З'ясовано, що місце Комісії ЄС у законодавчому процесі не обмежується лише правом законодавчої ініціативи, оскільки вона бере активну участь у подальшому процесі розгляду проекту нормативного акта, здійснює вплив на його зміст шляхом перегляду своєї позиції на стадії обговорення та відповідає за незалежне виконання прийнятого нормативного акта. Обгрунтовано, що Комісію ЄС в інституційній структурі варто розглядати як поліфункціональний інститут, який поєднує одночасно риси виконавчого, законодавчого, контрольного та квазисудового органу. Здійснено класифікацію повноважень Європейської Комісії, показано, що їх обсяг розширено за рахунок скасування триопорної структури ЄС. Запропоновано визначення поняття комітології в праві ЄС, під яким розуміється механізм контролю за діяльністю Європейської Комісії під час імплементації права ЄС на національному рівні, що здійснюється за допомогою системи спеціально створених комітетів. Встановлено особливості законодавчих процедур ЄС в їх історичному розвитку та з урахуванням змін, внесених Лісабонським договором.

Завданням наукового дослідження є визначення пріоритетності застосування методології пізнання характеристики форм кримінально-правової охорони прав інтелектуальної власності. Розглянуто окремі питання вдосконалення правового регулювання галузевого законодавства. Використано порівняльно-правовий метод наукового пізнання, загальнонаукові та спеціальні методи. Визначено ключову проблематику та методи нормативно-правового регулювання кримінально-правової охорони інтелектуальної власності. Обговорено міжнародні нормативні акти, національне законодавство, позиції окремих науковців.

Мета роботи - завдання наукового дослідження є визначення предмета кримінально-правової охорони прав інтелектуальної власності. Розглянуто окремі питання вдосконалення правового регулювання кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень у сфері інтелектуальної власності. Використано загальнонаукові та спеціальні методи. Визначено проблематику регулювання кримінально-правової охорони інтелектуальної власності. Обговорено законодавство, наукові позиції окремих науковців.

Систематизовано більшість теоретичних розробок та практичних рекомендацій у сфері правозахисної діяльності в Україні. Розкрито поняття правозахисної діяльності та її відмінність від правоохоронної діяльності. Висвітлено історію розвитку правозахисних органів. Подано інформацію про міжнародні правозахисні органи та їх класифікацію, а також державні, напівдержавні та приватні правозахисні органи в Україні.

Мета роботи - завдання наукового дослідження є визначення предмета кримінально-правової охорони прав інтелектуальної власності. Розглянуто окремі питання вдосконалення правового регулювання кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень у сфері інтелектуальної власності. Використано загальнонаукові та спеціальні методи. Визначено проблематику регулювання кримінально-правової охорони інтелектуальної власності. Обговорено законодавство, наукові позиції окремих науковців.

Досліджено проблеми правового регулювання відповідальності органів державної влади за порушення прав громадян. Зазначено, що у сучасній науці проблема правового регулювання відповідальності органів державної влади на даному етапі розвитку науки достатньо не досліджується. Дана монографія покликана усунути цю прогалину. Підставою для цього є Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод 1950 р., Конституція України, а також численні звернення громадян України до Європейського Суду з прав людини та численні рішення цього Суду проти України, що свідчить про неспроможність української держави належним чином гарантувати права своїх громадян.

Розроблено працівниками Навчально-наукового інституту права ім. Володимира Великого Міжрегіональної академії управління персоналом. Систематизовано основні положення, які стосуються діяльності прокуратури України. Матеріали ґрунтуються на нормах Конституції України, Законів України та інших законодавчих та відомчих нормативно-правових актів у сфері діяльності прокуратури.

Мета роботи - визначення місця та ролі функціонування правових механізмів та форм кримінально-правової охорони прав інтелектуальної власності. Розглянуто окремі питання вдосконалення правового регулювання галузевого законодавства. Використано загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема, порівняльно-правовий, документальний, статистичний методи, метод узагальнення тощо. Визначено ключову проблематику та основи нормативно-правового регулювання кримінально-правової охорони інтелектуальної власності. Проаналізовані міжнародні нормативні акти, національне законодавство, позиції окремих науковців щодо охорони правовідносин у сфері інтелектуальної власності; виокремлено проблеми та запропоновано шляхи вирішення.

Систематизовано діяльність суду та судової системи в Україні. Матеріал грунтується на нормах Конституції України, Законів України "Про судоустрій і статус суддів", "Про очищення влади", "Про відновлення довіри до судової влади в Україні" та інших законодавчих та відомчих нормативно-правових актів у сфері діяльності судів. Висвітлено історію суду та судочинства в Україні, конституційні засади судочинства в Україні. Окреслено систему судів в Україні, місцеві суди, апеляційні та вищі спеціалізовані суди, їхні повноваження та організацію діяльності. Виокремлено структуру, повноваження, діяльність Верховного Суду України. Розглянуто кваліфікаційні вимоги до суддів, їх призначення та контроль за їх доброчесністю. Визначено роль присяжних та їх статус у судовій системі.