Розглянуто питання визначення особистого мотиву в кримінальному праві та його значення для встановлення відповідальності за незаконне звільнення працівника з роботи.

Рассмотрен вопрос определения личного мотива в уголовном праве и его значение при установлении ответственности за незаконное увольнение работника с работы.

The question of definition of personal motive in criminal law and its value is considered at an establishment of the responsibility for a unlawful discharge of the worker from work.

Розглянуто історико-правовий аспект розвитку правових норм, що встановлюють відповідальність за порушення трудового законодавства. Досліджено сучасний стан порушень трудових прав людини в Україні. Визначено причини та умови існування даного явища, розглянуто підстави та принципи його криміналізації. Проведено комплексний юридичний аналіз об'єктивних та суб'єктивних ознак складів злочинів, пов'язаних з посяганням на трудові права людини у контексті законодавства про працю. Наведено пропозиції щодо вдосконалення кримінального законодавства України, що передбачає відповідальність за порушення положень про працю, не пов'язаних з посяганням на життя та здоров'я.

Досліджено проблеми кримінально-правового забезпечення свободи слова та діяльності журналістів в Україні. Приділено увагу правовим засадам функціонування засобів масової інформації в Україні. Розглянуто теоретичне підгрунтя та методологію втілення загальних підстав та принципів криміналізації в конструюванні складів злочинів, призначених для забезпечення правової охорони свободи слова та діяльності журналістів. Вивчено теоретичні та практичні аспекти кримінально-правового забезпечення свободи слова та професійної діяльності журналістів. На підставі аналізу практики застосування норм кримінального закону в сфері захисту професійної діяльності журналістів запропоновано основні шляхи оптимізації та вдосконалення чинного законодавства.

Мета роботи - дослідити сучасний український та світовий досвід в області кримінально-правової охорони водних об'єктів для розроблення рекомендацій щодо вдосконалення шляхів їх захисту та раціонального використання. Для аналізу українських і світових норм та законів застосовано оглядово-аналітичний підхід. У базах даних Google Scholar, PubMed, Research Gate був проведений пошук за відповідними ключовими словами. Методи математичної статистичної обробки даних використані для вивчення кримінальних правопорушень проти водних ресурсів на прикладі України та для їх прогнозування. Правила збору стічних вод в каналізаційні системи, чинні в Україні, недостатньо жорсткі та не встановлюють чітких обмежень для скидання стічних вод, що містять активні фармацевтичні інгредієнти. Для досягнення результату, зазначеного у правилах, достатньо застосувати малоефективні методи очищення. Поряд із класичними методами захисту водних об'єктів від забруднення отруйними речовинами, такими як екологічна інженерія, слід застосовувати правові механізми для запобігання правопорушенням, що стосуються водних ресурсів. Особливе місце займає кримінально-правовий вплив на осіб, винних у заподіянні шкоди об'єктам довкілля. Проте в Україні спостерігаємо стійку негативну тенденцію щодо охорони природних вод. Прогноз показав, що кількість зафіксованих кримінальних правопорушень проти довкілля зростатиме (щонайменше на 4,3 %), а проти водних ресурсів - майже на чверть на рік (21,8 %). Отже в Україні правовий захист взагалі та кримінальне право, зокрема, є слабким захистом від вчинення кримінальних правопорушень проти водних ресурсів країни потенційними правопорушниками. Вивчення кримінальних правопорушень проти водних ресурсів та їх прогнозування проведено на прикладі України, тому рекомендується дослідити ці питання для інших країн різного рівня розвитку. Оригінальність і значення одержаних результатів полягає в узагальненні та аналізі статистичних даних кримінальних правопорушень проти довкілля загалом, і водних об'єктів зокрема, а також у прогнозуванні кримінальних правопорушень на найближчі три роки. Дослідження дало змогу виявити слабкі сторони законодавчої та кримінально-правової охорони водних об'єктів України, що має стати початком для вдосконалення шляхів їх захисту та раціонального використання.

Розглянуто основні питання навчальної дисципліни "Кримінальне право України. Особлива частина". У матеріалах курсу під час розгляду основних тем використано актуальні нормативні акти й судову практику з урахуванням потреб правоохоронної практики, а також з метою якісної підготовки майбутніх фахівців.