Індекс рубрикатора НБУВ: Х881.9(4УКР)112.013 + Х881.9(4УКР)125.013

Рубрики:

Кримінальне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Викладено концептуальні та методичні засади застосування сучасних інформаційних і комунікаційних технологій для одержання, аналізу, передачі інформації та ідей в міжнародних інформаційних потоках за умов глобалізації. Описано принципи правового регулювання міжнародного інформаційного поля, сучасний стан розвитку міжнародних інформаційних організацій, особливості формування інформаційного суспільства. Акцентовано увагу на проблемах забезпечення авторського права в контексті використання мережевих технологій, розкрито методи його захисту та питання правового регулювання в Інтернеті.

Изложены концептуальные и методические основы применения современных информационных и коммуникационных технологий для получения, анализа, передачи информации и идей в международных информационных потоках в условиях глобализации. Описаны принципы правового регулирования международного информационного поля, современное состояние развития международных информационных организаций, особенности формирования информационного общества. Акцентировано внимание на проблемах обеспечения авторского права в контексте использования сетевых технологий, раскрыты методы его защиты и вопросы правового регулирования в Интернете.

Проведенный анализ нормативно-правового поля Украины, регулирующего процедуру государственной регистрации лекарственных средств, показал, что основные принципы проведения такой процедуры максимально приближены к нормам законодательства стран ЕС. Представлены основные нормативно-правовые акты Украины, определяющие порядок проведения процедуры государственной регистрации лекарственных средств. Определены основные принципы формирования материалов регистрационного досье и подходы к их оформлению. Отмечено наличие автоматической зависимости от выбора заявителем типа заявки на государственную регистрацию лекарственных средств и объема представленных данных.

Уперше в Україні здійснено комплексне дослідження питань посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного або їх близьких родичів у зв'язку з їх діяльністю - здійсненням правосуддя. З використанням сучасної теорії криміналізації досліджено підстави, терміни та поняття, які базуються на положеннях міжнародного права, нормах національного та зарубіжного законодавства. Розкрито суть понять "судова влада", "правосуддя", "судочинство" та надано визначення та розкрито ознаки поняття "носій судової влади". Досліджено об'єктивні та суб'єктивні ознаки юридичного складу посягання на носіїв судової влади або їх близьких родичів, а також конститутивні ознаки злочину, а саме: основні безпосередні об'єкти, спосіб посягання та різновиди злочинних наслідків, мотиви, цілі та мету злочину, проаналізовано питання кримінально-правової кваліфікації за сукупністю злочинів, відмежування досліджуваного злочину від суміжних, питання адекватності характеристик покарання ступеня тяжкості злочину, що досліджується. Запропоновано нову редакцію норми й уточнено об'єктивні та суб'єктивні ознаки юридичного складу злочину, передбаченого ст. 379 КК України.

Досліджено питання правового регулювання інвестиційної сфери в Україні. Проаналізовано основні етапи розвитку національного інвестиційного законодавства (ІЗ), визначено позитивні та негативні риси. Увагу приділено системного аналізу поняття "інвестиційний ринок" і його структурним елементам. Висвітлено проблеми систематизації та вдосконалення ІЗ України, зокрема, розглянуто питання про потребу його якісного реформування шляхом проведення кодифікаційних робіт. Розкрито методологічні засади кодифікації законодавства у сфері інвестиційних відносин. Показано місце Інвестиційного кодексу України у загальній системі національного законодавства, наведено рекомендації щодо його структури та змісту.

Розглянуто питання процесуальної діяльності прокурора у суді з підтримання державного обвинувачення (ПДО), правового застосування кримінального права. Проаналізовано роль прокурора в усіх стадіях ПДО та наведено рекомендації з ПДО в окремих категоріях та видах злочинів. Висвітлено закордонний досвід судового розгляду кримінальних справ прокурором у контексті проведення судової реформи в Україні. Розкрито нормативно-правову базу організації та діяльності органів прокуратури.

Рассмотрены вопросы процессуальной деятельности прокурора в суде по поддержанию государственного обвинения (ПГО), правового применения уголовного права. Проанализирована роль прокурора во всех стадиях ПГО и даны рекомендации по ПГО в отдельных категориях и видах преступлений. Освещен зарубежный опыт судебного рассмотрения уголовных дел прокурором в контексте проведения судебной реформы в Украине. Раскрыта нормативно-правовая база организации и деятельности органов прокуратуры.

Досліджено сутність і зміст категорій "конституційні права дитини", "конституційно-правові основи захисту прав дитини", встановлено характер їх співвідношення. Обгрунтовано авторське визначення поняття "конституційні права дитини", під якими пропонується розуміти систему закріплених у Конституції України невід'ємних виду та міри можливої поведінки, які належать їм від народження, реалізація яких залежить від волі кожної дитини, які є засобом здійснення будь-яких інших прав і свобод дитини та гарантуються державою. Розглянуто питання генезису утвердження основних концептуальних підходів українських і зарубіжних вчених щодо захисту конституційних прав дитини у правовій доктрині та практиці України, визначено його основні етапи. Виявлено особливості методології дослідження конституційно-правових основ захисту прав дитини. Запропоновано визначити на законодавчому рівні правовий статус насцитуруса (ненародженої дитини), а також термін набуття ним своїх прав, яким є момент відділення плода від організму матері шляхом пологів.

Розглянуто особливості та проблеми правового регулювання діяльності профспілок державних службовців. Роботодавцем у даному випадку виступає держава, яка в особі своїх органів, за якими стоять юридичні особи, наймає на роботу осіб, виставляючи до них підвищені вимоги з огляду на специфіку завдань і функцій державної служби. Ця специфіка впливає й на межі реалізації державними службовцями трудових прав, у тому числі права на асоціацію. Встановлено, що основи правового статусу державного службовця як суб'єкта трудового права визначаються саме законодавством про працю, так як основною функцією саме трудового права є захист інтересів сторін трудових правовідносин. З'ясовано, що незважаючи на законодавче закріплення ряду соціально-правових гарантій для державних службовців, по-перше, основна їх частина залишається існуючою виключно теоретично, по-друге, сучасні тенденції розвитку державної служби характеризуються зменшенням кількості й обсягу даних гарантій. Обгрунтовано, що право на участь у профспілках є однією з основних організаційних умов втілення соціально-правового захисту державних службовців, досягнення такого стану, коли закріплені де-юре пільги та переваги стають гарантіями де-факто. Дослідження закордонного досвіду врегулювання діяльності профспілок державних службовці дозволяє говорити про закріплення права на асоціацію як одного з основних трудових прав. Установлено, що реформування законодавства з питань свободи об'єднання в Україні повинно включити не лише закріплення права на страйк за державними службовцями, а й удосконалення правової регламентації процедури його проведення з метою реального використання встановленої на законодавчому рівні можливості.

Розглянуто актуальні питання теорії та практики утвердження та функціонування конституційних засад захисту прав і свобод дитини в Україні. Проаналізовано витоки і досвід забезпечення прав і свобод дитини у міжнародних документах і національних конституціях, а також відповідна правозастосовна практика. Визначено проблеми забезпечення прав дітей за умов проведення антитерористичної операції (АТО) на Сході України. Досліджено перспективи удосконалення конституційних засад захисту прав і свобод дитини в Україні та обгрунтовуються пропозиції щодо вдосконалення Конституції України, а також цивільного та сімейного законодавства.

Розкрито сутність і зміст категорій "конституційні права дитини" та "конституційно-правові основи захисту прав дитини". Висвітлено генезис утвердження основних концептуальних підходів до питання захисту конституційних прав дитини у правовій доктрині та практиці України. Виявлено особливості методології дослідження конституційно-правових основ захисту прав дитини. Запропоновано визначити на законодавчому рівні правовий статус насцитуруса (ненародженої дитини), а також підготовлено інші пропозиції щодо вдосконалення Конституції та законів України у частині, що стосується захисту прав дитини в нашій державі.

Розглянуто питання легітимуючого потенціалу різних моделей систем електронного урядування (ЕУ). Аналізом наявних на сьогодні у світовій практиці моделей ЕУ встановлено їх принципові відмінності у ступені та темпоральній ефективності підвищення рівня довіри громадян до політичної влади. Запропоновано авторське визначення системи ЕУ. Окреслено перспективи впровадження новітніх систем у сферу публічного адміністрування.

Досліджено конституційні засади і інституційний досвід захисту основоположних прав і свобод дитини в Україні та Польщі. Обгрунтовано зміст категорії "захист прав дитини". Проаналізовано нормативно-правовий і організаційний механізми захисту прав дитини в Україні та перспективи їх удосконалення, з огляду на позитивний зарубіжний досвід. Висвітлено особливості конституційного регулювання прав дитини в Конституції та законах Польщі, а також діяльність Захисника прав дитини. Зроблено висновок про перспективність віднесення інституту дитячого омбудсмана до системи парламентського контролю у сфері прав людини.

Досліджено проблеми правового забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором (КД). Запропоновано теоретичні підходи до визначення поняття та характерних ознак КД. Визначено місце КД в системі цивільно-правових договорів. Розкрито сутність виконання та забезпечення виконання сторонами обов'язків за КД. Запропоновано поняття та класифіковано способи забезпечення виконання зобов'язань за КД. Систематизовано речово-правові та зобов'язально-правові способи забезпечення виконання кредитних зобов'язань. Класифіковано непойменовані способи забезпечення виконання зобов'язань за КД. З'ясовано особливості таких непойменованих способів забезпечення виконання кредитних зобов'язань, як страхування, цесія, факторинг, забезпечувальне відступне, безвідкличний акредитив. Розроблено теоретичні пропозиції та практичні рекомендації щодо вдосконалення діючого законодавства та судової практики у сфері забезпечення виконання кредитних зобов'язань.

Дисертація присвячена дослідженню теоретичних і практичних проблем діяльності Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) в Україні. З’ясовано місце ДАБІ в системі органів публічної адміністрації. Визначено принципи регулювання діяльності ДАБІ. Проаналізовано нормативно-правові акти, що регулюють її роботу. Охарактеризовано поняття, види та напрями діяльності ДАБІ. До основних напрямів діяльності віднесено: здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил; надання дозвільних і реєстраційних послуг у сфері будівництва, ліцензування у визначених законодавством випадках; моніторинг дотримання законодавства у сфері будівельної діяльності; юрисдикційна діяльність. Досліджено порядок здійснення ліцензійних і контрольно-наглядових процедур у роботі ДАБІ. З’ясовано особливості контрольно-наглядової діяльності ДАБІ на сучасному етапі, що обумовлені насамперед створенням нормативних умов щодо посилення контрольної діяльності у будівельній галузі; децентралізацією сфери державного архітектурно-будівельного контролю; введенням контролю за достовірністю даних під час реєстрації дозвільних документів; посиленням відповідальності посадових осіб за порушення вимог будівельного законодавства, стандартів, правил і норм, затверджених проектних рішень під час виконання підготовчих і будівельних робіт. Здійснено аналіз гарантій діяльності ДАБІ в Україні. Охарактеризовано взаємодію ДАБІ з державними інституціями, органами місцевого самоврядування та громадськістю. Визначено напрями та шляхи удосконалення адміністративно-правового регулювання діяльності ДАБІ в Україні. Акцентовано на тому, що поєднання у роботі ДАБІ дозвільно-реєстраційних і контрольно-наглядових повноважень спричиняє зменшення ефективності контролю і нагляду та збільшує корупційні ризики у цій сфері. Обґрунтовано необхідність розмежування цих видів діяльності шляхом створення ДАБС і передачі їй повноважень, не пов’язаних зі здійсненням контролю і нагляду у галузі будівництва.

Увагу приділено дослідженню гарантій діяльності судді у кримінальному процесі США й України, а саме: порівняльно-правовому аспекту, визначенню методологічних підходів до дослідження діяльності судді у кримінальному процесі, а також ретроспективам розвитку кримінального судочинства США. На підставі комплексного аналізу чинного законодавства України та США розкрито концепти й особливості гарантій правосуддя у кримінальному процесі США, висвітлено пріоритети для України. Охарактеризовано діяльність судді у кримінальному процесі за справами неповнолітніх у США, на основі чого запропоновано напрями її вдосконалення в Україні. Окремо розглянуто міжнародні стандарти правосуддя, визначено напрями вдосконалення забезпечення справедливого судочинства у кримінальних провадженнях в Україні з урахуванням досвіду США. Обґрунтовано пропозиції щодо запровадження у кримінальному процесі України замість інституту "угоди про визнання вини" нового процесуального інституту "угоди про забезпечення відновлювального правосуддя". Проаналізовано стан правничих засад і практики діяльності американських суддів у кримінальних провадженнях, з огляду на що визначено пріоритетні напрями зміцнення гарантій правосуддя у кримінальному процесі України. На підставі аналізу законодавства США та чинного законодавства України представлено комплекс додаткових заходів модернізації доказового права та належної правової процедури в системі розвитку гарантій правосуддя.

Розглянуто участь адвоката в сучасному кримінальному процесі, починаючи з першого побачення з клієнтом і закінчуючи переглядом вироку за нововиявленими або виключними обставинами. Розкрито загальні правила проведення допиту. Висвітлено особливості огляду, обшуку та огляду місця події. Увагу приділено питанням затримання у кримінальному провадженні. Наведено рекомендації, вироблені протягом понад десяти років активної практичної діяльності, та висловлено власний погляд на кримінальний процес в Україні. Вміщено корисні зразки процесуальних документів.

Присвячено дослідженню підзаконних нормативно-правових актів (НПА) у сфері ядерної енергетики, їх місця у загальній системі нормативно-правових актів, особливостей відповідного правового регулювання, виробленню пропозицій щодо його удосконалення. Розроблено авторські трактування підзаконного НПА та підзаконного НПА у сфері ядерної енергетики; розглянуто їх істотні ознаки, здійснено класифікацію. Запропоновано шляхи удосконалення підзаконних НПА, зокрема: необхідність постійної і системної модернізації та оновлення відповідно до реального стану ядерної енергетики; узгодження термінів з дефініціями міжнародних правових документів, а також нормативної діяльності відомчих органів. З'ясовано, що однією із проблем нормативно-правового регулювання у сфері ядерної енергетики є наявність нормативної бази колишнього СРСР; деяка застарілість діючих технологій сучасним технічним розробкам, неповнота відповідності їх використання рекомендаціям МАГАТЕ. Запропоновано для застосування в Україні позитивного зарубіжного досвіду: врахування не тільки переваг використання ядерної енергії, але й її ризиків; використання можливостей приватного сектору для підвищення ефективності, стримування витрат і ризиків в ядерній галузі; прийняття законодавчих положень про створення передумов для зміни поколінь ядерних реакторів; необхідність розроблення нормативних положень на випадок закриття окремих АЕС.