Розглянуто співвідношення понять "шаріат", "фікх" та "мусульманське право". Визначено джерела формування мусульманського права як релігійно-правової системи соціального регулювання. Розкрито сутність мусульманських релігійно-правових шкіл (мазхабів), показано їх особливості та відмінності. Проведено дослідження "Мувати" - визначного джерела мусульманського права, зокрема встановлено її авторство, умови створення, розглянуто редакції та засоби інтерпретації Корану і сунни. Висвітлено розвиток мусульманського права в контексті сучасного цивілізаційного процесу.

Рассмотрено соотношение понятий "шариат", "фикх" и "мусульманское право". Определены источники формирования мусульманского права как религиозно-правовой системы социального регулирования. Раскрыта сущность мусульманских религиозно-правовых школ (мазхабов), показаны их особенности и отличия. Проведено исследование "Муваты" - главного источника мусульманского права, в частности установлено ее авторство, условия создания, рассмотрены редакции и способы интерпретации Корана и сунны. Освещено развитие мусульманского права в контексте современного цивилизационного процесса.

Уперше в Україні здійснено цілісний аналіз мусульманського права (МП) як правового філософського релігіознавчого феномену. Розкрито особливості застосування священних і віроповчальних текстів ісламу як головних джерел МП. Розглянуто співвідношення та взаємозв'язок таких феноменів, як шаріат, фікх і МП, наведено методи розв'язання правових питань у релігіозно-правових школах (мазхабах) сунітського та шиїтського спрямування. Значну увагу приділено дослідженню сутності МП за умов сучасного цивілізаційного процесу.

Впервые в Украине осуществлен целостный анализ мусульманского права (МП) как правового философского религиоведческого феномена. Раскрыты особенности применения священных и вероисповедальных текстов ислама как основных источников МП. Рассмотрены взаимоотношения и взаимосвязь таких феноменов, как шариат, фикх и МП, приведены методы решения правовых вопросов в религиозно-правовых школах (мазхабах) сунитской и шуитской направленности. Особое внимание уделено исследованию сущности МП в условиях современного цивилизационного процесса.

Здійснено цілісний аналіз мусульманського права як філософсько-релігієзнавчого феномену. Запропоновано його визначення як сукупності внутрішньо узгоджених, взаємопов'язаних, соціально-однорідних релігійно-правових засобів, за допомогою яких здійснюється морально-регулятивний, організаційний і стабілізувальний вплив на соціальні відносини й поведінку людей шляхом ісламізації правової практики. На підставі розгляду філософсько-раціоналізованих і містичних підходів щодо фікху та шаріату з'ясовано, що виникнення арабо-ісламської філософії як раціоналістичного спрямування думки обумовлено ідейними рухами у богослов'ї та фіхту та пов'язано з питаннями відповідальності людини за свої вчинки, свободи її волі, передвизначеності й детермінованості усього того, що відбувається, а також питаннями про втручання Бога у мирські справи. З'ясовано, що реалізація ранніми релігійно-правовими школами методів вирішення духовно-правових питань відбувається шляхом ісламізації раціональних прийомів їх вирішення як початково передбачених Кораном і сунною, наслідком якої є релігійна легітимізація норм мусульманського права, виведених на базі раціональних логічних методів. Наведено результати дослідження визначного раннього ісламського релігійно-правового документа малікітського мазхабу - твору Маліка ібн Анаса "Муватта". Розкрито філософсько-релігієзнавчий зміст мусульманського права в контексті сучасного цивілізаційного процесу, аспектами якого є узгодження мазхабів або повна відмова від них.

Здійснено комплексний релігієзнавчо-правовий аналіз змісту та реалізації принципу свободи совісті й віросповідання в Україні у контексті сучасних міжнародно-правових стандартів. Зазначено, що у суб'єктно-екзистенціальному та суспільно-інституалізованому вимірах свобода совісті є важливим критерієм оцінки гуманістичної сутності тієї чи іншої держави, її демократичності. Встановлено, що рівень практичної реалізації правового аспекту свободи совісті й віросповідання полягає у виробленні державної політики щодо релігії та церкви, пріоритетна роль у якій належить зближенню державної правової системи зі світовою, наданню на національному рівні демократичної спрямованості всьому процесу законотворення. З'ясовано ознаки сучасної моделі державно-церковних відносин в Україні, які характеризуються демократичністю, послідовністю та зваженістю, а базові конституційно-правові положення даної моделі відповідають демократичним принципам і загалом задовольняють права та свободи людини, спираючись при цьому на багатовікову спадщину врегулювання відносин між церквою та державою як двома важливими соціальними інститутами.

Визначено основні аспекти реформування однієї з особливих і специфічних галузей мусульманського права - сімейного права і розкрито його особливості, виходячи з контексту правового статусу особи, гендерної визначеності та кодифікації законодавства країн ісламу.

Досліджено особливості предмета канонічного права, показано його місце в системі гуманітарного знання. Викладено грунтовні положення канонічного права, основні поняття, структурно-правові елементи та можливості його системи. Розкрито сутність і значення канонічного права в духовно-культурному житті суспільства й особистості. Зазначено, що канонічне право від самого початку стало важливою складовою християнської релігії, воно як внутрішня структура церковної спільноти та науки, що володіє власною епістемологією та методологією, пояснюється на підставі трьох головних елементів конституції Церкви: слова, таїнства та харизми. Канонічне право ввібрало в себе багато елементів попередніх правових культур Заходу та Сходу, які вплинули на його становлення, символізуючи тим самим зв'язок східної та західної цивілізацій.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э38-62 + Х2(0)416

Рубрики:

Іслам ( Мусульманство )

Історія держави і права

Шифр НБУВ: Ж22799 Пошук видання у каталогах НБУВ