Висвітлено суспільно-політичний, державний лад і право України з найдавніших часів, події Лютневої демократичної революції 1917 р., коли під впливом демократично-революційних процесів значного розвитку набули національно-визвольний рух і боротьба за відродження української державності та наведено шляхи розбудови в сучасний період суверенної, правової Української держави. Особливу увагу приділено боротьбі українського народу за реалізацію ідеї національної державності.

Висвітлено боротьбу українського народу проти іноземних загарбників, питання створення в процесі боротьби держави Б.Хмельницького, її входження до складу Росії у ролі суб'єкта міжнародного права, існування України як автономії до її ліквідації царизмом наприкінці XVIII ст. Проаналізовано суспільно-політичний лад і право західноукраїнських земель у другій половині XVII - XVIII ст. Описано процес утвердження національної самосвідомості українського народу, ідей відтворення української державності. Розглянуто період буржуазно-демократичної революції 1905 - 1907 рр.

Освещены борьба украинского народа против иностранных захватчиков, вопросы создания в процессе борьбы государства Б.Хмельницкого, его вхождения в состав России в роли субъекта международного права, существования Украины как автономии до ее ликвидации царизмом в конце XVIII ст. Проанализированы общественно-политический строй и право западноукраинских земель во второй половине XVII - XVIII ст. Описан процесс утверждения национального самосознания украинского народа, идей восстановления украинской государственности. Рассмотрен период буржуазно-демократической революции 1905 - 1907 гг.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х915.232.44

Рубрики:

Європейський суд з прав людини

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х915.232.44

Рубрики:

Європейський суд з прав людини

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Відтворена цілісна картина державного будівництва в Україні у 1917-1922 рр. На основі аналізу нормативно-правових актів, архівних документів, мемуарної і наукової літератури досліджені усі форми української державності (УНР Центральної Ради і Директорії, Українська Держава гетьмана П.Скоропадського, ЗУНР, УСРР), виявлено характер їх взаємовідносин.

Висвітлено субкультуру юриста в контексті української культури від часів Київської Русі до сьогодення. Увагу приділено соціально-психологічному портрету представників суддівського корпусу, формам, змісту й етикету судового процесу, зображенню суддів в українському письменстві різних часів. Зазначено, що сучасний стан, певні вади та труднощі в реформуванні юридичної професії в Україні визначені історією формування та функціонування вітчизняної державно-правової реальності та її елементів, що яскраво проявляється на прикладі судової влади. Відсутність сталих правових традицій на вітчизняних теренах, помножена на природний консерватизм юристів і не подолані наслідки тоталітарної державності, багато в чому пояснюють, чому юридична професія в Україні так важко просувається в напрямі до європейських стандартів.

Висвітлено предмет історії держави та права, її місце в системі юридичних наук, методологію її викладання та вивчення. Розкрито зміст основних категрій історико-правової науки, її основні теоретичні напрями. Подано інформацію про періодизацію курсу історії та права України, правове становище окремих соціальних груп населення, еволюцію державного ладу та форм правління. Охарактеризовано джерела та галузі матеріального та процесуального права, основні етапи виникнення та розвитку принципів демократичної, соціальної, правової держави. Розглянуто проблеми становлення системи законодавства в Україні. Увагу приділено утворенню держави Київська Русь, формуванню Української національної держави у 1648 - 1654 рр., суспільно-політичному ладу і праву на західноукраїнських землях в першій половині XIX ст., утворенню та діяльності Української Центральної Ради, змінам у державному ладі України в першій половині 1930-х рр., правовому статусу УРСР як союзної республіки.

Висвітлено особливості правового положення волосних судів, що дозволило по-новому поглянути на історичний досвід цього інституту, переосмислити різні аспекти його організації та діяльності. Наведено результати дослідження генезису станових селянських судів в Росії, показано їх наступність з волосними судами, роль і призначення останніх за селянською реформою 1861 р. Розкрито питання правового статусу волосних суддів, а саме: віковий та освітній ценз, моральні й ділові якості претендентів. Охарактеризовано процедуру виборів волосних суддів та порядок їх вступу на посаду, процесуальні права. Розглянуто проблеми гарантій та компенсацій для волосних суддів, а також їх юридичну відповідальність. Проаналізовано питання підсудності волосного суду та її еволюцію. Наведено процесуальну форму у волосному суді, а саме: співвідношення закону і звичаю, приводи для судового розгляду, види доказів, порядок оскарження і виконання рішень волосного суду, нагляд за його діяльністю.

Розглянуто порівняльно-правовий аспект проходження державної служби в Україні та Франції. Проаналізовано майнову основу господарювання державних і комунальних ВНЗ. З'ясовано роль і місце громадськості в екологічному управлінні. Досліджено юрисдикцію суддів присяжних на західноукраїнських землях за австрійським законодавством 1867 - 1918 рр. Приділено увагу конституційно-правовому регулюванню захисту особистого життя публічних осіб. Визначено співвідношення оперативно-розшукових заходів і негласних слідчих (розшукових) дій. Показано особливості міжнародного захисту біженців за сучасних умов. Охарактеризовано відмінності законодавства про працю в Туреччині та Україні. Удосконалено механізм забезпечення доступу до нотаріальних послуг у сфері спадкування.

Проаналізовано поняття прозорості у сфері проведення виборів. Прозорість розглянуто з точки зору доступності, достовірності та законності інформації про електоральний процес в Україні. Виокремлено складові частини категорії прозорості. Зроблено висновки щодо появи позитивних наслідків у випадку дотримання умови прозорості виборів в Україні.

Виникнення поступової системи бюджетних правовідносин, її еволюція, яка пов'язана зі змінами державного устрою, вплинули на розвиток бюджетно-фінансової та податкової систем України та має результат на сьогодення. З часу проголошення незалежності Україна стала на шлях докорінного реформування усіх сфер людської діяльності з метою забезпечення прав і свобод людини, гідних умов її життя, піднесення української економіки та загального добробуту населення України. Дивлячись на світову практику, бюджет має стати основним інструментом економічної політики, насамперед, підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки, зміцнення політичної та соціальної стабільності у державі. Незважаючи на загальне оздоровлення економічної ситуації, кризові процеси у фінансовій сфері української економіки остаточно ще не подолано.

Розглянуто проблему методології наукових досліджень у сфері протидії корупції з позиції адміністративного права. Проаналізовано різні підходи до методології дослідження корупції з урахуванням сучасних досягнень у філософії, соціології та статистиці. Сформовано авторські пропозиції щодо вдосконалення методології дослідження корупції.

Рассмотрены такие важнейшие негативные явления, как теневая экономика и, как следствие, криминальная экономика. Ни для кого не секрет, что данные вариации экономики являются незаконными, но, как ни странно, очень развитыми в ряде стран, включая и Украину, которая занимает одно из лидирующих мест по распространенности данных правонарушений на разных уровнях ее экономической структуры. Поэтому автор считает этот вопрос весьма актуальным в современных реалиях и тем более в условиях экономического кризиса, упадка экономики и прочих, которые также не обошли нашу страну стороной. Рассмотрены последствия теневой и криминальной экономики и риски для экономики страны и общества в целом. Также поднимается вопрос о методах борьбы с данными явлениями.

Проаналізовано позитивні і негативні аспекти стану охорони праці у вугільній галузі за тривалий час. Зроблено акценти на основних причинах аварійності і травматизму у вугільних шахтах, виокремлено науково-технічні та організаційно-управлінські проблеми безпеки праці у вуглевидобутку. Звернено увагу на те, що застаріла проблема запобігання газодинамічним явищам залишається загальнодержавною, хоча останніми роками чомусь вважається, що вона зникла сама собою. На жаль, це не відповідає дійсності. До цього ще маємо додати і провали у системі управління охороною праці (СУОП), і нехтування правилами безпеки та відсутність елементарної турботи про власне життя з боку багатьох гірників. Розглянуто заходи щодо покращення СУОП у вугільній галузі з урахуванням сучасних тенденцій її розвитку.

Рассмотрена тема власти и общества на примере взаимодействия двух этих сил в Украине. Как известно, понятие "власть" зародилось в самом первобытном обществе, как только оно появилось и сформировалось. С тех пор эти понятия неразделимы друг с другом, так как нет и не было такого общества, где бы не имела место быть та или иная властная иерархия. Даны различные трактовки этих понятий, подробно описаны этапы их формирования и взаимодействия. В ходе многолетнего опыта разных обществ, были выведены и обоснованы различные проблемы, возникающие между власть имущими и другой частью общества. Рассмотрены и описаны, понятия гражданского общества, рассказано о этапах его зарождения и становления как в целом, так и в частности в Украине, выделяет основные проблемы, с которыми сталкивается большинство людей, осознанно выбравших путь гражданского самопроявления, уточняет функции и структуру данного понятия. Упомянуты авторы и их труды, связанные с такими темами, как "власть и общество", "гражданское общество" и "гражданское участие"; выдвинуты основные цели и задачи, поставленные современным миром в нашем обществе перед гражданами, пути и способы их решения. Приведены примеры международных практик, а кроме этого подробно рассмотрен процесс становления и изменений по части взаимодействия власти и общества и понятия "гражданское общество", начиная с периода перестройки, имевшей место быть в конце прошлого столетия и положившей начало кардинальным инновациям в системе властвования, отношения большей части общества к управленческим структурам, формированию гражданской позиции и стремлению к самопроявлению и самоуправлению в Украине. Сделаны выводы и предложены дальнейшие пути развития.

Розглянуто проблему методології наукових досліджень у сфері протидії корупції з позиції адміністративного права. Проаналізовано різні підходи до методології дослідження корупції з урахуванням сучасних досягнень у філософії, соціології та статистиці. Сформовано авторські пропозиції щодо вдосконалення методології дослідження корупції.

Вперше в сучасній вітчизняній науці адміністративного права проведено спеціальне комплексне дослідження концептуально-методологічних засад протидії вчиненню корупційних правопорушень службовцями органів місцевого самоврядування (ОМС). Актуалізовано проблему пошуку новітніх концептуально-методологічних засад протидії вчиненню корупційних правопорушень службовцями ОМС. Зазначено, що корупція - це не лише протиправне діяння, це негативне соціальне явище, що руйнує державу, її національну безпеку. Проблему протидії корупційним правопорушенням, що вчиняються службовцями ОМС, досліджено в різних аспектах (історичному, термінологічному, правовому, концептуальному та методологічному). Зосереджено увагу на психологічному аспекті обраної проблематики. Характерним саме в Україні є схвалення суспільством стрімкого, протизаконного матеріального збагачення, тобто у деяких випадках корупційні дії чиновників не лише не засуджуються, а й схвалюються. Запропоновано ряд заходів, що мають новітні концептуально-методологічні підходи до протидії вчиненню корупційних правопорушень службовцями ОМС. Заходи поділено на стратегічні та тактичні. Стратегічним заходом є формування загальнонаціональної ідеології неприйняття корупційних дій, тобто засудження громадськістю корупційних дій. На тактичному рівні запропоновано: по-перше, надати більшу самостійність і незалежність територіальним одиницям, із метою підвищення їх авторитету у громаді; по-друге, самостійне прийняття рішень представниками територіальної громади реально покаже спроможність здійснення розпорядчих функцій тією чи іншою особою; по-третє, дасть можливість формувати апарат службовців в ОМС із числа місцевих громадян, але за принципом розділення бізнесу та представництва громади в ОМС. Проаналізовано практику зниження ризиків корупції у зарубіжних країнах. Сформульовано пропозиції адаптації позитивного зарубіжного досвіду застосування адміністративних заходів із метою протидії корупції в ОМС. Запропоновано зміни до чинного законодавства, які мають забезпечити неухильне дотримання законів службовцями ОМС.

Досліджено зміст та особливості адміністративно-правового регулювання (АПР) трансплантації в Україні. Сформульовано авторські визначення понять "адміністративно-правове регулювання трансплантації", "засоби адміністративно-правового регулювання трансплантації", "принципи адміністративно-правового регулювання трансплантації анатомічних матеріалів людини", "донорство анатомічних матеріалів" та ін. Розкрито основні ознаки донорства і трансплантації як об'єкта АПР. Здійснено класифікацію принципів і суб'єктів АПР трансплантації. До основних засобів АПР трансплантації в Україні віднесено: ліцензування медичної діяльності, пов'язаної із трансплантацією анатомічних матеріалів; акредитацію медичних закладів, що надають послуги з трансплантації; стандартизацію медичних послуг із вилучення анатомічних матеріалів, тканин і клітин; атестацію медичних працівників, які здійснюють такі послуги. Здійснено класифікацію дій / бездіяльності, що мають характер адміністративних правопорушень у сфері трансплантації анатомічних матеріалів. Обґрунтовано необхідність доповнення глави 5 "Адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і здоров'я населення" Кодексу України про адміністративні правопорушення. Проаналізовано зарубіжний досвід правового регулювання трансплантації. Виокремлено основні напрями вдосконалення АПР трансплантації в Україні. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення законодавства в досліджуваній сфері.