Викладено повний курс адміністративного права України, висвітлено порядок здійснення державного управління, його функції, форми та методи. Подано тлумачення адміністративно-правових норм, проаналізовано практику правозастосовної діяльності. Включено основні положення про державне управління та адміністративне право, їх співвідношення, суб'єкти адміністративного права України, адміністративну відповідальність, адміністративний процес, законність та дисципліну в управлінні. Розглянуто питання організаційно-правового регулювання у різних галузях управління на сучасному етапі, проаналізовано чинне законодавство.

Висвітлено порядок здійснення державного управління, його функції, форми та методи. Наведено тлумачення адміністративно-правових норм. Викладено основні положення щодо державного управління та адміністративного права, їх співвідношення, суб'єктів адміністративного права України, адміністративної відповідальності, адміністративного процесу, законності та дисципліни в управлінні. Розглянуто питання організаційно-правового регулювання в різних галузях управління на сучасному етапі. Проаналізовано особливості чинного законодавства.

Освещена история становления и развития хозяйственного права. Изложены правовые основы ограничения монополизма и защиты экономической конкуренции. Приведена общая характеристика субъектов хозяйственного права. Описаны особенности осуществления деятельности на рынке ценных бумаг, строительной и хозяйственной деятельности, а также особенности правового статуса субъектов хозяйствования с иностранным капиталом. Акцентировано внимание на правовом регулировании хозяйственной деятельности в зарубежных странах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр348)5-5 + Х2(4Укр38)52-523

Рубрики:

Історія

Історія держави і права

Шифр НБУВ: В344631 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Висвітлено проблеми регулювання розвитку малого підприємництва; запропоновано концепцію розподілу повноважень між органами влади з метою вирішення даного питання; розглянуто модель дерегулювання підприємницької діяльності за напрямами та рівнями управління.

Визначено детермінанти корупції в глобальному масштабі на основі статистичного аналізу даних спостережень за рівнем корупції та супутніх економічних і соціальних показників. З'ясовано, що рівень корумпованості суспільства в Україні може бути знижений за рахунок поліпшення показників рівня економічних свобод та неупередженості судів.

Здійснено комплексне дослідження діяльності адміністративних установ Подільської губернії (1793 - 1914 рр.), їх структури та місця в системі державного управління Російської імперії. З'ясовано процес формування російського адміністративно-територіального устрою на Поділлі, розкрито механізм регулювання вищими інстанціями діяльності губернської влади. Розглянуто процеси становлення та розвитку місцевих керівних інституцій, визначено причини періодичного реформування губернських і повітових установ, їх структуру й особливості, а також ступінь ефективності у вирішенні завдань соціально-економічного та політичного розвитку краю. Досліджено функціонування інституту російського губернаторства, складено історико-соціологічний портрет губернського чиновництва. Доведено, що зазначені особливості та геополітичне розташування Поділля зумовили певну специфіку адміністрування впродовж XIX - початку XX ст., яка визначалася особливостями управління краєм вищими органами влади у вигляді Київського генерал-губернаторства, до складу якого тривалий час входила Подільська губернія.

Обгрунтовано впровадження структурно-функціональних змін у системі державного управління у сфері охорони здоров'я в Україні. Розкрито складові, умови та фактори реалізації структурно-функціональних змін у галузі охорони здоров'я (ОЗ). Досліджено типології систем управління системами охорони здоров'я, еволюцію принципів формування та прийняття державно-управлінських рішень з правовими засадами переходу від державного управління до державного регулювання та територіального керівництва процесами надання медичної допомоги. Представлено процес розробки управлінських рішень у вигляді впровадження структурно-функціональних змін у систему державного управління ОЗ в Україні зі структуризацією державно-управлінської діяльності на різних рівнях, за основними напрямами та формами, відповідно до етапів реалізації державно-управлінських рішень. У контексті представленої системи ДУ у сфері ОЗ в Україні запропоновано основні системоутворювальні елементи впровадження відповідних структурно-функціональних змін і визначено умови їх упорядкування з Державною стратегією регіонального розвитку на період до 2015 р.

Розглянуто основні напрямки, форми та методи діяльності губернських органів управління, їх структурну побудову та функції, а також роль і місце в системі державного управління Російської імперії з кінця XVIII до початку XX ст. на Поділлі. Узагальнено досвід формування корпусу державних службовців та підвищення ефективності їх управлінської діяльності. Окрему увагу приділено діяльності подільських губернаторів, зокрема, О. Беклєшова, А. Розенберга, О. Бахметьєва, І. Гудовича, С. Павловського, М. Грохольського, Г. Лошкарьова, К. Фліге та ін.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР348)522-5 + Х2(4УКР)522-523.71

Рубрики:

Історія

Історія держави і права

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 32 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено особливості примусового припинення права приватної власності в Україні на різних етапах її історичного розвитку.

Відображено основні теоретико-методологічні засади моделювання державно-управлінської діяльності у сфері охорони здоров'я в Україні. Запропоновано план дій щодо створення моделі державного управління у сфері охорони здоров'я з трансформації функцій управління в управлінські дії з їх структуризацією на різних рівнях за основними напрямами (державотворення, розроблення й реалізація державної політики) і формами (нормативно-правовою, організаційно-розпорядчою та програмно-цільовою) державно-управлінської діяльності відповідно до її етапів.

Розглянуто питання теоретико-методичного обгрунтування впровадження структурно-функціональних змін у систему державного управління у сфері охорони здоров'я (ОЗ) в Україні шляхом багаторівневої структуризації державно-управлінської діяльності за основними її напрямами, формами й етапами розробки та реалізації, враховуючи недостатню комплексність наукових досліджень системних аспектів державно-управлінської діяльності у сфері ОЗ України, моделей її розвитку, причин і факторів, що детермінують рівень і структуру здоров'я суспільства.

Висвітлено основні теоретичні засади процесу державного управління (ДУ) у сфері охорони здоров'я (ОЗ) в Україні, проаналізовано поняття "державне управління" і "державне регулювання", які на сучасному етапі розвитку науки дуже часто використовуються для визначення певного виду діяльності держави. Виходячи з цього, розглядаючи еволюцію принципів формування та прийняття державно-управлінських рішень, запропоновано варіант застосування правових засад переходу від ДУ до державного регулювання та територіального керівництва процесами в системі ОЗ в Україні.

Обгрунтовано поняття примусового припинення права власності як публічно-приватного інституту цивільного права, який визначає підстави, порядок та процедуру вилучення майна у власника, та систему гарантій, що забезпечують захист інтересів власника залежно від підстав вилучення майна. Запропоновано доктринальне визначення поняття інтересів власника за примусового припинення права власності як окремого об'єкту цивільно-правового захисту, під якими розуміються майнові блага, які власник втрачає, або вже не може набувати внаслідок примусового припинення права власності на певний об'єкт, який із інтересів публічних підлягає вилученню. З'ясовано їх природу, зміст і складові елементи. Доведено, що специфіка цивільно-правового захисту майнових і немайнових прав та інтересів власника полягає у застосуванні таких юридичних засобів чи способів, що забезпечують усунення перешкод у здійсненні права власності та відновлення майнового становища, а також у виплаті справедливої компенсації за блага, що неможливо поновити.

Вперше доведено подвійну природу юридичної конструкції, яка з позиції онтології є органічним елементом структурної організації змісту правової матерії, а з позицій гносеології - засобом пізнання права. Уведено до наукового обігу поняття "спадкова система", під яким розуміється мета-конструкція як типізована модель спадкових відносин, різноманітність яких зумовлена відмінностями способів організації частин (конструкцій), що становлять структуру інституту спадкування у конкретній правовій системі. Встановлено, що відмінність у нормативній конструкції "спадщина" в зарубіжних країнах і в Україні є наслідком законодавчої реалізації різного доктринального розуміння об'єкта спадкування, коли в одному випадку (Німеччина, Франція) таким визнаються не лише права й обов'язки, але й їх об'єкти, а в іншому (Україна) - тільки права й обов'язки. Виявлено різні способи нормативного моделювання об'єктів спадщини: за допомогою прямої вказівки на те, що саме спадкуванню не підлягає (Україна); шляхом закріплення відкритого переліку об'єктів, що підлягають спадкуванню (країни Західної Європи).

Висвітлено питання методології правової педагогіки, розкрито логічну структуру дисципліни у контексті трансформації суспільства та правової дійсності. Приділено увагу проблемам громадянського суспільства, правової культури особистості в соціокультурному просторі, розвитку професійної культури юриста. Охарактеризовано вияви, види та рівні девіантної поведінки. Подано інформацію про превентивно орієнтовану освіту. Описано основні ролі дитячої поведінки щодо адаптації до умов дисфункціональної сім'ї. Обгрунтовано типові моделі реагування батьків, які мають дитину з девіантною поведінкою; превентивна бесіда-консультація. Показано взаємодію пенітенціарної педагогіки та ресоціалізації через аналіз завдань, напрямів пенітенціарної педагогіки; основних категорій пенітенціарної педагогіки; методів, прийомів та засобів виховного впливу. Наведено компаративний аналіз юридичної діяльності та освіти у сучасних правових сім'ях. Надано відомості про особливості юридичної діяльності у сучасних романо-германській, англо-американській, змішаній, релігійній правових сім'ях та у країнах традиційного та звичаєвого права.

Узагальнено та систематизовано стан наукової розробки філософсько-правового розуміння взаємозв'язку соціуму та права. Розглянуто методологічний інструментарій об'єктивного та всебічного дослідження окресленої проблематики. Досліджено сутність соціуму як основи виникнення та середовища реалізації права. Продемонстровано право як засіб упорядкування соціуму. Здійснено філософсько-правове трактування понять і категорій, пов'язаних із типологією суспільства та права. Виокремлено й обгрунтовано форми вираження права в сучасному соціумі. З'ясовано й узагальнено соціальні аспекти ціннісних характеристик права. Обгрунтовано закономірності впливу моральних чинників на правову свідомість особи та соціуму. Розглянуто правову культуру як результат взаємозв'язку соціуму та права. Розкрито роль взаємозв'язку соціуму та права у вирішенні глобалізаційних проблем.

Здійснено аналіз особливостей такої правової категорії, як речові права, та з'ясування умов і особливостей їх захисту позовом про визнання права. Акцент зроблено на дослідження не тільки теоретичних проблем, а і на дослідженні питань практичного характеру, перш за все, підстав визнання права, як способу захисту цивільних прав та інтересів. Увагу приділено поглядам провідних діячів цивілістичної доктрини щодо поняття та змісту визнання права, як способу захисту цивільних прав та інтересів.

Проаналізовано діючі корупційні механізми у вищій освіті, їх вплив на показник якості та надання рекомендацій щодо їх подолання. Запропоновано ігрові методи для аналізу корумпованої взаємодії у процесі одержання освіти. Визначено дві категорії викладачів-хабарників: хабарники-професіонали та хабарники-аматори. Підкреслено, що існування професіоналів можливо тільки за умов системної корупції, коли частка ризиків перекладається на адміністрацію вишу. Діяльність аматорів проаналізовано за допомогою ігрових методів. Побудовано платіжну матрицю студента та викладача, причому остання включає ймовірність можливість виявлення та покарання корупційних дій. Показано, що за сучасних умов існує сідлова точка, коли як студент, так і викладач використовують протиправні стратегії. Перехід до змішаних стратегій можливий тільки у випадку суттєвого зростання ймовірності виявлення корупційних дій з боку викладача або зростання розміру покарання. Суттєве покращення ситуації можливе у випадку, коли у населення країни зміняться погляди на ефективність знань як джерела людського капіталу.