Розглянуто актуальні проблеми законодавчого забезпечення та державної підтримки у сфері підприємницької діяльності. Проаналізовано основні напрямки реформування політичної системи та підприємнцитва в Україні. Висвітлено вітчизняний та зарубіжний досвід законодавчого забезпечення розвитку малого бізнесу. Обгрунтовано необхідність державної підтримки інноваційного підприємництва. Проаналізовано сучасний стан і основні фактори тінізації підприємницької діяльності в Україні. Показано механізм законодавчого регулювання розвитку підприємницьких структур, проаналізовано процес формування громадських організацій підриємництва в Україні. Розглянуто питання судового захисту малих підприємств.

Рассмотрены актуальные проблемы законодательного обеспечения и государственной поддержки в сфере предпринимательской деятельности. Проанализированы особенности реформирования политической системы и предпринимательства в Украине. Освещен отечественный и зарубежный опыт законодательного обеспечения развития малого бизнеса. Обоснована необходимость государственной поддержки инновационного предпринимательства. Проанализировано современное состояние и основные факторы тенизации предпринимательской деятельности в Украине. Показан механизм правового регулирования развития предпринимательских структур, проанализирован процесс формирования общественных организаций предпринимателей в Украине. Рассмотрены вопросы судовой защиты малых предприятий.

Охарактеризовано українські націєтворчі процеси кінця ХІХ - початку ХХ ст. Висвітлено проблему гендерної рівності в конституційному процесі доби української визвольної революції. Проаналізовано законодавчу діяльність Центральної Ради щодо впровадження єдиної структури однострою національних збройних сил України (березень 1917 - квітень 1918 рр.). Розкрито роль М.І.Туган-Барановського у формуванні українських фінансових установ за Центральної Ради.

Охарактеризованы украинские процессы формирования нации конца ХІХ - начала ХХ вв. Освещена проблема гендерного равенства в конституционном процессе периода украинской освободительной революции. Проанализирована законодательная деятельность Центральной Рады по внедрению единой структуры построения национальных вооруженных сил Украины (март 1917 - апрель 1918 гг.). Раскрыта роль М.И.Туган-Барановского в формировании украинских финансовых учреждений периода Центральной Рады.

Висвітлено життєвий шлях Голови Директорії та Головного Отамана військ Української Народної Республіки С.Петлюри в наукових працях його дослідників. Охарактеризовано постать воєнного діяча на сторінках української преси (1917 - 1920 рр.), висвітлено проблеми його військової діяльності в українській історіографії. Проаналізовано його вплив на формування особистості С.Скрипника, а також діяльність Комітету вшанування пам'яті С.Петлюри в Україні та за кордоном.

Освещен жизненный путь Председателя Директории и Главного Атамана войск Украинской Народной Республики в научных трудах его исследователей. Охарактеризована личность военного деятеля на страницах украинской прессы (1917 - 1929 гг.), освещены проблемы его военной деятельности в украинской историографии. Проанализированы его влияние на формирование личности С.Скрипника, а также деятельность Комитета почтения памяти С.Петлюры в Украине и за рубежом.

Запропоновано нове вирішення наукової проблеми, яке виявляється у необхідності забезпечення ефективності виконання Україною обов'язків держави прапора щодо контролю технічного стану морських торговельних суден шляхом вдосконалення адміністративно-правових засад виконавчо-розпорядчої діяльності відповідних органів виконавчої влади. Визначено міжнародно-правові та національно-правові підстави та наслідки набуття Україною правового статусу "держава прапору". Досліджено історичні, правові й організаційні підвалини створення та становлення національного класифікаційного товариства "Регістр судноплавства України", його правовий статус, функції та повноваження. Запропоновано зміни у складі центральних органів виконавчої влади України щодо технічного регулювання у галузі торговельного мореплавства та визначено їх функціональну компетенцію.

Досліджено історичну періодизацію становлення кримінально-правової охорони інформації, яка становила державну таємницю за часів СРСР. Узагальнено види інформації, за розголошення якої передбачалася кримінальна відповідальність в розглянутий історичний період. Розкрито види інформації, яка за своєю суттю становила не тільки державну, але також і військову таємницю, а також інформацію, яка була пов'язана з державною політикою і була секретною. Також автор проаналізував структуру і діяльність державних органів, завданням яких була охорона секретних відомостей.

Доведено, що регіональна прокуратура України є невід'ємним елементом судової влади. Визначено, що до елементів адміністративно-правового статусу регіональної прокуратури належать функції регіональної прокуратури, адміністративна правосуб'єктність органів регіональної прокуратури, адміністративна компетенція органів регіональної прокуратури й адміністративна відповідальність у сфері діяльності регіональної прокуратури. Розкрито адміністративно-історичні аспекти зародження та розвитку інституту регіональної прокуратури. Розглянуто функції регіональної прокуратури та нормативне забезпечення адміністративно-правового статусу такої прокуратури. Визначено адміністративні обов'язки та права регіональної прокуратури. Здійснено компаративістичну характеристику досвіду краш-учасниць ЄС. Запропоновано численні зміни та доповнення до законодавства щодо обгрунтування прийняття проекту закону України "Про кримінальні проступки", зміни та доповнення до адміністративної процедури призначення прокурорів регіональної прокуратури, посилення адміністративної відповідальності прокурорів за порушення прав учасників досудового слідства, дисциплінарної компетенції в накладенні стягнень на слідчих незалежно від відомчої приналежності, посилення гарантій незалежності прокурорів регіональної прокуратури, зокрема через посилення захисних функцій Ради прокурорів.

Проаналізовано підхід до визначення вини як кваліфікуючої ознаки податкового правопорушення, запропонований законодавцем у Законі України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16 січня 2010 р. Хоча науковці неодноразово досліджували це питання, проте для вітчизняного податкового законодавства воно є новелою. Особливість запропонованої у вищезазначеному Законі дефініції полягає в тому, що вона фактично прирівнюється до умислу. Умисел визначається як доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім невиконання або неналежного виконання вимог, установлених податковим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Водночас умисел використовується як додаткова кваліфікуюча ознака для встановлення фінансових санкцій за окремі види податкових правопорушень. Проаналізовано чинне законодавство України, проведено аналіз змісту запропонованих змін із позицій доктрини податкового права в частині складу податкового правопорушення, у порівнянні з відповідною доктриною кримінального права. Ураховано особливість суб'єкта відповідальності - юридичної особи, яка полягає в тому, що така особа не має власної волі, в її діях виражається воля уповноважених посадових осіб, лише про умисел яких і може йтися. Проведено порівняльний аналіз норм щодо накладення окремих видів штрафних санкцій, застосування яких законодавець прямо ставить у залежність від наявності вини платника податків. Водночас автор звернув увагу на те, що в кількох запропонованих нормах законодавцем чітко не визначено умови одночасного застосування повторності й умислу як факультативних кваліфікуючих ознак податкового провопорушення, що може мати негативні наслідки запропонованих змін для правозастосування за результатами здійснення податкового контролю.

Досліджено кримінально-правові та кримінологічні засади охорони державної таємниці в Україні. Проаналізовано історію становлення та розвитку кримінально-правової охорони державної таємниці на українських землях від часів Київської Русі до сьогодення. Здійснено порівняльно-правову характеристику систем кримінально-правової охорони державної таємниці в деяких зарубіжних країнах (Естонія, Франція, Узбекистан, Туреччина, Молдова, Білорусь). Проаналізовано склад злочину - розголошення державної таємниці, передбачений ст. 328 Кримінального Кодексу (КК), проведено відмежування його від суміжних злочинів, а також здійснено кримінологічну характеристику цього злочину. Сформульовано нові положення, висновки та пропозиції, які в подальшому можуть бути використані для розвитку інституту кримінально-правової охорони державної таємниці в Україні. Запропоновано зміни до КК з метою вдосконалення його положень.

Присвячено розповіді про життя і діяльність відомого правника і громадсько-політичного діяча української еміграції Володимира-Юрія Даниліва, уродженця Львівщини, який був ініціатором створення Міжнародної комісії юристів, що визнала в 1988 році Голодомор 1932 - 1933 років злочином проти українського народу. Приурочено до 100-річчя від дня народження Володимира-Юрія Даниліва.

Представлено тези подані на пꞌяту Всеукраїнську студентську науково-практичну конференцію "Реформування правової системи України під впливом євроінтеграційних процесів", які містять дослідження з загальнотеоретичної юриспруденції та з основних галузей права. Зазначено, що тематика публікацій охоплює актуальні проблеми правознавства, правоохоронної діяльності та юридичної освіти, матеріали конференції можуть бути використані в науково-дослідній роботі та в освітньому процесі зкладів вищої освіти.