Індекс рубрикатора НБУВ: Х8(4Укр)в4 + Ш141.4-73

Рубрики:

Держава та право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*676 + С5*667.24 + Х819(4УКР)112.01ф

Рубрики:

Соціологія

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Проаналізовано умови створення конструктивного соціального діалогу працівників правоохоронних органів із населенням. Визначено складові правомірні комунікації та підстави для відповідальності за її порушення.

Проанализированы условия создания конструктивного социального диалога представителей правоохранительных органов с населением. Определены составляющие правомерной/неправомерной коммуникации и основания для ответственности за ее нарушение.

The analysis of conditions of creation of constructive social dialogue of representatives of law enforcement organs with the population is executed; definition making lawful/wrongful communications and the bases for the responsibility for its infringement.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002в

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Проведено філософсько-правовий аналіз комунікативної природи права та механізмів його реалізації, який обумовлений демократичними тенденціями у реорганізації суспільного буття. На підставі дослідження взаємозалежності права та комунікації актуалізовано потребу розробки й інституалізації особливої галузі права - комунікативного, що предметною сферою своєї дії охоплює не лише позаправові відносини, а й власну - правову - комунікацію. Доведено необхідність створення системи правових норм, які регламентують інтеракції та поведінку суб'єктів комунікативних актів або правових дискурсів. Обгрунтовано основу права на комунікацію, яку становлять комунікативні права й обов'язки учасників комунікативного процесу з урахуванням системи правових норм, що передбачають межі правового унормування взаємозв'язків з реалізацією суверенного права особи та її автономності і співвідповідальності за наслідки комунікації. Сформовано принципово важливі максими нормативності правової комунікації, а також визначено гарантії створення дієвого правового механізму для забезпечення стратегічно скоординованої у межах закону галузевої комунікації.

Розглянуто комунікативну компетентність працівників Державної служби боротьби з економічною злочинністю (ДСБЕЗ) як основу правової культури. Наведено лексичні норми літературного мовлення в офіційно-діловому стилі, приклади порушення норм у ділових документах працівників ДСБЕЗ. Вміщено словник термінів бухгалтерського обліку й аудиту.

Надано системні знання з сутності, структури та функції юридичного документа, основ юридичного тексту. Охарактеризовано етапи розвитку документознавства як науки. Подано історію розвитку юридичного документа. Розглянуто документ як системне явище, розкрито основні терміни та поняття. Увагу приділено мовностилістичним особливостям юридичних документів. Розглянуто основні організаційно-розпорядчі, кримінально-процесуальні, адміністративні, цивільно-правові та судові документи, їх призначення та структуру. Наведено зразки основних юридичних документів.

Висвітлено питання репрезентування правового мас-медійного дискурсу та тексту у контексті герменевтико-комунікативного й юридико-лінгвістичного способів. Проаналізовано етапи дослідження правового тексту з метою унеможливлення різнотлумачення nf герменевтичних "зміщень" у сприйнятті правового масмедійного дискурсу.

Подано загальну характеристику принципу реальності прав, свобод, обов'язків та законних інтересів людини і громадянина. Визначено роль державної фіскальної служби України в процесі адміністрування податків. Досліджено вплив трудової міграції населення на економіку держави. Розглянуто теоретичні підходи щодо визначення принципів місцевого самоврядування. Розкрито сутність та зміст адміністративної відповідальності. Оцінено регулюючий вплив як елемент "розумного регулювання" у державному управлінні. Увагу приділено актуальним проблемам морального виховання майбутніх правоохоронців. Вивчено міжнародний досвід протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Викладено окремі аспекти кваліфікації злочинів у сфері надання публічних послуг. Обгрунтовано основні концепції філософської традиції дослідження світу. Досліджено особливості формальних вимог до техніки творення нормативно-правового договору. Розкрито зміст договору подружжя, яке розлучається, про місце проживання, утримання та виховання їх дітей. Проаналізовано проблему сутності природи людини за сучасних умов нестабільного світу.

Викладено загальну характеристику комунікативної стратегії законотворчої та законодавчої діяльності. Висвітлено особливості правової комунікації у законотворчій діяльності, її законодавчі основи і закони. Звернено увагу на порушення лінгвоюридичних норм у законотворчій діяльності та вказано способи їх усунення. Розглянуто компоненти та функції правової комунікації. Розкрито роль взаємодії правників із суб'єктами права. Описано моделі та національні стилі комунікації. Розглянуто комунікативну культуру поведінки правників, моральні й етичні вимоги до правової комунікації. Розкрито сутність таких понять, як юридична фраза та юридична техніка нормотворчості.

Розглянуто проблеми руйнівних процесів інформаційно-психологічної агресії проти мирного населення, скеровані на розбалансування морально-ціннісних орієнтирів. Розглянуто необхідність розв'язання фундаментальних проблем, що стримують відбудову ефективного правопорядку в додержанні прав і свобод людини та засобами інформаційно-комунікативної сфери і, зокрема, правової комунікації як однієї з галузевих різновидів інформаційно-комунікативної системи.

Стаття присвячена видатній історичній особистості кінця XIX - початку XX ст. Це представник світської інтелігенції Галичини, який зумів організувати просвітницький правничий рух і галицький політикум; очільник Західно-Української Народної Республіки, автор майже півсотні наукових праць, видавець журналу "Часопись Правнича", укладач "Німецько-українського правничого словаря", автор "Історії політичної думки галицьких українців 1848 - 1914. На підставі споминів і документів та ін. Посол Віденського парламенту, член і керівник Головної Української Ради Союзу визволення України, Загальної Української Ради, президент першого українського Секретаріату ЗУНР, голова Комісії виборчої реформи в УНР у Станіславові, член Національної Ради Адвокатської у Варшаві та ін.

Розглянуто проблеми метаантропологічної узгодженості "трансцедентального обміну" у правовій комунікації. Наголошується на результатах діяльності, їхній рушійній силі, яка здатна бути однаково потужним засобом як конструктивної, так і корелювальнї дії. Виокремлено зведення метаантропологічного підходу до способів подолання вияву агресії, нетерпіння, конфліктного висловлювання. Трансцендентальний обмін вибудовується на виявленні щирої зацікавленості долею особи, стримуванні емоцій у конфліктному спілкуванні. Констатовано, що метаантропологічні моделі комунікативної взаємодії однаково поширюються на різні сфери діяльності: політику, економіку, мораль і право тощо. Зауважено щодо її основної функціональної ролі: забезпечити ефективну взаємодію суб'єктів права, їхнє результативне намагання встановити дієві контакти, що не порушують прав людини і її основних свобод. Метаантропологічне трактування обміну думками у правовій комунікації базується на складній соціопсихолінгвоментальній моводії, що актуалізує універсалізм різних моделей соціальних практик у комунікації. Підтверджено концепцію права як комунікації на рівні галузевого юридичного метадискурсу.

Зазначено, що громадянське суспільство, яке є основою держави, може і повинно ставати зрілим, політично активним, новоякісним промотором еволюції влади. Засобом досягнення такої мети є національна правова комунікація. Привернення уваги до багатих джерел правової комунікації надає підстави для вироблення та розвитку тих засад взаємодії влади з суспільством, які називаються віковими.

Досліджено шляхи деформування нормативної правової комунікативної діяльності під час правової взаємодії, що часто ускладнюється через ігнорування створюваних метатекстуальиих особливостей.

У процесі розбудови правового суспільства модель організації зв'язків державних установ з громадськістю все більше набуває двостороннього (діалогічного) характеру, однак все ще залишається асиметричною у плані захисту національних інтересів: акцент у ній поки що зміщено в бік пріоритетності інтересів влади над інтересами громадян, що створює низку цілком зрозумілих бар'єрів під час налагодження згаданих зв'язків. Актуалізовано переосмислення цієї комунікативної моделі в напрямі симетризації та врівноваження інтересів громадян з інтересами держави.

Актуалізовано одвічні потреби стремління до встановлення істини засобами правової комунікації. Чи досяжна ця мета на базі принципів її побудови - далеко не риторичне питання. Саме метаантропологічний підхід підказує шлях до розв'язання цієї дилеми.

Розглянуто проблеми теорії пізнавального процесу, що пов'язана не лише з встановленням істини, а із наявністю неоднакових підходів до методології філософсько-правової науки. Порушено питання про зворотну силу процесу пізнання, етичного пізнання, яке має морально-ціннісні критерії, які варто обговорювати для вироблення в пізнанні інтегративної методології.

Репрезентовано законодавчі проекти змін щодо Закону про друковані засоби масової інформації, зокрема Закону про медіа та закону про дезінформацію. Охарактеризовано особливості сучасного етапу комунікації і функціонування в ній інформації та маніпулювання нею з метою ворожого впливу на правосвідомість комунікантів. Вказано на шкідливі наслідки гібридної інформаційної війни. Висловлено окремі думки щодо положень обговорюваних законопроектів.

Звернено увагу на один із елементів нормативності правової комунікації, культуру побудови наративу на рівні логіки. До уваги оглядово взято генезу визрівання теорії та філософії логічності. Проаналізовано основні типові зв'язки логічності правового тексту з нормами у висловлюваннях усних, письмових юридичних дискурсах із лексичним, морфологічним, а також синтаксичним і стилістичним рівнями правового тексту.