Розглянуто проблеми соціального захисту військовослужбовців і членів їх сімей. Проаналізовано нормативно-правові акти уряду Західноукраїнської Народної Республіки щодо соціально-економічного та правового захисту вояків Галицької армії.

Комплексно досліджено матеріальні та процесуальні аспекти адміністративної відповідальності за адміністративні проступки в галузі земельного законодавства. Розкрито суть поняття й особливості цих проступків. Визначено недоліки правового регулювання адміністративної відповідальності за їх вчинення. Розглянуто об'єктивні та суб'єктивні ознаки складу адміністративних проступків у галузі земельного законодавства. Проаналізовано процесуальні норми, що встановлюють порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення. Наведено конкретні пропозиції щодо вдосконалення адміністративних матеріальних і процесуальних норм законодавства України з питань притягнення осіб до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних проступків у галузі земельного законодавства.

Комплексно досліджено запровадження військового права в Західноукраїнській Народній Республіці (ЗНУР), його вплив на створення та розбудову Української Галицької Армії (УГА). Проаналізовано правове регулювання військової повинності, принципів комплектування та умов проходження військової служби, діяльність органів військового управління: Державного Секретаріату Військових Справ, Начальної Команди Галицької Армії, Окружних Військових Команд. Показано впливову роль законотворчої роботи військово-політичного керівництва ЗУНР, розкрито взаємозв'язок військових і політичних чинників на процес законотворчості. Розглянуто динаміку закріплення політики держави у сфері оборони у нормативно-правових актах. Висвітлено питання соціального захисту військовослужбовців Української Галицької Армії та членів їх сімей: грошове, продовольче, речове, житлове, медичне, пенсійне забезпечення та задоволення духовних потреб. Досліджено правові засади створення, завдання, функції, компетенцію та практичну діяльність військових правоохоронних органів: жандармерії, військових судів, прокуратури та їх роль в охороні та захисті інтересів і цінностей державного ладу, суспільства, боротьбі зі злочинністю, зміцненні правопорядку в УГА та державі. Здійснено аналіз нормативно-правових актів, що регламентували військову сферу, а також практики їх застосування.

Проаналізовано історичний розвиток і сучасний стан міжнародного лізингу в різних регіонах світу. Розкрито його теоретичні основи та виявлено економічну сутність. Узагальнено класифікацію міжнародних лізингових контрактів. Розглянуто основні методи державного регулювання міжнародного лізингу в Україні. Досліджено розвиток зазначеного лізингу в нашій державі за умов трансформації економіки. Наведено методику оцінки вартості міжнародних лізингових угод. Розроблено методику планування та організації міжнародного лізингового проекту. Обгрунтовано рекомендації щодо удосконалення регулювання та розвитку міжнародного лізингу в Україні.

Проаналізовано процеси протидії порушенням виборчого законодавства як системної категорії, із застосуванням комплексної теоретико-управлінської методології сформульовано поняття "адміністративна відповідальність посадових осіб" та "адміністративна відповідальність за порушення виборчого законодавства". Наведено класифікацію суб'єктів владних повноважень, що мають право застосувати до порушників виборчого законодавства заходи адміністративного примусу, за рівнем компетентності. Удосконалено понятійно-категоріальний апарат у сфері протидії порушенням виборчого законодавства. Наведено пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства України, яка регулює відносини у сфері відповідальності за порушення виборчого законодавства.

Увагу приділено дослідженню проблем адміністративної відповідальності посадових осіб за порушення виборчого законодавства. На підставі аналізу процесів протидії порушенню виборчого законодавства як системної категорії із застосуванням комплексної теоретико-управлінської методології, запропоновано та визначено поняття "посадова особа", "виборче законодавство" й "адміністративна відповідальність посадових осіб за порушення виборчого законодавства". Запропоновано класифікацію суб'єктів владних повноважень, що мають право застосовувати до порушників виборчого законодавства заходи адміністративного примусу, за рівнем компетентності. Вдосконалено понятійно-категоріальний апарат у сфері протидії порушенням виборчого законодавства, зокрема такі поняття як "посадова особа", "відповідальність за порушення виборчого законодавства", "спеціальний суб'єкт правопорушення", "виборчий процес", "виборче законодавство" тощо. Сформульовано низку конкретних пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення чинного законодавства України, яке регулює відносини у сфері відповідальності за порушення виборчого законодавства.

Розглянуто аналіз поняття та сутність терміна "посадова особа" як суб'єкт адміністративної відповідальності за правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення. Розглянуто його основні складові, проведено аналіз Кодексу України про адміністративні правопорушення в контексті відповідальності посадових осіб у досліджуваній сфері.

Розглянуто окремі проблеми адміністративно-правового регулювання відповідальності посадових осіб за порушення виборчого законодавства. На основі аналізу процесів протидії порушенням виборчого законодавства як системної категорії із застосуванням комплексної теоретико-управлінської методології запропоновано і сформульовано поняття "адміністративна відповідальність посадових осіб" і "адміністративна відповідальність за порушення виборчого законодавства". Запропоновано класифікацію суб'єктів владних повноважень, які можуть застосовувати до порушників виборчого законодавства заходи адміністративного примусу, за рівнем компетентності. Удосконалено понятійно-категорійний апарат у сфері протидії порушенням виборчого законодавства, зокрема такі поняття, як "посадова особа", "відповідальність за порушення виборчого законодавства", "спеціальний суб'єкт правопорушення", "виборчий процес", "виборче законодавство" тощо. Подано характеристику відповідальності за порушення виборчого законодавства у більш ніж 20 країн світу. Увагу приділено проблемам правового регулювання передвиборної агітації, висування та реєстрації кандидатів на виборах, голосування, підрахунку голосів та встановлення результатів виборів.

Розглянуто сучасні тенденції розвитку торгівлі за допомогою автоматів як форми впровадження інновацій в сфері роздрібної торгівлі. Визначено переваги та недоліки торгівлі за допомогою автоматів. Сформульовано правові та технологічні аспекти вендінгової торгівлі. Проведено оцінку ринкових вимог до автоматів, серед яких - автономність, ціна, бренд, зовнішній вигляд та інші. Проаналізовано основні кон'юнктурні тенденції ринку вендінгу в Україні. Визначено основні класифікаційні ознаки, що дозволяють провести оцінку структури ринку. Насамперед, це стосується товарів, що реалізуються за допомогою автоматів, територіального розташування, споживачів. Охарактеризовано основні проблеми, з якими стикаються підприємці у сфері вендінгу: від логістики та кадрової політики до оптимізації мережі. Визначено чинники, що забезпечуватимуть подальший розвиток ринку в майбутньому та сприятимуть побудові великих вендінгових мереж.

Державне управління у сфері безпеки і оборони розглянуто як один з найбільш важливих аспектів функціонування урядів і держав щодо недопущення глобальних воєн та конфліктів, які, з огляду на специфіку засобів і методів їх ведення, здатні призвести до знищення цивілізації та самого життя на нашій планеті. З метою визначення основних напрямків та пріоритетів еволюційного розвитку теорії державного управління у сфері безпеки та оборони окреслено теоретичні підходи до формування національних оборонних систем в історичній ретроспективі та динаміку формування концепцій колективної безпеки та оборони впродовж XX - початку XXI ст. з’ясовано причини їх змін. Визначено специфіку концепції “гібридної війни” як фактора формування сучасних воєнно-політичних доктрин і стратегій. Аргументовано позиції, місце та роль України у регіональних системах колективної безпеки й оборони та визначено основні напрями реформування системи територіальної оборони в контексті завдань органів публічної влади. Доведено, що зміни у змісті війн і збройних конфліктів безпосередньо впливають на сприйняття народами та урядами суті миру та безпеки, на розвиток воєнно-теоретичних підходів і позицій в оцінках сучасних воєнно-політичних процесів, на трактування геополітичних сусідів в системі координат “ворог - друг” і формування на цій основі відповідних оборонних чи наступальних концепцій безпеки. Визначено, що вибір останніх корелює з глобальним вибором геополітичних і ціннісних пріоритетів суспільства та держави. Це найбільш доцільний шлях забезпечення готовності суспільства дати адекватну відповідь на глобальні та регіональні виклики та загрози.