Проведено комплексне дослідження стану організаційного та адміністративно-правового забезпечення детінізації відносин у сфері виробництва та реалізації житлово-комунальних послуг. Розглянуто особливості організації виробництва та реалізації житлово-комунальних послуг як об'єкта тіньових відносин. Сформульовано визначення поняття детінізації відносин у даній сфері. Здійснено класифікацію суб'єктів детізації відносин у сфері виробництва та реалізації житлово-комунальних послуг. Встановлено найбільш потужні джерела тіньових відносин у житлово-комунальній сфері, розглянуто способи та фактори їх відтворення, сформульовано пропозиції щодо мінімізації. Визначено зміст адміністративно-правового режиму детінізації відносин у сфері виробництва та реалізації житлово-комунальних послуг, розкрито сутність тіньового обороту, детінізації відносин, її комплексної системи. Охарактеризовано фактори відтворення тіньових відносин у сфері виробництва та реалізації житлово-комунальних послуг. Обгрунтовано пропозиції щодо формування збалансованого адміністративно-правового режиму детінізації відносин у сфері виробництва та реалізації житлово-комунальних послуг. Наведено рекомендації щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства у напрямку удосконалення організації, інформаційного забезпечення й адміністративної відповідальності у досліджуваній сфері.

Досліджено теоретико-методологічні засади державної сімейної політики України. Розкрито її сутність, визначено мету, завдання, принципи, функції. Досліджено генезу та чинники формування державної сімейної політики, обгрунтовано доцільність виокремлення її як самостійного напряму державної соціальної політики. Визначено напрями функціонування сімейної політики у світі та здійснено порівняльний аналіз з напрямами вітчизняної сімейної політики, досліджено її режими та моделі. Проведено аналіз системи суб'єктів забезпечення державної сімейної політики в Україні та розроблено пропозиції щодо її удосконалення. Наведено адміністративно-правові способи та засоби формування державної сімейної політики в Україні, розкрито зміст адміністративно-правових заходів її реалізації та профілактики правопорушень, соціального сирітства, насилля в сім'ї. Надано пропозиції щодо удосконалення їх правозастосування.

Досліджено сучасну проблему адміністративно-правового забезпечення державної сімейної політики (ДСП) на основі методології системного підходу й оцінювання накопичених теоретичних і практичних джерел щодо формування та організації здійснення ДСП в Україні. Визначено зміст адміністративно-правового забезпечення ДСП в Україні, виокремлено ознаки такої системи, сформульовано основні категорії ДСП. Обгрунтовано концептуальний підхід до адміністративно-правового забезпечення ДСП в Україні, який змістовно відрізняється від існуючих, бо передбачає ключові положення про зміст державного впливу на інститут сім'ї та адміністративно-правові способи, засоби і заходи його реалізації. Ключовими є положення про надання сім'ї якісно нового статусу з його реальним гарантуванням державою шляхом реалізації забезпечувальної функції держави щодо створення оптимальних умов функціонування інституту сім'ї, на відміну від концепції прямого або опосередкованого державного впливу на інститут сім'ї. З позиції науки адміністративного права висвітлено тенденції адміністративно-правового забезпечення ДСП в Україні, обгрунтовано концептуальні засади такого забезпечення та на їх основі розроблено рекомендації щодо вдосконалення законодавства, яке регламентує сферу ДСП, правового регулювання діяльності державних органів та інших суб'єктів забезпечення ДСП в Україні.

Проаналізовано поняття "механізм", визначено поняття "механізм адміністрування єдиного соціального внеску та податку на доходи фізичних осіб". Встановлено структурні елементи механізму адміністрування єдиного соціального внеску та податку на доходи фізичних осіб. Охарактеризовано статус Міністерства доходів і зборів України та його повноваження щодо адміністрування єдиного соціального внеску та податку на доходи фізичних осіб. Розроблено пропозиції щодо удосконалення механізму адміністрування єдиного соціального внеску та податку на доходи фізичних осіб.

Розглянуто важливі аспекти забезпечення національної державності України, зокрема шляхом підвищення статусу української мови як державної. На прикладі інших країн визначено основні ознаки державної мови як одного з безпекових чинників. Надано конкретні пропозиції щодо посилення ролі української мови за умов ведення гібридної війни.

Розглянуто основні конституційно-правові аспекти реалізації рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у забезпеченні національної безпеки України. Автором було використано методи як теоретичного, так й емпіричного дослідження, зокрема метод логічного узагальнення для висвітлення актуальності теми статті, її мети тощо; аналізу і синтезу - для визначення основних характеристик гендерного спрямування сучасного законодавства у сфері забезпечення національної безпеки. Здійснено гендерний аналіз сучасного законодавства у сфері забезпечення національної безпеки, окремо наголошено на гендерній асиметрії українського законодавства, зокрема, щодо регламентації кадрових аспектів діяльності сектору безпеки і оборони. Зокрема, йде мова про певні обмеження прав чоловіків-військовослужбовців, які є батьками. Наголошено, що гендерна перспектива актуальна у зв'язку із переходом суб'єктів сектора безпеки і оборони України на контрактний підхід до комплектування, зважаючи на дотримання прийнятих в НАТО принципів кадрової політики; раціональним використанням кадрового потенціалу; формуванням ментальності, тобто образу мислення особового складу, що грунтується на основі європейських цінностей. На думку автора, питання забезпечення рівних прав і свобод жінок і чоловіків мають розглядатися як системна складова реформування суб'єктів сектора безпеки і оборони. Наведено рекомендації щодо заходів із реалізації інформаційної політики уповноважених державних органів і суб'єктів забезпечення національної безпеки із інформування громадськості про впровадження стандартів гендерної рівності у секторі безпеки й оборони України. Запропоновано періодичне проведення моніторингу щодо впровадження державної політики забезпечення гендерної рівності у секторі безпеки і оборони України, а також запровадження системи статистичних показників щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків у цій сфері.

Досліджено правовий статус суб'єктів приватноправових відносин. Висвітлено питання встановлення правового статусу народу України як суб'єкта приватноправових відносин, юридичних осіб публічного та приватного права як учасників приватноправових відносин. Визначено особливості встановлення правового регулювання приватних відносин. Охарактеризовано суб'єкти приватноправових відносин у різних сферах суспільного життя. Визначено правові статуси учасників процесуальних приватноправових відносин. Увагу приділено фізичним особам як суб'єктам міжнародних приватноправових відносин, правовому статусу суб'єктів приватного права у сфері соціального захисту в умовах євроінтеграції України, правовому статусу суб'єктів права інтелектуальної власності.

Підготовлено відповідно до робочої програми навчальної дисципліни «Цивільне право України» (загальна частина) з метою формування у студентів системи науково-теоретичних та практичних знань із загальної частини цивільного права. Викладено цивільне право в системі права України. Розглянуто джерела цивільного права України та цивільні правовідносини. Виокремлено фізичні особи як суб’єкти цивільного права, юридичні особи. Окреслено об’єкти цивільних прав. Збірник розроблено для проведення семінарських (практичних) занять та містить запитання для самоконтролю знань, тестові завдання, практичні задачі, творчі завдання, словник юридичних термінів до кожної теми, список рекомендованої літератури.

Розглянуто актуальні проблеми створення та функціонування в Україні єдиного медичного простору. Зосереджено увагу на питаннях сутності, ознак, характеристик єдиного медичного простору, його базових принципах. Акцентовано на особливостях функціонування державних, комунальних, відомчих і приватних медичних закладів в умовах медичної реформи. Проаналізовано нормативно-правове забезпечення формування єдиного медичного простору України та позитивний зарубіжний досвід реалізації такого виду проєктів.

Висвітлено концептуальні засади інформаційної безпеки. Розкрито національні інтереси в інформаційній сфері. Охарактеризовано стратегію формування та розвитку єдиного інформаційного простору України. Розглянуто загрози безпеці держави та її громадянам в інформаційній сфері. Описано технології інформаційного та інформаційно-психологічного впливу та захисту від цих впливів. Розкрито систему забезпечення інформаційної безпеки України. Висвітлено особливості функціонування та функції її суб'єктів. Подано інформацію про cпеціальні інформаційні операції в міжнародній політиці, способи та технології маніпулювання свідомістю людини, технології масового маніпулятивного впливу.