Вивчено причини та умови, що призводять до скоєння злочинів у сфері приватизації державного майна. Висвітлено проблеми боротьби з контрабандою наркотиків на українсько-словацькому кордоні. Розглянуто соціальні наслідки контрабанди "живого товару", особливості незаконної торгівлі культурними та історичними цінностями тощо.

Изложены основные принципы государственной политики в области охраны труда, положения о несчастных случаях и профессиональных заболеваниях, связанных с производством, ключевые аспекты расследования и учета несчастных случаев и профессиональных заболеваний в соответствии с Постановлением Кабинета Министров Украины от 17 июня 1998 г. Отражены правовые, организационные и практические вопросы охраны и гигиены труда, производственной санитарии, техники безопасности, пожарной безопасности.

Розглянуто об'єкт, предмет, систему, цілі, завдання, функції та проблеми кримінології. Висвітлено спеціальні методи кримінологічного дослідження, класифікацію злочинців, причини, умови та механізми конкретного злочину, методи кримінологічного прогнозування. Викладено біологічні, біосоціальні, соціологічні та соціопсихологічні теорії причин злочинності. Розкрито особливості насильницьких, корисливих, корупційних, автотранспортних, необережних злочинів, а також організованої, економічної, екологічної, професійної, жіночої та рецидивної злочинності.

Рассмотрены объект, предмет, система, цели, задачи, функции и проблемы криминологии. Освещены специальные методы криминологического исследования, классификация преступников, причины, условия и механизмы конкретного преступления, методы криминологического прогнозирования. Изложены биологические, биосоциальные, социологические и социопсихологические теории причин преступности. Раскрыты особенности насильственных, коррупционных, автотранспортных, непреднамеренных преступлений, а также организованной, экономической, экологической, профессиональной, женской и рецидивной преступности.

Розглянуто актуальні питання залучення (запрошення чи призначення) та усунення захисника від участі у кримінальній справі. Констатовано конкретні проблеми у практиці цих процесуальних дій. Зроблено спробу їх аналізу та вирішення.

Досліджено історичний розвиток ідеї реалізації у кримінальному процесі майнової відповідальності за злочин, заподіяний постраждалому та провадження справи за цивільним позовом про компенсацію моральної шкоди у вітчизняній судовій практиці. Зіставлено підходи до інтерпретації поняття "моральна шкода" у юриспруденції та кримінально-процесуальному правозастосуванні. Визначено підставу, предмет, зміст і форму цивільного позову про компенсацію моральної шкоди, суб'єктний склад кримінально-процесуальних правовідносин у процесі здійснення компенсації моральної шкоди. Проаналізовано особливості доказування цивільного позову про компенсацію моральної шкоди, в тому числі за допомогою експертного дослідження психологічного стану потерпілого. Змодельовано варіанти вирішення цивільного позову про компенсацію моральної шкоди по суті. Розроблено методологію визначення розміру майнового стягнення за заподіяні страждання на користь потерпілого у разі задоволення цивільного позову. Порівняно шляхи вирішення проблем, виявлених у вітчизняній практиці компенсації моральної шкоди у кримінальному процесі та в інших правових системах. Наведено пропозиції до чинного та Кримінально-процесуального кодексу України та відповідного проекту щодо компенсації моральної шкоди за цивільним позовом.

Розроблено теоретико-методичні засади формування системи державного управління та регулювання інституту неплатоспроможності підприємницьких структур національної економіки за умов глибоких ринкових перетворень. Визначено зміст поняття, цілі та функції системи макроекономічного управління інститутом банкрутства. Проаналізовано форми та методи макроекономічного управління та методологію його формування. Запропоновано нові концептуальні моделі, на базі яких розроблено підходи щодо удосконалення інституту банкрутства в системі державного управління. Наведено приклади впровадження конкретних моделей систем управління суб'єктами корпоративних відносин у країнах з різним рівнем розвитку ринкових відносин.

Надано визначення понять "провадження в справах про адміністративне правопорушення", "адміністративно-процесуальна правосуб'єктність учасників проваджень у справах про адміністративне правопорушення", "осудність", "учасники проваджень в справах про адміністративні правопорушення", "особа, відносно якої здійснюється провадження у справі про адміністративне правопорушення", "потерпілий", "адміністративно-правовий статус органів та осіб, уповноважених здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення", "свідок", "понятий", "спеціаліст", "перекладач", "захисник", а також запропоновано визначення поняття їх адміністративно-правового статусу. Розглянуто напрями підвищення ефективності адміністративно-правового статусу учасників проваджень у справах про адміністративні правопорушення через вдосконалення норм чинного законодавства. Сформульовано ряд пропозицій щодо внесення змін і доповнень до нормативних актів України, норми яких визначають адміністративно-правовий статус учасників проваджень у справах про адміністративні правопорушення та регламентують механізм даних проваджень.

Досліджено системи спеціальних нормативно-правових актів законодавчого та підзаконного характеру, норми яких становлять правову основу антикризового адміністративно-правового регулювання. Проаналізовано спеціальні нормативні акти в даній сфері, запропоновано та обгрунтовано пропозиції щодо їх вдосконалення.

Досліджено теоретичні та практичні аспекти фіксації доказів та їх джерела у протоколі та звукозаписі судового засідання по кримінальній справі. Визначено процесуальні, організаційні, тактичні та технічні проблеми звукозапису судового процесу. З'ясовано доказове значення протоколу судового засідання та його офіційного звукозапису. Показано можливі шляхи покращання судової практики та вдосконалення кримінально-процесуального законодавства.

Висвітлено результати дослідження, що стосуються Київського, Волинського, Брацлавського та Подільського воєводств, які входили до складу Польського королівства Речі Посполитої та територія яких від XIX ст. іменується Правобережною Україною. Розглянуто адміністративний поділ, земські уряди, міграції, чисельність і структуру населення, торгові зв'язки, міждержавні розмежування, подимні реєстри. Наведено документи, виявлені в архівах і рукописних зібраннях бібліотек, зокрема, невідомі універсали Б. Хмельницького, матеріали про участь шляхти Брацлавського воєводства в Барській конфедерації, офірний реєстр того ж воєводства за 1789 р.

Висвітлено теоретичні основи антикризового адміністративно-правового регулювання економіки України, систему його загальних і спеціальних принципів. На основі аналізу системи чинних вітчизнних і зарубіжних нормативів, статистичних даних, позицій науковців та експертів, а також з урахуванням практики діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування сформульовано ряд авторських дефініцій і запропоновано пропозиції та рекомендації з вирішення проблеми адміністративно-правового й організаційного забезпечення антикризового регулювання економіки. Розглянуто методи практичного здійснення такого регулювання. Показано особливості правового статусу основних суб'єктів реалізації антикризового адміністративно-правового регулювання економіки.

Досліджено характерні особливості етапу судового слідства, перевірки та оцінки доказів, їх джерел у справах щодо неосудних, обмежено осудних осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння. Одержано висновок про доцільність закритих судових засідань, обов'язкову участь прокурора, захисника, самої психічно хворої особи (на підставі фахового висновку) і (або) її законного представника, експертів-психіатрів, які обстежували особу з розладом психіки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х893.9(4УКР)411

Рубрики:

Кримінальний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано норми кримінально-процесуального закону, які визначають загальний предмет доказування з кримінальної справи. Надано тлумачення відповідних приписів КПК України судовою системою та науковцями.

Розглянуто потенційні наслідки одностороннього підвищення ставок ввізного мита для окремих товарів походженням з України у торгівлі в рамках ЗВТ СНД після створення ЗВТ між ЄС та Україною, в тому числі оцінено втрати експортного виторгу вітчизняних експортерів за різними сценаріями зміни тарифних режимів та виявлено товари, експорт яких до Російської Федерації / МС припиниться після підвищення ними ввізного мита до рівня ставок тарифу режиму найбільшого сприяння Російської Федерації в СОТ. Зроблено висновки щодо недоцільності підвищення Україною ввізного мита до рівня ставок її тарифу РНС в СОТ у торгівлі з країнами МС у рамках ЗВТ СНД.

Висвітлено проблемні питання віднесення процесуальних правовідносин до предмета права соціального забезпечення. Викладено деякі аспекти пенсійного забезпечення військовослужбовців у разі настання інвалідності. Проаналізовано досягнення європейських соціальних стандартів в Україні. Досліджено проблеми бідності в Україні та шляхи їх подолання. Розкрито особливості надання житлових субсидій у 2015 р. Визначено шляхи подолання безробіття. Розглянуто деякі питання щодо переведення інваліда на іншу роботу. Увагу приділено реформуванню пенсійного віку в Україні.

Досліджено проблеми визначення меж здійснення суб'єктивного трудового права працівника. Обгрунтовано основні принципи соціального діалогу. Визначено основні напрями удосконалення трудового законодавства України та його гармонізацію з правом ЄС. Розглянуто участь профспілок у регулюванні трудових відносин. Увагу приділено проблемам гендерної рівності під час прийняття на роботу за законодавством України і зарубіжних країн. Визначено роль профспілок і трудових колективів у правовому регулюванні праці. Викладено теоретичні аспекти правового статусу роботодавця. Розкрито особливості кримінальної відповідальності роботодавця за трудовим правом. Проаналізовано причини та заходи запобіганню нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Досліджено виникнення трудової правосуб'єктності працівника. Вивчено основні етапи формування трудового законодавства.

Досліджено правові джерела, які нормативно закріплюють конституційний принцип верховенства права у системі права України; здійснено порівняльний аналіз судових тлумачень і наукових підходів щодо сутності та змісту принципу верховенства права; з'ясовано зв'язок і співвідношення принципів верховенства права та законності. Зроблено висновок по те, що відмінності у теоретичних підходах до визначення верховенства права пов'язані із багатогранністю та глибиною відповідної ідеї. Абсолютно визначена дефініція принципу верховенства права видається недоцільною і неможливою через динаміку розвитку міжнародно-правових стандартів прав людини.

Досліджено організацію вивчення звичаєвого права Всеукраїнською Академією наук та науковцями української діаспори, їх основні методи і підходи. Проаналізовано дослідження науковців 1920-х - початку 1930-х рр. з сімейно-шлюбного звичаєвого права: зміни у складі сім'ї, сімейну власність і майнові звичаї в українській селянській родині та договірно-зобов'язальне право українців. Увагу зосереджено на специфіці певних звичаїв, розроблених вченими, зокрема, щодо вивчення так званого жіночого права, інституту приймацтва, опіки над неповнолітніми сиротами, вдовами тощо. Висвітлено питання реконструкції окремих давніх звичаїв, процеси трансформації у сімейній звичаєво-правовій культурі українців і становлення нових форм побуту. Досліджено історію карного звичаєвого права та питання морально етичної поведінки як складової частини карного звичаєвого права українців у XVIII - на початку XX ст. Проаналізовано праці науковців з проблем функціонування традицій звичаєвого права, вивчення давніх історичних пам'яток, історії судочинства Київської Русі, Литовсько-Польської доби та періоду Гетьманщини (копні суди). Простежено трансформацію звичаєвих норм в основі законодавчих актів.

Розглянуто механізми судового контролю за дотриманням процесуальних прав сторін кримінального провадження. На досудовому розслідування ця функція покладена на слідчого суддю. Відзначено, що сфера негайного судового контролю за дотриманням прав учасників провадження слідчим, прокурором доволі вузька. Після проголошення судового рішення захист процесуальних прав сторін може бути здійснено через апеляційне та касаційне оскарження. Позитивним є і те, що особа має право звернутися за захистом свого права до Європейського Суду з прав людини, який своїм рішенням може зобов'язати Верховний Суд України переглянути рішення нижчестоящого суду. При цьому судовий контроль має бути ефективним та своєчасним, для чого нами обгрунтовується певні зміни до чинного КПК України.