Розглянуто сутність загальних понять культурних цінностей, проаналізовано законодавство, що стосується їх захисту в міжнародній практичній діяльності та Україні. Наведено загальні відомості про стародавні друковані твори, визначено їх художню цінність. Описано методи визначення цінності предметів нумізматики та фалеристики, викладено порядок проведення експертизи предметів філателії.

Рассмотрена сущность общих понятий культурных ценностей, проанализировано законодательство, касающееся вопросов их защиты в международной практической деятельности и Украине. Приведены общие сведения о древних печатных изданиях, определена их художественная ценность. Описаны методы определения ценности предметов нумизматики и фалеристики, изложен порядок проведения экспертизы предметов филателии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.4

Рубрики:

Законність і правопорядок

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Розкрито суть понять судових витрат (СВ) у кримінальному процесі, запропоновано їх класифікацію. Уперше висвітлено порядок відшкодування усіх видів СВ. Проаналізовано особливості визначення розміру та відшкодування витрат, пов'язаних з пошуком доказів, проведенням слідчих дій, оплатою праці адвоката.

Раскрыта сущность понятий судебных издержек (СИ) в уголовном процессе, предложена их классификация. Впервые освещен порядок возмещения всех видов СИ. Проанализированы особенности определения размера и возмещения издержек, связанных с поиском доказательств, проведением следственных действий, оплатой труда адвоката.

Розглянуто питання теорії та практики організації захисту прав споживачів. Викладено загальні положення теорії поведінки споживача. Проаналізовано організацію та правові засади захисту прав споживачів у процесі торговельної діяльності.

Рассмотрены вопросы теории и практики организации защиты прав потребителей. Изложены общие положения теории поведения потребителя. Проанализированы организация и правовые основы защиты прав потребителей в процессе торговой деятельности.

Розглянуто правозастосування як форму реалізації норм права, що здійснюється виключно уповноваженими державою органами та посадовими особами, зокрема, працівниками органів внутрішніх справ, має ряд специфічних ознак і відіграє особливу роль у механізмі правового регулювання. Висвітлено актуальні проблеми вдосконалення правозастосовної діяльності. Визначено форми реалізації норм права, а також ознаки актів застосування права, їх співвідношення з нормативно-правовими актами. Розкрито логіко-методологічні засади оптимізації протизастосовної діяльності. Проаналізовано особливості використання методів логіки на конкретних стадіях правозастосовного процесу.

Рассмотрено правоприменение как форма реализации норм права, которая осуществляется исключительно уполномоченными государством органами и служебными лицами, в частности, работниками органов внутренних дел, имеет ряд специфических признаков и играет особую роль в механизме правового регулирования. Освещены актуальные проблемы усовершенствования правоприменительной деятельности. Определены формы реализации норм права, выявлены признаки актов применения пава, их соотношения с нормативно-правовыми актами. Раскрыты логико-методологические основы оптимизации правоприменительной деятельности. Проанализированы особенности применения методов логики на конкретных стадиях правоприменительного процесса.

Досліджено питання історії становлення та розвитку інституту судових витрат у кримінальному процесі України, розкрито поняття судових втрат, їх структуру та проведено класифікацію. Значну увагу приділено аналізу правових норм, які регулюють порядок визначення розміру та відшкодування судових витрат, їх стягнення з осіб, визнаних винними у вчиненні злочину. Надано рекомендації з питань вдосконалення кримінально-процесуального законодавства України щодо складу судових витрат, визначення їх розміру, відшкодування та стягнення.

Досліджено процес формування та діяльності представницьких органів влади Західно-Української Народної Республіки - Західної області Української Народної Республіки (ЗУНР - ЗОУНР) у період з жовтня 1918 р. по червень 1919 р. Проблему розглянуто в контексті історії дореволюційного і революційного розвитку українського національного руху Галичини та Буковини, інтегруючи його інституційні та соціальні аспекти. Реконструйовано персональний склад і організаційну структуру Української Національної Ради. Класифіковано форми повітових органів самоврядування ЗУНР - ЗОУНР. Здійснено аналіз соціального складу центрального і повітових представницьких органів. Розглянуто шляхи вирішення проблеми дефіциту національних кадрів. Розкрито характер діяльності представницьких органів влади ЗУНР - ЗОУНР, базуючись на прикладах їх взаємин з населенням національних меншин і у вирішенні ключового питання - підготовки аграрної реформи. Висвітлено причини кризових явищ у суспільно-політичному житті навесні 1919 р.

Визначено найбільш перспективні напрямки удосконалення правозастосування, зокрема його формалізацію й алгоритмізацію та логіко-функціональний аналіз, які сприяють частковій автоматизації правозастосовного процесу. Встановлено можливість здійснення комп'ютерного моделювання аналітичних процедур правозастосовника у межах прагматичного напрямку галузі "штучного інтелекту" з використанням квазіінтелектальних програмно-апаратних комплексів, реалізованих за допомогою експертних технологій на основі продукційної моделі подання знань зі зворотними висновками. Доведено необхідність створення експертної системи інтенсифікації правозастосовного процесу.

Викладено положення сучасної антропології права, розкрито антропологічні витоки та передумови правового буття, розглянуто традиційні та новітні підходи до вирішення основних проблем взаємодії людини і права. Описано антропологічні теорії природного права в історії філософсько-правової науки. Висвітлено історію природно-правових вчень і антропологічних ідей права в Україні, приватні та загальносуспільні аспекти взаємодії природного і позитивного права, антропологічні аспекти буття людини в контексті правової культури, антропологічно-правовий зміст соціальної солідарності. Визначено співвідношення влади і права у взаємодії держави та людини, юридично-антропологічні аспекти правотворчої та правозастосовчої діяльності.

Розглянуто основні ідеї та положення сучасної філософсько-правової науки. Розкрито світоглядне, теоретичне та методологічне значення філософії права. Висвітлено зміст і варіанти вирішення основних проблем правового буття та пізнання, характерних для філософсько-правового дискурсу сучасності. Розглянуто питання правової гносео-, онто-, антропо- й аксіології. Охарактеризовано засоби здійснення карного правосуддя. Проаналізовано філософські та юридичні аспекти реалізації права. Розкрито основні принципи та соціальний зміст правозастосування. Увагу приділено гендерній рівності як об'єкту філософсько-правової рефлексії.

Представлено звіт про проведення II Всеукраїнської науково-теоретичної конференції "Філософські, методологічні та психологічні проблеми права", яка відбулася 31 січня 2009 року в Києві.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х0в74 + Ю252:Х

Рубрики:

Філософські питання і методологія юридичних наук

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.5в661.4 + Х.в2:104

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто феномен правозастосування в контексті елементного складу правової системи України. Розкрито сутність і зміст застосування норм права як особливої форми правореалізації. Визначено ряд напрямків удосконалення правозастосування. Окреслено логіко-методологічні засади підвищення ефективності правозастосовчої діяльності. З'ясовано можливості використання методів логіки на конкретних стадіях правозастосовчого процесу. Обгрунтовано можливість і доцільність розробки та використання електронної експертної системи, покликаної оптимізувати та інтенсифікувати правозастосовчу діяльність, вивчено принципи її організації, структуру, ключові характеристики, призначення та перспективи впровадження.

Досліджено особливості правового закріплення та забезпечення прав і свобод людини під час збройного конфлікту. Розкрито сутність та зміст прав і свобод людини в умовах збройного конфлікту в нашій державі, визначено основні гарантії та особливості їх реалізації. Виявлено, що в сучасних умовах існування виникли нові потреби в напрямку надання прав людині та затвердження їх гарантіями безпеки. Встановлено, опираючись на історичний розвиток ідеї теорії поколінь, новий зміст сучасної теорії п'ятого покоління. Визначено потребу у внесенні змін до Конституції України та узаконення статусу антитерористичної операції, режиму в районі проведення антитерористичної операції. Запропоновано удосконалене визначення поняття "збройного конфлікту" та з'ясовано розмежування тривалого та тимчасового збройного конфлікту, а також інші особливості даного поняття. Виявлено потребу у законній можливості, за умов дії збройного конфлікту на території держави, призупиняти та/або звужувати зміст та обсяг окремих конституційних прав і свобод людини в тій мірі і в тих межах, яких вимагає гострота конфлікту та стає однією з гарантій захисту прав і свобод людини у відповідних умовах.

Розглянуто теоретичні засади та практичні аспекти криміналістичного забезпечення виявлення, фіксації, оцінки та використання доказів і здійснення доказування у кримінальних провадженнях про злочини в сфері наркобізнесу. Охарактеризовано сучасний стан наукового розроблення проблеми протидії незаконному наркобізнесу та криміналістичного забезпечення доказування у кримінальних провадженнях цієї категорії. Здійснено криміналістичний аналіз складових наркобізнесу як злочинного явища і доведено потребу розроблення криміналістичних засобів, що забезпечують доказування під час розслідування таких злочинів. Розкрито поняття, сутність, завдання, зміст складових криміналістичного забезпечення доказування під час досудового розслідування злочинів у сфері наркобізнесу, якими виступають техніко-криміналістичне, тактико-криміналістичне та методико-криміналістичне забезпечення. Внесено пропозиції щодо шляхів і способів використання наукових розробок криміналістичної техніки, тактики, методики в забезпеченні збирання доказів і здійснення доказування учасниками кримінального провадження, внесено пропозиції щодо доповнення окремих норм чинного КПК України, призначенням яких є вдосконалення можливостей збирання доказів.

Вперше в Україні досліджено теоретичні засади та практичні питання техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування вбивств. Сформульовано й обгрунтовано низку нових положень і висновків, що мають значення для криміналістичної науки, слідчої та експертної практики. Наведено авторське визначення поняття "техніко-криміналістичне забезпечення". Розкрито зміст техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування вбивств. Системно проаналізовано наукову, правову й інформаційну складову техніко-криміналістичного забезпечення. На основі аналізу практики з техніко-криміналістичного забезпечення визначено його основні цілі, напрями та завдання. Виявлено особливості організації техніко-криміналістичного забезпечення на початковому етапі досудового розслідування вбивств, запропоновано відповідні рекомендації щодо удосконалення діяльності слідчого, спеціаліста.

Визначено сутність, структуру та функції семіотики права як галузі знань і методологічної парадигми новітнього філософсько-правового дискурсу. Доведено, що право як соціокультурне явище, форма суспільної свідомості й нормативний регулятор відносин між людьми має знаковий характер. Висвітлено феномен права в контексті семіотико-правового підходу. Розкрито структуру правової реальності як знакової системи. Сформульовано дефініцію та класифікацію правових знаків. Розглянуто базові складові правової системи України як правові знакові конструкції. За допомогою семіотико-правової методології окреслено перспективні напрями реформування правової діяльності в сучасних умовах.

Проаналізовано основні категорії соціології права. Розкрито сутність, поняття, цінності та значення права, його роль у житті особи та суспільства, нації і держави, у долі народів і людства загалом. Словник сприятиме формуванню нової правової культури українського суспільства, орієнтованої на ідеї демократії, свободи та європейські цінності. Розглянуто понад 600 найважливіших понять соціології права.

Розглянуто причини й умови, які детермінують крадіжки, що вчиняються неповнолітніми, роль віктимності та віктимної поведінки жертв крадіжок у механізмі злочинної поведінки, особистість неповнолітнього крадія та мотивацію його злочинної поведінки. Визначено місце крадіжок, що вчиняються неповнолітніми, у структурі злочинності неповнолітніх, наведено їх розгорнуту кримінологічну характеристику, вивчено динаміку вчинення неповнолітніми крадіжок за останні 17 років. Особливу увагу приділено розробці рекомендацій щодо запобігання крадіжкам, що вчиняються неповнолітніми, в яких визначено шляхи та способи запобігання їм на загальносоціальному, спеціально-кримінологічному, віктимологічному й індивідуальному рівнях з урахуванням ресурсних можливостей держави. Розглянуто доцільність імплементації в практику запобіжної діяльності в Україні досвіду запобігання злочинності неповнолітніх провідних країн світу (США, Велика Британія, Німеччина тощо).