Изложены положения стандартов, регламентирующих структуру идентификационных номеров автомобилей, рассмотрены основные источники идентификационной информации, способы и погрешности нанесения номеров. Дана характеристика способов и признаков их изменения, изложен порядок осмотра автомобилей и способы фиксации его результатов. Освещены возможности методов криминалистических экспертиз по установлению фактических данных об автомобиле в целях получения объективной информации, необходимой для принятия правильных решений при рассмотрении уголовных, гражданских, административных дел, при страховании и заключении иных договоров относительно транспортных средств.

Розкрито зміст та проаналізовано статті Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Розглянуто питання провадження та припинення у справах про банкрутство. Висвітлено особливості банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності, описано ліквідаційну процедуру.

Раскрыто содержание и проанализированы статьи Закона Украины "О восстановлении платежеспособности должника или признания его банкротом". Рассмотрены вопросы производства и приостановления по делам о банкротстве. Освещены особенности банкротства отдельных категорий субъектов предпринимательской деятельности, описана ликвидационная процедура.

Описано складний механізм протидії корупційним проявам (ПКП) в Україні. Розкрито сутність суспільної небезпеки корупції, визначено вплив наукової громадськості на проблеми протидії та боротьби з корупцією у державній службі. Розглянуто функції та методи державного управління у сфері ПКП, проаналізовано міжнародний досвід ПКП у даній системі.

Описан сложный механизм противодействия коррупционным проявлениям (ПКП) в Украине. Раскрыта сущность социальной опасности коррупции, освещено влияние научной общественности на проблемы противодействия и борьбы с коррупцией на государственной службе. Рассмотрены функции и методы государственного управления в сфере ПКП, проанализирован международный опыт ПКП в данной системе.

Освещены история создания и деятельности органов внутренних дел Крымской АССР в 1921 - 1925 гг. Приведена информация о проблемах борьбы с уголовным бандитизмом и преступной деятельностью в регионе в первые годы деятельности рабоче-крестьянской милиции.

Увагу приділено різним взаєминам сторін, що виникають у процесі виконання основної діяльності купівля-продаж, постачання, надання послуг (зокрема, транспортних, інжинірингових і фінансових), орендних відносин. Охарактеризовано економічні та правові принципи договірної діяльності на підставі чинного законодавства. Описано договори на передачу майна у власність, купівлі-продажу, поставки, бартеру, надання послуг. Висвітлено особливості реалізації прав інтелектуальної власності. Наведено порядок укладання договору.

Внимание уделено различным взаимоотношениям сторон при выполнении основной деятельности покупки-продажи, снабжения, оказания услуг (в частности, транспортных, инжиниринговых и финансовых), арендных отношений. Охарактеризованы экономические и правовые принципы договорной деятельности на основе действующего законодательства. Описаны договоры на передачу имущества в собственность, покупки-продажи, поставки, бартера, оказания услуг. Освещены особенности реализации прав интеллектуальной собственности. Изложен порядок составления договора.

Визначено комплекс заходів, умов та наслідків, що впливають на створення системи органів внутрішніх справ (ОВС) півострова, їх внутрішню структуру, головні та допоміжні функціональні обов'язки. Наведено кількісну та якісну характеристики та розглянуто структуру особового складу НКВС Криму, Головного та окружних (Джанкойського, Євпаторійського, Сімферопольського, Севастопольського, Ялтинського, Феодосійського, Керченського) управлінь РСМ Кримської автономії. Подано раніше невідомі дані щодо скоєння злочинів та порушень службової дисципліни, припущених співробітниками ОВС Кримської АРСР. Розглянуто форми професійної підготовки особового складу за місцем служби та у спеціалізованих школах командного складу. Висвітлено діяльність органів міліції, спрямовану на ліквідацію кримінального бандитизму, організованих бандитських груп і кримінальної злочинності та на покращання охорони громадського порядку. Розглянуто взаємозв'язок ОВС з іншими державними інститутами.

Розглянуто теоретико-методологічні основи та практичні аспекти протидії корупційним проявам у державній службі сучасної України. Запропоновано визначення поняття протидії корупційним проявам у державній службі, встановлено його специфіку. Визначено етапи історичного розвитку законодавства України щодо протидії корупційним проявам. Встановлено якісні та кількісні параметри протидії і боротьби з корупційними проявами в державному управлінні сучасної України. Охарактеризовано функції та методи державного управління у сфері протидії корупційним проявам. Розкрито повноваження органів, що протидіють корупційним проявам в Україні на сучасному етапі. Визначено нові види корупційних проявів, їх структуру, тенденції розвитку. Розглянуто теоретичні та практичні проблеми протидії корупційним проявам. Виявлено недоліки чинного законодавства України щодо протидії корупційним проявам. Досліджено плинність керівного складу державної служби України, встановлено причини даного явища, визначено професійний та освітній рівні і вік службовця, що залишає державну службу.

Здійснено комплексне дослідження нормативно-правових актів, які регулюють суспільні відносини у сфері формування, розвитку та функціонування Збройних Сил України. Обгрунтовано необхідність виокремлення їх до автономної системи - військового законодавства України. Визначено основні складові системи військового законодавства України, а саме: предмет, елемент і взаємозв'язки між ними. Установлено, що військове законодавство України має єдиний предмет і є комплексним законодавством, що містить нормативні приписи, які входять до нормативно-правових актів цих галузей законодавства України. Єдність предмету військового законодавства України є чинником, що підтверджує необхідність виокремлення його до галузі законодавства України. Проаналізовано обумовленість утворення системи військового законодавства України економічною, політичною, соціальною системами та системою права. Розкрито ієрархічну структуру військового законодавства України та визначено його місце у системі законодавства України як окремої комплексної галузі законодавства.

Висвітлено теоретичні та методологічні засади нової міждисциплінарної галузі знань - правничої лінгвістики. Окреслено основні напрями практичного застосування цієї науки та навчальної дисципліни. Розглянуто мовну ситуацію, мовну політику та мовне законодавство України. Охарактеризовано мову права як окремий стильовий різновид української літературної мови, розкрито поняття юридичного тексту. Значну увагу приділено питанням мови та стилю документів, лінгвістичній експертизі законопроектів. Акцентовано на особливостях мови юридичної науки, питаннях юридичної лексикографії, юридичної термінології, юридичної герменевтики. Головні положення конкретизовано стосовно завдань професійної підготовки працівників органів і підрозділів внутрішніх справ, передусім, управлінського персоналу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4УКР)111-30 + Ц4,8(4УКР)к1

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Збройні сили в цілому

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснено теоретико-експериментальне дослідження психологічних засад формування правової свідомості майбутніх юристів. Уточнено поняття "правова свідомість майбутніх юристів", вирізнено показники й рівні сформованості її ціннісних складових. Під рівнем сформованості структури правової свідомості розуміється ступінь у її розвитку, який характеризується повнотою і завершеністю циклу її розумових і емоційно-вольових дій у напрямку забезпечення розвитку таких утворень, як цілепокладання - ціледосягнення (пізнання, програмування) - рефлексія (ставлення, ідентифікація). Виявлено й емпірично доведено сукупність психологічних засад (застосування тезауро-цільового підходу до побудови навчального спілкування шляхом посилення деонтологічної спрямованості змісту навчальних дисциплін, забезпечення рефлексування навчальної позиції майбутніх юристів, діалогізація і проблематизація навчального спілкування), які оптимізують формування ціннісних складників правової свідомості: цілепокладання, мотивація до юридичного фаху, правопізнання (сформованість категорійно-понятєвого апарату), проектування життєвого шляху. Висвітлено провідну форма вищих моральних почуттів у структурі правової свідомості майбутніх юристів - громадянські цінності. Визначено базові психологічні засади, що активізують процес формування ціннісних складових правової свідомості майбутніх юристів за умов ВНЗ.

Комплексно досліджено клімат як об'єкт еколого-правової охорони в Україні. Сформульовано визначення поняття клімату як об'єкта еколого-правової охорони. Визначено юридичні ознаки клімату, якими визначається правовий режим його охорони, встановлене його особливе місце в системі об'єктів охорони навколишнього природного середовища. Проаналізовано правове регулювання охорони клімату за законодавством України, з урахуванням законодавства ЄС та міжнародних актів. На підставі аналізу законодавчих актів щодо охорони клімату деяких зарубіжних країн запропоновано теоретичний підхід до систематизації правових норм про охорону клімату в Україні. Розглянуто особливості інституційно-функціонального й економіко-правового забезпечення охорони клімату за законодавством України. За результатами дослідження внесено пропозиції з удосконалення чинного законодавства України.

Розглянуто питання правооб'єктності та правосуб'єктності у разі порушень у сфері інтелектуальної власності. Надано аналіз ст. 170 Кримінального кодексу України (ККУ), а також відповідної судової практики. Проаналізовано законодавчі акти європейських країн з питань кримінальної відповідальності за порушення авторських і суміжних прав. Наведено кваліфікацію правопорушень та злочинів проти авторського та суміжних прав. Розкрито підходи до визначення розмірів покарань за правопорушення та злочини проти авторского та суміжних прав за законодавством зарубіжних країн (РФ, Азейбарджанскої, Литовської, Естонської Республік, Республіки Білорусь, Сербії). Розроблено пропозиції щодо доповнень і змін до ККУ та Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Проаналізовано правове регулювання господарської діяльності та господарських відносин в особливий період. Доведено, що господарська діяльність в особливий період є окремим спеціальним режимом господарювання. Розкрито зміст організаційно-господарських, господарсько-виробничих, внутрішньогосподарських відносин в особливий період. Запропоновано напрями подальшого вдосконалення нормативно-правового регулювання господарської діяльності в особливий період.

Розглянуто поняття криптовалют. Охарактеризовано процес розвитку та передумови виникнення криптовалют. Розглянуто питання світової практики законодавчого регулювання криптовалют. Зазначено перспективи подальшого розвитку криптовалют.

Предмет дослідження - основні законодавчі зміни щодо методології використання аналітичних процедур аудиту, формування аудиторської думки та її подання у звіті незалежного аудитора. Мета роботи - дослідження ключових питань формування аудиторського звіту з врахуванням вимог Міжнародних стандартів аудиту. Розгляд основних змін щодо змістовного наповнення аудиторського звіту, які відбулися у вітчизняній практиці з набуттям чинності Закону України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність" №2258-VIII від 21.12.2017 р. Методологія проведення роботи - методологічною основою дослідження є загальнонаукові та спеціальні методи. Зокрема, діалектичний метод пізнання модифікації аудиторського висновку та його регулювання згідно Міжнародних стандартів аудиту. Використані такі методи: аналіз і синтез, узагальнення та наукової абстракції, спостереження - при дослідженні генезису аудиторського звіту відповідно до викликів суспільства, порівняння, формалізації - для визначення перспектив трансформації українського законодавства до європейських стандартів. Абстрактно-логічний метод - при формулюванні висновків. Результати роботи - розглянуті питання еволюції "думки аудитора" та її відображення в стандартах аудиту. Матеріал подано у розрізі нормативних змін, що стосувалися структури та змісту аудиторського звіту. Визначено специфіку подання звіту аудитора, як для звичайних підприємств, так і для підприємств, що становлять суспільний інтерес. Розглянуті особливості кожного розділу аудиторського звіту, зокрема: висвітлено питання про безперервність діяльності суб'єкта господарювання; ключові питання аудиту; перелік та структура додаткових звітів, що формуються на вимогу широкого кола користувачів. Висновки: важливість аудиторського звіту, як одного з основних підсумкових документів роботи аудитора, є безумовною. Тому з метою забезпечення його якісного складання протягом тривалого часу відбуваються зміни та удосконалення діючих в Україні стандартів аудиту, здійснюється їх приведення у відповідність до міжнародних вимог. Так, аудиторський звіт, який складатиметься за новими законодавчими вимогами, буде більш детальним, прозорим та змістовним, що і дозволить підвищити ступінь довіри користувачів фінансової звітності.

Досліджено сучасні тенденції функціонування середньої освіти в Україні та правові засади функціонування державних загальноосвітніх закладів. Визначено суть і основи правового регулювання сфери освіти в частині загальноосвітніх навчальних закладів (ЗНЗ). Проаналізовано види ЗНЗ України, кількість ЗНЗ в Україні, динаміку зміни загальної кількості закладів освіти, підпорядкованих Міністерству освіти і науки, у розрізі рівнів освіти на 2015 - 2018 рр. в Україні та Житомирській області зокрема. Оцінено тенденції зміни загальної кількості осіб, які одержують освітні послуги, у розрізі рівнів освіти на 2015 - 2018 рр., кількості учнів у ЗНЗ в Україні станом на 2013 - 2018 рр. та визначено місце кількості учнів у ЗНЗ Житомирської області. Розроблено практичні рекомендації з проведення освітньої реформи в напрямі реформування середньої, професійної (професійно-технічної), вищої освіти та створення досконалої системи освітнього управління і фінансування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х893.9(4Укр)413

Рубрики:

Кримінальний процес окремих країн

Шифр НБУВ: ДС41124 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х893.9(4Укр)413

Рубрики:

Кримінальний процес окремих країн

Шифр НБУВ: ДС41124 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Досліджено проблеми правового регулювання відповідальності органів державної влади за порушення прав громадян. Зазначено, що у сучасній науці проблема правового регулювання відповідальності органів державної влади на даному етапі розвитку науки достатньо не досліджується. Дана монографія покликана усунути цю прогалину. Підставою для цього є Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод 1950 р., Конституція України, а також численні звернення громадян України до Європейського Суду з прав людини та численні рішення цього Суду проти України, що свідчить про неспроможність української держави належним чином гарантувати права своїх громадян.