Проведено соціально-філософський аналіз моралі та права як феноменів соціального буття у період трансформації суспільства у аспекті їх взаємодії, взаємопроникнення, взаємообумовленості на початку нового тисячоліття. На базі діалектичного методу, синергетики та компаративістики розглянуто основні риси та права за умов глобалізаційних процесів. Визначено основні тенденції їх розвитку в Україні. Досліджено загальне та відмінне компонентів моральної і правової систем, а саме: норм пріоритетних соціальних регуляторів. Проаналізовано особливості механізму морального та правового регулювання у транзитивний період суспільно-історичного розвитку нашої держави. Констатовано властивості моралі та права встановлювати аксіологічні координати, які дозволяють моделювати цивілізовану практику соціально-комунікативної діяльності в Україні. Як основні константи висвітлено морально-правову відповідальність і справедливість, пошану до відчуття власної гідності соціальних суб'єктів.

У дисертації досліджено сутність понять лсудовий захист прав та законних інтересів суб'єктів підприємництва», лзаконні інтереси», удосконалено поняття лписьмові докази» та лречові докази». Виокремлено види інтересів суб'єктів підприємництва у господарському процесі. Розглянуто особливості звернення суб'єктів підприємництва з позовами до господарського суду за захистом прав та законних інтересів на підставі Закону України лПро судоустрій та статус суддів». Об|рунтовано пропозиції щодо удосконалення норм Господарського процесуального кодексу України. Проаналізовано порядок розгляду господарським судом справ між суб'єктами підприємництва. Досліджено генезис розвитку законодавства про розгляд спорів за участю суб'єктів підприємництва та органів, які наділено владними повноваженнями. Додатково аргументовано критерії віднесення спорів між суб'єктами підприємництва та органами, які наділено владними повноваженнями, до компетенції господарських судів. Визначено загальні напрями подальшого розвитку процесуального законодавства, яке забезпечує судовий захист прав та законних інтересів суб'єктів підприємництва, прийняття судового рішення, питання компетенції судових органів.

Розглянуто теоретичні та практичні аспекти судового захисту прав суб'єктів підприємництва. Запропоновано поняття "судовий захист прав і законних інтересів суб'єктів підприємництва". Виявлено особливості реалізації права на судовий захист суб'єктів підприємництва під час спорів із податковими органами. Проаналізовано зарубіжний досвід захисту прав суб'єктів підприємництва. Запропоновано визначення поняття та напрямів модернізації законодавства України про судовий захист прав і законних інтересів суб'єктів підприємництва.

Уточнено поняття господарсько-торговельної діяльності шляхом визначення її як самостійного виду господарської діяльності, спрямованого на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання, що здійснюють суб'єкти господарювання незалежно від форм власності за плату на професійних засадах. Досліджено форми такої діяльності. Запропоновано періодизацію правового регулювання господарсько-торговельної діяльності з виокремленням п’яти етапів, наведено їх характеристику. Розглянуто нормативно-правове регулювання зазначеної діяльності в Україні, запропоновано класифікацію умов її здійснення на загальні та спеціальні. Проаналізовано досвід правового забезпечення господарсько-торговельної діяльності у зарубіжних країнах, запропоновано напрями його використання для удосконалення законодавства України. Досліджено судову практику розгляду спорів, пов'язаних із здійсненням такої діяльності. Узагальнено напрями адаптації законодавства України до законодавства ЄС, щодо: якості та технічного регулювання, порядку здійснення господарсько-торговельної діяльності, захисту прав споживачів. Обгрунтовано напрями удосконалення законодавства в цій сфері.

Висвітлено методологічні засади формування правової моделі сталого розвитку України. Наведено характеристику окремих елементів інституціонального забезпечення формування правової моделі сталого розвитку України. Визначено особливості формування інвестиційно-інноваційної складової правової моделі сталого розвитку України. Аргументовано першочерговість імплементації міжнародно-правових засад доступу до суду як гарантійного механізму у структурі правової моделі сталого розвитку України. Розглянуто державну регуляторну політику у сфері господарської діяльності як основу підвищення ефективності правової моделі сталого розвитку України. Визначено концепцію модернізації правового забезпечення грошово-кредитної та макропруденційної політики держави як одну з форм об’єктивації правової моделі сталого розвитку України. Виокремлено публічні закупівлі як елемент правової моделі сталого розвитку України. Окреслено державну допомогу як інструмент реалізації стимулюючого потенціалу правової моделі сталого розвитку України.