Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4Укр)014

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Розглянуто теоретико-методологічні й історичні передумови державного регулювання діяльності засобів масової інформації (ЗМІ). Проведено історико-джереловознавчий аналіз дослідження науковцями проблеми взаємодії органів державної влади (ОДВ) і ЗМІ. Обгрунтовано концептуальні засади даного процесу за умов демократизації державного управління. Визначено напрями взаємодії ОДВ і ЗМІ у демократичних країнах, місце ЗМІ у системі суспільної комунікації. Досліджено інформаційну діяльність ОДВ в Україні у процесі демократизації державного управління. Здійснено інституційональний аналіз сучасного стану інформаційного простору України та визначено тенденції його розвитку. Розглянуто ефективність діяльності системи зв'язків з громадськістю в органах державної влади України. Визначено напрями її оптимізації. За результатами експертного опитування запропоновано вдосконалення механізмів співпраці ОДВ і ЗМІ.

Висвітлено теоретичні та прикладні аспекти здійснення комунікації в судовій владі України. Розглянуто зміст, особливості та передумови комунікаційної діяльності суддів, судів та інших органів судової влади (внутрішня та зовнішня комунікації). З позицій європейських стандартів проаналізовано нормативно-правові засади здійснення комунікації судової влади в Україні. Увагу приділено психологічним засадам комунікації та засобам практичної реалізації цілей комунікаційної діяльності судової влади, питанням налагодження ефективної взаємодії судової влади з громадськістю, формуванню позитивного іміджу суду та суддів. Запропоновано науково-методичні рекомендації щодо розробки стратегії комунікації судової влади та проект Концепції комунікації судової влади України.

Розглянуто теоретичні засади та практичні аспекти удосконалення аналізу державної політики за умов трансформації українського суспільства. Доведено, що сучасний аналіз державної політики має бути деліберативним, відповідати особливостям багаторівневого управління, сприяти формуванню і реалізації державної політики за умов високої невизначеності, враховувати зростання важливості соціальних відмінностей, посилення суспільно-політичних взаємозв’язків і зростання значущості чинника довіри до влади. Визначено, що саме деліберативний аналіз державної політики доцільно використовувати тоді, коли вироблення державної політики значною мірою залежить від громадськості, а різні стейкхолдери мають різні точки зору, інтереси і / або цінності. Запропоновано методичний підхід до використання дискурс-аналізу як інструменту аналізу державної політики. З’ясовано його основні складові: аналіз термінології політичного дискурсу (стандартний набір слів і фраз, політичні сюжети, метафори та міфи); аналіз формування дискурсивних коаліцій навколо політичних сюжетів; аналіз інституціональних практик, які породжують політичні дискурси. Розроблено концептуальну модель діяльності "мозкового центру", що забезпечує здійснення деліберативного аналізу державної політики за умов трансформації українського суспільства шляхом налагодження двобічних інформаційних зв’язків з громадськістю й аналітичними центрами, розширення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики, аналітично-інформаційної підтримки розробників державної політики.