Приведен научно-практический комментарий положений Уголовного законодательства Украины по состоянию на 1 января 2005 г. с учётом последних постановлений Пленума Верховного Суда Украины. Освещены особенности уголовной ответственности и наказания несовершеннолетних, преступлений против основ национальной безопасности Украины, жизни и здоровья, свободы, чести и достоинства личности, избирательных, трудовых и других личных прав и свобод граждан, собственности, а также преступлений в сферах хозяйственной деятельности, оборота наркотических средств, психотропных веществ, их аналогов и прекурсоров, охраны государственной тайны, неприкосновенности государственных границ, обеспечения призыва и мобилизации, использования электронно-вычислительных машин (компьютеров), систем и компьютерных сетей, служебной деятельности, против окружающей среды, общественной безопасности, производства, движения и эксплуатации транспорта, общественного порядка и нравственности, авторитета органов государственной власти, местного самоуправления и объединений граждан, правосудия, мира, безопасности человечества и международного правопорядка.

Освещены вопросы административной ответственности и правового регулирования административно-процессуальной деятельности. Представлены проблемы, касающиеся административно-правового принуждения, административной ответственности, состава административного проступка, системы административных взысканий. Рассмотрены правила рассмотрения дел об административных нарушениях, случаи пересмотра постановлений (решений) по делам, а также задачи и принципы административного судопроизводства.

Раскрыта сущность основных понятий правоохранительной деятельности, судебных власти и системы, правового статуса судей, органов юстиции, судейского самоуправления, прокуратуры и внутренних дел, нотариата в Украине, а также дознания и досудебного следствия, правосудия, адвокатуры, прокурорского надзора. Рассмотрен суд как орган судебной власти, охарактеризованы принципы осуществления правосудия в стране, в частности, предоставления правовой помощи при рассмотрении дел в судах, обязательности судебных решений, самостоятельности и независимости судей, национального языка судопроизводства. Изложены вопросы организации деятельности Конституционного Суда Украины.

На підставі напрацювань у галузі теорії держави та права, положень вчення про шкоду, заподіяну правопорушенням, які висвітлені в юридичній науці, а також норм чинного законодавства України розкрито суть поняття заподіяної злочином шкоди (ЗЗШ). З використанням теоретичних розробок науки кримінального права висвітлено місце шкоди у структурі злочину як явища реальної дійсності, встановлено співвідношення ЗЗШ і суспільно небезпечних наслідків. Визначено взаємозв'язок ЗЗШ і елементів складу злочину.

На основе наработок в отрасли теории государства и права, положений учения о вреде, причиненном в результате правонарушения, освещенных в юридической науке, а также норм действующего законодательства Украины раскрыта сущность понятия причиненного вреда вследствие совершенного преступления (ПВВСП). С учетом теоретических разработок науки уголовного права показано место вреда в структуре преступления как явления реальной действительности, установлены соотношения ПВВСП и общественно опасных последствий. Определена взаимосвязь ПВВСП и элементов состава преступления.

Освещены вопросы Общей и Особенной частей уголовного права Украины с учетом положений действующего уголовного законодательства. Рассмотрены понятие, состав, объект, субъект и стадии совершения преступления, обстоятельства, исключающие преступность деяния. Описаны меры уголовно-правового воздействия, цели наказания, а также обстоятельства, смягчающие и отягчающие наказание. Рассмотрены принудительные меры медицинского характера, особенности назначения и освобождения несовершеннолетних от наказания и его отбывания. Изложены вопросы, касающиеся преступлений против избирательных, трудовых и других личных прав и свобод человека и гражданина.

Освещены основные положения общей части уголовного права Украины с учетом изменений в законодательстве, постановлений Пленума Верховного Суда Украины и последних достижений уголовно-правовой науки. Раскрыты функции, задачи, система и принципы уголовного права Украины. Рассмотрен закон об уголовной ответственности, дана классификация преступлений. Описана структура состава преступления, проанализирована его объективная и субъективная стороны. Охарактеризованы виды объектов и субъектов преступлений, рассмотрены стадии его совершения и формы соучастия. Показано отличие множественности преступлений от единичного (единого) преступления. Рассмотрены обстоятельства, исключающие преступность деяния. Приведены сведения о мерах уголовно-правового воздействи, системе и видах наказания. Рассмотрены общие начала и принципы назначения наказания, а также обстоятельства, его смягчающие и отягчающие. Установлены основания для освобождениния от уголовной ответствености, наказания и его отбывания. Описан порядок снятия судимости, раскрыта правовая природа принудительных мер медицинского характера и принудительного лечения. Рассмотрены особенности уголовной ответсвености и наказания несовершеннолетних.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4УКР)14 р

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Вперше в вітчизняній історико-філософській літературі здійснено аналіз концепцій держави у французькій соціальній філософії другої половини ХХ ст. Для цього виявлено та досліджено головні концепції держави, що репрезентовані різними школами та напрямами. Виявлені алгоритми дають змогу прогнозувати тенденції розвитку як європейської державності, так і розвиток державності в Україні. На основі комплексного аналізу концепцій французьких філософів був обгрунтований кризовий стан традиційних держав, що демонструють певну тенденцію переходу їх до неполітичних моделей, в яких держава буде осмислювати себе з позиції нової людиновимірної системи, де індивідуальні свободи, природні та громадянські права особистості стануть епіцентром розвитку соціальної організації. Незважаючи на розбіжності етатичних та антиетатичних концепцій, в них проявляється загальна тенденція до осмислення неполітичної держави, що характеризується високим рівнем децентралізації, різноманітністю та складністю структури, що прагне до рівноваги державного контролю та суспільної самодіяльності.

Проведено порівняльну характеристику сучасного стану теоретико-правової розробки проблеми зловживання правом (ЗП) у її динаміці, виявлено етапи у розвитку уявлень про ЗП. Наведено системний аналіз категорії "зловживання правом", розкрито юридичну природу суб'єктивного права. Визначено функції принципу неприпустимості (ПН) ЗП. З'ясовано місце та роль ПН ЗП у системі принципів права. Розроблено рекомендації щодо реалізації ПН ЗП у юридичній практичній діяльності. Запропоновано класифікацію видів суб'єктивних прав людини, висвітлено проблему соціального призначення суб'єктивного права. Проаналізовано зміст правових гарантій захисту від ЗП у законодавстві України, зарубіжних країн і міжнародних актах.

Вивчено питання удосконалення адміністративно-правового механізму відшкодування шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням. Сформульовано поняття шкоди, яка завдається даним правопорушенням, визначено передумови та підстави її відшкодування, розкрито правову природу шкоди, завданої адміністративним правопорушенням, та правову природу такого заходу примусу як стягнення шкоди в порядку провадження у справах про адміністративні правопорушення. Подано конкретні пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України, що регулює питання відшкодування шкоди у порядку провадження в справах щодо адміністративних правопорушень.

Проведено комплексне дослідження теоретичних і практичних проблем щодо визначення та розуміння шкоди, заподіяної злочином. Проаналізовано критерії криміналізації та декриміналізації діянь, суспільну небезпеку злочину та його наслідків. З'ясовано взаємозв'язок заподіяної шкоди з ознаками та елементами складу злочину. Розглянуто особливості класифікації злочинної діяльності та індивідуалізації покарання. На підставі одержаних даних запропоновано розглядати шкідливі наслідки злочину як самостійне поняття кримінального права, обгрунтовано його зміст та ознаки. Проаналізовано поняття "соціально шкідливе діяння" та "суспільно небезпечне діяння". Запропоновано нові підходи щодо визначення критеріїв криміналізації діянь й обгрунтовано відмінне від чинного законодавства поняття малозначності діяння. Розглянуто особливості термінологічного розмежування юридичних понять, пов'язаних зі "шкодою, заподіяною злочином". Наведено пропозиції щодо зміни деяких традиційних юридичних концепцій та підвищення ефективності кримінального законодавства.

Охарактеризовано специфічні особливості правового регулювання питань, які стосуються закладів охорони здоров'я, медичних і фармацевтичних працівників. Викладено медичне законодавство разом із судовою медициною, так як ці наукові галузі мають спільну правову основу, що зумовило їх поєднання в одну дисципліну.

Охарактеризованы специфические особенности правового регулирования вопросов, которые касаются заведений здравоохранения, медицинских и фармацевтических работников. Изложено медицинское законодательство вместе с судебной медициной, потому что эти научные отрасли имеют общую правовую основу, что обусловило их сочетание в одну дисциплину.

Досліджено процес становлення та розвитку адміністративно-процедурних норм в країнах світу та землях сучасної України. Розкрито вплив загальнопроцесуальної теорії та науки адміністративного права на розвиток наукової думки щодо розуміння адміністративної процедури й її співвідношення з адміністративним процесом. Обгрунтовано доцільність на сучасному етапі розвитку адміністративно-процедурного права в Україні розглядати його як частину адміністративного права. У зв'язку з цим категоріальний апарат, що розробляється адміністративним процедурним правом, повинен розроблятися з урахуванням наукових категорій, що запропоновані теорією держави та права та наукою адміністративного права. Проаналізовано думки науковців щодо ознак і видів юридичного процесу, на підставі чого визначено ознаки адміністративного процесу. Доведено необхідність напрацювання єдиних критеріїв щодо визначення елементів структури адміністративної процедури, видів адміністративних проваджень і кількості стадій в адміністративному провадженні. Запропоновано використання в юридичній науці поняття "адміністративна процедурна форма", надано його визначення та охарактеризовано елементи, які входять до його змісту. Встановлено, що специфіка адміністративного процедурного права набуває свого прояву в адміністративно-процедурному правовому режимі, який визначається як особливий порядок правового регулювання, що виникає в результаті специфічного поєднання цілей, принципів, предмета, статусу суб'єктів, методу, правових гарантій адміністративно-процедурного правового регулювання та встановлення адміністративно-процедурного правового стану.

З'ясовано сутність та особливості організаційно-правового забезпечення діяльності прокуратури України. Визначено поняття та систему суб'єктів адміністративного права, правові й організаційні засади функціонування прокуратури України, характеристику системи цивільного контролю за діяльністю прокуратури. Уточнено сутність та особливості адміністративного статусу органів прокуратури, з'ясовано мету та завдання прокуратури України, визначено її функції та компетенцію. Висвітлено особливості актів прокурорського реагування на порушення законності, удосконалено механізм взаємодії прокуратури України з іншими правоохоронними органами держави. Сформульовано пропозиції щодо внесення конкретних змін і доповнень до чинного законодавства з зазначених питань.

Проаналізовано останні зміни в законодавстві України, принципові положення правової реформи. Загальноправові положення адаптовано до потреб медичної практики. Увагу приділено специфічним особливостям правового регулювання питань щодо закладів охорони здоров'я, медичних і фармацевтичних працівників. Матеріал викладено за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

Увагу приділено дослідженню проблем адміністративної відповідальності посадових осіб за порушення виборчого законодавства. На підставі аналізу процесів протидії порушенню виборчого законодавства як системної категорії із застосуванням комплексної теоретико-управлінської методології, запропоновано та визначено поняття "посадова особа", "виборче законодавство" й "адміністративна відповідальність посадових осіб за порушення виборчого законодавства". Запропоновано класифікацію суб'єктів владних повноважень, що мають право застосовувати до порушників виборчого законодавства заходи адміністративного примусу, за рівнем компетентності. Вдосконалено понятійно-категоріальний апарат у сфері протидії порушенням виборчого законодавства, зокрема такі поняття як "посадова особа", "відповідальність за порушення виборчого законодавства", "спеціальний суб'єкт правопорушення", "виборчий процес", "виборче законодавство" тощо. Сформульовано низку конкретних пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення чинного законодавства України, яке регулює відносини у сфері відповідальності за порушення виборчого законодавства.

Проаналізовано норми національного законодавства, які регламентують юрисдикційну діяльність адміністративних комісій. Наведено сучасні погляди науковців на адміністративну юрисдикцію та адміністративно-юрисдикційну діяльність. Показано місце адміністративних комісій у системі органів адміністративно-юрисдикційної діяльності, надано її визначення. Обгрунтовано необхідність розробки та прийняття Закону України, який би передбачав особливості утворення та організації адміністративних комісій.

Досліджено сучасний стан служби крові та гематологічної служби в Україні та бачення перспектив їх розвитку. Розкрито загальні питання правового регулювання й організації охорони здоров'я в Україні. Розглянуто конституційне забезпечення права людини на охорону здоров'я як функцію держави відповідно до міжнародно-правових норм. Розкрито поняття, види та склад медичних правовідносин. Подано загальну характеристику трудового законодавства. Висвітлено питання соціальних гарантій компенсації випускникам медичних ВНЗ. Досліджено питання правового регулювання надання медичної допомоги, а також розкрито питання медичного втручання. Викладено правові й організаційні основи охорони материнства та дитинства. Окреслено морально-етичні аспекти лікарської етики та деонтології. Розглянуто питання несприятливих наслідків у медичній практиці, лікарських помилок і нещасних випадків. Розкрито загальні питання юридичної вдповідальності медичних працівників. Обгрунтовано проблему кримінальної відповідальності медичних працівників за вчинення професійних злочинів.

Досліджено сучасний стан служби крові та гематологічної служби в Україні та бачення перспектив їх розвитку. Розкрито загальні питання правового регулювання й організації охорони здоров'я в Україні. Розглянуто конституційне забезпечення права людини на охорону здоров'ю як функцію держави відповідно до міжнародно-правових норм. Викладено порядок надання медичної допомоги іноземцям та особам без громадянства, що перебувають на території України. Подано загальну характеристику трудового законодавства. Досліджено проблему правового регулювання надання медичної допомоги. Викладено правові й організаційні основи охорони материнства та дитинства. Наведено морально-етичні аспекти лікарської діяльності. Увагу приділено несприятливим наслідкам у медичній практиці, лікарським помилкам і нещасним випадкам. Окреслено основні засади проведення судово-медичної експертизи у випадках "лікарських справ". Досліджено загальні питання юридичної відповідальності медичних працівників. Розглянуто посадові та професійні злочини медичних працівників, які обумолені чинним законодавством.

Висвітлено сучасні технології навчання, впроваджені у викладання судової медицини в Тернопільському державному медичному університеті.