Проведено комплексне дослідження проблем кримінальної відповідальності за порушення порядку здійснення господарської та банківської діяльності. Виявлено історичні передумови й соціально-правову зумовленість кримінальної відповідальності в даному випадку. Обгрунтовано юридичну природу норми, що встановлює кримінальну відповідальність за порушення порядку проведення господарської та банківської діяльності, її місце в структурі норм Особливої частини кримінального права. Визначено підстави притягнення до кримінальної відповідальності за порушення порядку здійснення господарської та банківської діяльності, проаналізовано зміст об'єктивних і суб'єктивних ознак відповідного складу злочину. Обгрунтовано пропозиції щодо вдосконалення ст. 202 Кримінального кодексу, що передбачає кримінальну відповідальність за порушення порядку здійснення господарської та банківської діяльності.

Розглянуто нове універсальне поняття об'єкта злочину, концепцію нового визначення поняття злочину, уточнення поняття підстав кримінальної відповідальності, нову систему заходів кримінально-правового характеру відносно неповнолітніх. Зазначено, що всі ці теорії грунтуються на положеннях природного права, принципах громадянського суспільства.

Проведено теоретичне та практичне дослідження проблемних питань цивільно-правового регулювання відносин, пов'язаних з порядком вчинення значних правочинів статутних господарських товариств. Встановлено основні етапи розвитку законодавства України про значні правочини та з'ясовано сучасний стан такого законодавства в окремих іноземних країнах. Розкрито мету запровадження норм про значні правочини в корпоративному законодавстві України, встановлено ознаки значного правочину, які випливають з таких завдань, та досліджено їх зміст. На основі цього сформульовано поняття значного правочину та з'ясовано випадки, на які воно не поширюється. Досліджено порядок вчинення значного правочину статутних господарських товариств. Визначено стадії такого порядку, встановлено і розкрито їх зміст. Окремо розглянуто стадії кваліфікації значного правочину, зокрема порядку встановлення його вартісного критерію, а також стадію безпосереднього прийняття рішення про схвалення значного правочину. Проаналізовано зміст рішення про схвалення значного правочину. Досліджено питання про можливість прийняття рішення про попереднє схвалення значного правочину.

Проведено теоретичний аналіз філософсько-методологічної літератури. На підставі порівняння методологічних вчень - марксистсько-ленінського, К. Р. Поппера, Т. С. Куна зроблено спробу обгрунтувати визнання не доцільним використання у кримінально-правових наукових дослідженнях діалектичного методу. Запропоновано використання методу парадигмального як такого, що більше відповідає вимогам отримання наукового знання та епістемі "інформаційного суспільства". Розглянуто соціологічні та психологічні засади дослідження проблем кримінально-правової охорони основ громадянського суспільства України, що обумовлено використанням парадигмального методу.

Висвітлено генезис словосполучення "кримінальне право". Охарактеризовано структуру закону про кримінальну відповідальність. Надано філософське обгрунтування кримінальної відповідальності. Наведено класифікацію злочинів за ступенем тяжкості. Подано інформацію про об'єкт, суб'єкт і предмет злочину, його об'єктивну та суб'єктивну сторони, а також стадії вчинення умисного злочину. Обгрунтовано обставини, що виключають злочинність діяння. Розкрито поняття та значення судимості. Розглянуто особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх. Приділено увагу видам примусових заходів медичного характеру.