Висвітлено основні правові засади створення, діяльності та ліквідації сільськогосподарських кооперативів в Україні. Підкреслюється, що необхідно розробити типові статути різних видів сільськогосподарських кооперативів (у т.ч. обслуговуючих та виробничих), чіткіше врегулювати майнові, організаційно-управлінські та інші відносини у сільськогосподарських кооперативах. Подано загальну характеристику законодавства України у цій сфері, а також історію розвитку сільськогосподарської кооперації в Україні та за кордоном.

Індекс рубрикатора НБУВ: У010.253.35 + Х839(4УКР)110.41

Рубрики:

Приватизація. Роздержавлення. Корпоратизація <загальні основи економічного розвитку та формування ринку>

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Висвітлено принципи і систему аграрного права України. Розглянуто проблеми сучасного наукового правового забезпечення аграрної реформи в країні. Описано особливості правового статусу суб'єктів аграрного господарювання, розкрито загальні засади їх створення та ліквідації. Значну увагу приділено питанням правового переходу до ринкових відносин в АПК, регулювання виробничо-господарської та фінансової діяльності сільськогосподарських організацій, використання природних ресурсів у сільському господарстві. Визначено основні напрями аграрно-правових наукових досліджень на сучасному етапі.

Освещены принципы и система аграрного права Украины. Рассмотрены проблемы современного научного правового обеспечения аграрной реформы в стране. Описаны особенности правового статуса субъектов аграрного хозяйствования, раскрыты общие основы их создания и ликвидации. Значительное внимание уделено вопросам правового перехода к рыночным отношениям в АПК, регулирования производственно-хозяйственной и финансовой деятельности сельскохозяйственных организаций, использования природных ресурсов в сельском хозяйстве. Определены основные направления аграрно-правовых научных исследований на современном этапе.

Розкрито історичні витоки та особливості аграрного права. Розглянуто питання становлення української науки сільськогосподарського права. Проаналізовано основні напрями аграрно-правових наукових досліджень на сучасному етапі. Наведено класифікації суб'єктів аграрного права, договірних зобов'язань у сільському господарстві. Висвітлено правові засади, форми та методи державної регулятивної діяльності у сільському господарстві. Викладено загальну характеристику фінансової діяльності сільськогосподарських підприємств. Визначено правові режими об'єктів соціальної сфери села, майна та землі сільськогосподарських кооперативів, фермерських господарств, особистих селянських господарств, правовий статус сільськогосподарських акціонерних товариств, а також товариств з обмеженою відповідальністю.

Раскрыты исторические истоки и особенности аграрного права. Рассмотрены вопросы становления украинской науки сельскохозяйственного права. Проанализированы основные направления аграрно-правовых научных исследований на современном этапе. Приведены классификации субъектов аграрного права, договорных обязательств в сельском хозяйстве. Освещены правовые основы, формы и методы государственной регулятивной деятельности в сельском хозяйстве. Изложена общая характеристика финансовой деятельности сельскохозяйственных предприятий. Определены правовые режимы объектов социальной сферы села, иммущества и земли сельскохозяйственных кооперативов, фермерских хозяйств, личных крестьянских хозяйств, правовой статус сельскохозяйственных акционерных обществ, а также обществ с ограниченной ответственностью.

Охарактеризовано основні ознаки земель як загального об'єкта земельних відносин (ОЗВ) і земельної ділянки як безпосереднього ОЗВ.

Описано основні інститути сучасного права довкілля (ПД) на підставі чинного законодавства та практики його застосування. Наведено класифікацію джерел ПД, загальну характеристику управління природокористуванням і охороною довкілля (ОД) та його функції. Розглянуто питання правового забезпечення екологічної безпеки, оцінювання впливу на довкілля та проведення екологічної експертизи. Проаналізовано економіко-правовий механізм природокористування й ОД. Визначено юридичну відповідальність за правопорушення у сфері ОД, правові режими охорони та використання земель, надр, вод, лісів, рослин, тварин, екології та зон надзвичайних екологічних ситуацій.

Описаны основные институты современного права окружающей среды (ПОС) на основе действующего законодательства и практики его применения. Приведены классификация ПОС, общая характеристика управления природопользованием и охраной окружающей среды (ООС), его функции. Рассмотрены вопросы правового обеспечения экологической безопасности, оценки влияния на окружающую среду и проведения экологической экспертизы. Проанализирован экономико-правовой механизм природопользования и ООС. Определены юридическая ответственность за правонарушения в сфере ООС, правовые режимы охраны и использования земель, недр, вод, лесов, растений, животных, экологии и зон чрезвычайных экологических ситуаций.

Запропоновано новий науковий підхід до опрацювання теоретичних засад і надання практичних рекомендацій щодо удосконалення механізму відповідальності судді за недоброчесну поведінку, виходячи із пріоритетів національної судової реформи та базових засад міжнародних стандартів незалежності судової гілки влади. Особливу увагу приділено аналізу норм права, які передбачають відповідальність судді за недоброчесну поведінку, а також дослідженню особливостей діяльності суб'єктів уповноважених на визначення недоброчесності в поведінці судді як суб'єкта реалізації судової влади й основного інституту судової влади. У межах дослідження процедури притягнення судді до відповідальності за недоброчесну поведінку доведено, що підставою юридичної відповідальності судді за таку поведінку є порушення останнім присяги. Розроблено критерії доброчесності в професійній діяльності суддів і відповідні індикатори такої поведінки. Визначено пріоритетні засади запобігання корупції серед суддівського корпусу та створення реалістичної стратегії її подолання.

Висвітлено проблему створення системи ситуаційних центрів сектора безпеки й оборони (СБО) України. Проблема є актуальною, оскільки у разі виникнення загроз загальнодержавного масштабу СБО повинен працювати злагоджено, як єдиний механізм. Наведено перелік органів державної влади, які входять до складу сектора безпеки й оборони України згідно з законом України "Про національну безпеку України". Відмічено роль ситуаційних центрів (СЦ) у системах підтримки прийняття управлінських рішень структурами СБО у разі реагування ними на кризові ситуації. Наголошено на необхідності створення системи СЦ та єдиного інформаційного середовища (ЄІС) для їх роботи. Надано узагальнену структуру системи СЦ на чолі з Головним СЦ. Відмічено, що першочерговим завданням під час створення ЄІС має бути створення метамоделі даних, які входять у ЄІС. Як метамодель даних запропоновано метамодель багатосторонньої програми міжнаціональної взаємодії MIP (Multilateral Interoperability Programme) НАТО, яка відповідає стандарту MIP JC3IEDM (Joint Command, Control and Consultation Information Exchange Data Model - об'єднана модель даних з обміну інформацією для управління, контролю і консультування). Проведено паралель між роботою НАТО з країнами-учасниками та системою СЦ органів державної влади, що входять у СБО, на чолі з Головним СЦ. Надано опис та концептуальну схему метамоделі даних, які можуть бути використані під час побудови ЄІС системи СЦ СБО. Концептуальну схему показано у нотації IDEF1X, яка застосовується для опису структури реляційних баз даних. Аналогічно до MIP запропоновано ввести поняття рівня стандартизації основних структурних елементів метамоделі та правила їх найменування. Наведено приклади. Зроблено висновки про значення та необхідність метамоделі даних під час створення ЄІС СЦ СБО.

Сформовано єдину концепцію принципів спадкування в цивільному праві України. Виявлено гносеологічні й історичні передумови виникнення та розвитку принципів спадкування за законодавством, що діяло на території сучасної України в X - XX ст., та з'ясовано зміст принципів спадкування за цивільним правом сучасної України. Визначено поняття, ознаки та види принципів спадкування в цивільному праві, основний критерій для їх класифікації. Розкрито особливості практичної реалізації галузевих, підгалузевих та інституційних принципів спадкування. Розроблено конкретні пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання в досліджуваній сфері. Розроблено пропозиції щодо зміни Цивільного кодексу України в частині наділення фізичних осіб з 14 років правом відмовлятися від спадщини або відкликати подану заяву щодо прийняття спадщини без згоди батьків, піклувальників; можливості зміни черговості у спадкуванні за законом не тільки шляхом укладення договору про зміну черговості у спадкуванні, а й через подання заяви одним із спадкоємців.

Проведено перше комплексне монографічне дослідження в Україні, присвячене аналізу поняття злісності як наскрізного кримінально-правового поняття. Сформульовано поняття «злісність» у вітчизняному кримінальному праві: це умисне стійке спрямування особи на вчинення однорідних за своєю суттю діянь, що окремо не становлять високого рівня суспільної небезпеки і не є злочинними, проте у разі неодноразового (систематичного) їх вчинення у своїй сукупності досягають того рівня якості, коли у цілому діяння набуває ознак злочину. Проведено історико-правове дослідження поняття «злісність» у пам’ятках вітчизняного кримінального законодавства, що дозволило виокремити та охарактеризувати дев’ять історичних періодів її генези та регламентації. Констатовано, що «злісність» у кримінальному законодавстві часів СРСР регламентована як оціночна ознака, що могла підлягати розширеному тлумаченню та слугувала дієвим інструментом для необгрунтованого притягнення до кримінальної відповідальності широкого кола осіб, залежно від суспільно-політичної ситуації на певний період часу.

Розглянуто проблему обміну інформацією між автоматизованими системами ситуаційних центрів (СЦ) органів державної влади сектора безпеки і оборони (СБО) України. Проблема є надзвичайно актуальною на сьогодні, оскільки при виникненні загроз загальнодержавного масштабу (воєнного втручання, тероризму, надзвичайних ситуацій) СБО повинен працювати як єдиний злагоджений механізм. Тому створення системи СЦ СБО та налагодження обміну інформацією між ними є необхідною умовою для цього. Надано оцінку таким найбільш поширеним типам інтеграції даних у інформаційних системах (ІС), як сховища даних, федералізація даних та сервіс-орієнтований підхід. Як найбільш сучасний підхід до інформаційної взаємодії розрізнених ІС запропонований сервіс-орієнтований підхід. Наголошено, що для обміну даними недоцільно отримувати доступ до інших ІС та самостійно здійснювати пошук там необхідної інформації. Навпаки, пропонується вичленити із предметних областей ІС різних СЦ предметну область (ПрО) обміну даними та визначити необхідні для обміну теми. Далі для кожної теми побудувати тематичне представлення згрупованих, аналітичних дата за типом вітрини дата. Такі представлення стануть джерелом дата для відповідних сервісів у СОА і можуть використовуватися у режимах Публікація/Підписка та Запит/Відповідь. Розглянуто метод і запропоновано алгоритм взаємодії ІС розрізнених СЦ на основі використання онтології ПрО обміну даними та СОА. Як зразок взято сімейство специфікацій з обміну даними MIP4-IES Програми багатосторонньої взаємодії НАТО (МIР). На основі законодавчих документів у сфері реагування на надзвичайні ситуації (НС) побудована онтологія ПрО обміну даними між ІС СЦ при реагуванні на НС. Наведені приклади тем та тематичних представлень, які можуть бути сконструйованими на основі побудованої онтології ПрО обміну даними.

Монографія включає погляди вітчизняних та зарубіжних авторів з питань основних напрямів модернізації Конституції України в умовах вступу нашої держави до Європейського Союзу, які були оприлюднені на міжнародній конференції 27 червня 2023 року. У вказаній монографії авторським колективом зроблено спробу цілісно дослідити пробле¬матику основних напрямків модернізації Основного закону держави на етапі повної інтеграції України до європейської цивілізації через членство у ЄС. Особливе місце відведено дослідженню основних засад Конституції України, проблемам конституційних засад вступу України до ЄС; конс¬титуційним основам функціонування інститутів та органів публічної влади України та міжнародних інститутів в умовах воєнного стану, проблемам забезпечення конституційних прав людини і громадянина в Україні за умов воєнного стану.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)8

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: ВА869923 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :