-правових відносин за умов діяльності органів прокуратури, здійснено їх класифікацію, проведено розмежування зазначених відносин з відносинами, що регулюються іншими галузями права. Виявлено особливості проявів юридичних фактів у внутрішньоорганізаційній і зовнішній діяльності прокуратури. Проаналізовано особливості адміністративно-правового регулювання функціонування прокуратури та розроблено пропозиції для його вдосконалення.

Комплексно досліджено проблеми відповідальності учасників господарських товариств у аспекті захисту інтересів кредиторів такого товариства. На підставі аналізу законодавства і судової практики України та Німеччини, а також даних, одержаних внаслідок порівняння шляхів вирішення вказаних проблем в обох правових системах виявлено недоліки та прогалини правового регулювання в українському праві, а також прорахунки німецького законодавця та судової практики. З урахуванням особливостей українського права зроблено численні пропозиції стосовно реформування чинного вітчизняного законодавства.

Подано бібліографічні описи публікацій українських фахівців, до сфери інтересів яких належать медичне право, біоетика, фармацевтичне право.

Приведены результаты анализа экономического содержания корпоративных отношений как основы теории совершенствования правового регулирования хозяйственного управления ими, приведена систематизацих этих отношений. Рассмотрены основные модели корпоративного управления. Изложены теоретические основы совершенствования хозяйственного управления корпоративными отношениями, а также вопросы хозяйственно-правовой ответственности участников корпоративных отношений как элемента совершенствования хозяйственного управления ими.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4УКР)104

Рубрики:

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено питання економічного змісту управління корпоративними відносинами, становлення корпоративних відносин в Україні та зарубіжжі. Розглянуто відповідні моделі господарського управління корпоративними відносинами: інсайдерські й аутсайдерські системи управління АТ. Проаналізовано склад і зміст теоретичних засад вдосконалення господарського управління корпоративними відносинами. Розкрито понятійний апарат вдосконалення цього управління та запропоновано відповідні рішення з зазначеного вдосконалення. Особливу увагу приділено проблемам господарсько-правової відповідальності учасників корпоративних відносин, розгляду у порівняльному аспекті регламентації у зарубіжному законодавстві майнової відповідальності учасників товариства перед кредиторами.

Подано кримінологічну характеристику злочинності епохи Античності, Середніх віків та Новітнього періоду. Висвітлено кримінологічні особливості злочинів скоєних проти держави та релігії досліджуваних періодів. Розкрито поняття та загальну характеристику злочинів скоєних проти особи у Новий та Новітній період.

Досліджено сучасний стан та особливості українського ринку злиттів і поглинань. Ринок злиттів і поглинань в Україні почав формуватися в 90-х рр. ХХ століття, тобто він відносно молодий, але вже має свою історію, яка складається з послідовних чотирьох етапів: приватизаційний; постприватизаційний; корпоративний і спекулятивний. Вітчизняний ринок злиттів і поглинань характеризується формуванням тенденції до підвищення вартості угод. За досліджуваний період (2013 - 2020 рр.) найдорожчі угоди злиття та поглинання в Україні найчастіше укладалися в такому секторі економіки, як зв'язок і ЗМІ, фінансовий сектор, сільське господарство. Залишається низьким рівень прозорості, тобто в Україні більше 40 % угод було укладено без розголошення вартості. Українські інвестори практично не беруть участі в купівлі іноземних активів у рамках угод злиття та поглинання. До 2013 р. основним інвестором на українському ринку злиттів в поглинань була Європа, зараз це країни СНД, зростає також участь американських компаній. Пандемія COVID-19 негативно позначилася на всіх країнах світу. ВВП України зменшився на 4,4 %, що було найбільшим падінням з 2013 - 2014 рр. Також в Україні істотно зменшилася кількість угод на ринку злиттів і поглинань (скоротилась на 15 %, а загальна вартість угод зменшилась на 62 %). Негативною характерною рисою вітчизняного ринку злиттів і поглинань є наявність рейдерських захоплень, що стримує розвиток цього ринку. Використовуючи дані Єдиного державного реєстру судових рішень, нами було визначено, що в Україні щорічно фіксується від 500 до 700 рейдерських атак. Так, за досліджуваний період (2013 - 2020 рр.) в Україні зафіксовано 3242 рейдерських захоплень У зв'язку з цим урядом країни розроблено заходи щодо подолання цього явища. Так, у 2020 р. вступив у дію Закон України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству, який сприятиме покращенню інвестиційної привабливості країни, забеспечить зростання вітчизняногго ринку злиттів і поглинань.

Розглянуто зміни суті управлінської діяльності у нових економічних, ринкових умовах. Проаналізовано наявні теоретичні визначення управління, що можуть бути використані у розвитку відповідної частини господарсько-правової науки. В ринкових умовах господарювання відносини, що виникають між суб'єктами організаційно-господарських повноважень та суб'єктами господарювання визначаються зміною власності на об'єкти управління - підприємства і організації. Переважна їх більшість зараз знаходиться у приватній власності. З'явилися й нові організаційні форми - господарські товариства. Можна стверджувати, що тепер дійсно справджуються твердження творців господарського права, щодо визнання органів господарського керівництва суб'єктами господарського права. Можна також стверджувати, що у нових, ринкових умовах управління з боку органів господарської компетенції набуває замість адміністративного "господарсько-правовий" характер. Тобто замість розуміння управлінських відносин як відносин "влади - підпорядкування" постає необхідність інтерпретувати ці відносини як координаційні, забезпечувальні тощо. Це твердження, надиктоване реаліями сьогодення, має виконувати роль "зворотного зв'язку" між практикою і теорією, знаходити своє теоретичне обгрунтування у відповідних теоретичних положеннях, стосовно визначення поняття "управління" як в юридичних джерелах, у роботах державознавців, представників господарсько-правової науки, так і фахівців з державного, економічного управління.