Розкрито поняття адміністративно-правових відносин у сфері телекомунікацій, їх місце серед інших суспільних відносин (економічних, екологічних, цивільних), проаналізовано механізм адміністративно-правового регулювання відносин у даній сфері, розглянуто поняття та класифікацію адміністративно-правових засобів охорони відносин у сфері телекомунікацій. Значну увагу приділено розкриттю сутності та підстав адміністративної відповідальності за порушення у сфері телекомунікацій, наведено юридичну характеристику адміністративних правопорушень у даній сфері, висвітлено особливості провадження у справах про адміністративні правопорушення у сфері телекомунікацій.

Висвітлено процеси становлення та розвитку інституту безпосереднього виявлення злочину в Україні. Розкрито особливості безпосереднього виявлення злочинів органами оперативно-розшукової діяльності для виявлення злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів. Охарактеризовано окремі засоби та юридичні форми безпосереднього виявлення злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотиків. Обгрунтовано пропозиції з вдосконалення тактико-криміналістичних аспектів дослідчої перевірки фактів незаконного обіку наркотиків.

Розглянуто теоретичні та практичні проблеми організації діяльності органів пожежного нагляду в забезпеченні національної безпеки України, а також функції посадових осіб органів пожежного нагляду, основні напрями їх діяльності. Запропоновано шляхи вирішення деяких проблем.

Досліджено інститут безпосереднього виявлення злочину в кримінальному процесі України. Надано оцінку криміналістичним і кримінально-процесуальним аспектам безпосереднього виявлення фактів незаконного обігу наркотичних засобів. З урахуванням положень Конституції України, нового Кримінального кодексу та проекту Кримінально-процесуального кодексу України здійснено спробу першого в процесуальній науці комплексного дослідження кримінально-процесуальних проблем безпосереднього виявлення незаконного обігу наркотичних засобів, а також розглянуто проблемні питання щодо порушення кримінальних справ, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів.

Предмет дослідження - система привласнення інтелектуального продукту національної економіки та її регулювання в Україні. Мета роботи - виявлення та розкриття генези суті, структури власності та привласнення інтелектуального продукту як умови інноваційного економічного зростання. Результати одержано з застосуванням інтеграційного методу, як квінтесенції: діалектичного методу - у разі розкриття рушійної ролі суперечностей в еволюції привласнення інтелектуального продукту; моделювання - залогічного узагальнення й конкретизації взаємодії належності та набуття як фрагментів людської діяльності; праксеологічного підходу - під час аналізу діяльнісної природи привласнення інтелектуального продукту; системного методу - у разі виявлення будови та структури привласнення інтелектуального продукту. На основі розробки гіпотези про праксеологічні витоки власності та привласнення, запропоновано певні новації до теорії власності. Розкрито проблеми структуризації відносин власності та привласнення. Проаналізовано економічний та юридичний аспекти власності. Виявлено обмеження та нерозв'язані проблеми цих підходів. Запропоновано варіант аналізу зародку, суті, структури власності і привласнення. Обгрунтовано їх класифікацію за критерієм рівнів суспільно-індивідуальної природи актора. Відповідно до цього критерію визначено зародок власності, еволюційний ряд привласнення, а також їх типи, види, форми. Запропоновано виділення базових складових привласнення олюднених сутнісних людських сил, які визначають його амбівалентну природу. Галузь застосування результатів. Використання запропонованої структури власності й привласнення інтелектуального продукту сприяє виявленню загального напрямку формування умов інноваційного економічного зростання - розвитку мережі привласнення інтелектуального продукту в країнах з ринковою економікою. Висновки: виявлено, що первинною "клітинкою" власності є собст. Його суть може бути охарактеризована суперечливою єдністю власнення і чуження СЛС. У своєму розвитку власність постає як відносини між людьми з приводу привласнення СЛС. Вперше визначено базові складові привласнення олюднених сутнісних людських сил, які визначають його амбівалентну природу: належність традиційної сукупності цих сил як частина відносин між людьми з приводу привласнення опанованих олюднених сутнісних людських сил; набуття інновативної сукупності цих сил як частина відносин між людьми з приводу привласнення нових олюднених сутнісних людських сил. Удосконалено взаємодію належності та набуття олюднених СЛС опосередковано відношенням суб'єктів до цих сил як до своїх. Еволюційний ряд привласнення представлено через: сторони його зародку (належність, набуття); процес взаємодії належності та набуття в "суб'єкт-об'єктній" площині (захоплення, усвідомлення), і двоєдиності актора (відчуження, експлуатація); мережеве утворення екстеріоризації набуття у складі поліатрибутивних елементів належності. Розвиток діяльнісних основ та еволюційних зв'язків привласнення інтелектуального продукту визначає його суть як категорії, що виражає виробничі відносини з приводу актуалізації олюднених СЛС.

Подано характеристику найбільш розповсюджених видів наркотичних засобів (НЗ), починаючи з історії їх виникнення та завершуючи наслідками, до яких вони призводять. Описано деструктивний вплив наркоманії на громадянське суспільство. Розглянуто стадії наркотичної залежності та форми наркоманії. Досліджено механізм поведінки "наркомана". Розкрито процес розслідування злочинів у сфері незаконною обігу НЗ. Викладено загальні положення настання кримінальної відповідальності за злочини в цій сфері. Увагу приділено законодавчому забезпеченню порядку перевезення НЗ, психотропних речовин і прекурсорів на території України. Визначено шляхи попередження наркотичної злочинності з урахуванням зарубіжного досвіду протидії зловживанню НЗ і злочинності у сфері незаконного наркообігу.

Розкрито доктринальні аспекти та проблемні питання навчальних дисциплін "Експертологія", "Судові експертизи", "Експертизи в кримінальному провадженні". Викладено сучасну доктринальну модель експертології, проблеми експертного права та практики його застосування, розкрито проблеми конкуренції правових норм та формування інтегративної моделі доказового права. Розглянуто питання використання в експертній практиці ДНК-дактилоскопії, мас-спектрального аналізу та інших сучасних досягнень науки і техніки. Розкрито доказові можливості окремих експертиз, проблеми становлення правової експертизи, удосконалено концепт мистецтвознавчої експертизи, запропоновано запровадження в кримінальному судочинстві нового виду експертизи - гуманітарної експертизи, подано пропозиції щодо вдосконалення процесуального законодавства та практики його застосування.

Досліджено теоретико-методологічні засади, тенденції й особливості функціонування органів влади в контексті децентралізації. Обґрунтовано авторську дослідницьку методологію трансформації державного управління в умовах децентралізації. Запропоновано концепцію децентралізації влади, в основі якої інтегративна модель децентралізації державної влади в Україні, що має стати основою структурної трансформації адміністративно-територіального устрою України. Розкрито сутність сучасних тенденцій формування інституціональних засад в контексті децентралізації влади в Україні. Розроблено та запропоновано теоретичну концепцію трансформаційного процесу як взаємовпливу трансформаційних чинників у системі державного управління в Україні, внутрішніх і зовнішніх факторів впливу на систему публічного управління, детермінованих комплексом вимог щодо реформування діяльності органів державної влади.

Викладено авторське бачення правового аналізу глобальних проблем. Розглянуто окремі галузі права: сфери охорони здоров'я, міграційну політику, забезпечення прав громадян на мирні зібрання, надрокористування. Новим є правовий аналіз космічного права. Запропоновано правові заходи міжнародного партнерства у запобіганні злочинності у глобалізаційному вимірі, наведено міжнародний досвід прецедентної практики з прав людини в Україні через глобалістичні виміри. Представлено розуміння глобалізації як категорії, що характеризує закономірний світовий процес трансформації та модернізації суспільних відносин: впливає на розвиток держави, безпеку суспільства, криміногенну ситуацію, має політичні, економічні, соціальні, правові, релігійні, криміногенні й антикриміногенні наслідки у різних сферах суспільного життя. Розглянуто, як глобалізація трансформує структури сучасного світу, коригує національні системи державного управління, детермінує зміни стратегій економічного, політичного та духовного розвитку, що породжує суцільну взаємозалежність світу.

На основі Конституції України, міжнародних правових актів, прецедентної практики ЄСПЛ, сучасного стану кримінального процесуального права здійснено комплексне дослідження теоретичних і практичних проблем забезпечення верховенства права при провадженні на підставі угод, удосконалення процедури кримінального провадження щодо окремої категорії осіб, які користуються статусом недоторканності чи іншими імунітетами, удосконалення особливого режиму досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції, та в зоні проведення операції об’єднаних сил при застосуванні особливих форм, порядків і режимів кримінального провадження. Зазначено, що головна ідея роботи полягає у збалансуванні приватних і публічних інтересів при застосуванні особливих форм, порядків і режимів у кримінальних провадженнях на основі засади верховенства права через удосконалення загальної процесуальної форми та її собливостей щодо окремих видів проваджень. На основі інтегративного аналізу реалізації принципу верховенства права та конкуренції правових норм при застосуванні особливих форм і порядків кримінального провадження запропоновано цілісну систему концептуальних моделей норм щодо удосконалення кримінального процесуального законодавства, обґрунтовано пропозиції щодо розвитку процесуальної форми та зміцнення процесуальних гарантій правосуддя, удосконалення слідчої та судової практики. Визначено перспективи розвитку кримінальної процесуальної науки на сучасному етапі. Акцентовано, що формування доктрини та реалізація засади верховенства права в удосконаленні процесуальної форми має здійснюватися на основі інтегративного аналізу системи усіх процесуальних норм національного законодавства та демократичних європейських стандартів правосуддя. Зауважено, що наукова новизна роботи полягає у тому, що в науці вітчизняного кримінального процесу відповідно до положень КПК України на інтегративному монографічному рівні здійснено комплексне дослідження правового регулювання забезпечення верховенства права при застосуванні особливих форм, порядків та режимів кримінального провадження, а також запропоновано концептуальні моделі процесуальних норм і інститутів, подано систему пропозицій і рекомендацій щодо удосконалення законодавства та практики його застосування. В доктринальному плані верховенство права розглянуто як інтегративну засаду права та державотворення, яка фактично включає в себе якості окремих, менш загальних, але, безумовно, не менш важливих і незаперечних принципів кримінального процесу, таких як: законність, юридична визначеність, дотримання прав людини, заборона державного свавілля, недискримінація та рівність перед законом, ефективний доступ до правосуддя, пропорційність. На основі сформованої інтегративної моделі засади верховенства права, в аспектах забезпечення юридичної визначеності, подано систему збалансованих з європейськими стандартами правосуддя концептуальних моделей норм-принципів кримінального процесу “законність”, “юридична визначеність”, “дотримання прав людини”, “заборона державного свавілля”, “недискримінація і рівність перед законом”, “ефективний доступ до правосуддя”, “пропорційність”. Надано відповідні рекомендації щодо їх практичного застосування. Наведено комплексні пропозиції щодо удосконалення існуючої процесуальної форми провадження щодо кримінальних проступків, запропоновано авторську систему концептуальних моделей норм щодо удосконалення інститутів заочного провадження, досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції, в зоні проведення операції об’єднаних сил забезпечення верховенства права у кримінальному провадженні щодо осіб зі статусом недоторканності, адвокатів і посадових осіб, щодо яких передбачений підвищений ступінь захисту. За результатами дослідження сформовано систему законодавчих пропозицій щодо удосконалення процесуального права.

З урахуванням сучасних правових реформ, положень Конституції України, міжнародних правових актів, стану законодавства та прецедентної судової практики, а також наявної конкуренції правових норм і доктринальних надбань і досягнень правничої науки, на інтегративному рівні з урахуванням вимог юридичної визначеності витлумачено найбільш вживані у правовій сфері терміни та поняття, надано та розкрито актуальні концепти та їх взаємозв'язок. Висвітлено сутність таких понять, як акцесія, акціонерне право, гармонізація законодавства, захист суспільної моралі, національний спротив, персона нон грата, пруденційні нормативи, фемінократія, ядерний тероризм.