Розкрито зміст поняття та значення транспортної діяльності як складової частини суспільного виробництва. Розглянуто місце і роль транспортного права в загальній національній законодавчій системі. Визначено функції, принципи, поняття, ознаки, норми та джерела транспортного права України. Охарактеризовано особливості формування та функціонування транспортних правовідносин. Розглянуто форми і методи державного управління транспортною системою в Україні. Висвітлено законодавче забезпечення різних видів господарської діяльності у галузі транспорту та порядок врегулювання спорів, що виникають у разі порушення договорів з транспортних перевезень.

Раскрыто содержание понятия и значение транспортной деятельности как одной из составляющих общественного производства. Рассмотрены место и роль транспортного права в общей национальной законодательной системе. Определены функции, принципы, понятия, признаки, нормы и источники транспортного права Украины. Охарактеризованы особенности формирования и функционирования транспортных правоотношений. Рассмотрены формы и методы государственного управления транспортной системой в Украине. Проанализированы особенности законодательного обеспечения различных видов хозяйственной деятельности в транспортной отрасли, определен порядок урегулирования споров, возникающих при нарушении договоров по транспортным перевозкам.

Вперше досліджено вплив українського світоглядно-філософського гуманізму на становлення та розвиток національної правової культури. Доведено, що філософсько-світоглядна парадигма, яка є формою духовно-ментального досвіду нації (народу) та основним системоорганізуючим фактором її внутрішнього світу, може значно впливати на зміст правової культури, такі її складові, як правова ідеологія, стиль і зміст правового мислення. З'ясовано, що морально-правова культура України княжої доби сформована на базі таких гуманістичних світоглядно-філософських характеристик українців, як повага до особистості людини, віра в існування божественного, бережне ставлення до національних традицій і звичаїв, схильність до утвердження морально-етичних цінностей, демократизм судочинства та державно-політичного життя. Виявлено, що основними смисловими характеристиками праукраїнського права є принципи природної (божественної) справедливості, добра, спільного блага, християнського милосердя, цінності людини та її життя, що засвідчує розуміння праукраїнцями права як глибинно духовного явища, форми вираження почуттєво-ментального начала народу, його християнізованої філософсько-світоглядної культури. З'ясовано, що філософсько-правова ідеологія русичів як невід'ємна складова їх морально-правової культури є виразно гуманістичною, спрямованою на утвердження і захист природних прав людини та народу. Виявлено, що в контексті антропоцентрично-індивідуалістичної та гуманістичної філософії першого українського Відродження була сформована філософсько-правова парадигма, у якій розглядалася проблема

Розглянуто проблему формування правової культури в освітній діяльності. Відзначено, що формування у майбутніх фахівців комп'ютерної галузі правових знань, які координують державні й особисті цілі, інтереси, мотиви, виховання людини, зумовлюється самою практикою політичних і соціально-економічних змін, що відбуваються в країні. Проаналізовано особливості, що відображають сутність правового виховання на основі діяльнісного підходу в аспекті співвідношення теорії та практики. Вказано, що програма практики розроблена для того, щоб надати студентам можливість реалізувати інтегрований підхід до структурування змісту правових знань, тренувати основні професійні вміння та навички, необхідні майбутньому фахівцю у професійній діяльності.

Рассмотрена проблема формирования правовой культуры в образовательной деятельности. Отмечено, что формирование у будущих специалистов компьютерной отрасли правовых знаний, которые координируют государственные и личные цели, интересы, мотивы, воспитание человека, обусловливается самой практикой политических и социально-экономических изменений, происходящих в стране. Проанализированы особенности, отражающие сущность правового воспитания на основе деятельностного подхода в аспекте соотношения теории и практики. Указано, что программа практики разработана для того, чтобы предоставить студентам возможность реализовать интегрированный подход к структурированию содержания правовых знаний, тренировать основные профессиональные умения и навыки, необходимые будущему специалисту в профессиональной деятельности.

The problem of the formation of the legal culture in the educational activity. It is noted that the formation of the future specialists computer industry of legal knowledge, which coordinates public and personal goals, interests, motivation, educationrights, determined by the practical experience of the political and socio-economic changes taking place in the country. The features that reflect the nature of legal education on the basis of the activity approach in terms of the relation between theory and practice. Indicated that the program practices designed to provide students with the opportunity to implement an integrated approach to structuring the content of legal knowledge, to train the core competencies and skills needed in the future professional career.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4Укр)209.2 + У9(4Укр)290-932.1

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х892.177.01

Рубрики:

Органи виконання судових рішень

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х830.43 + Х832.092

Рубрики:

Неможливість виконання зобов'язань

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено механізми формування державно-управлінської еліти в Україні в контексті науки державного управління. На підставі вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду (держав-членів ЄС, США та Канади) здійснено концептуальне обгрунтування оптимальних шляхів впровадження в українську державно-управлінську практику механізмів формування державно-управлінської еліти, апробованих зарубіжною управлінською практикою (забезпечення соціально-економічних і політичних умов реалізації принципу '"соціального ліфту", вдосконалення системи добору персоналу на управлінські посади в державі, формування демократичних цінностей як основи виховання громадянина - лідера демократичного суспільства). Запропоновано модель формування/підготовки державно-управлінської еліти України "від виявлення до функціонування", яка полягає в чітко визначеній системі послідовних етапів від моменту виявлення потенційних лідерських якостей особистості, розвитку її здібностей, формування вмінь та навичок до їх практичного використання в системі державного управління.

Обгрунтовано педагогічні умови правового виховання майбутніх фахівців комп'ютерної галузі в навчально-виховному процесі ВНЗ. Визначено й охарактеризовано зміст поняття "правове виховання майбутніх фахівців комп'ютерної галузі". З'ясовано структуру правової вихованості майбутніх фахівців зазначеної галузі та уточнено її компоненти (професійно-правова обізнаність, розвиненість та готовність до правомірної професійної діяльності у комп'ютерній галузі). Виокремлено критерії (когнітивно-інформаційний, ціннісно-орієнтаційний та професійно-поведінковий), показники та рівні правової вихованості майбутніх фахівців комп'ютерної галузі, а також комплекс підходів до правового виховання майбутніх фахівців. Розроблено функціональну модель правового виховання таких фахівців і експериментально перевірено її ефективність на практиці. Оновлено зміст, форми, методи та принципи правового виховання майбутніх фахівців комп'ютерної галузі.

Розкрито поняття та значення інституту банкрутства в системі законодавства України. Розглянуто правове положення кредиторів, арбітражного керуючого та інших учасників відносин банкрутства, позасудові процедури запобігання банкрутству боржника. Описано судові процедури, що застосовуються до неплатоспроможного боржника. Показано особливості банкрутства окремих категорій боржників, наведено порядок застосування процедур банкрутства, пов'язаних з іноземним провадженням.

Звернено увагу на процес правового виховання як актуальну соціально-педагогічну проблему. Розглянуто суть поняття «педагогічні умови». Досліджено змістові та функціональні характеристики педагогічних умов правого виховання майбутніх фахівців комп’ютерної галузі. Висвітлено структуру та умови правової вихованості студентів. Відзначено необхідність включати до правового виховання крім викладання основ права демонстрацію майбутнім фахівцям приклади дотримання вимог законності у професійній діяльності. Підсумовано, що подальшої розробки потребує проблематика ролі колективу навчального закладу у правовому вихованні, а також діяльність і взаємодія соціальних інститутів щодо формування правової вихованості майбутніх фахівців.

Обращено внимание на процесс правового воспитания как актуальную социально-педагогическую проблему. Рассмотрена сущность понятия «педагогические условия». Исследованы содержание и функциональные характеристики педагогических условий правого воспитания будущих специалистов компьютерной отрасли. Освещены структура и условия правовой воспитанности студентов. Отмечена необходимость включать в правовое воспитание кроме преподавания основ права демонстрацию будущим специалистам примеры соблюдения требований законности в профессиональной деятельности. Подытожены, что дальнейшей разработки требует проблематика роли коллектива учебного заведения в правовом воспитании, а также деятельность и взаимодействие социальных институтов по формированию правовой воспитанности будущих специалистов.

Drawn attention to the process of legal education as current socio-educational problem. The essence of the concept of «pedagogical conditions». The content and functional characteristics of pedagogical conditions right education of future computer industry professionals. Lit the structure and conditions of legal education students. Noted the need to include legal education besides teaching the fundamentals rights demonstration examples of future professionals comply with the law profession. Summarize that requires further development problematic role of collective institution in legal education, as well as activities and interactions of social institutions to create a legal education of future professionals.

Обгрунтовано розуміння правової культури як важливого елемента правової системи України, системи правових цінностей, що відповідають рівню досягнутого суспільством правового прогресу та відображають у правовій формі ступінь основних прав і свобод людини.

Розглянуто передумови, історію розвитку, критерії віднесення підприємництва до економічної категорії, різні погляди вчених, які досліджували цю категорію, та провідних економічних шкіл, методологічні підходи до визначення підприємництва. Проаналізовано організаційно-правові та економічні засади розвитку підприємницьких структур в аграрному секторі економіки. Визначено переваги та недоліки різних організаційно-правових форм господарювання в аграрному секторі. Проведено оцінювання формування механізмів підтримки та стимулювання розвитку підприємництва в аграрній сфері виробництва. Висвітлено погляди вчених на проблему державного регулювання та встановлено, що воно є необхідним для впливу на економічні процеси. Виконано економічний аналіз діяльності організаційно-правових форм аграрного підприємництва в Чернівецькій області, охарактеризовано кількісні та якісні показники діяльності агроформувань, а також оцінено умови та механізми сприяння розвитку форм господарювання в аграрній сфері. Здійснено прогнозування розвитку форм господарювання в аграрній сфері економіки. Обгрунтовано модель перспективного розвитку організаційно-правових форм підприємництва в зазначеній сфері регіону.

Досліджено проблему правового виховання студентів інформаційних напрямів підготовки у ВНЗ. Розглянуто стан дослідженості вказаної проблеми, сутність і особливості правового виховання та професійної діяльності фахівців комп'ютерної галузі. Обгрунтовано педагогічні умови, запропоновано модель і методики правового виховання студентів інформаційних напрямів підготовки у вищій школі. Описано організацію та подано результати педагогічного експерименту.

Проаналізовано значення правосвідомості та правової культури у становленні громадянського суспільства. Розглянуто поняття та основні ознаки громадянського суспільства, охарактеризовано правосвідомість і правову культуру, які впливають на удосконалення права, на формування правової держави та громадянського суспільства.

Проаналізовано ознаки та правовий статус неприбуткових організацій як суб'єктів господарської діяльності, їх місце серед інших суб'єктів господарювання та вдосконалення чинного законодавства з питань регулювання їхньої діяльності.

Проаналізовано проблемні питання правового статусу органів управління акціонерними товариствами та внесено пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства з питань регулювання їхньої діяльності.

Охарактеризовано результати децентралізації влади та фінансів, що розпочалася в Україні у 2014 р. Кількісні та якісні показники функціонування об'єднаних територіальних громад (ОТГ) дають можливість провести дослідження, виявити позитивні та негативні аспекти і зробити відповідні висновки. На кінець 2018 р. в Україні створено 865 ОТГ, що охоплює лише 37 % загальної території. Згідно з оцінкою фінансової спроможності створених ОТГ, близько 10 % громад є неспроможними за показниками рівня дотаційності бюджету, питомої ваги видатків на утримання апарату управління у власних ресурсах, мають низькі власні доходи та капітальні видатки на 1 жителя. Показано актуальність аналізу складових соціально-економічного потенціалу ОТГ, виявлено резерви фінансової стійкості громад, які зможуть забезпечити сталий розвиток населених пунктів у майбутньому. Доведено, що юридичне та географічне перегрупування сіл, селищ і міст у нові ОТГ для забезпечення їх фінансової спроможності не завжди може бути ефективним, оскільки об'єднана громада - це єдиний комплекс природно-ресурсного багатства території, виробничо-господарського та інфраструктурного потенціалів, соціальної інфраструктури і показників якості життя мешканців. Розкрито, що для пошуку способів удосконалення управління громадою доцільно використати метод побудови концептуально-структурних моделей зазначених складових потенціалу ОТГ, які можуть бути сформовані за допомогою належних інвентаризації та оцінки майна і ресурсів, незалежно від їх юридичного статусу, господарського спрямування тощо, з використанням просторового планування та містобудівної документації, фінансово-господарських показників виробничого сектору. Визначено, що формування у такий спосіб програм і прогнозів соціально-економічного розвитку на коротко- і довгостроковий періоди забезпечує об'єктивність показників, реальність подолання фінансових дисбалансів, доцільність векторів розвитку громади, інвестиційні можливості та конкурентоспроможність ОТГ.

Висвітлено правові інститути та норми права, які регулюють окремі види екологічних відносин, зважаючи на специфіку різновидів природних об'єктів. Увагу приділено правовим режимам охорони та раціонального використання земель, вод, надр, атмосферного повітря, лісів, національної екологічної мережі. Подано інформацію про види права землекористування, юридичну відповідальність за порушення земельного законодавства, особливості правового регулювання охорони та використання атмосферного повітря, лісів, тваринного світу.

Висвітлено проблеми розвитку соціальної сфери в умовах адміністративно-фінансової децентралізації, розроблено пропозиції з удосконалення її функціонування на рівні територіальних громад. Основну увагу зосереджено на організаційно-інституційних особливостях реформування соціальної сфери, а саме освіти, охорони здоров'я, культури та соціального захисту, проблемах оптимізації мереж об'єктів соціальної інфраструктури та фінансового забезпечення розвитку соціальної сфери територіальних громад. Проаналізовано зарубіжний досвід децентралізації освіти та сфери культури, а також можливості його використання в Україні.

На основі чинного законодавства України проаналізовано проблемні питання конституційно-правової відповідальності органів місцевого самоврядування. Наголошено на тому, що становлення інституту конституційно-правової відповідальності в Україні відбувалося здебільшого на доктринальному рівні за відсутності належного правового регулювання його в Основному Законі та поточному законодавстві. Зазначено, що існування юридичної конституційно-правової відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування є свого роду противагою правам, які надані місцевому самоврядуванню, запорукою недопущення зловживання владою на місцевому рівні, гарантом дотримання законності та реалізації прав і свобод людини й громадянина. Доведено, що наявність конституційного і законодавчого регулювання, а також практики реалізації інституту референдуму на місцевому рівні є ознакою будь-якої демократичної держави і розвиненого громадянського суспільства, що надає змогу громаді шляхом голосування безпосередньо реалізовувати свою суверенну владу. З огляду на це першочерговим завданням для законодавця є прийняття Закону України "Про місцеві референдуми", який надасть змогу первинному суб'єкту місцевого самоврядування реалізувати своє конституційне право на безпосереднє розв'язання питань місцевого значення. Доведено необхідність удосконалення процедури відкликання сільських, селищних, міських голів, голови районної в місті, районної, обласної ради, депутатів місцевих рад, що є складним і громіздким правовим інститутом та унеможливлює її виконання. Окремого теоретичного дослідження потребує проблема відкликання депутата місцевої ради, що нині взагалі не може бути реалізована, процедура зупинення рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України з одночасним зверненням до суду, яке стало декларативним і фактично позбавлене механізму реалізації.